В обох цих державах упродовж листопада відбувалися бурхливі масові акції протесту з вимогами відставки підозрюваних у корупції політиків.
Зокрема, чинного президента Республіки Корея Пак Кин Хе звинуватили у потуранні корупційним діянням її подруги. Після цього розпочалися тривалі масові протести з вимогами відставки Пак Кин Хе. Прокуратура Республіки Корея офіційно висунула звинувачення подрузі президента Чхве Сун Сіль у шахрайстві, втручанні у державні справи, змові з метою переведення грошей з неурядових фондів на власні цілі.
Прокуратура повідомила, що президент була втягнута у злочини своїх подруги і помічників. Відповідно до Конституції Республіки Корея президент у разі процедури імпічменту може бути звинувачений лише в заколоті або державній зраді, але не у корупції.
Зважаючи на масштаб суспільних протестів, навіть правляча коаліція закликає до початку процедури імпічменту президенту, але поки що Пак Кин Хе намагається максимально використати правові процедури, аби уникнути політичної і можливої кримінальної відповідальності.
Масові протести також набирають потуги у Малайзії. Там прем’єрміністра країни Наджиба Разака звинуватили у корупції та переслідуваннях опозиції. Але Разак намагається звинуватити активістів організаторів протестів у зв’язках з ісламськими радикалами та намірі здійснити у Малайзії державний переворот.
Показово, що всі ці суспільнополітичні процеси неодмінно отримають і зовнішній імпульс, адже новообраний президент США Дональд Трамп оголосив, що впродовж своїх перших ста днів президентства скасує Угоду про транстихоокеанську зону вільної торгівлі. Якщо це відбудеться, то більшість азійських країн чекає зменшення прибутків від торгівлі із США та між собою, що неодмінно загострюватиме соціальнополітичну напругу.
Андрій МАРТИНОВ