Користувачі соцмереж додають до переліку ще й Київщину, Дніпропетровщину, Харківщину, Сумщину... Облгази, які управляють розподільчими мережами в цих регіонах, входять до групи РГК («Регіональна газова компанія») олігарха Дмитра Фірташа.
Для нього, вочевидь, жодні закони «не писані», постанови — «фільчині грамоти», судові рішення — необов’язкові, штрафи — «комарині укуси», люди — об’єкт наживи й маріонетки в економічній і політичній боротьбі...
Масштабний скандал, пов’язаний із надмірними вимогами з боку газівників, розгорівся у листопаді минулого року. Тоді багато українців отримали квитанції з додатковими сумами платежів за жовтень та попередженнями про суттєві донарахування аж за три попередніх роки (!).
Причиною таких дій, що викликали неабияке збурення у суспільстві, назвали «приведення обсягу палива до еталонних умов вимірювання». Як стверджують представники газопостачальних організацій, вони нібито зазнають значних збитків через те, що у період пікових температур показники лічильників не відповідають фактичним обсягам спожитого палива. І пояснюють, що «ідеальні» для обліку умови — постачання палива за температури повітря +20°С і атмосферного тиску у 760 мм рт. ст.
У зимовий період газ стискається, а в літній — розширюється. Тож, аби привести об’єм палива до стандартних умов, газівники й вирішили застосовувати щомісячні коефіцієнти коригування показань побутових лічильників, які залежать від регіону, місяця постачання та місця встановлення приладу обліку.
У НАК «Нафтогаз України» назвали ці донарахування незаконними, наголосивши: «Відповідні витрати вже компенсуються спорідненим структурам газзбутів — облгазам — через механізм виробничотехнологічних втрат». І пояснили, що донарахування призводять до подвійної оплати за одні й ті ж обсяги палива і створюють «віртуальні» борги, які не лише псують нерви споживачам, а й перешкоджатимуть у майбутньому їх переходу до інших постачальників газу.
Зрештою, 23 листопада НКРЕКП заборонила газівникам проводити донарахування додаткових обсягів палива. Але більшість облгазів і газзбутів відповідної ухвали так і не виконали, продовжуючи тероризувати споживачів «дутими» цифрами у квитанціях на оплату.
Тому у грудні прем’єр Володимир Гройсман анонсував масштабні перевірки підприємств галузі, пообіцявши з парламентської трибуни «вжарити» керівництву облгазів по перше число». А у січні НКРЕКП звернулася до Державної регуляторної служби з проханням провести позапланові перевірки 20 облгазів.
За їх наслідками на шістнадцять облгазів Фірташа накладено штрафи. Серед покараних — ПАТ «Житомиргаз», «Запоріжгаз», «Чернівцігаз», «Львівгаз», «Вінницягаз», «Волиньгаз», «Київоблгаз», «Хмельницькгаз», «Закарпатгаз», «ІваноФранківськгаз», «Харківгаз», «Рівнегаз», «Миколаївгаз», «Чернігівгаз», «Сумигаз» та «Дніпрогаз».
Щоправда, розмір штрафів як для таких компаній доволі поміркований — 850 тисяч гривень (себто 12–13 мільйонів на всіх). Притому що щороку облгази Фірташа, за найскромнішими підрахунками, кладуть до кишені до 9 мільярдів гривень.
І лише керівництво «Харківміськгазу» спромоглося самостійно усунути порушення та зробити перерахунок споживачам перед призначеним на 5 квітня засіданням НКРЕКП, на якому планували розглянути питання щодо порушення цим підприємством ліцензійних умов провадження господарської діяльності.
Решта ж структур РГК замість того, щоб сплатити «копійчані» (для Фірташа) штрафи, виправити помилки і вибачитися за багаторічне тероризування людей, почали звинувачувати НКРЕКП і НАК «Нафтогаз» у тиску і спробах дискредитації облгазів.
Також у «Регіональній газовій компанії» заявили, що газорозподільні компанії не згодні не лише зі штрафними санкціями, а й загалом із висновками проведених фахівцями перевірок. Тож усі облгази оскаржили рішення НКРЕКП у судах. І вже є перші рішення судових інстанцій: у задоволенні позовів ПАТ «Волиньгаз» і «Вінницягаз» відмовлено.
Небагато шансів, на думку експертів, і у інших підрозділів РГК, адже позови — однотипні. Утім, структури Фірташа, певно, навмисне втягують державу у судове протистояння, аби якомога довше «ловити рибку у каламутній воді» і отримувати надприбутки за рахунок насправді не проданого й не транспортованого регіональними магістралями і газорозподільчими мережами палива.
Та окрім грошей, ідеться ще і про розрахунок на певні політичні дивіденди. Адже це — чергова можливість налаштувати людей проти чинної влади. Бо багатьох наших співвітчизників, вочевидь, «не переймають» такі питання, як розподіл повноважень (між різними інституціями — виконавчими, представницькими чи судовими, загальнодержавними, регіональними або місцевими), структура власності (державна, комунальна, приватна) та інші подібні «заморочки». У нас звикли в усьому, що відбувається в країні, звинувачувати Президента. Ну хіба іноді ще «дістається» Верховній Раді й Кабміну.
