Виросли оплати за користування мобільними телефонами та Інтернетом, а також готельні послуги.
Туристичний сектор відповідає за одну четверту частину ВВП, а з минулого року (тобто від часу загострення політичноекономічної ситуації в Греції) доходи від туристичної галузі зависли на волоску. Згідно з аналізом Грецького туристичного союзу приблизно 40% грецьких готелів і пансіонатів перебувають на межі банкрутства. Зростання цін на туристичні послуги, а також вхідні квитки в музеї можуть змусити туристів відмовитися від проведення відпустки в Греції.
Падіння доходів від туристичної галузі ще більше ослабить і без того немічну грецьку економіку, а додатково може зробити неможливим реалізацію програм заощадження, які Греція погодила зі своїми кредиторами. Схвалення пакета заощаджень було необхідною умовою для оцінки реформ у Греції, а також, що набагато важливіше, зробило можливим надання чергового траншу грошової допомоги з третьої кредитної програми, загальна вартість якої становить 86 мільярдів євро.
Коаліція ухвалила в парламенті закон, який передбачає обмеження пенсійних витрат на 1,8 мільярда євро та отримання надходжень до бюджету у розмірі близько 2 мільярдів євро від підвищення податку на дохід. Розлючені і розчаровані греки не витримали і знову вийшли на вулиці.
Не допомогли вмовляння Алексіса Ципраса про те, що в разі припинення реформ існує загроза відсутності грошей на виплату пенсій і цей пакет необхідний для виведення Греції з кризи. Знову в рух пішли «коктейлі Молотова» і каміння, а у відповідь для демонстрантів — сльозогінний газ. «Геть з гільйотиною для наших пенсій» — це було лише одне з гасел, з якими прийшли демонстранти під грецький парламент.
Довіру виборців Ципрас втрачав неодноразово, але продовжує зображати із себе того, хто може допомогти грекам вийти з фінансової кризи. Скорочення призвели до зменшення пенсій, зарплат і всіх соціальних виплат, на які греки у нинішній кризовій ситуації розраховують ще більше, ніж коли б то не було раніше. Це вже останні скорочення видатків, але здається, що Ципрасу вже мало хто вірить. Йому дістається не тільки від греків, але й від Європейського парламенту, хоча вина у поганій фінансовій ситуації Греції лягає не тільки на хаотично діючий кабінет Ципраса.
Під час дебатів в Європарламенті лідер соціалістів і демократів Джанні Піттелла відповідальність за «грецьку трагедію» поклав на Міжнародний валютний фонд, який є одним з учасників програми допомоги Греції і крім, на його думку, необхідних реформ, вимагає також скорочення заборгованості шляхом продовження періоду сплати або зниження кредитної ставки, на що не хоче погодитися частина країн ЄС. Піттелла назвав тиск МВФ на реформи в Греції «ілюзорними бюджетними заощадженнями».
Натомість іншої думки дотримуються «праві», які винними за фінансову кризу в Греції вважають у першу чергу Ципраса. Лідер фракції Європейської народної партії Манфред Вебер слушно зауважив, що у 2014 році, коли прем’єрміністром Греції був Антоніс Самарас, економічне зростання в країні становило 0,7%, а у 2015 році, вже під час правління «Сірізи» знизилося до 2,5%.
«Політика уряду Ципраса зашкодила Греції», — зауважив німецький політик, нагадавши також, що програма допомоги за часів Самараса передбачала скорочення бюджету в обсязі 1 мільярд євро і реальний вихід греків із тривалого фінансового занепаду. Нині заборгованість Греції настільки велика, що вимагає отримання додаткових кредитів, що, здається, створює безвихідну ситуацію — протягом шести років греки перебувають у пастці реалізації пакета заощаджень без жодних позитивних результатів.
Наприкінці травня відбулося спеціальне засідання Єврогрупи у справі Греції, на якому висловлено задоволення результатами порозуміння Греції з інституціями, які надають допомогу. Голова Єврогрупи Єройн Дюссельблом сказав, що досягнуто значний прогрес, отже, можна розпочинати черговий етап допомоги. А це означає, що Греція отримає новий транш програми вартістю 10,3 мільярда євро.
Згідно з домовленістю Греція повинна провести відповідні реформи, але додатково передбачено так званий аварійний механізм — в разі недосягнення зростання в обсязі 3,5% ВВП механізм передбачає здійснення додаткових реформ. У випадку, якби після запровадження програми допомоги Греція опинилась у ще гіршій ситуації, ніж нині існуючий прогноз, Єврогрупа узгодила б можливість інших дій щодо грецького боргу.
Алексіс Ципрас уже не має такої довіри грецького суспільства, як півтора року тому, коли з’явився як рятівник. Незважаючи на проблеми, які супроводжують його правління від січня минулого року, коли «Сіріза» вперше виграла парламентські вибори, Ципрас не вгамувався. Західні медіа слушно називають його «майстром школи виживання», бо, як досі, з кожної несприятливої ситуації — найчастіше завдяки допомозі нелюбимого ним Євросоюзу — виходить практично без втрат. Тільки чи від цього виграє сама Греція?
Євген ПЕТРЕНКО