Сплата податків — це не тільки необхідність, а й внутрішня свідомість і солідарність відповідальних фахівців, які адмініструють податки, й платників податків.
Процес сплати податків має бути комфортним. У цьому покликані допомогти електронні сервіси, які зводять нанівець спілкування з податківцями і тим самим зменшують корупцію у податкових органах. Спрощення податкових і митних процедур поліпшує умови для ведення бізнесу, інвестиційний клімат.
Бізнес повинен позитивно оцінити введення єдиного вікна на митниці, єдиного казначейського рахунку для сплати митних платежів, запровадження електронного податкового аудиту, електронного чека, електронного акцизу.
Після запровадження електронних сервісів кількість скарг до офісу бізнес-омбудсмена зменшилася в 3,5 раза. Лише за десять місяців 2018-го надходження до загального фонду держбюджету зросли на 77 млрд грн — до 597 млрд.
Торік завдяки децентралізації до місцевих бюджетів сплачено 230,5 млрд грн, це на 21,6%, або на 41 млрд, більше, ніж позаторік. На розвиток дорожньої інфраструктури податківці спрямували 3 млрд 200 млн грн.
Київська митниця входить у трійку великих митниць, які надають місцевим бюджетам гроші на будівництво й ремонт доріг. Торік перераховано на це понад 200 млн грн. Лише за десять торішніх місяців платникам податків відшкодовано 108 млрд грн ПДВ, 11 млрд — в електронній формі.
Причому 85% заявленої суми 90% заявникам — суб’єктам господарювання відшкодовується впродовж місяця за результатами перевірок. Минулого року завдяки сплаті бізнесом податків середньомісячне відшкодування ПДВ сягало 10 млрд 800 млн грн.
Електронний прорив
Податкова служба, запевняють її очільники, продовжує боротися з тіньовою економікою й підтримує «білий» бізнес. У Міністерстві внутрішніх доходів США говорять, що працівники, які збирають податки, мало кому подобаються, весь час їх будуть критикувати. Вітчизняні податківці прагнуть покращити сервіси для платників податків, хоча їх теж критикують.
За останні два роки податкова служба зробила електронний прорив у своїй діяльності, незважаючи на безліч проблем, зокрема запровадила різноманітні сервіси для фізичних і юридичних осіб в електронних кабінетах.
Торік наша країна увійшла у ТОП-20 держав світу за рівнем розвитку відкритості даних. Податкова служба стала лідером у відкритості даних, оприлюднює 55 наборів даних зі свого реєстру. Платники податків можуть надсилати в електронному вигляді дані до податкового відомства.
Податкова служба надає найбільшу кількість адміністративних послуг — 128, плюс сервіси, які не є адмінпослугами. Впродовж дня фахівці податкової приймають і обробляють від 1,5 млн до 3 млн електронних даних, за секунду — 50, тобто більше, ніж у Нацбанку.
Але не всім подобається відкритість: коли податківці впроваджували електронний чек, то отримали три кібератаки. За підрахунками фахівців ІТ-галузі, одна атака коштувала близько 200 тис. дол.
Впровадження електронного відшкодування ПДВ теж спровокувало кібератаку, яка на добу зупинила роботу сервера. Не виключено, що від кібератак потерпатимуть електронні акцизи, електронні марки з кюаркодом, електронні чеки, електронні накладні щодо переміщення підакцизних товарів.
Адже їх упровадження перешкоджає тіньовому обігу підакцизних товарів, який зараз процвітає в Україні. Електронний чек уже використовують чимало платників податків, які працюють з електронним кабінетом.
Податківці планують започаткувати електронний аукціон, де розігруватимуться коштовні подарунки, в тому числі авто, за номером електронного чека.
На жаль, на кібербезпеку в державних органах ніколи не виділялися гроші. Лише при підготовці бюджету-2019 про них згадали.
Електронний аудит допомагатиме впроваджувати одна з відомих португальських ІТ-компаній, з якою укладено угоду. В аудиті превалюватиме ризик-орієнтований метод проведення перевірок. Аудит починатиметься зі здачі електронних декларацій платників податків, правильність перевірятиметься в електронному вигляді з допомогою даних усіх інформаційних баз.
Після електронної перевірки запрацює електронна система вибору ризикових суб’єктів. У цій системі зафіксовано 69 ризиків, затверджених Мінфіном. Щомісяця система аналізуватиме ризики платників податків і автоматично визначатиме тих, які мають найбільший ступінь ризиків.
Аудитори перевірятимуть лише ті структури, які визначить електронна програма, ручною роботою вони не займатимуться. Програмне забезпечення португальської компанії, яке діє в ЄС, швидко вибирає ризик-платників, зіставляє дані різних реєстрів.
