Утім, у повному обсязі реалізувати цей проект досі не вдалось, бо більшість нафтовидобувних еміратів Перської затоки, яку саудівці наполегливо називають Арабською затокою, не готові безумовно визнати лідерство Саудівської Аравії.
Їх лякає зарядженість саудівців на з’ясування відносин із шиїтським Іраном, тим паче що Катар має з Іраном пряму територіальну суперечку за низку островів у Перській затоці, а Бахрейн потерпає від протистояння своїх сунітів і шиїтів.
Тож не дивно, що на тлі війни в Сирії, до якої на боці Саудівської Аравії активно залучився Катар, країни Перської затоки лише дипломатично підтримали саудівців у війні з повстанцямишиїтами в Ємені. Після досить масштабної війни 2015–2016 років саудівці визнали, що краще швиденько завершити війну в Ємені, поки її масштаби не стали регіональними.
Однак найбільше Саудівську Аравію, звичайно, турбує ситуація із цінами на нафту. Тривала рецесія світової економіки, американська сланцева нафта, зменшення попиту на нафту спровокували вперше в історії Саудівської Аравії потребу приведення звички «розкошувати як шейхи» у відповідність зі скороченими прибутками від експорту нафти.
До того ж несподівано для себе саудівці не змогли дотиснути свого головного ворога — Сирію. Адже до «арабських революцій» 2011 року Сирія була єдиною мусульманською країною, в якій була заборонена діяльність ісламських партій. Це дуже дратувало саудівців, які звикли вирішувати всі проблеми своєю чековою книжкою. Тепер робити це дедалі складніше. Тому приходиться на максимум вмикати ресурси дипломатії.
На поточному тижні прем’єрміністр Індії Нарендра Моді здійснив візит до Саудівської Аравії. У 1970х роках ця країна стала «клондайком» для індійських гастарбайтерів. Проте незабаром індійців на саудівському ринку праці для іноземців (оскільки самі саудівці звикли вести образ життя нафтових рантьє, не перенапружуючи себе працею) замінили пакистанці.
Саудівська Аравія швидко перетворилася на головною кредитора Пакистану. Невипадково у експертному середовищі є досить популярною версія того, що саудівці профінансували створення пакистанської ядерної бомби.
Зрозуміло, що така саудівськопакистанська близькість не надихала Індію. Утім, нинішній індійський прем’єрміністр Нарендра Моді намагається проводити багатовекторний зовнішньополітичний курс, відкриваючи для індійського бізнесу нові простори. Саудівці також зацікавлені показати властям Пакистану, що треба поводитися чемно, що особливо актуально після недавніх репресій проти ісламістів у Пакистані після теракту у Лахорі на католицьку Пасху.
Король Саудівської Аравії Салман на поточному тижні відвідав Єгипет. Це його перший візит після того, як єгипетські військові усунули від влади «Братівмусульман». Після того єгипетським військовим довелося прямо воювати на боці саудівців в Ємені, аби привернути до країни саудівські кредити.
Тому візит саудівського короля до Каїра можна вважати таким, що єгипетським військовим пробачили усунення від влади «політичного ісламу». Таку високу саудівську дипломатичну активність можна розглядати як підготовчий етап до візиту президента США Барака Обами, який наступного тижня планує відвідати ЕрРіяд.
Андрій МАРТИНОВ