Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Жовтень 28, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 02 Серпень 2019 12:23

Рецепти економічного зростання

Rate this item
(0 votes)

Експерти НБУ покращили прогнози зростання вітчизняної економіки на нинішній рік із 2,5% до 3%, на наступний рік — із 2,9% до 3,2%. І зазначили, що основним драйвером економічного зростання у наступні роки залишатиметься внутрішній попит.

Приріст приватного споживання сповільниться, однак буде значним під впливом збільшення реальних доходів домогосподарств. Вагому підтримку економіці нададуть інвестиції в основний капітал, що продовжить зростати високими темпами, наголошують у НБУ.
Натомість аналітики Світового банку погіршили свої прогнози щодо зростання нашої економіки у поточному році з 2,9% до 2,7%. Водночас вони зберегли свої прогнози зростання економіки України у 2020 році на рівні 3,4%. У 2021 році економіка нашої країни має зрости на 3,7%.

Експерти Світового банку погіршили прогнози зростання економіки для всіх країн Східної Європи та Центральної Азії. У Світовому банку вважають, що цьогоріч ВВП цих держав зросте на 2,1% (раніше прогнозувалося, що зростання сягатиме 3,1%).
Головною причиною погіршення прогнозу економічного зростання України та країн Східної Європи фахівці Світового банку називають уповільнення темпів зростання світової економіки.
Згідно з офіційними даними Державної служби статистики торік вітчизняна економіка повагомішала на 3,3%. У Мінекономіки прогнозують зростання цьогорічного ВВП на 3%, наступного року — на 3,1%, а у 2021 році — на 3,9%.
Нинішнє зростання в Україні є надто стриманим, і його природа, на жаль, не є сталою, кажуть експерти Світового банку. У 2016–2018 роках значний внесок у ВВП було зроблено за рахунок гарного врожаю. Та врожайна ситуація дуже мінлива й складно прогнозована, тож щорічних рекордних урожаїв може й не бути.
Інші сектори, які роблять значні внески у зростання ВВП, — це сектори, орієнтовані на внутрішнє споживання. І це теж не найкращий варіант, адже внутрішнє споживання не підвищує експортного потенціалу.
Це не дозволяє вітчизняному виробництву інтегруватись у глобальні ланцюги доданої вартості, збільшувати конкурентоздатність, підвищувати продуктивність праці.
Нині державні інвестиції обмежуються надвисокими видатками споживання, виплатами відсотків за держборгом і соцвидатками. По суті, кошти, які можна було б інвестувати, Україна проїдає. Дозволити собі нарощувати дефіцит бюджету країна не може з огляду на високі виплати за держборгом.
Тому треба докладати зусиль, аби утримувати дефіцит на рівні 2–2,5% ВВП. Більше того, треба зменшувати боргове навантаження, а це можливо лише за умови жорсткого контролю над дефіцитом держбюджету. Тож вільного простору для маневру у країни не так уже й багато. Владі треба робити все, аби він з’явився, підкреслюють експерти Світового банку.
Необхідно більш помірковано ставитися до поточних видатків. У 2017 році мінімальна заробітна плата фактично подвоїлася, торік зросла ще на 30%. На додачу до цього вчителі й лікарі отримали секторальні надбавки.
У результаті зарплата у держсекторі зросла з 9,6% ВВП у 2016-му до 11% — у минулому році. Це з урахуванням зарплат у секторі вищої освіти дуже багато порівняно із зіставними країнами Європи.
З одного боку, на ці видатки йдуть кошти, які можна було б інвестувати в інфраструктуру, з іншого боку — вони формують попит у тих секторах, які не можуть забезпечити країні стале економічне зростання й частково є чинником тиску на інфляцію, наголошують експерти Світового банку.

