— Епілепсія вважається одним із найпоширеніших хронічних неврологічних захворювань людини. Це — хронічний розлад мозкової діяльності, для якого характерні напади, що повторюються. Ці напади проявляються у вигляді короткочасних мимовільних судом у якійсь із частин тіла або ж по всьому тілу. Іноді людина може зомліти чи втратити контроль за функціями кишечника або сечового міхура.
Існує широка класифікація нападів при епілепсії, важливо зазначити, що вони можуть супроводжуватися судомами, але епінапад також може перебігати й без судом. Класичний варіант епілепсії, який, напевне, всім приходить у голову при слові «епілепсія», супроводжується судомами по всьому тілу, втратою свідомості, слиновиділенням і триває декілька хвилин.
У дітей епілептичні напади можуть маніфестувати у зв’язку з високою температурою, так звані фібрильні судоми, це не означає, що у дитини епілепсія, але звернутися за консультацією до фахівця-невропатолога — обов’язково.
— Чим ви­кли­каю­ть­ся та­кі на­па­ди?
— Напади спричинено надлишком електричних імпульсів у групах клітин різних ділянок мозку. Епілептичні напади можуть мати форму як незначних провалів у пам’яті, так і важких тривалих конвульсій, а також різнитися за частотою, трапляючись як менше разу на рік, так і до декількох випадків на день. Один-єдиний напад іще не свідчить про епілепсію, 5–10% людей мали протягом життя один напад.
Ознаки нападів мінливі та залежать від того, в якій ділянці мозку починаються порушення. Можуть виникати тимчасові симптоми, наприклад втрата орієнтації або свідомості, порушення рухових функцій, органів відчуття (зір, слух та смак), зміни настрою та інші.
Люди з епілепсією, як правило, частіше мають інші проблеми фізичного характеру — переломи та забої, а також такі психологічні стани, як тривожні розлади та депресія.
— У чо­му при­чи­на роз­вит­ку не­ду­ги?
— У 60% випадків епілепсії неможливо встановити причину виникнення, це так звана первинна або ідіопатична епілепсія. Причинами вторинної епілепсії (40% випадків) найчастіше є: пошкодження мозку у передпологовий та післяпологовий періоди внаслідок травми, гіпоксії (нестачі кисню); вроджені відхилення від норми або генетичні стани за наявності вад розвитку головного мозку, які зумовлені цими факторами; важка травма голови; інсульт, у результаті якого до мозку не надходить достатньо кисню; інфекції мозку та мозкових оболонок (менінгіт, енцефаліт, нейроцистицеркоз); деякі генетичні синдроми; пухлини.
— Як же пра­виль­но на­да­ти до­по­мо­гу лю­ди­ні під час на­па­ду не­ду­ги?
— Правильна перша допомога — це дві прості дії: достатньо перевернути людину на бік та покласти щось м’яке під голову, щоб уникнути травми.
При цьому не варто: класти що-небудь до рота хворому: тверді предмети можуть травмувати, пошкодити зуби та ясна, а інколи навіть існує ризик зламати щелепу, під час нападу в людини не може запасти язик, не треба намагатися зупинити напад — напад має минути сам.
Здебільшого напади при епілепсії не є невідкладними станами та не завжди потрібно викликати екстрену медичну допомогу. Але обов’язково телефонуйте 103, якщо:
напад триває п’ять хвилин або довше; напади повторюються настільки часто, що у проміжках між ними у людини не відновлюється свідомість (на відміну від серії нападів); коли у людини стається перший напад; коли людина отримує травму під час нападу (наприклад, унаслідок падіння); напад стається, коли людина перебуває у воді; людина вагітна або хвора на діабет.
— Іс­нує дум­ка, що епі­леп­сія — за­раз­на хво­ро­ба...
— Звісно, це — вигадка, адже епілепсія настільки ж заразна, як вогнепальна рана. Ви не можете підхопити епілепсію від іншої людини. Побутують подекуди й інші міфи щодо епілепсії. Ось, наприклад, тільки діти хворіють на епілепсію.