«Свіжий» приклад: у четвер кореспондент Укрінформу 40 хвилин чекав на кінцевій зупинці тролейбуса. Звісно ж, зібралося чимало людей — усі нервують... молодші — запізнюються на роботу, пенсіонери — на прийом до лікаря чи у якихось інших справах.
Аж раптом одна з представниць старшого покоління «заводить традиційну пісню»: «Ось бачте, який Президент — такий і транспорт...» І одразу ж у натовпі знаходиться кілька її однодумців, котрі починають «розвивати тему»...
Аж тут — о, диво! — тролейбус. Одразу два. А щойно від’їхали від зупинки — іще один назустріч... При цьому особливих заторів на вулицях у цей час не було, тож об’єктивно затримуватися громадському транспорту начебто ніде.
Невже це капосний Президент так довго тримав їх на якомусь відтинку маршруту? Невже телефонував кожному водієві і наспівував пісеньку: «Траллєйбус, пастой, нє стучітє, калєса...»?.. За таких обставин цілком логічним є зауваження користувачки Світлани Любарець, зроблене у коментарі під згаданим повідомленням у Фейсбук:
«Вибори закінчаться, і тоді вони перестануть це робити, а поки що — їм треба народу доводити, що влада знущається із людей!»
Можливо, після завершення виборів «політичний підтекст» дій монополістів на газовому ринку відійде на другий план. На перший же знову вийде економічний розрахунок — «настригти» якомога більше «купонів» до створення в Україні повноцінного газового ринку (процес формування якого попри ухвалені законодавчі рішення, вочевидь, затягується). Мізерні штрафи Фірташа і Ко, як ми вже переконалися, не лякають. Чи ж є можливість реально вплинути на порушників?
У ко­рис­ту­ва­чів со­цме­реж — свої ре­цеп­ти:
«А ніхто не думав у рамках сесій міських і обласних рад ухвалити звернення із цього приводу до парламенту?»
«Чому Кабмін не ухвалює рішення? Чому ВР залишається осторонь? Людей грабують, а вони «рішають» більш важливі питання? »
«Необхідна демонополізація. У рамках впровадження Третього енергопакета ЄС потрібно розділити компанію Фірташа і продати іншим власникам. Потрібно задіяти ринкові механізми. Інакше монополіст постійно під різним приводами лізтиме до нас у кишеню».
«Так, може, дію ліцензії зупинити чи порушити питання про націоналізацію? Ні?»
Як пояснює заступник голови департаменту з енергоефективності НАК «Нафтогаз» Олексій Хабатюк, «першим кроком НКРЕКП має стати проведення чергових перевірок, аби підтвердити факт ігнорування облгазами попередніх рішень регулятора». Далі, за словами фахівця, — м’яч на полі Верховної Ради. Адже відповідно до Закону про ринок газу НКРЕКП не має достатніх повноважень у цій царині.
Також перед можливим ініціюванням припинення дії ліцензій суб’єктів господарювання потрібно розробити механізм збереження діяльності підприємств критичної інфраструктури на період, доки не буде усунуто порушення і видано нові ліцензії. За словами Олексія Хабатюка, має йтися про роботу на таких підприємствах тимчасових адміністрацій — на подобу тих, що працюють у «проблемних» банках.
Утім, практична реалізація цих заходів (зважаючи зпоміж іншого і на постійну зайнятість наших парламентарів «більш важливими питаннями») потребує багато часу. А як же бути споживачам, котрі продовжують отримувати платіжки з донарахуваннями «за стандартизацію «нестандартного» газу»?
«Не платити. Бо ці нарахування незаконні», — наголошується в експертних висновках консультаційного центру «ГазПравда». Аналітики пояснюють, що це випливає з тексту постанови НКРЕКП від 23 листопада 2018 року. При цьому посилання керівництва облгазів на наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 116 від 26.02.04 р. некоректні. Адже наказ щодо впровадження коефіцієнтів приведення палива до стандартних умов діє тільки для промислових споживачів!
«То­му по­бу­то­во­му спо­жи­ва­че­ві по­тріб­но:
По-пер­ше, платити тільки за фактично спожитий обсяг палива.
По-друге, варто негайно звернутися з претензіями до облгазу і облгаззбуту. Важливо скерувати претензії в обидві компанії, оскільки обсяг спожитого палива для платіжок розраховують в облгазі, а рахунок виставляє газзбут.
По-тре­тє, паралельно потрібно подати скаргу до НКРЕКП. В заяві треба обов’язково зазначити, що газівники не дотримуються ліцензійних умов і надають споживачеві неякісні послуги (відповідно до статті 21 Закону України «Про НКРЕКП»).
По-чет­вер­те, якщо газові компанії відмовлять у задоволенні претензії, не проведуть перерахунку і продовжать приписувати так звані коригуючі коефіцієнти, споживач може подати позов до суду», — пояснюють експерти.
На жаль, це — доволі складний і затратний шлях. Тож, може, відповідну ініціативу візьме на себе парламент, ухваливши рішення, які, нарешті, дозволять «прищемити хвоста» газовим монополістам?

Вла­ди­слав ОБУХ, Укр­ін­форм