Умови для зростання
Промислова й інвестиційна політика має створювати умови для зростання економіки, нагадують наші фінансові аналітики. Сировинні ринки вже не будуть активно зростати, як до 2008-го. Тобто ціни на залізну руду, метал не будуть високими.
Тож Україна не покаже значних результатів економічного зростання. Без змін економічної моделі, без переходу до більш складного виробництва, без створення додаткової вартості не можна підвищити динаміку ВВП.
Вітчизняна економіка стагнує, вважають експерти економічного дискусійного клубу, її зростання очікується на рівні 2,7%. Натомість у структурі ВВП велику частку займає зростання роздрібної торгівлі.
За кордоном працюють 9 млн заробітчан, маємо 11 млрд дол. від’ємного сальдо торговельного балансу, імпорт переважає експорт, зароблені гроші витрачаються на купівлю імпортних товарів тривалого вжитку. До того ж МВФ узяв тайм-аут у співпраці з Україною до формування нового уряду.
Наша промисловість показує майже нульовий приріст, на початку цього року він був від’ємним. Вагомішають короткотермінові внутрішні запозичення у вигляді гривневих облігацій Мінфіну. Це небезпечно для економіки, бо у кінці року інвестори, отримавши дохід у нацвалюті, обміняють її на інвалюту і вивезуть її за кордон. Цей процес серйозно тиснутиме на вітчизняний валютний ринок.
Україні треба робити ставку не на експорт сировини, а на експорт нової технологічної продукції, на перенесення в нашу країну виробництв, у тому числі і з Китаю.
Україна — це коротке логістичне плече до Європи. Наша фіскальна політика може стати досить привабливою, вартість праці вже не є критично важливою для вибору локації виробництва.
Через Україну проходить кілька глобально важливих коридорів, які європейці й турки розглядають як потенційні зони для інвестування, створення логістичних і виробничих хабів.

Принцип руху
Експерти Центру економічних стратегій констатують, що у 2019-му Президент і уряд стартують із набагато стійкішої економічної ситуації, ніж у 2014-му. Попередня влада в перші місяці своєї каденції опинилася перед низкою викликів.
Війна на Сході України, анексія Криму, падіння сировинних ринків, девальвація гривні, банківська криза, яка коштувала бюджету 10% ВВП, чорна діра у 5% ВВП у бюджеті «Нафтогазу», катастрофічно низькі залишки на держрахунках та у валютних резервах.
Зараз економіка зростає на 2,5–3,5% на рік, дефіцит зведеного бюджету нижче 2,5% ВВП, банківська система й «Нафтогаз» уже не потребують фінансових вливань від держави. Споживчі настрої після виборів досягли піку завдяки позитивним очікуванням від нової влади, інфляція в річному вимірі опустилася нижче 10%.
Вітчизняні компанії торік збільшили капіталовкладення на 30%. А іноземні інвестори вперше за п’ять років активно зацікавились українськими облігаціями.
Утім, і перед новою владою стоять серйозні виклики. Як утримати макроекономічну ситуацію стабільною в період пікових погашень зовнішніх боргів? Як прискорити зростання економіки та скоротити розрив між Україною та її сусідами — країнами ЄС?
Причому до цих викликів додаються серйозні демографічні проблеми, які потребують термінових і довготривалих планів реагування. Економічне зростання має бути стійким, наголошують експерти. Роки економічного спаду коштуватимуть державі у довгостроковій перспективі наддорого.
Якщо країна рухатиметься за принципом «крок — уперед, два — назад», це призведе до значних втрат. Швидкого й стійкого зростання економіки Україна може досягти лише завдяки одночасній роботі у кількох важливих напрямках.
Зокрема, підвищення продуктивності праці можна досягти через залучення інвестицій. Необхідно більш ефективно використовувати природні ресурси, розвивати інфраструктуру й покращувати бізнес-клімат. Украй важливо збільшувати кількість і якість людського капіталу.
Для цього держава має спиратися на правовладдя, що забезпечить захист прав власності й виконання укладених контрактів. Також держава мусить використовувати можливості, які дає інтеграція України до ЄС.
Макроекономічна стійкість — необхідний базис для зростання й стійкості перед загрозами. Країна, у якої одна за одною спалахують фінансові кризи, не зможе ані наздогнати за рівнем розвитку сусідів, якщо опирається зовнішнім ворогам і витримує економічні шторми, ані забезпечити добробут громадян.

