А той відповів і сказав: Я вірую, що Ісус Христос — то Син Божий! І звелів, щоб повіз спинився. І обидва — Пилип та скопець — увійшли у воду, і охрестив він його».
Хрещення немовлят почалося пізніше — в часи гоніння християн, адже батьки-християни боялися, що можуть не дожити до свідомого віку дитини, яка, не охрестившись, усе життя буде нести на собі первородний Адамів гріх.
Масово ж дітей почали хрестити у V столітті. Від немовлят, звичайно, неможливо очікувати обіцянки віри і щирого покаяння, що за логікою має передувати обряду хрещення, але сучасна православна церква стверджує, що дітей хрестять у силу віри батьків і хрещених, на яких покладено святий обов’язок навчити охрещених дітей основам віри і допомогти їм відродитися для нового життя.
Слід зазначити, що обряд омовіння з метою оновлення, очищення, переродження з’явився ще задовго до християнства. Як свідчать дослідники, за часів Римської імперії існувала традиція, коли рабовласник, набувши собі раба, занурював його повністю у воду.
Після цього давав йому нове ім’я, що символізувало початок нового життя. Від того дня ця людина мала усвідомити, що вона — його раб, а минуле життя її ніби повністю змивається, стирається і забувається.
У євангельські часи традиція повного занурення у воду набула нового змісту. З Писання відомо, що хрещення (занурення у воду), яке проводив Іоанн Хреститель, було очищенням — хрещенням покаяння. Люди визнавали гріхи свої, а обряд занурення у воду був зовнішнім символом омивання цих гріхів — духовного очищення.
І це теж був свідомий акт, який вимагав покаяння (переосмислення свого життя): «Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрещення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас напоумив утікати від гніву майбутнього? Отож учиніть гідний плід покаяння!»
Сьогодні свято Водохреща, як його називають у народі, або свято Богоявлення, чи Хрещення Господнього, набуло нового змісту і стало одним із найважливіших у православ’ї. Свято має в собі три головних аспекти, які пов’язані з Хрещенням Господа Ісуса Христа, з водою, якою це Хрещення відбувалось, і явленням Бога відразу в трьох іпостасях — Отця, Сина і Духа Святого.
Богоявленням свято називається тому, що в цей день уперше Бог явився людям в усій повноті одночасно в трьох особах. Син Божий прийшов на річку Йордан, щоб хреститися від Іоанна, Отець засвідчив Його синівство Своїм голосом, сказавши: «Це — Син Мій улюблений, Його слухайте», а Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Нього.
Бог явив Себе як Трійцю, засвідчивши, що Він є Єдиний, але в трьох Особах. Від цього дня також починається відкрите активне служіння Ісуса Христа людям, а також проповідь Месії світу. У цей день відбувається освячення фізичної основи всього живого на землі — води.
Чому хрестився Син Божий? Хрещення Ісуса Христа є прообразом хрещення для кожного християнина. Зрозуміло, що Самому Господу не потрібно було хреститися на відпущення гріхів, адже Він — єдиний, хто ніякого гріха не вчинив.
В Євангелії говориться, що Іоанн Хреститель дуже здивувався, коли Господь прийшов до нього хреститися: «Господи, я повинен хреститися від Тебе, і чи Тобі йти до мене?» Але Ісус відповів: «Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю праведність».
У Святому Письмі наводяться слова Спасителя: «Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене». Слово «шлях» в оригіналі звучить як «методос» — метод, приклад для наслідування.
Для віруючих хрещення — це друге народження — подоба смерті і воскресіння. Занурення символізує смерть. Коли людина повністю занурюється у воду, вона символічно помирає для гріховного світу, а коли знову з’являється очищена з води — ніби оживає, воскресає для життя вічного. При цьому дає обітницю присвятити себе служінню Господу.
Таїнство хрещення також омиває первородний гріх, який своїм непослухом Богові вчинив Адам. Послухавши не Бога, а диявола, людина в образі Адама потрапила в залежність від нечистого, яка з того часу передається через єдність з Адамом від покоління до покоління. Тому кожна людина повинна хреститись особисто.
Коли ж людина охрещується, вона стає новою, чистою від гріха, і вже диявол не має над нею абсолютної влади, але тільки ту, яку людина сама йому дає. Тому відповідальність за свої вчинки людина несе вже сама, адже Господь наділив її власною волею і правом вибору.
На свято Водохреща освячується вода в джерелах, річках, колодязях, різних ємностях, які православні віруючі приносять до храмів. У цей день люди приходять набрати води, щоб освятитися нею, покропити свої домівки. Багато людей, незважаючи на мороз, омиваються в цей день у водоймах, отримуючи величезний заряд енергії і здоров’я. Цього дня вода вважається особливо цілющою.
Свято Водохреща завершує цикл свят, які починаються від Різдва Христового. Ці дні протягом усього періоду вважаються святими, в народі їх називають Святками, бо через Ісуса Христа дарують нам оновлення, освячення, можливість розпочати нове життя.
Підготував
Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ,
Укрінформ
