Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Грудень 05, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 22 Липень 2016 15:50

Банківські ризики

Rate this item
(0 votes)

Впро­довж 2014–2015 ро­ків ук­ра­їн­ська еко­но­мі­ка та бан­ків­ська сис­те­ма прой­шли най­глиб­шу кри­зу ча­сів не­за­леж­но­сті, кон­ста­ту­ють екс­пер­ти. Во­на бу­ла обу­мов­ле­на вій­сь­ко­вим кон­флік­том на Дон­ба­сі, анек­сією Кри­му, мас­штаб­ним струк­тур­ним дис­ба­лан­сом, який фор­му­вав­ся впро­довж остан­ньо­го де­ся­ти­літ­тя.

Додатковим джерелом проблем стало те, що банківський сектор тривалий час залишався без належного регулювання й ефективного нагляду. Тож стрімко зросла кількість фінустанов, які не збиралися займатися класичним фінансовим посередництвом і розглядались акціонерами лише як інструменти фінансування пов’язаних бізнесів.
Негативну роль у погіршенні фінансового стану банків відіграла правова незахищеність кредиторів. Реструктуризація фінсектора та перезапуск банківської системи, що проходить нині, викриває багато фундаментальних проблем і засвідчує надвисоку вартість для економіки зволікань із прийняттям соціально непопулярних, але необхідних рішень, кажуть у НБУ.

