Днем, який із певністю можна вважати символічним початком нинішньої епохи розвитку держави, стало 1 січня 2003 року: тоді на посаду президента прийшов Лула да Сілва. Саме цей політик, який походить із багатодітної робітничої родини, провів низку змін, які підняли на ноги бразильську економіку. Для найбідніших створено такі проекти, як «Нуль голоду» (Fome Zero) та «Родинна торбинка» (Bolsa Familia).
Соціальні реформи Лули позитивно вплинули на економіку країни — мільйони бразильців вийшли з бідності, перейшли у середній клас і розширили внутрішній ринок. Створено нові робочі місця, виплачено закордонні борги і розпочався розвиток внутрішньої бразильської інфраструктури.
Важливим елементом була і закордонна політика президента. У міжнародних відносинах він став на позицію розважливого переговірника, а не доктринера, розвиваючи при цьому також дипломатичну службу і апарат. Все це дозволило поглибити співпрацю з країнами регіону та заохотило закордонних інвесторів: нічого дивного, що Лула перебував на посаді дві каденції.
Минули часи, коли інвестори з інших держав дивились на Бразилію як на «дійну корову», джерело копалин і дешевої робочої сили. Нині, володіючи такими потужними підприємствами, як Petrobras чи Embraer, і величезним ринком збуту, країна стала рівноправним бізнес-партнером для розвинутих держав.
Своє значення має також геополітика. Для таких країн Сходу, як Китай чи Росія, Бразилія залишається добрим союзником у боротьбі з домінуванням Сполучених Штатів Америки на світових ринках. Важливою галуззю зацікавлення в Бразилії є гірничовидобувна промисловість. Минулого місяця у світі пройшла інформація, що російський державний нафтохімічний концерн «Роснафта» розпочав співробітництво з бразильцями і має отримати концесію на видобуток нафти і газу з покладів у гирлі ріки Солімоеш. Найбільший у світі виробник сталі Arcelor Mittal, який має офіс у Люксембургу, планує створити у Бразилії дослідницький центр, який займеться запровадженням інновацій у металургії.
Своє виробництво у Бразилії розвивають також представники автомобільної галузі, такі як General Motors і Renault. Китайський бренд Xiaomi, третій за популярністю у світі виробник смартфонів, планує відкрити у Бразилії офіційний магазин і збирається на місці виробляти свої телефони. Враховуючи той факт, що бразильці організували торішній чемпіонат світу з футболу і готують Олімпіаду, можемо стверджувати, що це — країна великих інвестицій.
Утім, всупереч зовнішнім ознакам Бразилія не стала раєм для підприємців, особливо дрібних. Країна дуже сильно захищає свій власний ринок. Це — результат досвіду, якого латиноамериканські держави набрали в ролі сировинного тилу більш розвинених економік. Головним бар’єром для розвитку підприємництва в Бразилії є відрахування до бюджету: величина мита при імпорті деяких товарів може сягати навіть 35%.
Варто також додати, що в усій країні існують понад 60 різних податків, а багато з них відрізняються залежно від штату. Немалою проблемою є бюрократія. Митний контроль вимагає від експортера надання детальної документації. Багато прикладів розглядаються індивідуально, що продовжує час усіх процедур. Більше того, експорт сільськогосподарських продуктів у Бразилію часто пов’язаний із тривалими процедурами ветеринарних перевірок.
Дуже складно заснувати фірму на території цієї країни. Щороку Світовий банк готує доповідь Doing Business. Цей документ має на меті оцінювати умови для розвитку бізнесу у будь-якій державі. У цьогорічному рейтингу Бразилія посіла 120-е місце з 189 можливих. Згідно з доповіддю заснування фірми триває тут у середньому 84 дні і складається, як мінімум, з 11 етапів. Для порівняння: Україна посідає у згаданому рейтингу 96-е місце, а фірму заснувати можна навіть за 60 днів.
Чергове ускладнення становить бразильська візова політика: бразильці встановлюють бар’єри перед напливом малокваліфікованих працівників з інших країн, полегшуючи доступ переважно для кваліфікованих, яких бракує у країні. Окремі сектори бразильської економіки залишаються практично недоступними для зовнішніх інвесторів. Ідеться тут передовсім про поштові послуги, охорону здоров’я чи безпеку.
На умови ведення бізнесу впливає кон’юнктура, а вона у Бразилії нині не найкраща: у країні відбувається зростання інфляції, яка доходить аж до 8%. Додатково експерти прогнозують падіння ВВП на 0,5%, а може, навіть і до 2%. Причини послаблення бразильської економіки треба шукати в надмірному протекціонізмі, але це не єдина проблема.
Хворобою країни є насамперед величезна корупція. Прикладів далеко шукати не треба. Минулої осені в Бразилії вибухнула велика афера, пов’язана з державним концерном Petrobras. У цій справі у корупції підозрюються щонайменше 50 політиків. Скандал сильно зашкодив державі, враховуючи той факт, що сама президент Ділма Руссефф виконувала функцію одного з голів Petrobras у 2003–2010 роках. Однак не знайдено доказів того, що вона щось знала про те, що відбувалось останніми роками у цьому концерні.
Корупція стосується у Бразилії не тільки еліт. Разом зі злочинністю вона становить величезну суспільну проблему, яка зачіпає також публічних функціонерів — поліцейських, тюремних охоронців чи військових. Бразилія посідає 69-е місце у світі за рівнем корупції згідно з минулорічною доповіддю Transparency International, яка включає 175 держав. Те ж саме місце у згаданому списку, зокрема, у Румунії, Болгарії і Сенегалу.
Ще одним чинником є згадувана вже злочинність. Як подає Бюро ООН з питань наркотиків і злочинності (UNODC), Бразилія посідає 18-е місце у світі за кількістю вбивств на 100 тисяч мешканців. Такі умови відлякують підприємців з-за кордону, а якщо додамо до цього інформацію, що за 500 днів перед Олімпійськими іграми завершено лише 10% інвестицій, пов’язаних із цим заходом, то можемо сміливо оголосити про погіршення стану бразильської економіки.
Після різкого спринту, який Бразилія зробила у напрямку світових економічних потуг, держава ніби вичерпалася. Що це: звичайне прискорене дихання чи інфаркт? Зробити висновки можна буде протягом найближчих років. Однак бразильці набрали нового досвіду. Від них залежить, чи справляться вони з найбільшими проблемами, які турбують їхню країну, — бюрократією, злочинністю і корупцією.
Євген ПЕТРЕНКО