Пріоритети й індикатори
Пріоритетами, на переконання експертів, у порядку денному нових політичних лідерів обов’язково має бути бюджетна стійкість, цінова стабільність і стійкість фінансової системи. Це створить безпечний фундамент для макроекономічних стимулів зростання економіки.
Найкращими індикаторами макроекономічної стійкості є кредитні рейтинги країни. Зараз рейтинг України від агентства Fitch передбачається на рівні В-. Це серйозне свідчення того, що країна через 5 років стане більш стійкою до зовнішніх шоків та економічних катастроф.
Було б добре, аби рейтингові агентства підвищили цей рейтинг до рівня ВВ-. Гарним результатом став би рейтинг ВВ+ (за одну сходинку до «інвестиційного» рівня, коли країна переходить із класу високо ризикованих «сміттєвих» емітентів до класу країн із помірними кредитними ризиками).
Підвищення продуктивності праці є основним способом досягнення інтенсивного економічного зростання, доступним в умовах обмежених людських ресурсів. Зараз продуктивність праці українців нижча, ніж у сусідніх країнах — членах ЄС (в Україні — 8 тис. дол. на одного працівника, у Польщі — 38 тис. дол.).
Аби зростала продуктивність, необхідні інвестиції, які дозволять залучити нові технології. Інвесторам же потрібна відповідна державна політика, яка сприяє розвитку бізнесу. До того ж для продуктивного ведення бізнесу потрібна ефективна інфраструктура.
Інтеграція України у світову економіку також створюватиме стимули для підвищення продуктивності, бо продуктивність посилюватиме конкурентоздатність українських товарів і послуг на зовнішніх ринках.
Оскільки держава є менш ефективним власником, ніж приватні власники, приватизація й роздержавлення підприємств активно сприятиме підвищенню продуктивності компаній.
Людський капітал, підкреслюють експерти, — це основа ринку. Від його кількості й якості залежить економічне зростання й добробут мешканців країни. Висока передчасна смертність, невелика тривалість працездатного життя, невідповідність освіти і навичок вимогам сучасного світу гальмує зростання добробуту українців.
За показниками розвитку людського капіталу Україна посідає 50-е місце серед 157 країн. Гарним свідченням того, що країна рухається у правильному напрямку, буде підвищення інтегрального показника розвитку людського капіталу, коли наша держава потрапить у тридцятку лідерів за цим показником.
Однозначно потрібно дати відповідь загрозливим демографічним тенденціям, адже з 2020 року найбільш економічно активна частина працездатного населення в Україні почне зменшуватись. Якщо рівень економічної активності й народжуваність залишатимуться низькими, то кількість робочої сили зменшиться на 15% до 2035 року.
Зменшення кількості працівників, які створюють додану вартість, і зниження з віком продуктивності їхньої праці гальмуватиме економічне зростання, якщо не вжити запобіжних заходів.
Відповіддю на ці виклики має стати активна державна політика на ринку праці, стимулювання економічної активності людей старшого віку (освітні програми, перекваліфікація) та внутрішньої мобільності робочої сили. А також дружня міграційна політика — полегшення процедур тимчасового проживання, працевлаштування й набуття громадянства.
Стійкому економічному зростанню, констатують експерти, сприятиме щорічне прийняття бюджетної декларації на базі трирічного бюджетного планування; перегляд усіх бюджетних видатків згідно з функціями й цілями.
Надзвичайно важлива й незалежність НБУ та продовження політики інфляційного таргетування й гнучкого курсоутворення; запровадження режиму вільного ринку між Україною та ЄС у сфері фінансових послуг. А також запуск великої приватизації.
Експерти радять продавати щороку мінімум 20 підприємств, зокрема тих, які зараз заборонені до приватизації. А впродовж п’яти років варто продати всі державні банки.
Економічному зростанню сприятиме й продовження реформи корпоративного управління державними підприємствами (щорічне створення незалежних наглядових рад мінімум на десяти підприємствах).
Доцільно з наступного року відкрити ринок земель сільгосппризначення; інтегрувати енергетичну систему України з європейськими електромережами згідно з вимогами ENTSO-E та мережею транспортування газу ENTSO-G.
Актуальним є й успішне завершення запланованих реформ освіти й охорони здоров’я; активне залучення українців до ринку праці та дружня міграційна політика задля залучення робочої сили до України.
Як свідчать нещодавні дослідження НБУ, керівники вітчизняних компаній поліпшили свої очікування щодо економічного зростання, інфляції й валютного курсу. Вони вважають, що наша економіка розвиватиметься, інфляція уповільниться, девальвація гривні послабиться.
Рівень ділової активності підприємств залишається високим, індекс ділових очікувань на наступні 12 місяців досяг 117,8%. Пожвавлення ділової активності очікують представники всіх видів економічної діяльності.
Керівники вважають, що фінансово-економічний стан їхніх підприємств поліпшиться, зокрема завдяки зростанню виробництва й обсягів продаж, насамперед на експорт. Для цього в компаніях планують збільшити інвестиції в обладнання, активніше залучати кредитні ресурси.
У майже третини компаній (29,5%) очікують покращення фінансово-економічного стану впродовж наступних 12 місяців, лише 6,6% — погіршення, решта не прогнозує змін. Найбільш оптимістично налаштовані будівельні компанії.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».