Мова про так званий Лачинський коридор, який наземним шляхом пов’язує Нагірний Карабах і Вірменію. Але зазначений підхід не влаштовує вірмен Нагірного Карабаху, які продовжують наполягати на своїй незалежності, посилаючись на незручний для світової спільноти прецедент, коли від часу проголошення у лютому 2008 року незалежності Косова, існують дві албанські держави: Косове і власне Албанія. Зрозуміло, що конфлікт навколо Нагірного Карабаху став лише яскравим прикладом тих проблем, з якими стикаються народи різних цивілізацій, які входять до системи ООН.
Песимістичний прогноз відомого американського політолога Самуеля Гантінгтона про зіткнення цивілізацій, на превеликий жаль, перетворюється на реальність. Причому лінії конфронтації навіть проходять тими територіями, про які говорив Гантінгтон. Ідеться про зони напруженості між локальними цивілізаціями: християнською та мусульманською, мусульманською та індуїстською, мусульманською та китайською цивілізаціями.
Перелік конфліктів уздовж цих зон є досить широким, згадати хоча б Сирію, де зіштовхнулися, здається, інтереси і нервові вузли всіх існуючих локальних цивілізацій і світових релігій. Хронічно неврегульованим залишається конфлікт між мусульманами палестинцями та іудеями євреями. Традиційно неспокійно у спірному між мусульманським Пакистаном та індуїстською Індією (штат Кашмір). Навіть великий Китай стикається з мусульманською проблематикою в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі.
Зважаючи на небезпечні тенденції від конфлікту цивілізацій, Бакинський глобальний форум Альянса цивілізацій ООН у своїх рекомендаціях закликав до діалогу заради уникнення гострих стадій конфліктів між ними. Інша справа, що дати такі слушні рекомендації простіше, ніж втілити їх у життя. Щоправда, запізно вести цивілізований діалог з терористами угруповання «Ісламська держава Іраку і Леванту».
Тому важливо, що на бакинському форумі пролунав заклик до активізації превентивної дипломатії, покликаної забезпечувати вирішення найскладнішого завдання — запобігати загостренню ціннісних, ресурсних, демографічних, геополітичних та будь-яких інших конфліктів між локальними цивілізаціями. Альтернатива створює ще небезпечніше становище, ніж воно було за часів холодної війни. Тоді дві великі держави гостро конфліктували між собою, але водночас дисциплінували своїх сателітів, унаслідок чого суперечності були прогнозованими й час від часу перетворювалися на період розрядки напруження.
Натомість конфлікти між цивілізаціями є такими, коли кожна грає сама за себе як самодостатній полюс сили. Унаслідок цього багатополюсний світ стає ще більш нестабільним і конфронтаційним. За цих обставин регулярний діалог представників різних цивілізацій може бути важливим запобіжним способом зіткненню цивілізацій.
Андрій МАРТИНОВ
