Дослідження Індексу ініціював Фонд громадянського суспільства країн Східного партнерства. Його секретаріат перебуває в Брюсселі й відповідає за продовження проекту і методологію досліджень.
Індекс має дві великі категорії оцінок. «Наближення» відображає ступінь імплементації країнами ключових норм ЄС і міжнародних стандартів у визначених сферах. «Взаємозв’язок» вимірює зв’язки між бізнесом, громадянським суспільством, урядом у країнах Східного партнерства та ЄС.
Цей Індекс має стимулювати держави Східного партнерства до змагальності, прогресу у реформах, вказувати на кращі практики і проблеми. Він мусить допомогти Євросоюзу ефективніше будувати політику Східного партнерства й визначати індикатори прогресу при плануванні програм допомоги.
У держав Східного партнерства різне бачення економічної політики, тож вони по-різному реформуються (Білорусь і Вірменія — члени Євразійського економічного союзу і мають певні обмеження у своїй економічній політиці).
Білорусь не є членом СОТ і єдина з колишніх радянських республік користується Угодою з ЄС, підписаною ще до розвалу СРСР. Вірменія до 2013 року активно готувалася до укладення Угоди про асоціацію з ЄС, успішно виконувала «домашні завдання», але згодом переорієнтувалася на Росію та Євразійський економічний союз.
Азербайджан — потужний постачальник нафти і газу, має специфічну внутрішню політику. Він не є підписантом Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС і ніколи не був зацікавлений у цьому, майже не має угод про вільну торгівлю з іншими країнами.
Порівнювати Україну з цими державами складно, а ось із Молдовою та Грузією наша країна має спільну мету — інтегруватися до Євросоюзу, зобов’язання щодо цього мають однакову структуру. Наша країна набагато більша за колег-євроінтеграторів, торговельні обсяги у нас суттєвіші, їхні потоки — диверсифікованіші.

Стандарти
Україна успішно втілює європейські санітарні та фітосанітарні норми, почала долучатися до них ще до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Нині активно опановує європейські ринки, навіть почала постачати конкурентну тваринницьку продукцію.
Торік був ухвалений важливий Закон «Про державний контроль, що здійснюється з метою відповідності законодавству про безпечність харчових продуктів та кормів». На останньому етапі погодження — Стратегія імплементації санітарних і фітосанітарних заходів. Вона передбачає втілення важливих європейських актів у наше законодавство, які підвищать безпечність харчів і допоможуть їх експорту до Європи.
Грузія лише почала опановувати цей процес. Європа нещодавно дозволила їй ввозити аквакультуру, різкого експортного сплеску поки не зафіксовано. Грузії вдалося подолати дрібну корупцію завдяки скасуванню багатьох інспекційних перевірок і акценті на стандартах, але виникли проблеми із захистом продовольчої безпеки і людського здоров’я.
Молдова всі гармонізовані стандарти зуміла ввести до свого законодавства. У нас діє принцип стандартної добровільності, ніхто не змушує їх використовувати. Але долучатися до них вигідно, адже продукція, виготовлена за євростандартами, визнається в ЄС.
На жаль, відстає Україна у митній справі: вітчизняна митниця досі не реформована. З лютого 2018-го на ній мало запрацювати єдине вікно, але урядова постанова відклала цей процес на рік, аби бізнес та держава ще повчилися гармонізувати законодавство.
У торішньому травні була запроваджена нова система планування, оцінки, моніторингу прогресу у виконанні Угоди про асоціацію з Євросоюзом. У жовтні на її основі прийнято детальний План заходів із виконання Угоди, тож Україна та ЄС зможуть ретельно стежити за виконанням кожної статті Угоди. Якщо Євросоюз оцінить наш прогрес, то відкриє нові можливості в рамках зони вільної торгівлі. Зокрема, може лібералізувати ринки тваринницької та промислової продукції (поки Україна виконала половину своїх зобов’язань перед ЄС).
Нині понад 40% товарів і послуг ми постачаємо до Євросоюзу. Перевага на закордонних тендерах, зокрема в Африці, Азії, Південній і Північній Америці, завжди віддається країнам, які мають Угоду про асоціацію з ЄС і де діють європейські фітосанітарні норми. Тож вітчизняні товари стають більш конкурентоспроможними.
