Інші види спорту
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Березень 03, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 16 Сiчень 2015 21:21

Німецький біатлонний фестиваль

Rate this item
(0 votes)

Про­тя­гом двох остан­ніх тиж­нів го­лов­ні по­дії у сві­то­во­му бі­ат­ло­ні від­бу­ваю­ть­ся в Ні­меч­чи­ні. Ми­ну­ло­го тиж­ня лиж­ни­ки-стріль­ці гос­тю­ва­ли в Обер­го­фі, цьо­го тиж­ня п’я­тий етап Куб­ка сві­ту при­ймає Ру­поль­динг. Але ні­мець­кий бі­ат­лон­ний фес­ти­валь стар­ту­вав ра­ні­ше— ко­ли ще свят­ку­ва­ли Різд­во, в Гель­зен­кір­хе­ні від­бу­ло­ся го­лов­не шоу-зма­ган­ня су­час­но­го бі­ат­ло­ну— Гон­ка чем­піо­нів. Са­ме з неї вар­то роз­по­ча­ти ог­ляд, бо ук­ра­їн­ський ду­ет ви­явив­ся най­кра­щим се­ред 10 пар кон­ку­рен­тів.

У перенасиченому футболом світі українського вболівальника зимовим видам спорту відведено небагато місця. На високому рівні по суті і вболівати немає за кого — навіть хокей, який кілька років відроджувався завдяки насамперед зусиллям Бориса Колесникова, нині зі зрозумілих причин знову повернувся до свого напівпрофесійного стану.
Хокейний клуб «Донбас», який готовий був ставити перед собою амбітні завдання у Континентальній хокейній лізі, взяв паузу, яка може затягнутися назавжди. Та й насправді важко уявити зараз зустріч української команди з російською — у тому ж футболі, де в єврокубках такі поєдинки теоретично можливі, Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) вирішив під час жеребкування розводити таких суперників.


Фігурне катання рівня олімпійських медалей та інші зимові олімпійські види Україна втратила ще раніше... На цьому тлі єдина розрада — біатлон, який тримається завдяки кільком збереженим школам та менеджерському таланту президента Федерації біатлону Володимира Бринзака. Грудневі етапи Кубка світу довели, що олімпійські медалі Сочі не були випадковістю, а згодом лідери українського біатлону ще раз потішили своїх прихильників.


Головне шоу світового біатлону
Футбольна за своїм основним профілем Veltins Arena, розташована в німецькому місті Гельзенкірхені, є домашнім стадіоном відомого клубу «Шальке». Один раз на рік, коли футболісти беруть паузу у своїх виступах, чаша стадіону приймає головне біатлонне шоу світу, за яким спостерігають десятки тисяч уболівальників.
Уперше змагання World Team Challenge, більше відоме на наших теренах як Різдвяна гонка, відбулося 2002 року. Тоді перемогли представники господарів Міхаель Грайс і Мартіна Глагов. Наступні чотири роки минули під знаком тріумфу норвежців загалом і Короля біатлону Уле-Айнара Бйорндалена зокрема — з 2003-го до 2006 року він вигравав у Гонці чемпіонів (це ще одна назва цього змагання) з різними напарницями. Тричі в різних складах у Гельзенкірхені перемагали росіяни, ще двічі — інтернаціональні, німецько-австрійський і фінсько-шведський дуети.
Дотепер у Різдвяній гонці була одна українська переможна сторінка — у 2008 році Оксана Хвостенко та Андрій Дериземля стали першими і в мас-старті, і в гонці переслідування. Торік дуже близькими до виграшу були Олена Підгрушна та Андрій Дериземля, але на останніх метрах дистанції українського фінішера обійшов німець Флоріан Граф, який виступав у парі зі своєю співвітчизницею Лаурою Далмайєр.

 

