До революційних подій лютого 2014-го НБУ штучно утримував курс на рівні 8 грн 10 коп за зелений. У лютому вирішили відпустити курс, після чого гривня почала загрозливо коливатись. Упродовж кількох днів нацвалюта подолала відмітку 9 грн. Через місяць — 10 грн на міжбанку. В деяких обмінниках валюту продавали за 12 грн. Опівдні 14 березня курс долара на міжбанку сягав 10,70–10,89.
Наступне рекордне падіння зафіксували 14 квітня. Тоді Нацбанк установив ціну долара 13 грн 90 коп. Потім піке до найнижчого за історію незалежності рівня —15 грн. Цифри на табло в обмінниках лякали українців, валюти в них не можна було купити. Дорогий долар та євро викликали невдоволення навіть у нардепів. Вони запросили до Верховної Ради голову Нацбанку В. Гонтарєву, аби вона звітувала, як із низьким курсом нацвалюти боротись.
Звіт
Свою доповідь вона почала із заяви — проблеми є, але тимчасові. Всі, хто скуповував валюту за високим курсом у банках чи на тіньовому ринку, пошкодують про це. Нацбанк продав на міжбанку для стабілізації курсу лише за один день 150 млн дол. Планує й надалі виходити на ринок. Але згідно з програмою стенд-бай МВФ Україна має дотримуватися мінімального рівня валютних резервів.
Це не тільки вимога МВФ для надання чергового траншу, а й запорука фінансової стабільності в країні. Всі програми міжнародної допомоги передбачають мінімум золотовалютних резервів. НБУ має постійний зв’язок із МВФ, обговорює ситуацію на валютному ринку. Економічних підстав для курсу 13–13,50 немає. У падінні гривні винна війна на Сході України, яка підігріває панічні настрої й ажіотаж на ринку, в тому числі й серед банкірів. Курс дуже відхилився від збалансованого рівня, зазначила В. Гонтарєва.
Навіть з урахуванням війни має сягати 11,50–11,90 грн за долар. При липневому курсі 11,70 дефіцит поточного рахунку майже вирівнявся. Якби у серпні надійшов кредит Світового банку у 500 млн дол. та другий транш від МВФ у 1 млрд 450 млн дол., платіжний баланс був би профіцитним. Ще у квітні Україна зобов’язалася забезпечити гнучкість валютного курсу. Та це не передбачало його вільного падіння.
НБУ не збирається відсторонюватися від валютного ринку, виходитиме з інтервенціями, запевняла В. Гонтарєва, робитиме все можливе, аби стабілізувати курс на збалансованому рівні — 11,50–11,70 грн за долар. Але НБУ не готовий витрачати суттєві валютні резерви на підтримку курсу.
Якщо ринкові механізми від регулятора не спрацьовуватимуть, Нацбанк застосує жорсткі адмінзаходи на час дії АТО. Хоча очільниці Нацбанку більше до вподоби ринкові інструменти. Зокрема, регулювання ліквідності банківської системи через операції рефінансування й залучення ресурсів під депозитні сертифікати. МВФ підтримує конструктивні адмінзаходи. Головна мета Нацбанку — фінансова стабільність банківської системи.
Стрибок долара був спровокований у тому числі й розпадом парламентської коаліції. Учасники валютного ринку гостро сприйняли можливі сценарії розстановки сил у Верховній Раді й Кабміні. В той же час у НБУ запевняли, що загальний стан валютного ринку є врівноваженим. Залежить курс нацвалюти від політичної ситуації. Таке притаманне державам третього світу.
Україна — розвинута держава, тож політика на економіку має впливати менше. Не виходить. Після повідомлення про намір піти у відставку глави уряду А. Яценюка деякі корпоративні банківські клієнти, особливо із західним капіталом, іноземними материнськими компаніями, злякалися. Вони оцінили події у ВР як провісник нової політичної кризи. У багатьох із них були плани забрати дивіденди у вересні-жовтні.
Утім, переляк стимулював їх отримання набагато раніше, й бізнесмени витратили гривні на купівлю валюти. Для держав третього світу, де політика й економіка міцно пов’язані, це стандартна ситуація. В таких розвинутих країнах, як США, держави ЄС, Японія, політика мало впливає на курс нацвалют.
