— З початку незалежності України, — говорить Анатолій Іванович, — проблема безробіття загострилася як у країні, так й у нашому регіоні. В першу чергу на це вплинув перехідний етап в економіці. Масове вивільнення працівників та інші чинники зумовили погану економічну ситуацію, а відповідно і загострення напруги на ринку праці.
У 2014 році на тлі загострення соціально-політичної ситуації в країні ситуація в економіці погіршилася. Поступове зменшення середньооблікової чисельності штатних працівників на підприємствах області (за даними Державної служби статистики) спричинило збільшення рівня безробіття — у 2015 році цей показник досяг 7,1%.
Що стосується 2016 року, то згідно з аналізом Державної служби статистики України за підсумками І півріччя 2016 року рівень безробіття в регіоні становив 6,3%. Цей показник нижчий за середній по країні.
Сьогодні в базі даних служби зайнятості є більше 43 тис. вакансій по Україні, з яких 2,6 тис. вакансій — у Харківській області.
Роботодавцям потрібні фахівці в машинобудівній, металообробній, транспортній галузях, у сфері послуг. Лідируючі позиції за затребуваністю на ринку праці Харківської області також посідають програмісти, торговельні працівники, токарі, фрезерувальники, шліфувальники, свердлувальники, оператори верстатів з програмним керуванням, електромонтери.
— Звідки взялося безробіття в Україні, котра, як нам здавалося, міцно була застрахована від цієї біди?
— Аби відповісти на це запитання, згадаймо одне поширене раніше у нас слово — «працевлаштування». Ніде у світі немає такого поняття та й бути не може. Всюди є ринок праці. Ти потрібний — іди на роботу. У світі десь 3 мільярди працездатних людей, з них 750 млн, або майже кожен третій, не мають постійної роботи або взагалі навіть тимчасової. Тому робоче місце всюди велике благо, цінність.
Раніше у нас, у країні суцільного працевлаштування, робоче місце особливо не цінувалося. Звільнять в одному місці — візьмуть в іншому. Існувало так зване право на працю. Звідси явище, котрого знову-таки немає ніде у світі. Десь у 1985 році в Україні кілька мільйонів працюючих були зайняті на «зайвих робочих місцях».
Що це таке? Приміром, потрібна бригада для роботи у цеху з 10 осіб, але набирали в півтора разу більше, бо щодня п’ятьох не було на роботі. Один член колективу запив, другого послали у колгосп, третій — захворів. Платили, звичайно, всім без винятку. Чимало зайвих місць було й серед керівників, адміністраторів — у кожного начальника по кілька заступників.
Нині настав такий час, коли платять тільки за конкретно виконану роботу і всіх цих «зайвих» утримувати нема за що. Ось вам і безробіття. Додайте сюди складне явище конверсії — тобто скорочення чисельності працюючих на підприємствах оборонно-військового комплексу.
— Що робить служба занятості, аби допомогти їм із роботою?
— Упродовж січня-листопада 2016 року чисельність зареєстрованих безробітних серед жінок становила 43,7 тис. осіб, або 55,2% від загальної чисельності зареєстрованих безробітних. За офіційними даними, це трошки більше половини.
Станом на 1 грудня 2016 року на обліку в службі зайнятості області перебуває 57,5% жінок. Щоб допомогти їм у працевлаштуванні, Державна служба зайнятості на безоплатній основі надає інформаційні та консультаційні послуги, організовує професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, залучає до громадських та інших робіт тимчасового характеру, орієнтує на професії, затребувані на ринку праці. Організовує тренінги з подолання гендерних стереотипів, підтримує у реалізації бізнес-ідей. Малий і середній бізнес — це кардинальний вихід зі скрути.
Ще — окрема мова про матерів, котрі тимчасово лишилися роботи. Наше суспільство має в корені змінити своє ставлення до материнства, інакше йому загрожує крах — воно може стати суспільством без дітей, тобто без майбутнього.
Робоче місце матері — поруч з її дітьми. Вона не безробітна, діти — її робота. Діти, особливо малеча, до трьох років повинні бути з матір’ю. І ця материнська праця повинна оплачуватися державою. Маємо прийти до того часу, коли матері дітей до 10–14 років працюватимуть половину тижня за повну зарплату.
Замість няньок (така професія вимирає на очах) — люб’язні й турботливі матусі. І в школу така мама йде разом зі своєю дитиною як асистент учителя. Педагога слід бодай трохи розвантажити. Зацікавлена мама підсоблятиме вчителям проводити екскурсії, самостійні заняття, ігри.
Особлива мова — про багатодітних матерів. Як відомо, приблизно чверть жінок хочуть мати троє й більше дітей і присвятити їхньому вихованню все своє життя. Й таких матусь суспільство не повинно вважати непрацюючими, себто домогосподарками.
