Але сталося так, що внаслідок значного підвищення тарифів, а також активізації Держенергоефективності та його співпраці з органами місцевої влади було прийнято аж 172 місцеві програми співфінансування з центрального і місцевих бюджетів.

Справи пішли так, що лише за перше півріччя 2016-го було залучено майже 954 млн грн на утеплення. При цьому найбільше коштів (907 млн грн) спрямували саме на придбання енергоефективних матеріалів та обладнання, що підпадають під відшкодування 30% суми залучених коштів, а для субсидіантів — 70%.
Подальші підрахунки показали, що коштів на програму бракує, адже тільки за січень-травень агентство вже відшкодувало 386 млн грн, з яких 368,98 млн грн компенсовано тим, хто оформив «теплі» кредити саме на енергоефективні матеріали та обладнання. Тож наявного залишку державних коштів за цим напрямом мало вистачити лише для виплати компенсацій за кредитами, виданими до 5 липня цього року.
Саме так і сталося: вже наступного дня банки тимчасово припинили видачу «теплих» кредитів за цим напрямом. Щоправда, спантеличених отримувачів кредитів запевнили, що всі позички, оформлені до 05.07.2016 року, підлягають відшкодуванню з державного бюджету.
Таку перспективу Держенергоефективності передбачав, тому до цих подій агентство розробило відповідний проект урядового рішення про виділення додаткових коштів на 2016 рік на відшкодування за кредитами на енергоефективні матеріали та обладнання і направило його на погодження до Мінфіну та Мінекономрозвитку.
Однак за нинішніх умов, вочевидь, грошей взяти ніде. Тож Кабмін призупинив реалізацію програми з відшкодовування населенню 30% витрат на матеріали для підвищення енергоефективності квартир і приватних будинків.
Детальніше суть такого кроку пояснив голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук. Очільник відомства посилається на надто високий попит на цю підпрограму з боку населення, що потягло додаткові витрати з бюджету, адже так званими теплими кредитами до середини червня нинішнього року скористалися 140 тисяч українських сімей.
Споживачів знову спробували заспокоїти. Мовляв, загалом уряд не відмовляється від реалізації своєї програми, а призупиняє її лише в частині відшкодування 30% коштів на матеріали та обладнання. Зате вповні діють інші напрями програми, а саме: 20% відшкодування для фізичних осіб на придбання негазових котлів; 40% — на відшкодування для ОСББ, ЖБК — на придбання енергоефективних матеріалів та обладнання, 70% — для отримувачів субсидій, що далеко не всіх улаштовує. Річ у тім, що за бортом знову опиняється значна частина небагатого населення, яке ледве виживає, але до субсидій ще не дотягло. Як і не потягне утеплення осель суто власним коштом.
Можливо, оптимізму додасть позиція Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, який на своїй сторінці у Facebook заявив, що за умови здійснення правильних кроків Україна має шанс у перспективі стати найенергоефективнішою країною Європи. І шлях до цього починається з формування програми відновлення видобутку українського газу.
Проте для реалізації цієї програми, зазначає керівник уряду, потрібен час. А що нині робити тим, хто збирався стати на шлях енергоефективності й зменшити свої комунальні витрати, сподіваючись на підтримку держави?
Приміром, у столиці «Київенерго» намагається зробити мешканців заручниками у боротьбі за можливість не повертати свої борги НАК «Нафтогаз» України. Газовики заарештували рахунки компанії за борги.
«Фактично останні роки «Нафтогаз» вимушений був безоплатно кредитувати «Київенерго» на мільярдні суми. Дії судових виконавців з арешту рахунків «Київенерго» є повністю законними, та ні в якому разі не є підставою для припинення постачання гарячої води киянам.
Закликаємо «Київенерго» розплатитися з боргами, які перевищують мільярд гривень», — ідеться у повідомленні, розміщеному на сторінці «Нафтогазу» у Facebook.
Однак аргументи не сприймалися. Посилаючись на блокування рахунків, «Київенерго» припинила проведення ремонтних робіт на майже 200 об’єктах, а також зупинила встановлення будинкових лічильників тепла. А постійні попередження щодо відключення гарячої води споживачам столиці таки змусили «Нафтогаз» задовольнити заявки енергетиків на блакитне поливо.
До того ж Верховна Рада наклала мораторій на нарахування та стягнення штрафів і пені з компаній тепло- та водопостачання за борги за газ і електроенергію, якщо вони не отримали компенсації з бюджету різниці між затвердженими тарифами (в тому числі пільги та субсидії) й витратами на надання послуг.
Щоправда, дехто з депутатів, зокрема заступник голови парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Олена Бабак вважає, що закон треба ухвалити лише на певний час — до осені цього року. Мовляв, це допоможе розблокувати рахунки відповідних підприємств і почати їх підготовку до опалювального сезону. Депутат повідомила, що уряд готує новий законопроект про реструктуризацію заборгованості, але не встигне це зробити до 1 вересня. А розблоковувати рахунки вже треба, інакше може бути зірвано опалювальний сезон.
У столиці ситуація нині дещо пом’якшилася. Можливо, подіяли заклики «Київенерго» втрутитися в конфлікт Президента України. Щоправда, й «Нафтогаз» не забарився з відповіддю, запропонувавши підприємствам теплокомуненерго оприлюднити свої витрати, аби споживачі й керівництво держави побачили, куди йдуть сплачені населенням кошти і чому виникають борги перед НАК «Нафтогаз», адже стосується це багатьох компаній, а не лише столичних енергопостачальників. Нині через штрафні санкції заблоковано рахунки 104 підприємств теплокомуненерго, а загальна сума нарахованих штрафів перевищує 10 млрд грн.
Довідково
За всіма роз’ясненнями щодо урядової програми з енергоефективності слід звертатися до спеціалізованого Call-центру Держенергоефективності за тел.:
(044) 296-71-60, 292-32-57
або на e-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.,
Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.,
Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
Лариса ДАЦЮК