Прибутковість професійних виробників молока впродовж минулого року зросла на 32%, у середньому за п’ять років — на 10%. А ось переробників молока поки не відпускає негативна тенденція, їхні прибутки додали лише 9%, позаторік — 13%. Це — серйозна ситуація.
Підприємства, орієнтовані на експорт, особливо вершкового масла, торік непогано заробили. А тим, які продавали молочку на вітчизняному ринку, довелося рахувати збитки, адже внутрішній ринок поки не може конкурувати із закордонним. Експерти ж радять їм більше уваги приділяти маркетингу, який може стимулювати дохідність молочного бізнесу вдома.
Україні вдалось інтегруватись у світовий ринок молока і молочної продукції, підкреслює Андрій Ярмак. Тож ціни у нас уже залежать не від того, як домовляться виробники і переробники молока, а від світової вартості молочки (впродовж п’яти років вона зростала у світі й на наших теренах).
Секрети закупівельних цін на молоко розкриває індекс, розроблений фахівцями ФАО, Європейського банку реконструкції і розвитку та Асоціації виробників молока. Він засвідчує відношення закупівельної ціни на молоко до вартості кормового концентрату та раціону корів в Україні.
Цей індекс не залежить від курсу валют та інфляції і є об’єктивним, його показники збігаються з цифрами внутрішнього обліку професійних виробників молока. Ціни на молоко були майже ідеальними протягом кількох попередніх років і 2017-го, зазначив Андрій Ярмак.
Це свідчить про те, що наш молочний ринок стає професійнішим — знижується коливання цін на молоко. Минулий рік був рекордним — індекс коливань був найнижчим за всю молочну історію. На жаль, цей рік почався трохи гірше.
Експортні поставки
Основні продукти вітчизняного експорту (75%) — вершкове масло та сухе молоко. Суттєвих структурних змін в експорті не відбулося, хоча більше почали продавати за кордон масла, воно зараз там у ціні. Молочний білок торік особливим попитом не користувався, його поставки повагомішали лише на 9%, а от експорт масла зріс у 3,5 разу, на 245% піднялася виручка у його виробників.
У продажах сиру особливої динаміки не відчувалося: світові ціни підскочили на третину, наші сировари-експортери отримали більше грошей, але кількісно і якісно цей експорт не змінився.
На жаль, у нашій країні продовжує зменшуватися внутрішнє споживання молочної продукції як у цілому, так і у розрахунку на одного українця. Експорт забирає найкраще, решта лишається в Україні, тож отримуємо зростання внутрішніх цін на молочку. Найсутєвіше зменшилося споживання цільної молочної продукції — кефіру, молока, кисломолочних продуктів, масла, констатує Андрій Ярмак.
Торік на 6% скоротилося споживання промислової молочної продукції, її частка впала до найнижчого рівня за останні сім років — до 41%. Молоко пішло на виготовлення масла і підштовхнуло до зростання внутрішньої ціни на молочку, що негативно вплинуло на внутрішній ринок.
Коли закрився російський ринок, молочники думали, що вони не зможуть зі своєю продукцією конкурувати у світі. Оптимісти ж повірили в експорт і почали модернізувати виробництво, інвестувати у якісну продукцію, знайшли контрагентів в Європі й отримали неабиякий зиск від поставок своїх харчів за кордон.
Торік продажі нашої молочки на іноземних ринках додали 20,8%. Це означає, що кожен п’ятий літр молока, який надійшов на переробку, експортовано. До того ж експорт стимулював додатковий попит на молоко ґатунку «екстра».
Нині виробники молока отримують майже стільки ж прибутків у розрахунку на одну корову, як і до початку кризи. Це активізує інвестиції у виробництво молока, у підвищення ефективності, модернізацію молочних комплексів, зазначає Андрій Ярмак.
За офіційною статистикою, торік виробництво молока зменшилося на 0,5%, а на сільгосппідприємствах зросло на 2,1%. За оцінками ФАО, виробники якісного молока на своїх модернізованих комплексах додали 12% молока.
Вперше за п’ять років збільшились обсяги переробки молока (за офіційною статистикою, на 2,7%, за методологією ФАО — на 4%). Зросла частка молока від сільгосппідприємств у загальній переробці й особливо — ґатунку «екстра».
