— Існує багато методів дослідження в медицині. І це не тому, що лікарям нічого робити або є бажання просто заробити гроші, а ще тому, що ми не можемо побачити серце, бо воно сховане у грудній клітці, й існує чимало різноманітних функцій серця, так само, як і в кожного іншого органа нашого тіла. Серце не тільки скорочується і переносить кров по всіх органах нашого тіла, а й саме задає ритм, частоту, силу скорочень міокарда.
Навіть патологоанатоми при дослідженні не все можуть побачити. Вони навіть не є останньою інстанцією для визначення причини смерті, бо функцію водія ритму можна оцінити лише у живого серця. Є такий термін «раптова серцева смерть» — це коли нічого при розтині не знаходять. Це може бути дуже часте скорочення шлуночків серця — фібриляція шлуночків чи сповільнення ритму серця, яке частіше буває при порушенні провідності керуючих електричних імпульсів між передсердями та шлуночками серця.
— Що ж відбувається в цьому разі?
— Імпульси, які виробляє серце в цей момент, недостатні для кровообігу, тому і настає зупинка серця. Частіше це пов’язано з небезпечними аритміями. Це можна побачити тільки на ЕКГ. Отже, найперше — ЕКГ (електрокардіограма), де записуємо функцію серця, — і як самостійної «електростанції», і як «двигуна», котрий задає ритм роботі серця, ритм життя. Зазвичай, ЕКГ записується в положенні лежачи в спокійному стані — так ми оцінюємо базову ЕКГ. При цьому оцінюється ЕКГ: чи є порушення ритму серця, зміни у формі електрокардіографічних комплексів, чи є ішемія (не вистачає кисню) у міокарді, чи є порушення провідності у самому м’язі серця, що проявляє себе блокадами ніжок (сповільненому проведенню), чи різноманітними блокадами (що свідчить про кардіосклероз чи запалення самого серця). При цьому знаходимо приховані аритмії чи ішемію (яку неможливо виявити при звичайному обстеженні). Отже, ЕКГ має велике значення для вибору методу лікування.
— Нині популярним є ультразвукове дослідження серця...
— Його частіше називають ЕХОКГ. На сьогодні це — обов’язковий метод дослідження в кардіології. За допомогою ультразвуку можна детально роздивитися саму структуру серця, стан стінок шлуночків, передсердь. Чітко можна побачити, як серце скорочується, якими є розміри частин серця та структура клапанів. Часто буває, що ЕКГ — нормальне, а ось ЕХОКГ патологічне або й навпаки.
— Яке обстеження є найбільш інформативним, якщо хворого турбує підвищений тиск?
— Безумовно, тут стане в пригоді УЗД судин шиї. Це — один з обов’язкових методів дослідження. Особливо актуальним УЗД судин шиї є, коли людину турбує підвищений тиск (гіпертонічна хвороба) чи вже виставляють діагноз ІХС (ішемічна хвороба серця). При цьому методі дослідження можна наочно побачити, наскільки уражені судини. Неможливо при ЕХОКГ побачити ураження судин серця, вони дуже тоненькі.
Приміром, атеросклероз уражає всі артерії людини. Просто судини серця і голови — найбільш важливі, тому що на них припадає найбільше навантаження, тож вони і є найбільш уразливими. Найдоступнішими і дуже важливими є судини шиї. За їх станом ми оцінюємо кровопостачання головного мозку. Можна побачити потовщення стінок судин (стан комплексу інтима-медіа), їх звивистість (часто виникає при гіпертензії), якісь аномалії розвитку судин, атеросклеротичні бляшки. Саме результати цього дослідження дозволяють правильно визначити і метод лікування, і належні медикаменти, і їх дози. Оцінивши швидкість руху крові по судинах, фахівці визначають, чи є якісь порушення у кровопостачанні мозку.
— А якщо у хворого є такі скарги, як запоморочення, потемніння в очах, хитання при ходьбі, чорні цяточки перед очима тощо, чи достатньо для точного діагнозу названих Вами методів дослідження?
— Ні. У цьому разі цілком доречним буде ще й ультразвукове дослідження (УЗД) судин голови. А додатковим інформативним методом дослідження буде також УЗД судин ніг, зокрема вен чи артерій. Це важливо, коли, приміром, є набряки на кінцівках, але неможливо з’ясувати, що є причиною при відчутті холоду в ногах та судомах.
— А як часто в діагностиці хвороб серця застосовується комп’ютерна томографія?
— Комп’ютерна томографія (КТ) використовується у діагностиці хвороб серця нечасто, однак вона може допомогти виявити анатомічні зміни серця, перикарда, головних судин, легенів, а також інших структур у грудній порожнині. Це дослідження засноване на тому, що за допомогою комп’ютера роблять рентгенівські «зрізи» грудної клітки в різних площинах. Вони дозволяють визначити точне місцерозташування будь-яких анатомічних порушень.
Нова методика — надшвидка комп’ютерна томографія, або кінокомп’ютерна томографія, дає можливість спостерігати тривимірне зображення працюючого серця та оцінювати як анатомічні зміни, так і порушення функції скорочення серця.
Окрім цих доступних повсюдно методів дослідження серцево-судинної системи нині існує ціла низка сучасних складних методів діагностики: магнітно-резонансна томографія, скажімо, чи позитронно-емісійна томографія, або радіонуклідне дослідження тощо. Однак доречність використання цих поглиблених досліджень має визначити лікар-кардіолог.

Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