Якщо ми платимо за вирощування курей-гусей, то тут процес надто відповідальний — створюється робоча сила майбутнього суспільства. І платити слід не чоловіку, а жінці-матері, бо один несе гроші в сім’ю, а інший — ні. Жінка, котра сидить дома з дітьми, не повинна економічно залежати ні від свого чоловіка, ні від свекрухи, ні від кого іншого. І нарешті, як у будь-якої людини, котра добре потрудилася для загального добра, в неї повинна бути нормальна пенсія.
— Анатолію Івановичу, значну частку серед безробітних становлять молоді люди. Що пропонує їм служба занятості?
— Щорічно послугами харківської служби зайнятості користуються до 40,0 тис. молодих людей у віці до 35 років, з них понад півтори тисячі — випускники професійно-технічних та вищих навчальних закладів. Проблема їх працевлаштування значною мірою полягає не у браку вакансій, а в неспроможності правильно зорієнтуватися у пошуку власного місця під сонцем, у відсутності досвіду роботи та у переоцінці власних можливостей і амбіцій.
Станом на 1 грудня 2016 року на обліку в центрах зайнятості Харківщини перебувало 30,8 тис. молодих людей, з них більше 13,8 тис. — працевлаштовані, майже 5,4 тис. — проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації, 7,3 тис. залучені до участі в оплачуваних громадських роботах.
Щоб допомогти молодим людям реалізувати себе на ринку праці, служба зайнятості заохочує підприємства для працевлаштування молоді. А саме — надає компенсацію роботодавцю щомісячної виплати єдиного соціального внеску за умови працевлаштування молодих спеціалістів на два та більше роки.
Також існує квота робочих місць для працевлаштування молоді. Ця квота відповідає 5% від загальної кількості робочих місць на підприємствах із чисельністю більше 20 осіб. Законодавством передбачено накладення штрафів у разі відмови прийняти на роботу молодь у межах установлених квот.
Ще студенти останніх курсів професійно-технічних та вищих навчальних закладів мають право у вільний від навчання час проходити стажування у роботодавців за професією, за якою здобувається освіта, строком до шести місяців.
Запис про проходження стажування вноситься до трудової книжки і свідчить про певний досвід роботи за фахом. Стажування відбувається за індивідуальною програмою під керівництвом досвідченого наставника. На період стажування на стажерів поширюються всі права і соціальні пільги, встановлені для працівників, які займають відповідні посади.
Для молоді, для тих, кому тільки третій десяток, магістральний шлях — перенавчання та перекваліфікація. А ще нашим навчальним закладам терміново треба перепрофілюватися, випускати тих фахівців, які нині конче потрібні.
— Чи може служба зайнятості допомогти людині заробляти гроші вдома?
— Для розширення можливостей працевлаштування служба зайнятості Харківщини пропонує шукачам роботи, зокрема особам з інвалідністю, вакантні посади надомної праці. Роботодавцями Харкова заявлено вакансії надомної праці за посадами швачок, копірайтерів, операторів відеозапису тощо.
Також у центрах зайнятості відпрацьовано систему заходів у напрямку орієнтації безробітних на підприємницьку діяльність. Це — проведення широкомасштабної інформаційної діяльності, організація консалтингових центрів у приміщеннях центрів зайнятості, проведення групових заходів, семінарів, тренінгів, індивідуальних консультацій, спрямованих на розширення обсягу продуктивної зайнятості завдяки залученню безробітних до підприємництва. З метою сприяння працевлаштуванню безробітних організується професійне навчання за підприємницькими напрямами.
Безробітним, яким виповнилося 18 років, для організації власного бізнесу служба зайнятості може надати належну їм річну допомогу відразу в повному обсязі.
Ці кошти виплачують тим безробітним, які сплачували внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, виконують рекомендації спеціалістів центру зайнятості, не були зареєстровані як підприємці протягом 24 місяців до настання безробіття. Для розгляду питання щодо надання допомоги по безробіттю вони подають до центру зайнятості заяву та бізнес-план.
— Нещодавно Харківський обласний центр зайнятості провів ярмарок вакансій «на колесах». Які результати цього заходу?
— У перший день зими на станції Харківського метрополітену «Героїв праці» презентувалися варіанти працевлаштування. Особи, які бажали знайти або змінити роботу, могли поспілкуватись із роботодавцями, скласти резюме, пройти тестування, отримати інформацію щодо військової служби за контрактом та професійного навчання за професіями, затребуваними на ринку праці, інші корисні поради з пошуку роботи.
