У МОН роз’яснюють, що пробне оцінювання не є обов’язковим і його результати не зараховуються як оцінки за державну підсумкову атестацію та не впливають на конкурсний бал під час вступу. Воно лише ознайомить учасників із процедурою тестування, структурою та змістом тестового зошита, порядком доступу до робочого місця тощо.
Пробне тестування є платним (вартість визначає регіональний центр оцінювання якості освіти). Після реєстрації учасники отримають квитанції для оплати, а після розрахунку їм надійде електронне запрошення-перепустка, де будуть вказані час і місце проведення оцінювання. Важливо зазначити, що ця реєстрація не передбачає автоматичної реєстрації для участі в основній сесії ЗНО.
Попереднє оцінювання відбудеться 16-го та 23 березня з таких предметів: 16 березня — з української мови і літератури; 23 березня — з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької, французької мов.
У день проведення пробного тестування кожен зареєстрований учасник може скласти іспит з одного навчального предмета. Результати будуть оприлюднені у кабінетах учасників до кінця березня.
І хоча пробне тестування є лише прелюдією до майбутньої вступної кампанії, варто вже ознайомитися з умовами прийому до закладів вищої освіти (ЗВО) на 2019-й.
Нові умови набули чинності ще наприкінці грудня 2018 року і є обов’язковими для всіх закладів вищої освіти (наукових установ) незалежно від форм власності та підпорядкування, крім вищих військових навчальних закладів.
Правила вступу розписано настільки детально, що інколи треба прочитати кілька разів, аби зрозуміти. Однак загалом норми чіткі та конкретні. Зокрема, зберігається право на безкоштовну вищу освіту, але лише в тому разі, якщо певний її ступінь здобувається вперше за кошти державного або місцевого бюджету. Повторно можна вступати «на бюджет» за тим самим ступенем освіти, якщо відшкодувати кошти, витрачені на перше навчання.
Щоправда, є й певні винятки. Ось один із них: особа має право безплатно здобувати вищу освіту за другою спеціальністю у державних та комунальних закладах вищої освіти, якщо за станом здоров’я втратила можливість виконувати службові чи посадові обов’язки за отриманою раніше кваліфікацією, що підтверджується висновками медико-соціальної експертної комісії.
А ще не допускається одночасне навчання за двома чи більше спеціальностями (спеціалізаціями, освітніми програмами, напрямами підготовки, рівнями, ступенями, формами здобуття освіти) за кошти державного або місцевого бюджетів, крім випадків поєднання спеціалізацій (предметних спеціальностей) в одній освітній програмі.
У 2019 році прийматимуть сертифікати ЗНО 2017-го, 2018-го та 2019 років. Але сертифікати з іноземних мов чинні лише 2018-го та 2019 років. Якщо у правилах прийому ЗВО не визначив конкретної іноземної мови, абітурієнт може сам обрати, з якої саме мови подавати результат ЗНО.
Для вступників на 1-й курс на основі повної середньої освіти обов’язковими є результати тестів із трьох предметів, а на основі молодшого бакалавра — з двох.
ЗВО самостійно визначатимуть нижній поріг кількості балів із вступних випробувань, з якими допускатимуться абітурієнти до участі у конкурсі. Але є винятки: для вступників на основі атестата мінімальний прохідний бал для спеціальностей «Стоматологія», «Медицина» та «Педіатрія» не може бути менше 150 балів із другого та третього конкурсних предметів.
Не менше 130 балів має бути для здобуття ступеня магістра за спеціальністю «Фармація, промислова фармація», бакалавра — «Право», «Публічне управління та адміністрування» і «Міжнародні відносини».
З яких предметів, для яких спеціальностей слід складати ЗНО, можна подивитися в додатку № 4 до Умов прийому. Приміром, у 2019-му для вступу на медичні спецільності змінено предмети ЗНО: українська мова та література, біологія або хімія, фізика або математика.
Правила вступу до конкретного вишу слід шукати на офіційних веб-сайтах вишів, які опубліковані завчасно. Пільгові категорії вступників вказано у розділі VIII Правил прийому, ст. 32.
Розписано й терміни вступних іспитів у вишах. Творчі конкурси проводитимуть у кілька сесій з 1-го до 10 липня (до 12 липня для спеціальності «Музичне мистецтво») включно. Вступні іспити — з 17-го до 22 липня, співбесіди — з 21-го до 23 липня включно.
