Скажімо, у грудні обов’язковий платіж становить 1000 гривень за соціальною нормою 400 кубів газу, а фактично використано лише 300 кубів. Залишок — вартість 100 кубів — можна використати у наступному місяці. При цьому не потрібно нікому нічого повідомляти — ці суми постачальниками комунальних послуг повинні зазначатися у платіжці як переплата (з мінусом).
У всіх інших випадках громадяни, які користуються урядовою знижкою на оплату комунальних послуг — субсидією, зобов’язані щомісячно сплачувати свою обов’язкову частку витрат на оплату цих послуг. Коли вартість фактично використаної послуги менша, ніж обов’язковий платіж за субсидією, сім’ї мають право сплачувати фактичну вартість використаної електроенергії, газу чи води. Тобто, що спожили, за те заплатили, не враховуючи субсидії.
Надавачі послуг зобов’язані відображати розмір субсидії чи переплату — зекономлену субсидію — у комунальних рахунках. Це передбачено законодавством щодо дотримання правил за постачання і розрахунки послуг. Якщо виконавець житлово-комунальної послуги «ігнорує» зекономлену субсидію і нараховує інакше, він порушує чинне законодавство (постанова КМУ № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»).
У випадку порушення таких прав українці можуть звертатися зі скаргами до керівників органів влади на місцях або органів місцевого самоврядування. Там допоможуть урегулювати ситуацію з неправомірним нарахуванням коштів у випадку, якщо на рахунку домогосподарства числиться зекономлена субсидія.