Фінансовий сектор залишається вразливим для можливих зовнішніх і внутрішніх шоків, зазначають експерти. Стійкість банківського сектора поступово відновлюється, але темпи його оздоровлення значною мірою залежатимуть від зовнішніх ризиків і здатності їх мінімізувати.
Зовнішні умови для економіки й фінансового сектора залишаються складними через продовження російської агресії на Сході України та погіршення умов торгівлі для нашої країни через високу волатильність і непередбачуваність цін на основні експортні товари, які донедавна створювали тиск на валютний ринок.
Макроекономічний ризик для фінансової стабільності знижується — НБУ та незалежні експерти очікують економічного зростання у поточному році та в середньостроковому періоді. Але наголошують на тому, що цьогоріч відновлення економіки буде повільним. Зниження макроекономічних ризиків сприятиме частковій нормалізації роботи банківського сектора.
Довіра до вітчизняних банків поступово відновлюється, вважають експерти НБУ. Вони фіксують приріст гривневих депозитів населення з торішнього квітня, а з грудня — валютних заощаджень. Експерти очікують, що ця тенденція збережеться протягом цього року, а депозитна база банків у цілому за рік зросте на 10%.
Впродовж наступних кількох років триватиме перебалансування ресурсної бази комерційних банків: фінустанови менше покладатимуться на зовнішнє фінансування й фокусуватимуться на депозитах корпоративного сектора та домогосподарств. Але цьогоріч банківське кредитування буде обмеженим, незважаючи на те, що ліквідність банківського сектора перебуває на історично найвищому рівні.
Серед ключових ризиків, які стримують відновлення банківського кредитування, експерти називають значне боргове навантаження у підприємств, слабку платоспроможність більшості секторів економіки та високі юридичні ризики.
Операційна прибутковість бізнесу та платоспроможність домогосподарств упродовж нинішнього року мають поліпшитися, сподіваються експерти. Це дасть змогу банкам незабаром розгорнути кредитування економіки, але цьогоріч очікується несуттєве зменшення обсягів кредитних портфелів фінустанов (з урахуванням ефекту обмінного курсу).
Діа­гно­сти­ка
Торік НБУ провів наймасштабніше і найдетальніше за всю свою історію діагностичне обстеження найбільших 20 банків. Воно проходило у два етапи: спочатку перевірялась якість активів, потім проводилося стрес-тестування, тобто аналізувалася спроможність банку протистояти макроекономічним шокам.
Вперше таке обстеження НБУ провів власними силами (раніше до нього залучали зовнішніх консультантів). Під час діагностики були виявлені прогалини в банківському регулюванні та факти штучного завищення фінустановами якості кредитних портфелів для зменшення відрахувань до резерву за активними операціями.
Результати діагностики засвідчили, що 16 із найбільших 20 банків потребують додаткової капіталізації. Нині НБУ діагностує наступні 40 банків. Тож будуть детально проаналізовані активи 60 банків, які охоплюють понад 97% банківського сектора.
Минулого року якість банківських кредитних портфелів була на найнижчому історичному рівні. Під час діагностичного обстеження було виявлено, що частка кредитів четвертої категорії (ймовірність дефолту — 51–99%) та п’ятої категорії (дефолт) у кредитних портфелях 20 найбільших банків сягала 53%.
Цьогоріч фінустанови зобов’язані відображати дійсну інформацію про стан своїх активів, яка була або буде виявлена в процесі діагностики. Цьогоріч банківський сектор залишатиметься збитковим, вважають експерти НБУ, через суттєві відрахування до резерву на покриття збитків від кредитних операцій.
Відновлення прибуткової діяльності фінустанов очікується не раніше наступного року. Експерти нагадують, що з початку 2014 року майже 80 банків (більше третини загальної кількості) було виведено з ринку. На них сукупно припадало майже 30% активів банківської системи на початок позаминулого року.
Виплати з Фонду гарантування вкладів фізосіб уже перевищили 70 млрд грн, водночас від погашення кредитів та реалізації активів збанкрутілих банків надійшло лише 16 млрд грн. Аби змінити ситуацію на краще, наприкінці червня був підписаний меморандум про співпрацю у побудові прозорої та ефективної системи реалізації активів неплатоспроможних банків та банків, які ліквідуються.
Меморандум відкриває шлях до важливих змін у продажу банківських активів, які перебувають в управлінні Фонду гарантування вкладів. Результатом співпраці має стати запровадження нової електронної системи торгів, які проходитимуть за стандартами і принципами системи електронних публічних закупівель ProZorro.
Ця система вже встигла стати взірцем для всіх реформаторів завдяки ключовим принципам прозорості, відкритості, рівного і максимально легкого доступу до торгів і аналітики. ProZorro вдалося докорінно змінити правила гри в публічних закупівлях, уже проведено більше 120 тис. тендерів і зекономлено для держави понад 1,8 млрд грн.
Коли з першого серпня країна повністю перейде на нову систему закупівель, масштаби економії зростуть у рази. Експерти сподіваються, що використання ProZorro дозволить підвищити ефективність і у сфері реалізації банківських активів.
Для НБУ важливо реалізувати активи, які були у заставі під кредити, за найвищою ціною, тож центробанк виступає за створення ефективної та сучасної системи їх продажу. Інвестори мають бути впевненими, що отримають доступ до всіх активів, виставлених на продаж зараз і у майбутньому. Цьогоріч у НБУ планують продати активів неплатоспроможних банків на 12 млрд грн.
М’який гра­фік
Зважаючи на рівень збитковості банківського сектора, НБУ за погодженням із МВФ розробив м’який графік капіталізації банків. Упродовж цього року найбільші 20 банків мають показати достатність основного капіталу на рівні 4% та адекватність регулятивного капіталу — 5% (дотягнутися до 10% дозволено до кінця 2018-го). Банки, які не зможуть повною мірою та в установлені терміни виконати програму докапіталізації, будуть визнані неплатоспроможними.
Фінустанови, які пройшли діагностику, вже починають додатково залучати необхідний капітал відповідно до визначених у процесі обстеження потреб. Після завершення діагностики низка банків із першої двадцятки вже повністю виконала приписи НБУ і залучила капітал, визначений на весь прогнозний період стрес-тесту.