Податковий кодекс передбачає право платників податків подавати документи в електронному вигляді, але необов’язково. На жаль, ризиковані платники можуть уникати електронної подачі даних.
До електронного документообігу вже долучилися 40% великих платників податків, яких обслуговують спеціально облаштовані для них офіси. В Європі вже давно діють стандарти, за якими платники податків подають документацію.
З початку минулого року понад 9 млн платників податків почали користуватись електронним кабінетом, із них 1,2 млн — активно. Позаторік лише 100 платників тестували такий кабінет. Тепер у ньому можна отримати 25 сервісів і послуг, визначених законом.
До того ж зайти до нього з допомогою Інтернету без додаткових пристроїв можна з 80 країн світу і подати свої дані, кабінет працює цілодобово.
Якщо у податковій немає інформації з реєстру нерухомості чи реєстру транспортних засобів, власник має сам надати дані про право власності. Нарахований податок можна сплатити через електронний кабінет.
А також перевірити всі розрахунки з бюджетом, усі картки особових рахунків, сплати і нарахування, переплати й недоїмки, можливості реєстрації податкових накладних. За допомогою однієї кнопки можна сформувати декларацію з ПДВ. Є плани запровадити у кабінеті перелік ризиків, аби платник міг побачити, чи входить до нього і з яких причин.
Податківці активно співпрацюють із Мінсоцполітики у сфері надання субсидій, відомство робить електронний запит до податкової й отримує інформацію про доходи людини. З’явився й новий сервіс «онлайн-субсидія», скориставшись яким не треба відвідувати центр соцзахисту, аби оформити субсидію.
Торік податківці опрацювали 50 млн запитів Мінсоцполітики, після чого 10 млн українців отримали субсидії.
В основному до податкової приходять фізособи-підприємці. Вони не так активно долучаються до електронних сервісів, бо для цього треба мати електронний підпис. Зараз фізособи можуть подавати декларації, дані про себе, сплачувати податки через електронний кабінет.
Якщо податківці допоможуть їм отримати електронний підпис, їхня електронна активність зросте. Плани щодо цього є. Найактивніше сервісами електронного кабінету користуються держслужбовці, які постійно подають декларації.
Нещодавно в електронному кабінеті запровадили ще один цікавий сервіс, який буде затребуваний у майбутньому, — перевірку будь-якого чека. Система дозволяє на мобільному пристрої згенерувати чек і побачити його в електронному кабінеті. Поки проходить тестування системи.
Столичні здобутки
Мер Києва Віталій Кличко нагадує, що завдяки податковим надходженням за останні три роки у столиці відремонтовано 800 км доріг. Їх не тільки покрили міцним асфальтом, а й забезпечили новітнім енергозберігаючим освітленням.
У Києві збудовано 19 нових дитсадків, сім найсучасніших шкіл, оновлено 200 парків і скверів, закуплено понад 100 нових автобусів, більше 100 трамваїв нового покоління, 100 тролейбусів, планується запустити метро на Виноградар.
Очільник Києва переконаний, що треба формувати культуру сплати податків, детально пояснювати людям, на що витрачаються сплачені ними податки, тоді вони не ухилятимуться від них. Він згадує, як у 1990-му з «набоксованих» грошей йому довелося сплатити 56% податків, які пішли на розбудову Німеччини.
Київ збирає найбільше податків в Україні, на жаль, заборговані столиці субвенції з держбюджету не повертаються. У столиці проживають найбільше платників податків — фізосіб — 60%, у чотири рази — до 700 млн грн зросли податки на нерухомість.
П’ять років тому бюджет Києва ледь перевищував 15 млрд грн, через рік сягнув 27 млрд, нині до столичної скарбниці надходить понад 60 млрд грн, і бюджет є профіцитним.
Але Київ виконує функції столиці, на це потрібні гроші, їх не вистачає для розвитку. До того ж столиця відчуває найбільше навантаження на свою інфраструктуру, вона застаріла й виходить із ладу — часто рвуться труби, якими постачається вода й відводяться каналізаційні стоки.
Називають утомленими 75 столичних мостів, а три — дуже втомленими. На їх оновлення й ремонт потрібні мільярди гривень, ці кошти можна зібрати за рахунок чесно сплачених податків.
Україна є частиною європейської спільноти — ментально, історично, географічно. Наші співгромадяни мають жити за цивілізованими стандартами, вони цього варті. Але за цивілізованість треба платити податками.
