Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Квiтень 15, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 01 Липень 2016 19:50

Кому дістанеться Одеський припортовий?

Rate this item
(0 votes)

На­при­кін­ці трав­ня Ка­бі­нет Мі­ніс­трів за­твер­див умо­ви про­да­жу Оде­сько­го при­пор­то­во­го за­во­ду. Дер­жав­ний па­кет ак­цій не­за­леж­ні екс­пер­ти оці­ни­ли у 13 млрд 175 млн грн. 
Тож на­реш­ті уряд і Фонд дер­жмай­на Ук­раї­ни ви­зна­чи­лись із су­мою про­да­жу та ви­рі­ши­ли вліт­ку цьо­го ро­ку пе­ре­да­ти у при­ват­ну влас­ність Оде­ський при­пор­то­вий.

Процес підготовки підприємства до приватизації успішно завершився, запевняють у ФДМУ. Консультанти Міжнародного інвестиційного банку підготували фінансові, технічні, бухгалтерські, екологічні звіти англійською мовою за міжнародними стандартами, проведено аудиторські перевірки та інвентаризацію заводу. Причому консультанти несуть повну відповідальність за свої висновки.

Іноземні інвестори звикли до таких процедур, які практикуються в Англії, Америці, Бангладеш, Індії, Китаї, інших країнах, де активно купуються й продаються підприємства. Інвестори ретельно вивчають активи компаній, виставлених на продаж, мають доступ до різноманітної інформації, яка стосується їхньої діяльності, знайомляться з менеджерами.
Конкурсна комісія затвердила початкову ціну ОПЗ та умови продажу, розроблені відповідними відомствами та міжнародними організаціями. Пакет приватизаційних документів було подано до уряду, щоправда, сталася затримка, пов’язана зі зміною Кабміну. Після активних дискусій, які проходили за участі представників міжнародних організацій, зокрема Європейського банку реконструкції і розвитку, МВФ, Світового банку, новий уряд затвердив умови приватизації.
Державний пакет акцій Одеського припортового продаватиметься не на біржі, а на аукціоні. Планується провести його в приміщенні Фонду держмайна України наприкінці липня. Це буде живий аукціон, запевняють у ФДМУ, є затверджена початкова ціна і крок її підвищення у 200 млн грн, який у процесі аукціону збільшуватиметься. Аукціон буде прозорим, на нього запросять журналістів, тож усі охочі зможуть спостерігати за процесом у прямому ефірі.
Конкурс буде визнано таким, що відбувся, якщо в ньому братимуть участь не менш ніж два учасники, причому один із них має бути нерезидентом України. До участі у приватизації не допускатимуться учасники, беніфеціаріями яких є резиденти Росії. До того ж у конкурсі не можуть брати участі компанії з офшорних зон.
Продаж Одеського припортового відрізнятиметься від продажу «Криворіжсталі» на краще, кажуть у ФДМУ, адже приватизація ОПЗ якісніше підготовлена інформаційно й процесуально. Десять років тому такої ретельної і всебічної підготовки до приватизації держпідприємств не практикувалося.
Нині проведена масштабна інформаційнотехнічна, комерційна, фінансова, юридична, земельна, податкова підготовка. На неї витрачено майже 1 млн дол. донорських коштів, задіяно чимало іноземних фахівців. Причому держава виділила лише 200 тис. грн на інвентаризаційну оцінку підприємства.

 