Слідами Хвостенко і Дериземлі
На тринадцятій Різдвяній гонці знову настав український час. Жіноча частина команди делегувала віце-лідера загального заліку Кубка світу Валю Семеренко, чоловіча — Сергія Семенова. Для Валі це був уже четвертий виступ на футбольному стадіоні, Сергій дебютував перед 60 тисячами вболівальників.
Сценарій змагання залишається незмінним протягом років — спершу 10 пар учасників змагаються в гонці з масовим стартом. Жінки розпочинають виступ стрільбою, а далі вирушають на коло довжиною понад 1200 метрів, прокладене в околицях стадіону. Після повернення на арену жінки знову стріляють і передають естафету чоловікам, які теж вирушають на трасу, а наприкінці кола змагаються на вогневому рубежі і знову відправляють на дистанцію жінок.
Усього жінки крутять чотири кола, чоловіки, завершуючи дистанцію, долають її двічі, тож на їхню долю припадає п’ять кіл. Ціна промаху — додаткові 75 метрів дистанції, що додає до часу спортсмена 10–12 секунд.
За підсумками мас-старту визначаються місце дуетів і час відставання в гонці переслідування. В ній теж дев’ять кіл, і саме за підсумками цієї гонки визначаються переможці.
Таким чином, у мас-старті головним є не відстати дуже сильно від лідерів (або й очолити перегони, як це шість років тому зробили Оксана Хвостенко та Андрій Дериземля), а вже в гонці переслідування треба триматися в групі лідерів і не схибити в найважливіший момент.
Цього разу Семеренко і Семенов класно виступили саме тактично. Вони не були найкращими в стрільбі, принаймні, у мас-старті, коли схибили сім разів і завершили ці перегони п’ятими з 28-секундним відставанням від італійців — Доротеї Вірер і Лукаса Хофера.
А от у гонці переслідування за співставної швидкості всіх конкурентів вирішальною стала саме стрільба. Три тандеми, які в підсумку опинилися на п’єдесталі пошани, схибили на стрільбах по чотири рази. Але Валя і Сергій помилялися на перших колах, коли все ще можна було виправити на дистанції.
Останні дві стрільби обидва українські лідери завершили чисто, а їхні опоненти «застрелилися». З останнього вогневого рубежу Ерік Лессер вирушив першим, але пішов на зайві для нього з Францискою Гільдебранд 75 метрів. За мить вирушив на останній кілометр із чвертю Семенов, і свою 10-секундну перевагу він уже німцеві не віддав.
«Я виступала тут багато разів, були призові місця, були четверті, п’яті, але перемоги досі не було. А мені цього дуже хотілося, ну мала ж я хоч колись у цьому Гельзенкірхені перемогти?» — риторично запитала після тріумфу Валя Семеренко.
Довго насолоджуватися цим успіхом не дозволили календарні рамки сезону — вже 7 січня Семеренко разом із колегами по жіночій збірній вийшла на старт першого змагання четвертого етапу Кубка світу.

 

