Після нападу на потяг у понеділок на минулому тижні у п’ятницю атаці було піддано Мюнхен. Востаннє терористичний акт було скоєно в цьому місті під час літньої Олімпіади 1972 року. Тоді палестинські екстремісти атакували ізраїльських спортсменів. Але то також були часи й внутрішньонімецького ультралівого тероризму, прихильниками якого були бойовики «Фракції червоної армії».
Розслідування мюнхенської атаки дало підстави баварській поліції казати не про релігійну ненависть як мотив скоєння злочину, а про певні психічні відхилення нападника. Щоправда, такі висновки охоронців порядку не зняли незручного запитання до них: як у руках психічно хворої людини опинилася вогнепальна зброя — пістолет «Глок» з трьома сотнями набоїв. Опозиція вимагає більш жорстких та дієвих норм контролю за вогнепальною зброєю на території ФРН.
Обидва напади, скоєні на одному тижні, змусили незалежних оглядачів дійти висновку, що терористична загроза для Німеччини вже, фактично, сягнула французького рівня. Утім, французька влада намагається в міру своїх можливостей удосконалити систему внутрішньої безпеки. Невтішні результати соціологічного опитування щодо рівня підтримки президента Франсуа Олланда змусили його зайнятися бюрократичними перетвореннями в антитерористичних структурах.
Ситуація в Німеччині виглядає не краще, ніж у Франції, а навіть гірше, адже рік тому бундесканцлер Ангела Меркель особистий політичний капітал необережно використала на захист прийому мільйонів біженців. Відтоді її християнські демократи заплатили за це поразкою на низці виборів до ландтагів федеральних земель як Західної, так і Східної Німеччини. Унаслідок цього до місцевих парламентів уперше увійшли праві консерватори з партії «Альтернатива для Німеччини».
Німецькі політологи вважають, що вимушене співіснування християнських демократів із соціал-демократами у «великій коаліції» змусили партію Ангели Меркель надмірно пересунутись із правого центру у лівоцентристський бік. Унаслідок цього послідовні консерватори віддали перевагу ультрапопулістській партії «Альтернатива для Німеччини».
Ця партія тепер досить активно критикує уряд «великої коаліції» на чолі з канцлером Ангелою Меркель не лише за надто ліберальну політику щодо мігрантів, а й у питаннях європейської інтеграції. Відповідно до Конституції ФРН, яка забороняє, зважаючи на негативний досвід нацистських часів, проведення будь-яких референдумів у Німеччині, «Альтернатива для Німеччини» не може повторити британський досвід виходу з Євросоюзу завдяки застосуванню технології референдуму.
Але «альтернативники» підтримали вихід Великої Британії з Євросоюзу та закликають Німеччину повторити цей шлях. Крім того, «Альтернатива для Німеччини» виступає за внесення змін до національної Конституції з вимогою запровадження прямих президентських виборів, адже досі президента ФРН обирають на спільному засіданні депутати нижньої палати бундестагу і верхньої палати бундесрату.
Потужної критики також зазнає антитерористична політика уряду. Опоненти Меркель звинувачують її у безвідповідальному підході до з’ясування ідеологічної орієнтації нелегальних мігрантів, які у 2014-2015 роках прибули до Німеччини, паралізувавши її соціальні та безпекові служби. Ця тема обіцяє стати дуже важливою на виборах до бундестагу 2017 року, незалежно від того, чи будуть нові резонансні терористичні атаки в Німеччині.

Андрій МАРТИНОВ