Реєстрація електронних кабінетів вступників стартує з 1 липня і триватиме до 18:00 25 липня, а прийом заяв розпочнеться 10 липня і триватиме до 16 липня для абітурієнтів, які вступають на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів; до 22 липня — для всіх, хто вступає лише за результатами ЗНО.
Але тут слід зауважити, що саме ця частина вступних умов дуже деталізована. Тому варто кожному абітурієнтові самостійно відстежити, які саме терміни прописані для його спеціальності.
Абітурієнти можуть подати 7 заяв на 4 спеціальності на місця держзамовлення. Кількість заяв «на контракт» не обмежується. Заяви подаються тільки в електронній формі всіма вступниками як на денну, так і на заочну форму навчання (за винятком кількох випадків, описаних у розділі VI, пункті 1 Правил прийому, ст.19).
Вступник має право до дати закінчення подання електронних заяв скасувати у власному електронному кабінеті подану ним раніше заяву, зареєстровану та допущену до конкурсу у закладах вищої освіти, але без права подання нової заяви з такою ж пріоритетністю.
Заклади вищої освіти створюють консультаційні центри при приймальних комісіях для надання допомоги вступникам під час подання заяв в електронній формі.
Абітурієнти можуть звернутися до консультаційного центру будь-якого закладу вищої освіти з метою створення електронного кабінету, внесення заяв в електронній формі, завантаження додатка до документа про повну загальну середню освіту.
Що ж до заяв у паперовій формі, то абітурієнти подають їх особисто до приймальної комісії закладу вищої освіти. Відомості кожної такої заяви реєструє уповноважена особа приймальної комісії в єдиній базі в день прийняття заяви разом із низкою документів в оригіналі, копії яких засвідчує приймальна комісія.
Конкурсний бал для вступу на 1-й курс на основі атестата на бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування) розраховується за формулою: КБ = = К1*П1 + К2*П2 + К3*П3 + + К4*А + К5*ОУ.
Розшифровується це так: К — коефіцієнти, П — предмети ЗНО (П3 — це також може бути оцінка за іспит чи творчий конкурс), А — атестат, ОУ — бали за підготовчі курси, К1, К2, К3 встановлюються вишами, але не можуть бути меншими ніж 0,2.
К3 за творчий конкурс не повинен перевищувати 0,25 (0,5 — для спеціальностей галузі знань 02 «Культура і мистецтво» та спеціальності 191 «Архітектура та містобудування»).
К4 не може перевищувати 0,1. Сума К1, К2, К3, К4, К5 має дорівнювати 1.
Щодо додаткових балів призерам олімпіад, то деталі можна знайти у розділі VII пункті 8 Правил. Додаткові коефіцієнти також будуть. Остаточний КБ множитимуть додатково на коефіцієнти: регіональний (РК — 1,00 для закладів освіти у м. Києві, 1,04 — у Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Сумській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській областях, переміщених закладів, та 1,02 — в інших випадках), галузевий (ГК) — 1,02 на спеціальності, яким надають особливу підтримку.
Діятиме й сільський (СК) — 1,02 для зареєстрованих у селах не менше 2 років до дня завершення подачі заяв та які отримали атестат у селах у рік вступу (1,05 — для спеціальностей галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство») та 1,00 — в інших випадках.
Для підтвердження абітурієнт надає довідку про реєстрацію місця проживання згідно з додатком 13 Правил реєстрації місця проживання. СК для осіб, які є внутрішньо переміщеними особами та проживають у селі без реєстрації, коефіцієнт не застосовується.
Першочерговий (ПЧК) становить 1,05 для осіб, які мають право на першочергове зарахування до вищих медичних і педагогічних навчальних закладів (стаття 44 Закону України «Про вищу освіту»).
Складова частка атестата залежить від коефіцієнта, який визначає ЗВО у своїх правилах прийому. Середній бал атестата — це середня оцінка за всі предмети в додатку до атестата за 12-бальною шкалою, який потім переводиться за спеціальною таблицею у 200-бальну шкалу.
Після цього отриманий бал множиться на коефіцієнт не більше 0,1 (зазвичай 0,1 або 0,05, хоча може бути й 0) і отриманий бал додається до конкурсного бала при вступі.
І насамкінець про те, коли абітурієнт дізнається, чи вступив до омріяного вишу. Рейтингові списки рекомендованих до зарахування «на бюджет» оприлюднять до 18 години 26 липня. Подати оригінали документів слід до 18 години 31 липня.
