У сучасних умовах життя стало незрівнянно безпечнішим, і потреба негайної втечі виникає вкрай рідко. А ось реакція організму нітрохи не змінилася. І у відповідь, приміром, на догану начальника у нас виділяється той же адреналін, що й при зустрічі з хижаком мільйони років тому. Нині, як відомо, в Україні існують і більш серйозні підстави для виникнення стресу — через війну й загрозу втратити рідних та близьких, скажімо. На жаль, природна реакція втечі при цьому неможлива, бо це — наша земля, і тікати нікуди. При повторних стресових ситуаціях зміни, викликані адреналіном, накопичуються. Саме вони зумовлюють характерні прояви стресу.
— Які існують симптоми стресу?
— Дія гормонів стресу проявляється не тільки у зміні фізіологічних показників. Емоційна та інтелектуальна сфери також виявляються порушеними. Є й характерні поведінкові симптоми стресу.
Фізіологічні зміни при стресові спрямовані на максимальну мобілізацію резервів організму. При тривалому або часто повторюваному виділенні адреналіну в організмі виникають різноманітні зміни. З боку серцевосудинної системи — це перепади артеріального тиску, навіть у тих, кого раніше вони не турбували. Часто зі стресових ситуацій починається й гіпертонічна хвороба. Серцебиття і порушення серцевого ритму іноді настільки виражені, що людина відчуває їх без спеціальних досліджень. Перебої в роботі серця — одна з найбільш частих причин звернення до лікаря у людей із хронічним стресом. Одним із проявів підвищеного тиску і судинної патології може бути шум у вухах.
А з боку травної системи найпоширенішими симптомами стресу є зниження або повна відсутність апетиту. Людина в стані стресу різко втрачає вагу. Набагато рідше зустрічається зворотна ситуація — підвищення апетиту при стресі. Крім цього, проявами стресу можуть бути і виражений біль у животі. Виникають різні диспепсичні явища — печія, відрижка, нудота і блювота, відчуття тяжкості у шлунку, порушення випорожнення.
Мають місце часом і порушення в дихальній системі, що проявляються відчуттям нестачі повітря, неможливістю зробити глибокий вдих, задишкою, зрідка — нападами задухи. Частішають і застудні захворювання.
В опорноруховій системі під дією адреналіну частішають м’язові спазми, можливі судоми, м’язи постійно перебувають у тонусі. Часто виникають болі у спині.
При стресі на шкірі можуть з’являтися різного роду висипи, аж до дуже виражених. Навіть за відсутності алергічних проявів у минулому, виникають алергічні реакції, особливо шкірні. Посилюється потовиділення, турбують постійно вологі долоні.
А реакція нервової системи проявляється психічними та інтелектуальними симптомами. З фізичних проявів можливі головні болі. До цієї ж групи належать загальна астенізація організму, його менша опірність навантаженням. Температура при стресі часто знижена. Можливі й епізоди її підвищення, частіше до субфебрильних (37°–37,5°С) показників. З боку статевої системи відзначається зниження лібідо.
— Коли проявляються інтелектуальні симптоми стресу?
— Вони особливо помітні в учнів та студентів у період підвищених навантажень. До них належать: погіршення пам’яті, неуважність, утруднена концентрація уваги, неорганізованість та запізнення. З’являються нав’язливі думки, особливо з негативним забарвленням, виникає нездатність прийняття рішень.
Емоційні симптоми, на відміну від попередніх груп симптомів, певною мірою можуть регулюватися самою людиною. При яскраво вираженому стресі можуть спостерігатися такі зміни в емоційній сфері, як занепокоєння, тривожність, відчуття наближення лиха. Виникають панічні напади без виражених причин. Одразу з’являються дратівливість, примхливість, також без видимих причин. Постійно знижене емоційне тло і часті напади туги, печалі, аж до депресивного стану і суїцидальної схильності. Для жінок особливо характерна сльозливість.
— Якими є характерні зміни в поведінці людини у стані стресу?
— Йдеться про зовнішні, поведінкові прояви стресу, які особливо важливо знати. Далеко не завжди людина у стані стресу приділяє достатню увагу своєму здоров’ю. Діагностика стресу значно полегшується завдяки знанню основних зовнішніх проявів цього стану. Ви зможете вчасно зробити кроки для нормалізації стану близької людини, не допускаючи виникнення соматичних захворювань.
Характерними для стресу є часті спроби зменшити негативні прояви такого стану за допомогою алкоголю чи сигарет. Різке збільшення їх споживання зовні благополучною людиною — тривожна ознака. Ще один варіант поведінкових змін — трудоголізм. Занурення в роботу на шкоду родині, друзям, а іноді й здоров’ю має вас насторожити. З’являється неуважність, у тому числі в зовнішньому вигляді. У роботі це виявляється погіршенням результатів праці, збільшенням кількості помилок. Нестабільний емоційний стан, окрім усього іншого, призводить ще й до великої кількості конфліктів як удома, так і на роботі.
— Які існують види стресу?
— Незважаючи на негативне забарвлення, властиве слову «стрес», така реакція організму може бути корисною. Більшість великих досягнень людства було здійснено саме у стані стресу. Спортсмени, альпіністи, видатні воїни, вчені здійснювали подвиги та досягнення, ставили рекорди і підкорювали вершини саме завдяки найвищій мобілізації сил у стані стресу. Крім того, надзвичайно інтенсивні позитивні емоції теж можуть викликати стрес. Такий мобілізуючий стрес, що минає без наслідків, називають еустресом, тобто позитивним стресом. Його протилежність — той стрес, який і викликає численні негативні симптоми, названий дистресом.
— Доводилося чути про існування психологічної та фізіологічної форм стресу...
— Фізіологічний стрес викликається безпосередніми впливами на організм. Стресовими факторами можуть бути переохолодження чи перегрівання, фізичні перевантаження, травми і больові відчуття.
А психологічний стрес виникає як реакція на соціально значущі події. Його прийнято розділяти на інформаційний та емоційний. Перший — викликається надмірним інформаційним навантаженням. Особливо часто стрес виникає за умови високої зацікавленості людини в поєднанні із перевантаженістю інформацією. Такий стан характерний для працівників евристичних професій, що вимагають аналізу великої кількості інформації і постійного генерування ідей. Можлива і зворотна ситуація — виникнення стресу внаслідок монотонної роботи.
Емоційний стрес виникає після інтенсивних або повторних епізодів негативних емоцій — образи, ненависті, гніву. Носієм і передавачем цих емоцій виступає мова опонента.
Значення емоційної складової стресу настільки велике, що з’явився спеціальний термін — психоемоційний стрес. Саме ця форма стресу призводить до виникнення хронічних захворювань і виражених фізіологічних порушень. Причина — у неможливості реалізації передбаченої природою стресової реакції у випадку з емоційними подразниками.
— Як уникнути стресу?
— Очевидно, що рекомендація не потрапляти у стресові ситуації або реагувати на них менш емоційно, нездійсненна. Тому важливо навчитися виходити з таких ситуацій із мінімальними втратами. У цьому допоможуть різні психотехніки розслаблення і банальні фізичні навантаження. При фізичній роботі реалізується природний шлях метаболізму адреналіну. Він не накопичується, і відповідно не виникають супутні стресу фізіологічні зміни.
Тому у випадку з хронічним стресом банальні рекомендації, які ми звикли ігнорувати з дитинства, — найефективніші. Ранкова зарядка, біг, ходьба, заняття в тренажерному залі — найкраща профілактика стресу.
Роз­мов­ляв Яро­слав ШЛА­ПАК,
Укр­ін­форм