Це не перший креативний проект з підбору кадрів за межами приміщення центру зайнятості. До цього орієнтація громадян на легальну зайнятість здійснювалась «на колесах». У Харкові 4 дні курсував тролейбус з вакансіями. За цей час близько 60 роботодавців Харкова та області презентували понад 350 вакансій. Щодня різні представники підприємств, установ та організацій пропонували як робітничі професії, так і професії інтелектуального характеру.
Унікальність акції «на колесах» у тому, що Харків — перше місто в Україні, яке її провело. Мета — наблизитися до людей, зрозуміти їхні проблеми, потреби, бажання. Не кожен має час та можливість відвідувати центр зайнятості. А їх потрібно чути та допомагати. Люди повинні усвідомити: мрії не запрацюють, доки не працюють вони!
Фахівці служби зайнятості під час ярмарку вакансій «на колесах» розказували про порядок реєстрації в центрі зайнятості та заходи соціального захисту від безробіття, надавали консультації з правових аспектів працевлаштування.
За підсумками 4 рейсів тролейбуса було надано майже 650 консультацій, 61 особа склала резюме, 189 осіб зацікавилися навчанням у Харківському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, а 39 осіб витягли свій щасливий квиток, вони вже офіційно працюють.
Ярмарок у підземці переслідував дещо іншу ціль. Людям доносили меседж, що робота є!
Роботодавцям часто потрібні фахівці, яких іноді просто немає на обліку в центрі зайнятості. Тому використовують різні засоби підбору кадрів, щоб задовольнити поточну та перспективну потребу підприємств.
Ярмарок вакансій у вестибюлі станції «Героїв праці» Харківського метрополітену відбувся під гаслом «Квиток до успіху». Вакансії пасажирам підземки пропонували представники 23 підприємств, установ та організацій — ДП «Завод ім. Малишева», КП «Харківський метрополітен», КП «Шляхрембуд», Харківський облвійськкомат, НТУ «ХПІ» та інші. На захід вони принесли майже 200 вакансій, які свого роду й стали квитками до успіху.
Під час заходу до роботодавців звернулося 408 осіб. За допомогою фахівців служби зайнятості 36 осіб склали резюме, тим самим збільшивши свої шанси знайти підходящу роботу. Для визначення професійної спрямованості до фахівців із профорієнтації звернулися 82 учасники ярмарку та пройшли психологічне тестування. Навчанням у Харківському центрі профтехосвіти зацікавилися 97 осіб, з них 42 особи виявили бажання навчатися та отримали детальну консультацію.
Таким чином, Харківський центр зайнятості робить усе можливе, аби сам процес пошуку став максимально доступним, зручним та комфортним. Задля цього проводяться регулярні ярмарки вакансій, біля вокзалів та станцій метро розташовано інформаційні пункти. Станом на 1 грудня 2016 року за послугами звернулися 101,6 тисячі громадян, з яких майже 57,0 тисяч працевлаштовані.
— Які сьогодні сервіси з пошуку роботи пропонує служба зайнятості людям? Який є рецепт від безробіття?
— Для працевлаштування осіб, що шукають роботу, служба зайнятості використовує всі можливі варіанти. Є цілі блоки тренінгів та семінарів щодо техніки пошуку роботи. Безробітним допомагають з підготовкою резюме. Для цього власними зусиллями фахівців служби зайнятості створено електронний конструктор резюме.
Відповідаючи на прості запитання, респондент отримує в результаті правильно структурований і безпомилковий презентаційний лист про себе під назвою «резюме». Використовується відеорезюме. Записати його можна безпосередньо у центрі зайнятості і розіслати роботодавцям, і розмістити в Інтернеті.
Унікальною можливістю для працевлаштування є онлайн-співбесіда з роботодавцем. Якщо людина не може знайти підходящої роботи, то їй пропонується професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації за професіями, які користуються попитом на ринку праці.
Наш навчальний заклад — Харківський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості готує фахівців за 26 професіями та спеціальностями. Є можливість участі в громадських та інших видах тимчасових робіт. Так, в управліннях соціального захисту населення на допомогу для опрацювання звернень щодо надання субсидій громадянам залучаються безробітні особи, направлені службою зайнятості.
З метою популяризації вакансії, умов праці, робочого місця та обладнання, на якому потрібно працювати на цьому підприємстві, фахівцями відділу взаємодії з роботодавцями створюються короткі агітаційні слайдролики —— відеоревювакансії.
Особлива увага в центрах зайнятості приділяється внутрішньо переміщеним громадянам, демобілізованим учасникам АТО, людям з інвалідністю та молоді. Для роботи з усіма цими категоріями є свої індивідуальні підходи.
Рецепт від безробіття — це активна життєва позиція самої людини: її мобільність та прагнення до пізнання чогось нового!
Віталій СТЕГНІЙ, м. Харків