Прогнози
Подальший розвиток виробництва молока залежатиме від розвитку внутрішнього ринку, запевняє Андрій Ярмак.
Якщо закордонні молочні ціни зменшаться, в Україні може збільшитися внутрішнє споживання молочної продукції, але суттєвого зростання експерти поки не передбачають. Україна залежить від світового молочного ринку, а там може статися все що завгодно.
Нещодавно російська влада заборонила білоруським молочарям ввозити свою продукцію до РФ, тож надлишкова білоруська молочка потече до України. Зараз внутрішні російські ціни на молоко є відносно низькими. До того ж росіяни накупили багато дешевого білка у третіх країн і мають чималі запаси сухого молока.
Тому найближчим часом Росія імпортуватиме дуже мало молочної продукції, і на світовому ринку накопичиться його забагато, бо Росія є одним із найбільших імпортерів молочної продукції. Хоча напряму РФ не купує нашого молока, а завозить його через інші країни, це негативно вплине на експорт наших молочарів.
Експерти ФАО запевняють, що цьогоріч зупиниться тренд до зменшення споживання промислової молочної продукції в нашій країні. Вперше за багато років українці куплять трохи більше молочних продуктів, які пройшли промислову переробку.
Експорт визначатиме внутрішні ціни, тож є можливості для розвитку дрібних і середніх переробників молока, адже великі компанії надто захопились експортом. Уже торік невеликі підприємства змогли знайти свою нішу на внутрішньому ринку і непогано там почуваються. Споживачі шукають якісну продукцію, звертають увагу на ціни, дрібняки й середняки це враховують.
Зростає в країні попит на здорове харчування — безлактозну продукцію, йогурти без цукру. Це — тренд, який буде розвиватися.
Експерти ФАО відзначають позитивні зрушення у молочній кооперації — запущено перший кооператив виробників і переробників молока. Є надія, що у 2019 році в Україні з’являться нові потужні молочні кооперативи, які сприятимуть розвитку молочної галузі.
Державна підтримка
Цьогоріч держава виділила суттєву суму на підтримку аграріїв — 6,3 млрд грн, нагадав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. Найбільше грошей (4 млрд) буде спрямовано на програму з підтримки тваринництва.
На фінансову підтримку сільгосптоваровиробників із держбюджету планують видати 945 млн грн, фермерам обіцяють 1 млрд. Решту коштів поглинуть невеликі програми.
Передбачено й компенсацію 30% банківських відсотків за кредитами на будівництво тваринницьких комплексів — 1,2 млрд із 4 млрд грн, та ці комплекси мають бути введені в експлуатацію цьогоріч. На один об’єкт юридична особа може отримати 500 млн грн.
З держбюджету намічено виділити 1,1 млрд грн на компенсацію тіла кредиту на будівництво чи модернізацію тваринницьких комплексів. Заплановано й спеціальну бюджетну дотацію (700 млн грн) фізособам на вирощування бичків та спецдотацію на утримання молочних корів — 500 млн грн. Можна буде взяти 750 грн на одну корову двічі на рік, якщо ж заяв у рамках цієї програми буде багато, сума виплат на корову пропорційно зменшиться.
Ще компенсуватиме держава купівлю племінних тварин, на це виділить 300 млн грн. Така програма діяла раніше й добре працювала, але 300 млн для неї замало, переконаний М. Соколов.
Влада вважає, що цьогоріч активно діятиме програма компенсації витрат на придбання вітчизняної сільгосптехніки. Вперше уряд запровадив її у минулому році і розщедрився на 500 млн грн, але аграрії змогли освоїти лише 140 млн, не було попиту.
Це й не дивно: торік вітчизняні виробники випустили техніки на внутрішній ринок лише на 1,6 млрд грн, позаторік — на 1,5 млрд. Якщо врахувати інфляцію, то закупівлі нашої техніки зменшилися, програма не спрацювала.
Аби освоїти нинішні програмні 945 млн грн, аграрії мають придбати техніки на 4 млрд грн. Як показав минулий рік, це нереально. Статистика свідчить, що сільгосптехніку аграрії активно купували у минулі роки, коли діяв спецрежим із ПДВ, тепер особливої потреби у ній немає.
