«Деякі фонди не дотягують до 500 тисяч гривень чистої вартості активів. Було прийнято рішення брати порогову цифру від 500 тис. грн, а також в Україні є так звані професійні й корпоративні фонди, їх особливість у тому, що вони можуть відкривати рахунки тільки певної категорії громадян і не залучають усіх. Тому вони були виключені з рейтингу відкритості», — пояснив Лиховид.
За словами члена Комітету Ольги Медведчук, це вже третій рейтинг відкритості недержавних пенсійних фондів.
«Для складання рейтингу відкритості оцінювалася можливість будьякій зацікавленій особі отримати повну актуальну й необхідну інформацію про недержавний пенсійний фонд на підставі даних, розміщених на сайті фонду й на сторінках сайтів, що обслуговують організацію», — сказала Медведчук.
Вона повідомила, що чим відкритіша інформація діяльності недержавних пенсійних фондів, тим з більшою ймовірністю можна судити як про стабільність фонду, так і про якість управління активами.
Медведчук зазначила, що кожному фонду присвоювалося від нуля до 10 балів залежно від повноти розкриття інформації.
Фонди оцінювалися за 9 показниками: наявність власного сайта або сторінки на сайті обслуговування компанії, легкість знаходження у мережі Інтернет, наявність графіка чистої вартості одиниць пенсійних активів за весь період діяльності, наявність деталізованого портфеля інвестиційного партнера, наявність повного пакета статутних документів, наявність відомостей про раду фонду, а також оцінювалася зручність пошуку інформації у мережі Інтернет і представленість у ЗМІ.
«У рейтингу відкритості визначилася щільна група з п’яти лідерів, до якої увійшли фонди «Столичний резерв», «Резерв Рівненщини», «Резерв Тернопілля», ОТП «Пенсія» і «Резерв Слобожанщини».
Ці фонди отримали найбільш високі оцінки, тому що практично повністю відкривають інформацію про свою діяльність», — повідомила Медведчук.
Зараз 840 тисяч громадян України відкрили індивідуальні пенсійні рахунки.

Юлія ГАЙДІНА, Укрінформ