В основному банки збільшують капітал завдяки кредитуванню акціонерів. Паралельно з діагностичним обстеженням НБУ перевіряє активні операції фінустанов із пов’язаними особами. Масштабне кредитування пов’язаних осіб призвело до банкрутства багатьох комерційних банків упродовж минулих двох років.
НБУ зобов’язав фінустанови привести показники кредитування пов’язаних осіб (з урахуванням додатково встановлених фактів) до нормативних значень протягом трьох років. Відмова від практики кредитування пов’язаних осіб вивільнить суттєві ресурси для кредитування підприємств на ринкових умовах.
Від початку 2015-го НБУ також зобов’язав банки розкривати своїх реальних власників, тож нині в банківській системі є доступна інформація про кінцевих бенефіціарів фінустанов, а вкладники розуміють, хто несе відповідальність за банкрутство банку. Три комбанки, які вчасно не розкрили справжніх власників, були виведені з ринку від початку цього року.
До кінця поточного року НБУ намітив кілька ключових завдань. Зокрема, має намір впровадити новий підхід до оцінки банками кредитних ризиків; розробити дорожню карту зміни нормативної бази відповідно до рекомендацій Базельського комітету та вимог директив ЄС; розпочати розробку концепції макропруденційного регулювання.
Банки ж мусять завершити процес «розчищення» балансів, тобто повністю визначити неякісні активи та сформувати необхідні резерви. До того ж фінустанови повинні неухильно дотримуватися розроблених планів капіталізації (програм реструктуризації та програм зменшення кредитів пов’язаним особам).
НБУ сподівається, що парламент ухвалить низку законів, які захищатимуть права кредиторів і допоможуть завершити процес реструктуризації валютної іпотеки.
Кар­та ри­зи­ків
Обсяг «поганих» кредитів зріс до найвищого історичного значення. Але їх приріст значно уповільнився з початку цього року і, на жаль, обумовлений запізнілим визнанням банками таких кредитів. Під час кредитування фінустанови мусять додатково формувати резерви, адже платоспроможність компаній та домогосподарств залишається низькою, хоча й почала поступово відновлюватись у першому півріччі цього року.
За висновками експертів, ризик достатності капіталу, тобто оцінка можливостей виконання вимог регулятора з достатності капіталу, здатність банку повною мірою та вчасно виконувати свої зобов’язання перед вкладниками та кредиторами, залишається високим. Це зумовлено суттєвими втратами від погіршення якості активів. Але ризик поступово зменшується, бо більшість великих банків уже повністю чи частково залучили капітал після завершення діагностики.
Втратив свої позиції й ризик ліквідності. Він і надалі падатиме, бо продовжує відновлюватися депозитна база. У торішньому грудні експерти зафіксували чистий приплив валютних коштів від населення, але ліквідність банків усе ще розподілена нерівномірно.
Впродовж останніх шести місяців майже не змінився юридичний ризик, тобто можливість банків ефективно використовувати юридичні інструменти для захисту своїх інтересів. Нині до парламенту подано законопроекти, які зможуть суттєво зменшити ризики банківської системи, бо є чимало рішень суду, які погіршують захист банків як сторін кредитного договору.
Експерти НБУ зазначають, що протягом останніх місяців суттєво зменшилися валютні ризики (вплив тенденцій валютного ринку на фінрезультат). Завдяки відновленню цін на світових сировинних ринках і зменшенню коливань обмінного курсу гривні НБУ був частим покупцем на міжбанку в січні-травні 2016-го.
За висновками експертів, поступово зменшується ризик прибутковості фінустанов (спроможність генерувати чистий прибуток). Банківський сектор цьогоріч залишатиметься збитковим, бо фінустанови й надалі проводитимуть значні відрахування до резерву за активними операціями. Зростання чистих доходів стримуватиметься погіршенням якості кредитних портфелів.
Зов­ніш­ні ри­зи­ки
Серед зовнішніх ризиків, на думку експертів, ключовим залишається можливість ескалації військового конфлікту на сході країни. Перспектив для його вирішення поки немає, ризик розширення російської агресії зберігається.
Виробничий потенціал зони АТО значною мірою втрачений. Це впродовж 2014–2015 років призвело до зменшення валютної виручки та значного зростання обсягів проблемних кредитів. Продовження конфлікту підживлює атмосферу невизначеності, негативно впливає на очікування бізнесу та населення.
Інший ризик, пов’язаний із недружньою політикою Росії, — це обмеження імпорту нашої продукції та зменшення обсягів переказу коштів українськими мігрантами. Росія обмежує Україні доступ на ринки товарів і послуг: з початку цього року РФ призупинила дію Договору про зону вільної торгівлі з Україною. Північна сусідка запровадила ембарго на імпорт харчової продукції з нашої країни та створює перешкоди для транзиту українських товарів до країн Центрально-Східної Азії.
Частка Росії в товарному експорті України торік зменшилася до 12,1% і до 7,5% у першому кварталі цього року (позаторік експорт до РФ сягав 17,6%). Ускладнений доступ наших товарів на ринок Росії негативно впливає на ключові сектори вітчизняної економіки.
До того ж обсяг нашого експорту скорочуватиметься через очікування зниження економічної активності Росії впродовж цього року. За оцінками експертів, запровадження нових торговельних обмежень призведе до зменшення експорту до Росії протягом поточного року на 31% (1,3 млрд дол.).
Наприкінці минулого року погіршилися умови перебування наших трудових мігрантів у Росії. Українці, які не мають посвідки на постійне місце проживання чи дозволу на працевлаштування, зможуть перебувати на території Росії не більше 90 днів упродовж півроку. Це призведе до зменшення трудових мігрантів і до скорочення грошових переказів в Україну.
Не виключено, що через повернення мігрантів на батьківщину погіршиться ситуація на ринку праці. Цілком реальний і сценарій зменшення грошових переказів. Торік їх обсяг упав удвічі порівняно з 2014-м — до 1,16 млрд дол., хоча частково це пояснюється знеціненням російського рубля.
На фінансову стабільність в Україні, на думку експертів, може негативно впливати й висока волатильність світових цін на ключові товари українського експорту та імпорту.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».