Повна дурня, бо на епілепсію може занедужати навіть людина у віці за 65 років майже так само часто, як і діти віком 10 та менше років. Судоми у людей похилого віку часто є наслідком інших проблем зі здоров’ям, таких як інсульт або серцево-судинні захворювання.
Прийнято вважати, що люди з епілепсією є інвалідами і не можуть працювати. Однак це також не відповідає дійсності. Люди з цим станом мають той самий діапазон здібностей та інтелекту, що й інші. Деякі мають сильні судоми та не можуть працювати, інші ж є успішними та продуктивними на своєму робочому місці.
Дехто твердить, що люди з епілепсією не мають права займати відповідальні посади, пов’язані зі стресом. Теж — нісенітниця. Люди із судомами зустрічаються в усіх сферах життя та на всіх рівнях бізнесу, державних посадах, різних творчих професій. Ми не завжди знаємо про них, тому що багато людей, навіть сьогодні, не говорять про епілепсію, побоюючись того, що інші про них подумають погано.
Отже, у більшості випадків епілепсія не є перешкодою для фізичних активностей, хоча деякі люди більш серйозно страждають й їхні можливості можуть бути фізично обмежені.
— Чи мож­на вва­жа­ти, що сьо­го­дні епі­леп­сія є пе­ре­важ­но ви­рі­ше­ною проб­ле­мою?
— За допомогою сучасних ліків епілепсія в основному дійсно є вирішеною проблемою. Ця недуга є хронічною медичною проблемою, яку у багатьох людей успішно лікують. На жаль, лікування не спрацьовує для всіх, тож нині існує критична потреба у додаткових дослідженнях.
Втім, епілепсія, на жаль, усе ще може бути дуже серйозним станом, і людина може навіть померти від неї. За оцінками експертів, тривалі судоми (статусний епілептик) є причиною багатьох смертей у світі кожного року.
— У чо­му по­ля­гає сьо­го­дні діа­гно­сти­ка та лі­ку­ван­ня епі­леп­сії?
— Повністю вилікуватися від цієї недуги неможливо, але контролювати її прояви за допомогою ліків та різних методик — можливо. Встановленням діагнозу епілепсії займається лікар-невролог, але бажано проконсультуватися ще й з лікарем-епілептологом.
Невролог при діагностиці епілепсії застосовує різні методи: аналіз неврологічних і психічних симптомів, анамнез судомних нападів, а також апаратні та лабораторні дослідження: комп’ютерну і магнітно-резонансну томографію, ангіографію, електроенцефалографію, нейрорадіалогічну діагностику, аналіз крові.
Лікування епілепсії медикаментами є успішним у 70% випадків і дозволяє повністю виключити напади. Існують два способи лікування епілепсії: медикаментозне і хірургічне. Також є додаткові методи терапії, такі як лікувальна фізкультура, психологічна корекція особистості, біоакустична корекція головного мозку та інші.
Хірургічне втручання застосовують, якщо медикаментозне лікування є безуспішним для пацієнта, і в разі, коли він страждає осередково на епілепсію. Коли епілепсія викликана пухлинами у головному мозку, аневризмою, а також іншими аномальними змінами структури головного мозку.
— Чи мож­на го­во­ри­ти про про­фі­лак­ти­ку епі­леп­сії?
— Профілактика появи епілепсії передбачає запобігання різним травмам голови, інтоксикації організму наркотиками, нікотином, алкоголем, іншими шкідливими речовинами, інфекційним захворюванням. Також не рекомендуються шлюби між двома людьми, хворими на епілепсію. Рекомендується уникати погано вентильованих, задушливих приміщень, не можна переохолоджуватися.
Своєчасне запобігання лихоманки шляхом зниження температури у дітей, бо ж вона може спровокувати появу епілепсії. Ведення здорового способу життя, уникнення стресів, підвищення імунітету можуть перешкоджати виникненню захворювання. Рекомендуються дозовані фізичні навантаження, прогулянки на свіжому повітрі, здоровий сон.