Ситуація буде стабілізована, обіцяли у НБУ. Нацбанк має достатній запас міцності, щоб заспокоїти ринок. Але, незважаючи на старання регулятора, гривня занурювалась у глибоку нестабільність. Не варто дивуватись, зауважували експерти, світові тенденції свідчать про те, що девальвують усі світові валюти — європейська, британська, австралійська, новозеландська, російський рубль, валюта країн СНД, Центрально-Східної Європи. Тож гривня не виняток. У світі зростає волатильність.
Доцільність
Штучно утримувати курс гривні не слід, бо це зашкодить економіці. Танутимуть золотовалютні резерви НБУ, тому що зменшуються обсяги експорту, і не тільки до Росії та держав СНД, а й до інших країн. Адже там знижується купівельна спроможність і зацікавленість у наших товарах. Доцільно шукати нові ринки збуту, зокрема в Азії, Африці, та підтримати нацвиробника на внутрішньому ринку.
Придбання імпортних товарів тиснутиме на курс гривні. На жаль, швидко переорієнтувати наш експорт складно. До того ж Україна повинна гасити борги. Все це додатковий тиск на нацвалюту. НБУ може втримувати стабільний валютний курс, якщо його резерви зберігатимуться на рівні 16 млрд дол.
Серед причин девальвації гривні аналітики називають невдалу стратегію НБУ у регулюванні фінансової ситуації, його неадекватну політику. Наразі Нацбанк ставить під загрозу подальший розвиток економіки, впроваджуючи лише заходи щодо підтримки фінстабільності. Варто звертати увагу на інфляцію, ресурсний голод, недоступність кредитів, зменшення грошових агрегатів.
Наша економіка інтегрована у світове господарство, тож будь-яка зміна курсу гривні змінює ціни в країні. На ринку залишається все менше доларів, натомість гривні більше, плюс дешеве рефінансування від НБУ. Ціни, за якими банки купують кредити у регулятора, нижчі за інфляцію. Це неприпустимо. В результаті на коррахунках банків накопичилося 33 млрд грн — на 8 млрд більше, ніж треба. Ця гривнева маса йде на ринок, бо банки перестали видавати кредити.
Проблема курсової нестабільності, переконані економісти, лежить за межами банківської системи. Основна причина — зовнішньоекономічна політика держави. Невдале регулювання цієї сфери впливає на платіжний баланс країни, а той — на валютний ринок. Вітчизняний експорт товарів і послуг суттєво скоротився, і доларів держава отримує менше. Єдиний вихід — скорочення імпорту, яким Україна може сама себе забезпечити.
За пікового навантаження на валютний ринок регулятор може ввести адмінобмеження з купівлі валюти імпортерами та населенням. Можливі й переговори з Клубом кредиторів (Паризьким і Лондонським) про реструктуризацію чи списання боргів, тому що в таких складних умовах віддавати позичене надто важко.
Україна у глибокій кризі, ринкові інститути не працюють. Через війну на сході країни тенденції на валютному ринку не можна спрогнозувати, зазначають економісти. Замість того щоб виходити на міжбанк із валютними інтервенціями, НБУ має знайти механізм, який би утихомирив тих, хто заробляє на курсових стрибках. Головна причина девальвації гривні — спекуляції на валютному ринку.
Ділки наживаються на стрибках курсу, їх прибутки доходять до 2000% річних. Серпневе зниження курсу гривні відбулося внаслідок спекулятивних операцій. Бажання нажитися на спекуляціях — наслідок неграмотної політики НБУ, наголошують аналітики. В нинішній ситуації треба реагувати адекватно. Сподіватися на новий склад Верховної Ради, нову коаліцію, на те, що будуть завершені військові дії й державні очільники більше уваги приділятимуть економіці, фінсектору, не варто.
Невизначеність
Раніше В. Гонтарєва обіцяла зменшити кількість спекулятивних і схемних валютних операцій, адже це спотворює ринок. Економічних причин для грандіозного падіння гривні немає, кажуть експерти. Торгівля збалансована, попит на валюту не більше пропозиції. А те, що деякі російські банки виводять валюту за кордон, пов’язане з нестабільністю банківської системи.
Попри негаразди в економіці, пов’язані з тим, що уряд не проводить реформ, експерти не можуть констатувати, що є обвал економіки, який провокує девальвацію. Поки триватиме політична й військова невизначеність, гривня буде коливатись. Але експерти сподіваються на професіоналізм керівництва НБУ, який візьме ситуацію під контроль. Максимально курс може впасти до 14 грн, потім нацвалюта може піднятись.
