У судинах з’являються атеросклеротичні бляшки, які можуть відірватися в будьякий момент і закупорити судини, що призводить до відмирання частини мозкової тканини, яка постачає кров’ю судини.
— Які при­чи­ни ви­ник­нен­ня ін­суль­ту?
— Насамперед, важливо зазначити, що ця патологія може бути спадковою. А допоможе запобігти катастрофі грамотна профілактика та постійний нагляд таких хворих у лікаря.
Ще одним принциповим фактором ризику є артеріальна гіпертензія. Зазвичай інсульт виникає внаслідок гіпертонічного кризу — різкого підвищення артеріального тиску. У людей з високим артеріальним тиском інсульт виникає у сім разів частіше, ніж у гіпотоніків.
Також небезпечний і підвищений рівень холестерину. Після 40 років потрібно не рідше, ніж раз на рік, здавати кров на холестерин. Навіть якщо ви не маєте надмірної ваги. Також фактором ризику є куріння. Воно збільшує ризик інсульту у 1,9 разу. Нікотин і токсичні речовини, що містяться в тютюновому димі, знижують еластичність стінок судин, підвищують потребу серця в кисні.
Окрім того, розвиток інсульту може бути викликаний надлишковою масою тіла. Ожиріння збільшує навантаження на серце. Також підвищує ризик розвитку інсульту гіподинамія, адже сидячий спосіб життя додає зайвих кілограмів і погіршує кровопостачання. Спровокувати інсульт можуть і стреси. Різні хвилювання різко збільшують кількість серцевих скорочень і підвищують тиск.
— Як же цьо­го уник­ну­ти?
— Слід стежити за тиском. У 90 відсотків людей, які пережили інсульт, у минулому було зафіксовано артеріальну гіпертензію. Також слід якомога зменшити вживання солі і відмовитися від куріння. Якщо рівень холестерину в крові підвищений, рекомендується замінити тваринні жири на рослинні, включити до раціону свіжі фрукти, овочі і морську рибу.
Також не можна зловживати алкоголем. Норма — не більше 600 мл міцних напоїв на тиждень. Обов’язково потрібні фізичні, нехай помірні, але регулярні навантаження. Їм слід відводити хоча б 30 хвилин на день. А після 40 років обов’язково слід проходити обстеження судин хоча б раз у 3–5 років.
— Як роз­піз­на­ти ін­сульт?
— Згідно зі статистикою, лише 50 відсотків українців знають про ознаки інсульту, а 20 мають приблизне уявлення про те, що слід робити в разі, якщо стався інсульт. Нейрохірурги зазначають, що коли вони протягом трьох годин встигають надати допомогу жертві інсульту, то наслідки нападу можуть бути усунені.
Симптомами інсульту є: раптовий перекіс обличчя, утруднення мови, слабкість в одній частині тіла — в руці або нозі. Можливі також запаморочення та непритомність.
Будьяка людина може розпізнати симптоми інсульту, попросивши потерпілого виконати прості «завдання». Ось ці чотири кроки до розпізнання інсульту: попросіть людину усміхнутися; сказати будьяке просте речення; підняти обидві руки; висунути язик (якщо язик викривлений, повернутий — це ознака інсульту). Якщо проблеми виникнуть навіть з одним із цих завдань — одразу ж «швидку»!
Інші ознаки інсульту, які визначаються самим потерпілим: раптове оніміння кінцівки (руки, пальці, ступні, ноги), навіть частини обличчя або тіла, несподівана втрата контролю: ви не можете зрозуміти, де перебуваєте, не можете чітко говорити. Двоїння в очах або нечіткий зір, нудота, блювання. Якщо є хоча б дві з цих ознак — потрібно терміново звертатися до лікаря.
— Що мож­на зро­би­ти до при­їз­ду «швид­кої»?
— Покласти хворого на високі подушки, підсунувши їх під плечі, лопатки, голову, щоб вона була піднята над рівнем ліжка приблизно на 30 градусів. Забезпечити приплив свіжого повітря — відкрити кватирку або вікно, розстебнути комір сорочки, зняти тугий ремінь або пояс і весь одяг, який стискає тіло.
Виміряти артеріальний тиск. Якщо він підвищений, дати препарат, який хворий зазвичай приймає. Якщо ліків під рукою немає, потрібно опустити ноги хворого в тазок із помірно гарячою водою.
Якщо людину рве — повернути голову хворого набік і підкласти під нижню щелепу лоток — блювотні маси не повинні потрапити в дихальні шляхи. Після того обов’язково спробуйте якомога ретельніше очистити від блювотиння порожнину рота, щоб потерпілий міг вільно дихати.

Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