Здоров'я
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Вересень 22, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 05 Вересень 2014 03:00

Шанс для жертв «гібридної» війни

Rate this item
(0 votes)

По­ки по­лі­ти­ки на­ма­га­ють­ся до­мо­ви­ти­ся про при­пи­нен­ня бо­йо­вих дій на Схо­ді Ук­раї­ни, вій­на там про­дов­жує жни­ву­ва­ти на пов­ну си­лу, за­би­ра­ючи що­дня жит­тя як вій­сь­ко­вих, так і мир­них жи­те­лів та роб­ля­чи ка­лі­ка­ми без ог­ля­ду на стать і вік де­сят­ки лю­дей. Ме­ди­ки, кот­рим ни­ні до­во­дить­ся ря­ту­ва­ти жертв кри­ва­во­го про­ти­сто­ян­ня в зо­ні АТО, із су­мом кон­ста­ту­ють, що чи­ма­ло по­ра­не­них при­во­зять до лі­ка­рень та шпи­та­лів із ві­ді­рва­ни­ми кін­ців­ка­ми або та­ких, кот­рим за­для ря­ту­ван­ня їх­ньо­го жит­тя вже на опе­ра­цій­но­му сто­лі до­во­дить­ся ам­пу­ту­ва­ти ру­ки або но­ги.

Чимало з них втрачають надію на повернення до повноцінного життя, бо розуміють, що в державі, економіка якої геть виснажена корупцією та ще й війною, а новітні технології десь застрягли на півдорозі, людям з обмеженими можливостями розраховувати на якісне протезування не доводиться. Тому ледь не кожен із тих, хто потребує протезування і розраховує на повернення до активного життя, мріє про лікування за кордоном і з недовірою ставиться до можливостей вітчизняних протезних підприємств...


Доб­ре там, де нас не­має...
А марно, кажуть працівники державних протезних заводів, в назві яких присутнє, вибачте за тавтологію, казенне слово «казенні». І додають, що вітчизняні протези нині практично нічим за своєю якістю та функціональними властивостями не поступаються закордонним. І застерігають, що протезування за кордоном із часом може вийти боком інваліду...
Директор Полтавського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства Юрій Бондаренко цілком погоджується з таким твердженням. Більш того, зазначає керівник із 12-річним стажем, уже час зламати негативні стереотипи щодо неналежної якості вітчизняних протезів, адже технологія їхнього виробництва просунулася далеко вперед і практично не відрізняється від закордонної.
Так, погоджується директор, на Заході є новітні технології, які до нас прийдуть не завтра і не післязавтра. І не тому, що вітчизняні протезні підприємства не мають спеціально навчених фахівців, а тому, що для тих технологій потрібне дуже велике фінансування, якого наша країна може дозволити лише у віддаленій перспективі.
Приміром, на наших підприємствах, констатує Ю. Бондаренко, дуже не скоро почнуть складати біопротези, бо коштують вони сотні тисяч євро. На цьому, за словами директора, аргументи на користь протезування, зокрема учасників АТО, за кордоном закінчуються. І ті, хто прагне отримати там протезування, має усвідомлювати для себе певні ризики. Скажімо, з обслуговуванням закордонних протезів.
Якщо якийсь вузол вийде з ладу або його слід просто відрегулювати, на вітчизняних підприємствах можуть і не взятися за це, адже на них працюють лише із сертифікованими в Україні складовими протезів. А якщо закордонний диво-протез матиме вузли, які в Україні не сертифіковані, то доведеться його власнику знову збирати гроші і їхати за кордон. Аналогічно і з так званими первинними протезами. Їх необхідно замінювати новими вже через кілька місяців після протезування з урахуванням анатомічних змін ампутованих кінцівок, які з часом обов’язково стаються. В Україні це робиться безкоштовно. Як, до речі, і взагалі протезування.
За кордоном у такому випадку знову доведеться платити чималу суму. Навіть може виникнути ситуація, каже директор заводу, коли з якихось причин хворий схудне або, навпаки, погладшає. Тоді можуть змінитися в об’ємі й кукси — ампутовані кінцівки. На вітчизняних підприємствах хворому знов-таки безплатно — коштом держави — зроблять новий протез, а от за кордон без грошей не наїздишся... Варто зважити й на те, що термін служби вітчизняних протезів становить 2–4 роки — залежно від функціонального призначення. Потім їх безплатно міняють.
— А як бути у такому випадку тим, хто робив протези за кордоном? — резонно запитує Ю. Бондаренко. — Ще раз збирати гроші на дорогу, лікування та виготовлення нового протезу...
«У нас є Харківський державний інститут ортопедії і протезування. Вони запрошують до себе протезистів із Німеччини та інших провідних у справі протезування країн, вивчають новітні західні технології і навчають наших спеціалістів. Приміром, на нашому підприємстві зараз працюють уже три техніки і три слюсарі, які в інституті опанували західні технології виготовлення протезів. Я зазначу, що технології виготовлення українських комплектуючих протезів практично не поступаються німецьким...
На сьогодні можна сказати, що існує міф про те, що німецькі протези кращі за наші. Так, вони дорожчі... Але якість наших протезів не набагато гірша за німецькі. До того ж і ми вже виготовляємо протези із зарубіжних деталей та за закордонними технологіями, бо маємо відповідне обладнання та навчених фахівців... Можливості наших та їхніх протезів практично однакові. Єдине, чим наші відрізняються від європейських, — у нас не виробляють біоелектричних протезів, оскільки вони дуже багато коштують. Тож раджу не шукати зайвих труднощів та робити протезування вдома...»