У 1996-му ніхто не міг повірити, що через 18 років її курс впаде у понад десять разів. Гривня девальвуватиме й далі, бо є паперовою масою, яку можна активно друкувати, а не реальною валютою, кажуть аналітики. Мистецтво НБУ у вмінні вирівнювати грошові потоки. Поки тенденції до стабілізації валютного курсу не простежується. НБУ й фіскальна служба мають намір зменшити тіньовий обіг гривні.
Завдяки новому закону про адміністрування ПДВ процес переведення гривні у готівку стане невигідним. Це має підштовхнути бізнес до виведення зарплат із тіні. На сьогодні ж НБУ разом з економічним блоком уряду втрачають три якорі, які стабілізують фінсистему, тобто курсову стабільність, цінову стабільність, емісійну стриманість.
Експерти радять регулятору задля стабілізації ринку підняти ставки рефінансування для комбанків. Привести їх у відповідність із курсовою нестабільністю, а також навести порядок із великими зовнішньоекономічними контрактами. Важливо, аби експортна виручка вчасно і у повному обсязі поверталась в Україну і капітали завдяки фіктивним угодам не тікали з країни.
Доцільно підняти ставки за депозитами, на яких банки розміщують свої кошти в НБУ. І головне — перекрити доступ грошам, які комбанки отримують від регулятора, на валютний ринок. Чимало експертів наполягають, що уряд і НБУ не варто звинувачувати у нинішній фінансовій ситуації, оскільки її спричинило попереднє керівництво держави. З 2005-го в Україні склався дефіцит у зовнішній торгівлі товарами.
Проте з 2008-го влада підтримувала стабільний курс за рахунок валютних резервів. Це радувало українців. Поляки ж дивуються, чому українці ганяються за доларом, адже наші сусіди поважають свій злотий.
Сподівання
Україна сподівалася на плановий другий транш кредиту МВФ. З 24 червня по 18 липня у нас працювала його місія й рекомендувала Дирекції МВФ виділити нашій країні черговий кредит. Очікували другий транш у липні, третій — у вересні, четвертий — у грудні. Так було заплановано, коли підписували з МВФ меморандум про співпрацю.
У Фонді не поспішали з позикою, хоча в кінці липня Верховна Рада ухвалила урядовий законопроект щодо поправок до бюджету та Податкового кодексу. Вони, як стверджував глава уряду, потрібні для отримання позики МВФ. Якби Фонд надав кредит, як планувалося, можливо, такого обвалу нацвалюти не було, долар зараз купували б за 11–12 грн.
У Нацбанку не вистачило коштів, аби вплинути на курс і стабілізувати його, коли було пікове навантаження на ринок. Зокрема, й психологічне через пожвавлення військових дій на сході. Ці фактори активізували падіння гривні. Якби МВФ не відклав надання другого траншу й резерви НБУ були поповнені згідно з планом, курс був би меншим.
Ринок стривожений зростанням курсу долара й виведенням із ринку великої кількості банків через їхню неплатоспроможність. Щоб вирівняти ситуацію, банки піднімають депозитні ставки. Але це не спрацьовує на їх сподівання. Виникає зворотна реакція — вкладники знімають гроші з депозитів. Банки це розуміють, однак продовжують піднімати ставки, аби зберегти платоспроможність.
Проте вже третина фінустанов працює зі збитками. Гривня може продовжити девальвувати, провокуючи паніку серед населення, вкладники масово закриватимуть депозити. НБУ почав моніторити банки з російським держкапіталом. Вони збільшили ліквідність. Українські дочірні банки російських держбанків заявляли про готовність докапіталізації за підсумками стрес-тестів. В Україні працюють дочки російського «Сбербанка», ВТБ, «Внешекономбанка». В портфелі банків із російським капіталом — 10% державних цінних паперів України.
Історія знає чимало випадків, коли національні валюти піднімалися після сильного падіння. Приміром, у Бразилії, Чилі, Індонезії. Гривня ще може зміцнитись, запевняють аналітики і називають сім факторів, які могли б підтримати українську валюту. Це перш за все — припинення воєнного конфлікту. Політична стабільність. Відновлення економічного зростання. Додаткові можливості для експорту. А також рефінансування боргів банків і приватного сектора. Технічна допомога (без виділення грошей від іноземними державами і міжнародними інституціями). Отримання грошей від заробітчан.
Якщо спрацюють хоча б деякі з цих факторів, гривня почне зростати. Правда, коригування курсу до 12 грн за долар навряд чи можна досягти до кінця цього року. За найсприятливішого розвитку подій ми побачимо курс у коридорі 12,50–13 грн за долар.
Олена КОСЕНКО