Зарахування вступників за державним або регіональним замовленням відбудеться не пізніше 12 години 1 серпня. За кошти цільових пільгових державних кредитів та за кошти фізичних/юридичних осіб — не пізніше 30 вересня.
Однак це лише основні дати. Даний пункт Правил прийому треба дивитися кожному вступнику окремо, адже тут враховується все: від категорій, пільг, умов вступу (іспитів, конкурсів, співбесід) — до форм навчання.
Особливості прийому на навчання до закладів вищої освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї після 01 січня 2019 року, визначаються наказом № 560.
Для осіб, місцем проживання яких є територія проведення операції Об’єднаних сил (на період її проведення) або які переселилися з неї після 01 січня 2019 року, правила визначаються наказом № 697.
Слід окремо сказати про право на першочергове зарахування до вищих медичних і педагогічних закладів освіти. Цей механізм запрацює у 2019 році й стосуватиметься осіб, які навчатимуться за кошти державного або регіонального бюджету (за державним або регіональним замовленням) за спеціальностями «Освіта/Педагогіка» та «Охорона здоров’я» і укладуть угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу. Така новація, сподіваються її автори, дасть змогу поліпшити рівень кадрового забезпечення в освітній та медичній сферах у сільській місцевості.
Однак назвати ці зміни новаціями навряд чи можна, адже неодноразово вже були подібні спроби. У Законі «Про освіту» (ст. 52) і порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів, передбачалося, що після закінчення навчання випускник повинен відпрацювати три роки або відшкодувати вартість свого навчання та понесені замовником витрати.
Але згодом ст. 52 згаданого Закону змінили і з вересня 2014 року там не стало положення про обов’язкове відпрацювання фахівця, який отримав вищу освіту на підставі держзамовлення. Почалася плутанина. Не знали, що робити тим, хто до 06.09.14 р. підписав із вищим навчальним закладом типову угоду про підготовку фахівця або був направлений на роботу за розподілом.
Тож трактувати почали на основі Цивільного кодексу, застосовуючи його положення до трудових правовідносин. Мовляв, студенти, які станом на 06.09.14 р. не підписували з керівництвом свого ВНЗ типові угоди про підготовку фахівців, відпрацьовувати три роки не повинні.
До тих випускників і молодих фахівців, які до вказаної дати підписали відповідні договори або були працевлаштовані за розподілом, нові положення закону не застосовуються.
Ще більшого туману напустили зміни до Закону «Про вищу освіту», які набули чинності 1 січня 2017 року. Згідно з ними випускники вишів, що навчалися за державним замовленням, вільні у виборі місця роботи. Тобто скасовувалось обов’язкове 3-річне відпрацювання, а ВНЗ не зобов’язані здійснювати працевлаштування випускників, а лише сприяти цьому.
І тут знову почався поділ на тих, кого зміни стосуються, а кого — ні. Юристи наголошували на тому, що не всі нормативні акти приведені у відповідність зі змінами законодавства, шукали протиріччя у Законі «Про освіту» та в Законі «Про вищу освіту» і визначали, який із них пріоритетніший. А ще посилалися на те, що примусова праця — неефективна та не відповідає загальнолюдським цінностям. Приплітали сюди навіть порушення Конституції.
Чи наступить Кабмін цього разу на ті самі граблі, поки що сказати зарано. Ще 30 травня 2018 року він видав постанову № 417 «Деякі питання реалізації права осіб на першочергове зарахування до закладів вищої медичної і педагогічної освіти за державним (регіональним) замовленням», яка набула чинності 1 січня 2019 року.
Зокрема, у порядку визначено механізм реалізації права осіб на першочергове зарахування до вишів та механізм відбору осіб, які претендують на укладення угоди про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищі міського типу.
Розроблено типову угоду про відпрацювання. Прописано процедуру відшкодування коштів за навчання в разі відмови від виконання договору. Передбачено забезпечення фахівців безплатним житлом з опаленням і освітленням у межах установлених норм і ще багато інших нюансів.
Чи вистачить цих нормативів, аби законодавчі зміни знову не трактували по-різному, покаже час. Звісно, якщо цього чи наступного року законодавство знову не змінять, як це неодноразово вже робили.

Тетяна КИРИЛЕНКО