Ре­абі­лі­ту­ємо не тіль­ки ті­ло, але й ду­шу...
Нині на Полтавському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві запевняють, що готові протезувати всіх, хто прибуде із зони АТО. Як військових, так і цивільних. Виробничі потужності підприємства, де за рік роблять протезування 1200–1500 пацієнтам, це дозволяють. Важлива деталь: підприємство обслуговує і людей з обмеженими фізичними можливостями, крім Полтавської, із Кіровоградської та Сумської областей. При заводі є власний стаціонар на 24 місця, де на час протезування та реабілітації розміщують хворих, яких забезпечують безплатним харчуванням. Протезування, як уже казали, повністю безкоштовне: всі витрати сплачує держава.
Щодо реабілітації учасників АТО, то заявок від них поки що надійшло небагато. Наразі там чекають двох бійців із райцентрів Миргород та Пирятин, котрі втратили в результаті поранень кінцівки. Але, прогнозує Ю. Бондаренко, пацієнтів із числа військовослужбовців дедалі більшатиме. На жаль, до таких прогнозів директора підштовхує аналіз кількості поранених, які втрачають кінцівки.
На підприємстві вважають, що найшвидшому протезуванню учасників АТО заважають службові інструкції, котрі аж ніяк не сприяють допомозі тим, кого було скалічено на полі бою або під час бомбардувань та обстрілів. Приміром, одна з недавніх постанов Кабміну значно ускладнила процес протезування. Якщо раніше людина, котра втратила кінцівки, могла починати процес протезування, маючи лише лікарський висновок про каліцтво, то відтепер заявку на протезування приймають тільки після того, як МСЕК визначиться з групою інвалідності. Збирання сили-силенної паперів та проходження обстежень, а потім ще й комісії забирає багато часу. Іноді до року. Хоча за медичними показниками деякі з хворих, в котрих процес загоєння ран проходить благополучно, могли б уже через 3–4 місяці отримати протез.
Ю. Бондаренко запрошує журналіста в цехи підприємства. Директору є що показати, адже ще з 1989 року на Полтавському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві першими в Україні почали переоснащення виробництва та впровадження новітніх прогресивних технологій німецької фірми «Отто Воск» та інших зарубіжних фірм із виготовлення протезно-ортопедичних виробів.
Сьогодні, каже майстер протезної дільниці Віталій Шкіль, високофункціональні конструкції протезно-ортопедичних виробів виготовляють за новими технологіями з використанням сучасних комплектуючих вітчизняних та зарубіжних фірм. Конструкцію протезів кожному пацієнту добирають індивідуально — залежно від віку і ваги, стану здоров’я та кукси, активності та роду його діяльності. Уся продукція підприємства вирізняється високою якістю, бо виготовляється на сучасному обладнанні із застосуванням екологічно чистих матеріалів.
Для пацієнтів, хворих на алергію, виготовляють дерев’яні гільзи до протезів гомілки та стегна. Для цього беруть деревину липи. Для виготовлення гільз протезів використовують шкіряні і термопластичні матеріали, ортокрілові смоли, полімерні бинти тощо. Ортопедичне взуття сучасних моделей у цехах підприємства виготовляють лише з натуральних матеріалів на формованій підошві або підошві з мікропористої гуми.
«Відійшли в минуле часи, коли до вітчизняних протезів ставилися з недовірою, — каже директор підприємства. — Нині ми забезпечені достатнім фінансуванням, переобладнали виробництво, використовуємо новітні закордонні технології та матеріали. Наші вироби дозволяють людині з обмеженими можливостями повернутися до повноцінного життя...»
Говорять на підприємстві і про досвід протезування афганців. Тоді було дуже багато замовлень і працювати доводилося напружено. Але спеціалісти заводу не залишили невиконаним жодного замовлення. Зараз афганців, які потребували б протезування, вже не лишилося. Однак працівники Полтавського казенного експериментально протезно-ортопедичного підприємства й нині згадують жахливі наслідки радянсько-афганської війни, яка зламала долі тисяч наших співвітчизників. Полтавські протезисти надали їм усю необхідну допомогу, а тепер готові повертати до повноцінного життя тих, хто отримав каліцтво в зоні АТО...
Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ,
м. Пол­та­ва
Фо­то ав­то­ра

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».