Про­ко­ли й спо­ді­ван­ня
Одеський припортовий планували продати ще у 2008 році — тоді уряд запевняв, що підприємство готове до приватизації, проте вісім років тому з приватизацією хімічного гіганта не склалось. У ФДМУ пояснюють, що раніше підприємство вважалося готовим до приватизації, коли воно корпоратизоване, проведена пільгова передплата на його акції, визначено пакет акцій, які можуть бути продані.
Тепер підготовка до приватизації держпідприємств більш масштабна і ретельна. Вдруге ОПЗ вирішили продати минулого року. На 2015й було заплановано приватизацію 450 держоб’єктів, зокрема двадцяти великих, п’ятдесяти середніх. Тоді експерти застерігали, що приватизаційні закони, підзаконні акти, оціночні методики й порядки продажу застарілі — датуються 1993, 1998, 2001 роками (найсвіжіші — 2003м).
Торік за застарілою методикою державний пакет акцій Одеського припортового оцінили у 39 млн грн. Після активних консультацій з експертами у ФДМУ вирішили відкласти приватизацію ОПЗ і зайнятися змінами до приватизаційного та корпоративного законодавства, підготовкою оціночної методики, відбором оцінювачів.
Нині ринок не продавця, а покупця, кажуть експерти, тож Україна має звикати до професійної підготовки об’єктів до приватизації. Зараз ідуть переговори з сімома покупцями Одеського припортового, ще п’ять стоять у черзі. Багатьох інвесторів, особливо великих виробників добрив із Норвегії та Америки, вже давно цікавив ОПЗ, та вони не вірили, що український уряд наважиться приватизувати це підприємство.
Експерти нагадують, що на Одеському припортовому висить борг у 193 млн дол. — ці гроші підприємство заборгувало хімічному холдингу Дмитра Фірташа за постачання газу. Цей бізнесмен може бути зацікавлений у придбанні ОПЗ і може його купити на 193 млн дол. дешевше, ніж інші інвестори, застерігають аналітики, тож ситуація «слизька».
Коли підприємство перебуває у державній власності, його борги вважаються державними. Були випадки, коли за судовими рішеннями за кордоном арештовували майно України, адже ті, хто чекав на повернення боргу, судилися не з новими власниками підприємств, а з державою. У Фонді держмайна пояснюють, що Стокгольмський арбітражний суд, до якого звернулася компанія Д. Фірташа, і аудиторська фірма «Ернст енд Янг», яка проводила аудит ОПЗ, і фінінспекція підтвердили, що борг Одеського припортового за постачання газу у 2013–2014 роках є господарським боргом.
До того ж борг є суто номінальним, тобто без пені, та виставлятиметься додатково. Закон «Про приватизацію державного майна» унеможливлює відчуження будьякого майна під час приватизації державних підприємств. Стокгольмський арбітраж теж попросив не відчужувати майно на території Одеського припортового. Немає й заборони на продаж державного пакету акцій ОПЗ.
Міжнародні юристи, які співпрацюють з ФДМУ, теж кажуть про неможливість судового продажу та розбивку необоротних активів Одеського припортового. Вони визнають правомірність приватизації ОПЗ цілісним комплексом. Нині кожне третє підприємство, яке купується чи продається на Світовому ринку, має борги — поточні чи довгострокові, отже, і Одеський припортовий не є винятком.

Ам­біт­на ме­та
У Фонді держмайна запевняють, що амбітна мета — продати Одеський припортовий прозоро й професійно на відкритому конкурсі. Прозора приватизація не тільки поповнить держбюджет, а й переконає іноземних інвесторів у тому, що їм не варто боятися купувати в Україні державні об’єкти.
В Україні десять років не було великої приватизації. Востаннє у 2005 році було продано «Укртелеком», який зараз переживає непрості часи, перебуваючи на межі банкрутства. Прозорий продаж ОПЗ буде подією для України, бо у нашої держави є ще багато об’єктів, на які чекає така ж доля. Коли приватизація була непрозорою, купували держпідприємства в основному наші олігархи.
Якщо Одеський припортовий вдасться успішно продати, почнеться приватизація інших держоб’єктів, зокрема обленерго, Центренерго, «Укрспирту», «Артемсолі». У нашій країні залишилося більш ніж 50 великих підприємств, які можна виставити на приватизацію і поповнити державну скарбницю живими коштами, кажуть у ФДМУ.
Українців цікавлять умови приватизації хімічного гіганта. У Фонді держмайна пояснюють, що ті складаються з чотирьох блоків — економічного, інноваційного, соціального, природоохоронного. В економічному блоці ФДМУ вимагає, аби Одеський припортовий залишився профільним хімічним підприємством.
Приміром, новий власник не матиме права споруджувати на його місці розважальні центри. Він мусить зберегти його профільну діяльність і може розвивати інші її види за хімічною лінією. ФДМУ вимагає від інвестора не допускати податкової та зарплатної заборгованості.
При підготовці інноваційного блоку застосували новаторський підхід — не зазначили жодної цифри. Інвестор має ознайомитись із планом модернізації підприємства на 2017–2020 роки, вивчити технічну документацію, подати свій бізнесплан до першого квітня 2017 року. Той не має технічно відрізнятися від існуючого модернізаційного плану, мусить містити інновації на найближчі п’ять років, які не погіршують технічного стану підприємства.