Лише за десять торішніх місяців мешканці Києва й підприємства перерахували до міського бюджету 68 млрд грн податків (майже таку суму спільно віддали до держбюджету три області — Дніпропетровська, Харківська, Чернівецька), позаторік — 51 млрд, у 2016 році — 40 млрд грн. Про рівень підвищення податкової культури свідчить той факт, що з 68 млрд податкових гривень 98% сплачено добровільно.
Столичні платники податків хочуть, аби процес сплати був зручним, легким, прозорим. І тут без цифрових сервісів не обійтися. Вони допоможуть спростити і роботу податківців. Торік столичні митарі підготували 47 тис. рішень-повідомлень про сплату податку на нерухомість.
Вони були надіслані людям через поштові відділення, 25% фізосіб такі повідомлення не отримали і стали боржниками. Якби була задіяна електронна пошта, люди б вчасно сплатили податок на нерухомість до бюджету.
Нині в столиці зареєстровано 600 тис. платників податків (17% загальної кількості в Україні), їх обслуговує 350 фахівців, торік вони надали більше 1 млн послуг у центрах обслуговування клієнтів. У Німеччині є подібні фронт-офіси, у них працюють лише по три фахівці, адже всі сервіси електронні.
Тож відвідують такі офіси лише пенсіонери, яким складно самостійно заповнити електронну декларацію чи інші документи. Аби отримати податкову довідку у Київському центрі обслуговування, клієнт має двічі його відвідати — подати заявку й отримати відповідь. Хоча вже є певні електронні зрушення, в електронному кабінеті вже можна подати електронну звітність, перевірити розрахунки з бюджетом.
У рамках пілотного проекту з німецькими партнерами проходить інвентаризація всіх функцій столичної податкової служби. Після його завершення деякі з них будуть спростовані чи об’єднані.
Відкриті відносини
Доктор юридичних наук, адвокат Данило Гетманцев нагадує, що у світі існують дві форми відносин між державою і платниками податків. Патерналізм панував за радянських часів. Держава тоді, як батьки, могла давати людям блага й карати за непослух. Нині є багато країн, у яких патерналізм практикується й нині, зокрема у Казахстані, Білорусі, Росії.
Такий формат відносин не для нашої країни. Коли люди фінансують державу і є її співвласниками, вони мають право знати, як витрачаються сплачені ними податки. Держава мусить заслужити право на довіру, чесно, справедливо, відкрито витрачаючи публічні фінанси.
У скандинавських країнах понад 70% людей довіряють податковій службі, тобто більше, ніж церкві й армії. Інформація про доходи й сплату податків там є публічною. В Англії 73% платників податків довіряють фіскальній службі, у Колумбії — лише 19%.
В успішних цивілізованих країнах, зокрема в Нідерландах, Англії, Австралії, Канаді, практикується партнерство між державою й платниками податків, воно передбачає відкритість. Там довіряють і поважають представників контролюючих органів, які покликані не карати платників податків, а допомагати їм правильно розраховуватися з державою, надавати якісні сервісні послуги.
У нашій країні податкова служба ще не повністю перетворилася на сервісну, не дуже розвинута культура сплати податків. Хоча вже зроблено багато у цьому напрямку. Україна приєдналася до плану БПС, який передбачає обмін інформацією про сплату податків підприємцями у різних країнах.
Якщо власник підприємства чи пов’язана з ним особа зареєстрували підприємство за кордоном, аби оптимізувати податки, інформація про це буде відкрита для податкових органів країни походження і власник зобов’язаний чесно сплатити у ній податки.
У 2019 році автоматичний обмін інформацією за єдиним стандартом звітності відбуватиметься між 102 державами, які виконуватимуть план БПС.
Голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна підкреслює, що у 2016 році були закладені основи структурної реформи податкової служби. Київ став першим експериментальним майданчиком, де був запроваджений єдиний офіс аудиту.
На жаль, зміни, які почали впроваджуватися протягом 2017–2018 років, не надто позитивно сприймали фахівці податкової служби, не вірили в їх реалізацію. Але чим активніше впроваджуватимуться норми, закладені законом, тим швидше платники податків відчують зміни у діяльності податкової служби, в обслуговуванні.
Добре, що нині всі процедури роботи з платниками податків уніфіковані. Податкові довідки можна отримати у будь-якому районі протягом трьох днів, а не 5–10, як установлювали окремі нормативні документи районних податкових інспекцій.
Ніна Южаніна вважає, що аудит функцій фахівців податкової має призвести до зменшення кількості фіскалів і до суттєвого підвищення їхньої заробітної плати. Хоча суспільство без позитиву сприймає збільшення оплати праці у виконавчій владі.
Олена КОСЕНКО
