Однак, аби радикально наростити експортні поставки й укладати довгострокові контракти, надзвичайно важливо брати участь у міжнародних виставках-форумах, де збираються ключові учасники продуктового ринку з усього світу, зазначає президент Київської торгово-промислової палати Микола Засульський.
Таким важливим заходом стала виставка продуктів харчування Gulfood, яка нещодавно проходила у Дубаї. Експортні поставки до країн ісламського світу, де живуть 1,5 млрд людей, оцінюються у майже 0,5 трлн дол.
Важливим ринком для України є Об’єднані Арабські Емірати. Цій країні 47 років, і нині вона демонструє динамічний економічний розвиток. За 25 років валовий внутрішній продукт ОАЕ зріс майже у вісім разів, ВВП на одну людину сягає 41 тис. дол.
Об’єднані Арабські Емірати розташовані на Аравійському півострові вздовж південного узбережжя Персидської затоки. ОАЕ є федерацією, яка складається із семи еміратів. Це — велика нафтовидобувна держава, володіє 10% світових запасів нафти.
В ОАЕ відкрито 30 нафтових родовищ, 5 газонафтових, 6 газових і газоконденсатних. У країні добре розвинута нафто- й газопереробна, нафтохімічна й хімічна галузі, виробництво цементу, металу, зокрема алюмінію, легка промисловість.
В еміраті Дубай у районі порту Джебель-Алі створено найбільшу у світі вільну економічну зону — JaFza. В ОАЕ таких зон 45, лише у Дубаї більше 20, JaFza приносить Дубаю 20% ВВП. В Україні були вільні економічні зони, але вони перетворилися на офшори, в яких відмивалися брудні гроші, через які проходили контрабандні товари.
Напевне, успіх залежить від політичної волі керівництва держави, його бажання турбуватися про добробут країни та її мешканців, а не лише туго набивати свої кишені й мати особистий зиск від діяльності вільних економічних зон.
Ще у 2002 році порт Джебель-Алі був не таким великим, сьогодні це найбільший контейнерний термінал між Роттердамом і Сінгапуром. Майже 99% усіх вантажів, які надходять до ОАЕ, перевалюються через Джебель-Алі. У Дубаї збудовано найбільший у світі сухий док, в якому можуть ремонтуватися танкери ємністю до 1 млн т.
ОАЕ є великим фінансовим центром Близького Сходу. Фірми Еміратів, особливо дубайські, активно проводять реекспортні операції. Значну частину доходів від видобутку нафти ОАЕ інвестують в економіку країн Заходу.
Головними зовнішньоекономічними партнерами ОАЕ є Японія, Сінгапур, Індія, Південна Корея, США (було б непогано, якби до них долучилася й Україна). Важливе місце в економіці ОАЕ займає туризм.
Аграрний сектор
Сільському господарству у ВВП Еміратів належить незначний відсоток, хоча з моменту виникнення єдиної держави уряд заохочував розвиток цієї галузі. Кочівники почали активно розводити овець, кіз, верблюдів, у домашніх господарствах люди вирощують птицю й велику рогату худобу.
Рослинництвом можна займатися лише в оазисах і в долинах гір на зрошуваних землях. Там вирощують овочі, фініки, виноград, зернові, тютюн. Основною перешкодою для розвитку сільського господарства в ОАЕ є жаркий і сухий клімат, нестача родючих земель, рої сарани, які періодично наступають на посіви і знищують їх.
Влада ОАЕ докладала чималих зусиль для самозабезпечення країни зерновими, але цьому перешкоджала нестача води. В Еміратах упродовж року випадає лише 100 мм опадів, у горах — 300–400 мм (максимум узимку), але вони досить швидко випаровуються через спекотний клімат.
Лише зрідка бувають сильні зливи, які приносять із моря шторми. Вони завдають великої шкоди, розмивають дороги й переривають сполучення у країні. Саме тому там постійних річок немає, а тимчасові водні потоки течуть вузькими ущелинами. Але впродовж більшої частини року це сухі русла.
Більшу частину території ОАЕ займають солончаки й піщані пустелі. Джерела прісної води можна знайти тільки уздовж рівнини узбережжя.
Інтенсивний розвиток землеробства, активний водозабір із підземних джерел призвів до значного зниження рівня ґрунтових вод, до виснаження підземних водних ресурсів і до засолення ґрунтів і вод. Прісну воду почали постачати 22 заводи, які займаються опрісненням води.
Кількість фермерів значно зменшилась. Якщо з 1979-го по 1985 рік виробництво агропродукції зросло вшестеро, то на початку 1990-х ОАЕ змушені були імпортувати майже 70% продовольства. Сільське господарство ОАЕ не задовольняє потреб країни у харчових продуктах, їх може постачати Україна.