Але в Євросоюзі поки не побачили прогресу у сфері конкурентної держдопомоги. У торішньому липні набрав чинності Закон «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», цей документ важливий для розвитку співпраці у зоні вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Восени 2017-го затверджено критерії допустимості держдопомоги у профпідготовці фахівців, працевлаштуванні певних категорій працівників, створенні робочих місць, відновленні платоспроможності та реструктуризації суб’єктів господарювання.
Найближчим часом уряд має затвердити критерії оцінки держдопомоги суб’єктам господарювання для проведення наукових робіт, технічного розвитку, інноваційної діяльності, захисту довкілля. Та цього, на думку ЄС, недостатньо.

Сталий розвиток
Наша країна досягла певних успіхів у сталому розвитку, посіла третє місце в Індексі після Молдови та Вірменії, лідирує в освіті та культурі. Останній саміт сталого розвитку окреслив курс на перехід до зеленої економіки. Це підштовхнуло Україну до створення міжвідомчої комісії з адаптації цілей сталого розвитку та індикаторів у підготовці звітів.
Такого органу у нас не було вісім років, і ми програвали іншим країнам в аналізі здобутків і проблем сталого розвитку. На жаль, в Україні до цього часу немає Стратегії сталого розвитку. Через це програємо Вірменії та Молдові, але маємо певні здобутки в охороні здоров’я й боротьбі з бідністю.
Білорусь випереджає Литву (європейський орієнтир) за показником материнської смертності й смертності новонароджених, але у Литві високий показник самогубств, для нас він неактуальний. Та наші співгромадяни, як свідчить Індекс, найменш щасливі й найбільше невдоволені життям.
В Індексі людського розвитку Білорусь — на найвищому рівні, Молдова — на найнижчому.
Експертів турбує українське довкілля, розораність земель, активне застосування пестицидів відкритим способом (із літаків), показники ефективності праці та інноваційності у сільському господарстві. Вітчизняні чорноземи у стратегічній галузі економіки використовуються неефективно, великі земельні площі вражені ерозією.
Наша країна має незадовільні показники із забруднення повітря і скидання неочищеної води. Екологічна політика інтегрована у промислову діяльність, тож проблеми довкілля мають вирішувати його забруднювачі, як значиться в Угоді про асоціацію з ЄС. Правда, Україна найбільш активна у двосторонній і багатосторонній співпраці щодо навколишнього середовища.
Експерти визнали, що інноваційний індекс у Молдові кращий за український, там на наукові дослідження витрачається 1% ВВП, у нас — 0,7%.
І все ж дослідники констатують, що за останні три роки Україні вдалося зробити більше, аніж за всі попередні роки незалежності. Реформи, які відкладалися більше двадцяти років, стартували в непростих умовах: російський агресор забрав 7% нашої території, ми втратили 20% ВВП.

Очікування
Європейська інтеграція — дорога з двостороннім рухом: Україна виконує свої зобов’язання і хоче відчути суттєвішу підтримку ЄС. Однак певні політичні коливання у визначенні європерспектив для нашої держави призвели до того, що на саміті Україна — ЄС у торішньому липні не вдалося ухвалити підсумкову Декларацію, яка стосувалася комплексу відносин з ЄС.
У листопаді 2017-го на саміті Східного партнерства Україна запропонувала формулу «Східне партнерство плюс». Вона означає більш поглиблений діалог ЄС із країнами Східного партнерства щодо Шенгенської зони, митного та енергетичного союзу, скасування роумінгу. Такий діалог має бути націлений на подальший вступ країн до ЄС.
Варто детально проаналізувати досягнення і втрати пропонованого створення митного союзу з ЄС поза межами членства в Євросоюзі. Щодо цього є досвід Туреччини, яка має вільний доступ до ринків ЄС: для неї немає митного кордону і митних перевірок, але євростандарти вона мусить виконувати, як і сплачувати ПДВ.
