Військо
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Жовтень 29, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 29 Липень 2016 17:49

Допомогти нашим хлопцям можна і не беручи до рук зброї

Rate this item
(0 votes)

СОЛДАТИ Й ОФІЦЕРИ, ЯКІ НИНІ ВОЮЮТЬ НА СХОДІ КРАЇНИ, ПЕРЕКОНАНІ: 
БЕЗ УКРАЇНЦІВ-БЛАГОДІЙНИКІВ НАША АРМІЯ НЕ ЗІП’ЯЛАСЬ БИ ТАК ШВИДКО НА НОГИ

Ще не так дав­но ба­га­то хто рем­ству­вав на ін­фан­тиль­ність укра­їн­ців, мов­ляв, бай­ду­жі до всьо­го, що від­бу­ває­ть­ся в кра­їні, жи­ву­чи за прин­ци­пом «моя ха­та скраю». 
Про­те аг­ре­сія пу­тін­ської Ро­сії пе­ре­кон­ли­во до­ве­ла: укра­їн­ці — не та на­ція, якій на­чха­ти на до­лю своєї кра­їни. 
Маю на ува­зі як тих, хто доб­ро­віль­но, не че­ка­ючи по­віс­ток, пі­шов бо­ро­ни­ти рід­ну зем­лю, так і тих, хто усі­ля­ко їм до­по­ма­гає — во­лон­те­рів.

«Мої пи­ріж­ки всім до впо­до­би»
— Спочатку я переказувала кілька разів поспіль гроші на потреби українського війська, — розповідає колишня вчителька з Поділля Ганна Омелянчук. — Десяту частину своєї пенсії — це 150 гривень. А потім мені захотілося бачити тих, кому я допомогла. Проте коли запропонувала двом воякам по 75 гривень, вони не лише відмовилися від них, а ще й присоромили, мовляв, у вас і так пенсія мізерна!..
Після цього жінка змінила тактику: напече цілий кошик різних смаколиків і чимчикує до військового госпіталю, що розташований у її місті. До своїх, як вона каже, синів та онуків — поранених бійців. Пиріжки, сирники розлітаються вмить. А ще Ганна Степанівна бере із собою термос кави, від смаку якої, за словами бійців, паморочиться голова.
Медпрацівники цього закладу кажуть, що таких жіночок, як Ганна Степанівна, раніше (коли на лікуванні перебувало чимало військовослужбовців) можна було зустріти чимало.
Побутує думка, що більшість жителів Донбасу зомбовані російським телебаченням. Можливо. Але вистачає і свідомих українців. Багато хто з них воює в лавах нашого війська, захищаючи свій край од непроханих гостей. А чимало займається волонтерською діяльністю.
Наприклад, Марія Подибайло є координатором волонтерської організації «Новий Маріуполь». На її рахунку безліч добрих справ. Зокрема, разом зі своїми однодумцями ця жінка допомагає пораненим ліками, в тому числі досить дорогими. Завдяки пані Марії та її колегам врятовано десятки солдатських життів.
Нещодавно в Українському кризовому медіацентрі зареєстрували рекорд волонтера з Бахмута, що в Донецькій області, Ангеліни Шостак: вона пошила Державний прапор України площею майже 14 квадратних метрів! Разом зі своїм чоловіком урізноманітнюють солдатський стіл: передали до однієї з частин понад 300 кілограмів сала, перекрученого на м’ясорубці з часником, сотні кілограмів меду і сухофруктів. А ще — пошили для них сотні балаклав.
Колектив одного з підприємств Київської області, де керівником Василь Яцюк, теж вирішив долучитися до цієї благородної справи і облаштував для учасників антитерористичної операції, які повертаються додому, пункт допомоги. Якщо говорити мовою цифр, то її воякам надали на більш як мільйон гривень!
Окрім цього, відремонтували і передали в район АТО 4 автомобілі, зокрема санітарний і реанімаційний. За відгуками бійців батальйону територіальної оборони «Київська Русь», вони допомогли врятувати не одне солдатське життя. Робітники підприємства модернізували бронетранспортер: не тільки зміцнили його бронезахист, а й замінили двигун, який удвічі сильніший, ніж його «рідний».
— Кожен, хто може щось зробити для хлопців, які воюють, мають це робити, — переконаний Василь Яцюк, — адже вони захищають нас і наших дітей.
Під час антитерористичної операції набули широкого застосування безпілотні літальні апарати (БПЛА). Їх використовують як для проведення повітряної розвідки, так і інших цілей. Проте, на жаль, Збройним Силам, іншим військовим формуванням, задіяним в АТО, їх не вистачає. І на допомогу військовикам прийшли різні благодійні організації, які власним коштом намагаються забезпечити підрозділи безпілотниками. «Армія SOS» — одна з них. Свої осередки вона має як в Україні, так і за кордоном, зокрема у Сполучених Штатах, Німеччині та інших країнах світу.
З початком бойових дій на Донбасі її члени допомагали нашим воякам засобами індивідуального захисту, продуктами харчування, транспортом тощо. З часом почали займатися створенням БПЛА, ІТпрограмуванням для засобів радіоелектронної боротьби і забезпеченням ними наших військ.

 

І словом Божим, і ділом...
...надають благодійну допомогу захисникам України і священнослужителі. Серед них — отець Анатолій (Кузнєцов) — настоятель Михайлівського храму Іоанна Богослова, що на Вінниччині. Не полишаючи службу Божу, він півтора року відвідує підрозділи нашого війська, які відстоюють територіальну цілісність країни. Буває у їх розташуванні, надає духовну допомогу: проводить молебні неподалік лінії розмежування, в тому числі і в Пісках.
Спільно зі своїми однодумцями, зокрема отцем Олексієм Волковим — настоятелем Святотроїцького храму з Вінниці Олегом Новіковим та Костянтином Островським — представниками «Волонтерської сотні Тульчина», а також Петром Семенцем, Оленою Верлан та Валентиною Вельган організовують і забезпечують бійців найнеобхіднішим.
У цій благородній справі їм активно допомагають Валерій Владика, Олександр Бедрак, Юлія Кривешко, Сергій Сітарський та інші доброзичливці, а також цілі громади сіл Писарівки, Хижинців, Михайлівки, Десни, ЛукиМелешківської та інших населених пунктів.
Крім цього, волонтери доставили на схід ліки, предмети гігієни, теплий одяг, «буржуйки» від немирівських волонтерів, продукти та смачні вареники від громад Гуменської сільської ради Вінницького району. Борошно пожертвував підприємець з Малих Крушлинців Василь Невмивака, а отець Анатолій Кузнєцов залучив своїх парафіян до приготування смачної випічки та інших страв, а також вихователів і батьків дитячих садочків «Мальви» та «Пролісок» із сіл Гуменне і Михайлівка.
До ініціативи священика приєдналися й жителі сусіднього села Великі Крушлинці. Разом волонтери приготували для бійців 70 п’ятилітрових відерець з варениками. Самі відерця придбали на кошти, які жертвували парафіяни о. Анатолія під час традиційного Хрещенського окроплення будинків у Жабелівці та Михайлівці. На ці ж кошти були придбані й інші продукти харчування, а також тепла білизна.
Серед речей, зібраних волонтерами, були шкарпетки та матраци, що передала родина вінницького священика, яка мешкає в Німеччині. Активно долучилися до збору продуктів громади сіл Писарівка та Вороновиці. Окрім вареників, смачним подарунком для солдатів став домашній хліб, спечений жительками вінницьких сіл, який нагадав воїнам про рідну домівку.
Сергій ЗЯТЬЄВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».