Михайло Соколов вважає, що нинішня компенсаційна програма не буде виконана, як і торішня. Добре, якщо її гроші уряд «перекине» на актуальніші програми (минулого року цього не сталося).
Раніше активно критикували квазіакумуляцію податку на додану вартість при спецрежимі ПДВ. Мовляв, зиск від цього отримували великі холдинги й олігархи. Нині чиновники багато говорять про підтримку малого і середнього бізнесу й спрощення державної підтримки. І в той же час запроваджують схеми, якими можуть скористатися лише великі агропідприємства, а не фермери.
Зокрема, при будівництві великих тваринницьких комплексів, рішення про спорудження яких були прийняті давно. В Європі таких програм немає, агробудівництво дотується на початку створення проекту.
Квазіакумуляція ПДВ розподілялась автоматично, чиновники у цьому процесі не брали участі, схема була простою і зручною для аграріїв. Гроші з нинішніх програм держпідтримки розподіляються регіональними комісіями. Вони мають розглянути купу документів, зібраних претендентами, вислухати їхні переконливі аргументи. І після цього прийняти рішення — позитивне чи негативне. Напевне, корупція при цьому не дріматиме, й аграріям знову доведеться платити хабарі за «правильне» рішення.
Михайло Соколов звернув увагу й на те, що претендент на отримання компенсації кредиту на придбання сільгосптехніки має взяти позику у банку, який уклав меморандум з аграрним Міністерством. Але ж українські закони не передбачають таких меморандумів.
Державні органи повинні діяти в рамках законів, виконувати повноваження, визначені законом. Даний меморандум — незаконна ідея, яка обмежує коло банків і аграріїв, котрі можуть брати участь у державній програмі.
Напевне, меморандним способом Мінагро прагне убезпечитися від співпраці з ненадійними банками. Але ж нещодавно Нацбанк відрапортував, що після чистки вітчизняної банківської системи у ній залишилися тільки надійні банки, погані фінустанови виведені з ринку. Тож для чого меморандум?
Дивна схема передбачається і в компенсації консультативних послуг: їх можна отримати лише у дорадчих службах. Але ж детальні поради щодо сплати податків, зокрема ПДВ, використання податкових накладних можуть надати саме аудитори, а їх у дорадчих службах немає. Консультації фахівців Асоціації виробників молока теж не можуть бути компенсовані.
Варіанти
На думку голови Всеукраїнської аграрної ради Андрія Дикуна, перед молочною галуззю зараз дві альтернативи. Вона може або зникнути (не буде ні корів, ні молокопереробних заводів), або стати успішною й експортоорієнтованою.
Допоможе розвитку галузі кооперація виробників і переробників молока. Під егідою Асоціації виробників молока, за підтримки фахівців ЄБРР та ФАО, з урахуванням світового досвіду вже створено перший такий кооператив.
Раніше думали, що кооператив — це диво, яке виникло в Голландії та Америці сто років тому. Згодом дійшли висновку, що це прагматичне об’єднання людей, які вирішили спільно працювати й отримувати від цього фінансову вигоду.
На часі прийняття Закону «Про кооператив», зазначає Андрій Дикун. Його проект члени Асоціації розробили разом із народними депутатами за допомогою ЄБРР та Єврокомісії. За оцінками експертів, він є одним із найкращих у світі, враховує найцінніший світовий досвід.
Свого часу в Америці люди об’єднувались у кооперативи, бо бідували і наодинці не могли подолати складні виробничі проблеми. В Україні виробники і переробники молока поки не бідують, тож кооперація має засновуватися на свідомості й вірі в те, що разом розвиватися й досягати успіхів легше.
Члени Асоціації виробників молока докладають великих зусиль, аби отримувати якісне молоко: інвестували у створення спеціальних лабораторій, які перевіряють якість сировини і забезпечують євростандарти. За два роки всі члени Асоціації вироблятимуть лише молоко екстра-класу.
На жаль, поки виробникам молока, навіть із дійним стадом у 500–1000 корів, складно отримати банківські кредити. Подолати недовіру фінансових установ допоможе кооперація, сподівається Андрій Дикун.
Олена КОСЕНКО