Однак Туреччина дорого платить за ці преференції. Вона відкриває свій ринок для всіх країн, з якими ЄС має преференційні угоди (зони вільної торгівлі, спеціальні торговельні режими, преференційні системи). Якщо Україна погодиться на митний союз з ЄС, то втратить хороші переговорні позиції щодо створення зон вільної торгівлі, приміром із Чилі та Мексикою.
Зараз наша країна виграє у Туреччини, бо має доступ на її ринок завдяки преференціям від ЄС. Туреччина ж позбавлена преференційного доступу на наш ринок, бо ми не зобов’язані його відкривати.
Нині тривають переговори з Туреччиною про доступ нашої агропродукції на її ринок, та турки не дуже хочуть нас пускати на свої терени. Україна втратить певні переваги, якщо приєднається до митного союзу з ЄС без членства в Євросоюзі. До того ж доведеться змінити наш тарифний режим на європейський митний режим із США, Китаєм та іншими країнами.
Експерти не впевнені, що система тарифного захисту ЄС повністю відповідає структурі економіки нашої держави і нашим інтересам із відкриття певних ринків.
Не варто й перевищувати значення квот. Безмитні квоти не є інструментом заборони експорту поза певними обсягами товарів і послуг. Це — інструмент часткової лібералізації торгівлі. Україна досягла її: має нульове ввізне мито на певні сільськогосподарські товари під час всіх перехідних періодів.
Для багатьох товарів квоти не є обмежувальними, приміром — для вітчизняного меду. Останніми роками ми веземо до ЄС у десятки разів більше меду, ніж установлено безмитними квотами. В результаті зарекомендували себе хорошими експортерами солодкого продукту до ЄС і нарощуємо його поставки до США.
Україна виходить на друге місце у світі після Китаю за експортом меду. Тільки треба навчитися його фасувати, а не вивозити бочками, дозволяючи отримувати додану вартість на наших продуктах іншим країнам.
Тарифні квоти стосуються українських товарів, які є конкурентоспроможними. Нещодавно ЄС надав додаткові трирічні торговельні преференції низці сільськогосподарських і промислових товарів, які виробляються в Україні у великих обсягах. Коли квоти вичерпуються, торгівля не припиняється, а триває в рамках тарифних ставок, які діють відповідно до додатків Угоди про асоціацію з ЄС.
У лютому цього року набула чинності угода Пан-Євро-Мед, яка допоможе відкрити ринки для наших товарів за рахунок кумулятивного погодження. Для цього треба внести зміни до протоколів про правила походження товарів. Нині йдуть позитивні сигнали щодо завершення переговорів про вільну торгівлю з Ізраїлем, який також є стороною Пан-Євро-Мед.
Індекс європейської інтеграції виявив певні парадокси: попри Угоду про асоціацію з ЄС і виконання її положень Україна має найгірший бізнес-клімат. Вона позаду навіть тих країн, які не мають такої угоди і не збираються її підписувати (Білорусь, Азербайджан, Вірменія).
Відповідно до рейтингу Світового банку Doing Business Україна зберігає найгірші показники у сплаті податків, договірній дисципліні, забезпеченні майнових прав та антимонопольній політиці. Експерти також відзначають низький рівень захисту прав інтелектуальної власності.
Урядам країн Східного партнерства експерти радять сконцентруватися на інституціалізації реформ, роблячи їх більш сталими, менш залежними від політичних перестановок і менш вразливими перед політичною нестабільністю.
Євросоюз має посилити підтримку і механізми стимулювання імплементації Угоди про асоціацію у Грузії, Молдові та Україні з особливим фокусом на незалежній судовій системі та прокуратурі, незалежних відомствах для боротьби з корупцією.
І ще Євросоюз повинен шукати нові шляхи та інструменти для впливу на українські реформи після того, як було досягнуто візової лібералізації. Особливо це стосується створення Антикорупційного суду.
Україні й Молдові треба докласти чимало зусиль, аби зона вільної торгівлі запрацювала ефективніше. Хоча ЄС є найбільшим торговельним партнером обох країн і частка імпорту товарів із ЄС також найсуттєвіша, однак три держави Південного Кавказу і Білорусь мають сприятливіший бізнес-клімат.

Олена КОСЕНКО