Сприятливий бізнес-клімат
Очільники ОАЕ змогли створити толерантний, ліберальний бізнес-клімат для іноземних інвесторів і міжнародної торгівлі. Торік Україна зі 126-го місця у рейтингу Doing Business (рейтинг легкості ведення бізнесу) перемістилася на 74-е. Емірати за легкістю ведення бізнесу посідають 8-е місце у світі й перше — у регіоні. Тобто у цій країні створено всі умови, аби бізнес успішно працював і розвивався.
Одним із головних факторів успіху ОАЕ є активна участь у створенні торгового коридору між Африкою і Китаєм, обслуговування торговельних потоків, які переправляються морем до країн Східної Африки. За даними ТПП Дубая, за останні 10 років обсяги торгівлі, не пов’язаної з нафтою, між Дубаєм і країнами Африки зросли майже на 700% — до 24 млрд дол.
Торік обсяги торгівлі між Україною й ОАЕ порівняно з 2017-м побільшали на 30% і досягли майже 1 млрд дол. із позитивним для нас сальдо. За очікуваннями експертів ОАЕ, обсяги двосторонньої торгівлі найближчими роками мають зрости до 2 млрд дол.
Особливим попитом в ОАЕ користується наша олія, жири, солодощі, бобові, яйця, натуральний мед, молочні й м’ясні продукти, фрукти, крупи, борошно, зернові культури, насіння, горіхи. Вони приваблюють покупців високою якістю, помірними цінами, до того ж їх зручно доставляти до ОАЕ.
Виставковий успіх
Gulfood, за словами Миколи Засульського, є однією з ключових міжнародних виставок, яка поєднує Схід і Захід. Дубай невипадково був обраний для проведення цієї виставки, адже його розташування вдало поєднує два різних експортних напрямки.
Виставка вражала своєю масштабністю, розповідає Микола Засульський, у ній узяли участь 190 країн, сім тисяч експонентів, серед них 37 українських компаній, відвідали Gulfood 100 тис. людей з усього світу.
Біля українських експонатів стояли черги. Наша продукція викликала підвищений інтерес у гостей найбільшої у світі виставки сільськогосподарських і харчових продуктів, інгредієнтів, напоїв і обладнання.
Україну на національному стенді представили більше 100 експортерів і 37 компаній. Упродовж п’яти днів наші компанії мали понад 20 тис. важливих бізнес-контактів. Обсяг обговорених контрактів сягнув десятків мільйонів доларів.
Нашими експонатами цікавилися тисячі власників і працівників супер- і гіпермаркетів, виробники харчової продукції, імпортери, експортери, дистриб’ютори продуктів і напоїв, ресторатори не тільки ОАЕ, а й інших країн.
Сучасний технологічний дизайн національного стенду, створений Центром підтримки експорту при Київській ТПП, привертав увагу відвідувачів виставки, адже був дійсно вдалим і цікавим. Все, що відбувалося на українському стенді, працювало на інвестиційну привабливість вітчизняного агросектора.
Виставка Gulfood стала справжнім українським проривом, наша країна була шанованою на цьому заході — пройшов День України, організовувалися бізнес-форуми. Однією з важливих подій стало укладення меморандуму про співпрацю у сфері сільського господарства та безпечності харчових продуктів.
Цей важливий документ підписали в. о. міністра аграрної політики й продовольства України Ольга Трофімцева та міністр із питань змін клімату та навколишнього середовища Об’єднаних Арабських Еміратів Тані Бен Ахмет Аль Зеюді.
При цьому пан Зеюді підкреслив, що ОАЕ зацікавлені у розширенні торговельно-економічних відносин з Україною та у поглибленні інвестиційного співробітництва. Також ОАЕ готові сприяти представникам українського малого й середнього бізнесу агрогалузі у пошуку надійних каналів дистрибуції, збуту товарів в ОАЕ.
Ольга Трофімцева зазначила, що Об’єднані Арабські Емірати є важливим партнером для нашої країни в аграрному й харчовому секторі. Україна має намір стати стратегічним партнером ОАЕ й планує суттєво збільшити обсяги двосторонньої торгівлі товарами АПК, розширити товарну номенклатуру й поглибити співпрацю у галузі тваринництва й продовольчої безпеки.
Також було досягнуто домовленості з Дубайською ТПП щодо візиту української делегації у другому півріччі 2019-го для ознайомлення з інвестиційним потенціалом України, для обговорення розширення й посилення інтенсивності торговельно-економічної співпраці між двома країнами.
За словами Миколи Засульського, є великі перспективи для нарощування обсягів двосторонньої торгівлі, але є й деякі проблеми. Серед них — уведення єдиного ветеринарного сертифіката, який задовольнятиме українських експортерів і покупців халяльної продукції.
А також збільшення площі, яка виділяється на виставці для нашого стенду. Зараз вона становить лише 250 кв. м, потрібно 400–500, адже є набагато більше заявок від наших виробників, аніж можна розмістити продукції на стенді.
