«З травня наша країна буде проводити багато важливих міжнародних заходів. Ці події стосуються 100-ї річниці створення Азербайджанської Демократичної Республіки і Міжнародного Гуманітарного Форуму. Більшість із них заплановані на кінець року і збігаються з виборами», — підкреслив Гесенов.
Для багатьох опозиційних політиків обґрунтування зміни терміну виборів не було переконливим і вони закликали до бойкоту виборів. Від участі у виборах відмовилися, зокрема, Національна рада опозиційних сил та партія «Мусават».
Лідери цих угруповань слушно заявляють, що протягом неповних дев’яти тижнів, які залишилися від призначення терміну до голосування, неможливо провести повноцінну виборчу кампанію.
Для експертного середовища зміна терміну голосування не була несподіваною: ще в минулому році члени правління громадського руху «Республіканська альтернатива» («РеАл») в одному зі своїх відкритих виступів говорили про ймовірність такого сценарію.
Економіст і член правління «РеАл» Натіг Джатарлі зазначив, що через тимчасове поліпшення економічної ситуації (завдяки зростанню ціни на нафту — головного експортного товару Азербайджану) можна було передбачити таке рішення. Певне пожвавлення економіки пом’якшує не дуже добрі настрої суспільства і дозволяє владі зайнятися розстановкою виборчих урн замість гасіння протестів.
Проте економіст застерігає: після «затвердження» нового глави держави (ніхто не сумнівається, що крісло президента надалі буде займати Алієв, який уже 15 років при владі) належить очікувати підвищення податків та митних зборів, отже, і зростання цін на основні споживчі товари.
З точки зору влади термін голосування вигідний ще з однієї точки зору: нова дата майже збігається з президентськими виборами у Росії, запланованими на 18 березня. «Увага Європи, всього світу буде спрямована на Москву, що дозволить нашій владі спокійно реалізовувати свій план», — продовжує Джатарлі.
Яким є план Алієва? Цього президент публічно не говорить, про його задуми можна робити висновки лише на підставі дій. Уже кілька років в Азербайджані тривають інституційні реформи, які спільно проводить президентська пара — Ільхам і його дружина Мехрібан.
Реструктуруються міністерства і урядові агентства: одні зникають, інші створюються. Досить навести кілька прикладів. У січні під управління Міністерства транспорту, зв’язку і високих технологій передано чотири урядових агентства: Службу дорожнього транспорту, Морське агентство, Агентство цивільної авіації та Службу електронної безпеки.
Раніше, в лютому 2017 року, об’єднано в одну структуру Міністерство транспорту та Міністерство зв’язку і високих технологій. Реструктуризація Міністерства зв’язку і високих технологій розпочалася ще наприкінці 2015 року. Тоді деяких чиновників міністерства було звинувачено у національній зраді, тобто зраді президента разом із міністром національної безпеки Ельдаром Махмудовим.
Результатом стала ліквідація Міністерства внутрішньої безпеки (колишній КДБ) і створення замість нього двох окремих структур: Державної служби безпеки і Служби зовнішньої розвідки.
Об’єднання або розділення (а часом — творення паралельних структур) державних інституцій є результатом ґрунтовних системних змін, які мають привести до ослаблення існуючої кланової системи і обмеження впливів олігархів.
Найважливіші посади у державі займають молоді, добре освічені особи (найчастіше — на Заході), позбавлені надмірних політичних амбіцій. За свою працю вони отримують дуже пристойну винагороду. Але мають відповідати двом вимогам: по-перше, не повинні мати значного бізнесу, який може давати їм незалежність; по-друге — це передовсім — мають бути безумовно лояльними щодо другої найважливішої особи у державі — Мехрібан Алієвої.
Мехрібан Алієва — ключова постать. Вона очолює клан Пашаєвих, які у суперництві за владу останнім часом виходять на перший план, поступово ослаблюючи позиції нахічеванського клану.
Вихідці з Нахічевані правили Азербайджаном останні 50 років від моменту приходу на посаду першого секретаря Центрального комітету Комуністичної партії Азербайджанської РСР батька нинішнього глави держави — Гейдара Алієва. Він оточив себе багатьма довіреними особами з Нахічевані, а його найближчим радником був нинішній глава адміністрації президента Раміз Мехдієв.
Поворотним пунктом став 2016 рік. Відповідно до змін у Конституції, прийнятих на референдумі, в разі смерті глави держави або виникнення ситуації, яка робить неможливим виконанням ним своїх обов’язків, саме «перша леді» приходить до влади: призначає і відставляє найвищих чиновників, а також розпускає парламент і призначає вибори.
Вчинення з дружини другої найважливішої особи у державі у країні з патріархальними елітами і традиційним суспільством було розцінено як виразна слабкість президента.
Дострокові президентські вибори прискорять процес зміцнення Мехрібан Алієвої, посилять клан Пашаєвих і завершать структурні зміни в Азербайджані.
Євген ПЕТРЕНКО
