Духовність
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Недiля Жовтень 25, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 26 Квiтень 2019 11:56

Свято торжества віри, надії та любові

Rate this item
(0 votes)

У реальному житті не знайдеться людини, котра б ніколи не згрішила, а «кара за гріх — смерть», — говориться в Писанні.
Проте з Біблії ми знаємо, що є Інший, хто замість нас уже поніс цю страшну кару, на яку заслуговуємо ми з вами, дарувавши людству спасіння і надію.
Великдень пов’язаний із центральною, найголовнішою подією світової історії — смертю і Воскресінням Ісуса Христа.

Це свято є символом перемоги добра над злом, світла над темрявою, благословення над прокляттям — святом торжества віри, надії і любові.

Всі ми усвідомлюємо, що не можемо жити звичайним земним життям вічно, і рано чи пізно прийде смерть, але все одно прагнемо безсмертя. Чи не тому Воскресіння Христове є ключовою, найголовнішою подією для християн?
Так, мабуть, немає такої людини, яка б не прагнула безсмертя. Кожен із нас хоче, щоб його життя тривало якнайдовше. Хтось живе заради дітей і у своїх дітях бачить продовження свого життя, хтось шукає безсмертя у своїх творіннях: чи то архітектури, чи образотворчого мистецтва, які переживуть його.
Хтось — у пам’яті нащадків — намагається зробити якісь величні або, навпаки, жахливі справи, які би пам’ятали у віках. Усім відомий вираз «геростратова слава» — про людину, яка заради слави спалила величний храм Артеміди в Ефесі.
Кожна людина, так чи інакше, прагне залишити щось після себе. І це свідчить, що кожен підсвідомо розуміє, що смерть неприродна, і якимось чином хоче її подолати.
Це прагнення існує, очевидно, ще від часів Адамового гріхопадіння, коли людина втратила безсмертя. Так от, Господь наш Ісус Христос через Свою смерть на хресті і Воскресіння подолав цю смерть. Подолав не тільки в собі, не просто Сам воскрес, а освятив, обожнив саму людську природу, позбавивши її тління і абсолютної влади смерті.
З точки зору християнського вчення є смерть тілесна і є смерть духовна. Тіло помирає, проте дух живе. Згідно з віровченням після Воскресіння Христового незалежно від того, вірять у це люди чи не вірять, знають вони про це чи не знають, сприймають чи ні — всі воскреснуть.
Чому воскреснуть усі? Тому що ми є однієї людської природи. І цією природою ми пов’язані як між собою, так і з воскреслим Спасителем. І завдяки тому, що Христос воскрес, і ми всі воскреснемо в останній День Суду. Душі, які відділилися від тіл у момент смерті, з’єднаються з оновленими воскреслими тілами.
День Воскресіння Христового є наріжним каменем християнської віри, це дає надію на життя вічне, розуміння, заради чого ми живемо. Чи ми живемо заради того, щоби підготуватися до життя майбутнього віку, заради того, щоб увійти у блаженну вічність, чи навічно відділитися від Бога?
За словами Євангелія, воскреснуть усі. Але для одних це буде воскресіння блаженне, воскресіння для вічного перебування з Богом у Його Небесному Царстві, а для інших — воскресіння на осуд, на муки. Бо той, хто обрав Бога тут, у земному житті, буде з Ним і в житті вічному.
А хто відкинув Господа тут — буде відділений і вже, на жаль, не зможе нічого виправити. І це не якась несправедливість або помста з боку Небесного Отця, що Він не прийме у Своє Царство грішників, а вияв волі кожної людини, яку Бог шанує настільки, що наділяє правом вільного вибору, але в той же час закликає — «обери життя!».
І тому свято Воскресіння — це також і привід замислитися. Замислитися над тим, чи достойне життя ми ведемо? І чи наше воскресіння принесе радість, чи, навпаки, ми приймемо осуд за наші злі справи земні?
У цей День важливо пам’ятати: хоч дуже корисно і потрібно підтримувати благочестиві народні традиції, свято Великодня — це не просто народне гуляння, не тільки виконання певних ритуалів та звичаїв, коли просто за традицією треба святити крашанку чи пасочку, і незайвий привід для вживання спиртних напоїв, а перш за все — Свято Духовне. Це радість духу, Свято перемоги життя над смертю, світла над темрявою.
Коли ми вітаємо один одного пасхальним вітанням, ми не просто здійснюємо певний ритуал — ми засвідчуємо свою віру у Святе Христове Воскресіння і тому говоримо — «Христос Воскрес!».

Підготував
Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ,
Укрінформ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».