Цьогоріч майже 60 вітчизняних компаній хотіли взяти участь у виставці Gulfood, але Київська ТПП змогла задовольнити лише 37 заявок. КТПП, підкреслив її очільник, велику увагу приділяє стратегічному розвитку міжнародного співробітництва й просуванню продукції під брендом Made in Ukraine на світовий ринок.
Для цього опікується підготовкою експозицій для виставок у різних куточках світу, зокрема у Німеччині, Китаї, Франції, Іспанії, країнах Азії, Америки.
Українські аграрії й підприємці зуміли подолати кризу і тепер упевнено завойовують провідні позиції у світі, підкреслює Микола Засульський, про що свідчать підсумки 2018 року. Частка сільського господарства у ВВП країни збільшилася з позаторішніх 10,2% до 10,7%, аграрної продукції експортовано на 21,5 млрд дол., це — чверть усього зовнішньоторговельного обороту країни.
Україна активно підкорює світові ринки, продукція багатьох вітчизняних компаній користується великим попитом у закордонних споживачів, викликає зацікавленість у іноземного бізнесу. Наші агровиробники розуміють, що краще експортувати готову продукцію, ніж сировину, тож створюють сучасні переробні підприємства.
Диверсифікація ринків збуту важлива не тільки для отримання додаткових валютних надходжень, а й для забезпечення стабільності виробництва.
Якщо падає попит на одному ринку, можна компенсувати збитки доходами з інших ринків. Це й буде запорукою сталого економічного розвитку України, зазначає Микола Засульський.
Стратегічне партнерство
Посол ОАЕ в Україні Салем Ахмед Аль-Каабі підкреслює, що впродовж останніх років еміратсько-українські відносини досягли рівня стратегічного партнерства. Основою для посилення взаємозв’язків між двома країнами послужив візит Президента України Петра Порошенка до ОАЕ у листопаді 2017 року.
У результаті було досягнуто важливих домовленостей і розширено договірно-правову базу між ОАЕ та Україною. Зокрема, підписано угоди про взаємодію у космічній галузі, культурній сфері та про скасування віз, що сприяло розвитку ділових і особистих контактів.
Тож обсяги торгівлі товарами й послугами збільшилися з 300 млн дол. у 2016-му до 666 млн дол. у кінці 2017-го, а торік — до майже 1 млрд дол. Цьому сприяло й Третє засідання Міжурядової українсько-еміратської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва, яке відбулось у Києві торішнього серпня.
Між Україною та ОАЕ щотижня курсують 33 авіарейси, які виконуються трьома авіаперевізниками, планує долучитися до авіаперевезень ще одна еміратська компанія.
Пан Аль-Каабі переконаний, що участь українських підприємств у виставках на території ОАЕ є найдієвішим інструментом виходу на ринок Еміратів. Але український бізнес має ретельно вивчити комерційні й інвестиційні можливості регіону.
Відмінна інфраструктура, сприятливий бізнес-клімат роблять Емірати кращою точкою доступу до регіональних ринків із загальним обсягом понад 7 трлн дол. Наступного року у Дубаї проходитиме всесвітня виставка ЕХРО-2020, яка планує прийняти 25 млн відвідувачів зі 180 країн світу, серед яких лідери бізнесу й найбільші інвестори.
ЕХРО-2020 — великий шанс для України показати себе й свою продукцію світу. Нинішній рік у ОАЕ проголошено «Роком толерантності». Об’єднані Арабські Емірати хочуть показати всім країнам світу, що ОАЕ є дружньою державою для всіх націй, релігій, що вони відкриті не тільки для бізнесу, а й для людських відносин.
Керівник ДУ «Офіс із просування експорту» Андрій Демчук наголошує, що завойовувати нові ринки не просто, для цього виробник повинен мати інституційну здатність, знати базові речі. І тут йому може допомогти «Офіс із просування експорту».
Адже його фахівці надають консалтингові послуги, які стосуються різних секторів економіки, різних країн і регіонів, при цьому спираються на міжнародні бази даних. Вони можуть підготувати підприємця до участі у торговельних місіях, міжнародних виставках, на яких надає і оплачує як урядова установа спеціальні майданчики.
Вже почалася робота зі створення експортного порталу, на якому буде розміщена важлива для бізнесу інформація й регуляторно-нормативна база. При цьому в процесі роботи будуть ураховані зауваження й побажання бізнесу.
Завдання офісу — допомогти підприємцям вийти на зовнішні ринки, стати на них повноправними, вмілими гравцями. А також допомагати бізнесу вирішувати експортні проблеми, озвучувати уряду побажання, претензії, ідеї бізнесу.
Створення такого офісу є важливим кроком на шляху визнання підприємництва важливою рушійною силою економічного зростання в Україні.
Олена КОСЕНКО