Естафети за оцінкою «добре»
На німецьких етапах Кубка світу традиційно відбуваються естафети, які є опосередкованою оцінкою стану не тільки лідерів, а й усієї команди в цілому. Приміром, крім лідера загального заліку Кайси Макаряйнен, Фінляндія не має інших спортсменок високого рівня, тому й у змаганні квартетів білий прапор із синім хрестом уболівальники найчастіше бачать у другому десятку. Інша ситуація в білоруській команді — до рівня її лідера Дарії Домрачевої підтягуються Надія Скардіно та інші дівчата, і результат не забарився — білоруски увійшли до групи команд-лідерів.
Непростою є ситуація в українській команді — на січневі естафети в її складі залишилася тільки одна учасниця золотої сочинської олімпійської четвірки, Валя Семеренко. Юлія Джима і Рупольдинг, і Обергоф пропускає, бо цілеспрямовано готується до чемпіонату Європи, річні відпустки з різних причин взяли Олена Підгрушна і Віта Семеренко. Першою запасною в Сочі була Наталія Бурдига, але на четвертому етапі Кубка світу тренери вирішили ставити її лише на особисті старти.
Тому склад естафети в Обергофі був щонайменше експериментальним. Стартувала Анастасія Меркушина, далі була найдосвідченіша у змаганнях такого рівня Валя Семеренко, а завершували естафету Ольга Абрамова та Ірина Варвинець.
Анастасія Меркушина блискуче впоралася зі своїм першим етапом — дебютним для неї у складі естафет Кубка світу. 19-річна спортсменка безпомилково стріляла на рубежах і гідно виглядала за швидкістю в компанії значно досвідченіших суперниць. На передачі естафети Анастасія хоч і була дев’ятою, але відставання від лідерів становило всього 25 секунд. Першими ж естафету передали збірні Італії та Росії.
На другий етап українські вболівальники покладали особливі надії. І лідер команди Валя Семеренко так само чудово відпрацювала на вогневих рубежах і свій відрізок дистанції закінчила вже лідером! Щоправда, зовсім поруч була француженка Марі Дорен-Абер, яка повернулася до змагань після народження дитини. Третьою йшла збірна Чехії, решта суперниць програвала понад півхвилини.
Ольга Абрамова змусила похвилюватися при стрільбі лежачи, коли закрила одну мішень тільки повним комплектом — трьома додатковими патронами. При цьому, незважаючи на хорошу швидкість, Оля підпустила до себе групу суперниць. Але стійку наша спортсменка відпрацювала краще за конкуренток — всього з одним запасним патроном, в той час як Надія Писарєва з Білорусі пішла на додаткові 150 метрів, а росіянка Дарія Віролайнен заробила аж два штрафних кола! Фінішне коло Абрамова також провела дуже добре і передала естафету лідером! Слідом були збірні Чехії та Франції.
Ірині Варвинець в цій гонці дісталося найважче випробування. Мало того що як завжди на фініш гонки суперники поставили своїх найкращих біатлоністок, змагатися з якими у всього лише другій у кар’єрі гонці Кубка світу Ірі було неймовірно важко. Ситуацію додатково ускладнив ще й туман, який опустився на стадіон. Але Варвинець показала все, що могла, хоча швидкості на дистанції їй явно бракувало. Всього два запасних патрони на рубежах, і на останнє коло Україна пішла третьою, слідом за збірними Чехії та Франції.
Та наздоганяти Іру кинулися провідні спортсменки Кубка світу — білоруска Дарія Домрачева та норвежка Тіріл Екгоф, за якими поспішала ще й італійка Карін Обергофер. Уже на фінішній прямій Варвинець упустила бронзу, фінішувавши шостою. Звісно, медаль було втрачати гірко, та коли б українським уболівальникам, зважаючи на експериментальний склад, хтось сказав про шосте місце перед стартом, то більшість би погодилася з таким результатом.
А перемогу в гонці святкувала збірна Чехії, у якої Вероніка Віткова на останньому кілометрі дистанції була швидшою за француженку Анес Бескон. Третьою стала Дарія Домрачева і збірна Білорусі.
Наступний естафетний старт українки провели вже цього тижня в Рупольдингу. Тренери повернули до квартету Наталію Бурдигу, замінивши Ірину Варвинець. Зазнала змін і розстановка за етапами. Стартувала, як і в Обергофі, Меркушина, за нею на дистанцію пішла Бурдига, за третій етап знову відповідала Абрамова, найсильніша в цій четвірці Валя Семеренко завершувала гонку.
Такого складу вистачило, щоб показати дещо кращий, ніж в Обергофі, результат. Не так, як в Обергофі, біглося нашій юній «забійниці» Анастасії Меркушиній, повільнішою стала за тиждень і Ольга Абрамова. Наталія Бурдига, щоправда, довела, що заслуговувала на місце в естафеті і в Обергофі, після її другого етапу збірна України піднялася на третю сходинку (та відставання від лідерів вже складало півтори хвилини).
Валя Семеренко виступила на своєму рівні, та на останньому колі не стала боротися з норвежкою Тіріл Екгоф за четверту позицію, хоча вогневий рубіж після стрільби стоячи спортсменки залишали практично разом. У результаті — п’яте місце, найкращий на цей момент естафетний здобуток. Повернення до команди Юлії Джими, якщо вона перебуватиме в найкращій формі, додасть четвірці шансів на більші здобутки вже на чемпіонаті світу у фінському Контіолахті.
А виграли естафету знову чешки, які «привезли» решті суперниць понад хвилину. Показово, що краще за суперниць цього разу бігли не тільки визнані лідери цієї команди Габріела Соукалова чи Вероніка Віткова, а й Ева Пускарчикова та Їтка Ландова, які раніше швидкими секундами не відзначалися. Другими завдяки швидкості Дарії Домрачевої і ретельній стрільбі її подруг (всього шість додаткових патронів на вісім вогневих рубежів) стали білоруски. На третє місце піднялися німецькі біатлоністки.
Тренеру чоловічої збірної Надії Бєловій, здається, вдалося довести своїм підопічним, що й вони можуть боротися за високі результати. Принаймні, Дмитро Підручний в Обергофі виявився не гіршим стартером, ніж Анастасія Меркушина в жіночій команді. До другого вогневого рубежу він вивів українців на перше місце, але штрафне коло після стійки відкинуло його в кінець десятки. Та висока швидкість дозволила Підручному не надто багато (всього 38 секунд) програти лідеру під час передачі естафети.
Дебютував у складі естафети Володимр Сємаков, йому показати високі результати не вдалося, і збірна опустилася на 14-ту сходинку. Та на третьому етапі Артем Прима завдяки готовності протистояти рвучкому обергофському вітру спромігся відіграти шість позицій (інші суперники заходили на штрафні кола, натомість Артемові вистачило п’яти додаткових патронів). Сергій Семенов на четвертому етапі показав усе, на що здатний, і зміг фінішувати п’ятим — слідом за командами Росії, Норвегії, Франції та Німеччини.
Від четвірки, яка виступала в Рупольдингу в четвер, навряд чи варто було чекати високих результатів. До Володимира Сємакова в її складі долучилися Олександр Жирний, Артем Тищенко та Віталій Кільчицький. Лідери чоловічої збірної Підручний, Прима і Семенов приєдналися до Юлії Джими на високогірній підготовці в італійському альпійському Антхольці, де наступного тижня відбудеться шостий етап Кубка світу. Про те, чого вдалося досягти експериментальному складу українців у чоловічій естафеті в Рупольдингу, а також про особисті гонки на німецьких етапах Кубка світу читайте вже наступного тижня.
Антон ШУЛЬГА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».