 

За­сте­ре­жен­ня
У соціальному блоці зазначено, що новий власник упродовж шести місяців не може звільняти працівників. Подальше скорочення можливе лише після погодження з профспілками. Коли купували «Криворіжсталь», на підприємстві працювало 56 тис. людей, залишилося 28 тис. За порушення було звільнено лише трьох, решта отримали соціальний пакет і пішли на пенсію.
Надто важливий природоохоронний блок: виробництво на Одеському припортовому досить небезпечне, там є сховище зі 120 т аміаку. Якщо виникнуть технічні проблеми, що спричинять аварію, може статися екологічна катастрофа, в якій суттєво постраждає Одеса і частина Одеської області.
Саме тому на ОПЗ треба ретельно дотримуватися вимог екологічного аудиту. ФДМУ замовив міжнародний екологічний аудит, на який витрачено 60 тис. євро. Новий власник має виконувати вимоги чотирьох блоків, затверджених постановою Кабміну, впродовж п’яти років. Умови прив’язані до технічної документації, що зберігається на підприємстві. Якщо у ній, приміром, записано, що треба замінити певний агрегат до 2018 року, то він має бути замінений. ФДМУ перевірятиме виконання інвестиційних зобов’язань.
Експертів цікавить, чи передбачаються умовами приватизації інвестиції в людський капітал — школи, лікарні, торгівлю, сферу послуг. У Фонді держмайна зазначають, що соціальна сфера на Одеському припортовому дуже велика й одна з найкращих в Україні. Свого часу підприємство побудувало гуртожитки для своїх працівників, готелі, лікарню, спорткомплекс.
Деякі об’єкти увійшли до статутного фонду. Вони будуть продані разом із підприємством. Гуртожитки передадуть на баланс міста Южне. Певні об’єкти, зокрема адмінбудівлі, інвестор підтримуватиме впродовж п’яти років. Приватизаційні умови передбачають розвиток і добудову кількох об’єктів. Для інвестора це невеликі гроші, аби колектив підприємства почувався комфортно.
Новий власник не може вільно трактувати питання інвестиційної складової програми модернізації підприємства. Приватизаційні умови передбачають виконання певних технічних заходів на підставі програми, розробленої покупцем до першого квітня 2017 року. Інвестор може освоювати випуск нових видів продукції, має турбуватися про підвищення якості продукції та послуг, виконувати зобов’язання щодо розвитку підприємства, опікуватися соціальними питаннями.
У Фонді держмайна кажуть, що перш ніж виписувати приватизаційні умови, проаналізували багато подібних, які діють у країнах ЄС, і вибрали «золоту середину», що дасть можливість отримати кращу ціну при приватизації Одеського припортового й убезпечитися від проблем із технічним розвитком підприємства, «соціалкою», екологією.
До потенційних покупців ОПЗ у Фонді держмайна зараховують найбільші компанії Європи і світу. Визначення «промислового інвестора» в умовах немає — це ліберальний підхід до приватизації. Такі об’єкти, як Одеський припортовий, цікавлять профільних стратегічних інвесторів.

 

За­ува­жен­ня
Експерти зауважують, що минулий рік Одеський припортовий, за звітом Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку, закінчив із прибутком у 211 млн грн. Це підприємство було прибутковим у 2000х, лише у 2014му мало збитки. Аналітики дивуються: навіщо продавати прибуткове підприємство й гальмувати приватизацію збиткових?
У ФДМУ пояснюють, що весь світ іде шляхом приватизації. Одеський припортовий не є стратегічним підприємством для України, воно не забезпечує безпеку країни, хоча аміакопровод закінчується на території ОПЗ. У багатьох країнах світу хімічні заводи, аміакопроводи не належать державі.
Стратегічний статус в Україні мають майже 50 підприємств, зокрема об’єкти ядерної енергетики, газогони, нафтопроводи, порти, залізниця. Решта 1,5 тис. підприємств мають бути продані ефективному власникові, який для їхнього розвитку залучатиме на ринкових умовах борговий і акціонерний капітал.
Також стратегічним для країни є «Укрексімбанк», який виконує функції Державного агентства з держплатежів. Інші державні банки можна відправити на ІРО чи продати, в тому числі й «Ощадбанк». Чим менше у держави буде активів, тим краще для неї, вважають у ФДМУ.
За оцінкою Мінекономрозвитку, частка держсектора в економіці України сягає 16%, а за вартісною оцінкою — 27%. На думку фахівців ФДМУ, держава має володіти 5–10% активів. Розроблено законопроект, який передбачає приватизацію 91 об’єкта. Серед них — лікерогорілчані та спиртові заводи, станції хімізації, господарські склади, заводи шампанських вин, комбінати хлібопродуктів.
У Фонді держмайна сподіваються, що після успішного продажу Одеського припортового активізується купівля інших українських держоб’єктів. Продавати держпідприємства необхідно, бо за результатами 2015го збитки від їхньої діяльності перевищили 117 млрд грн. Найбільші збитки приніс «Нафтогаз». Після завершення суду з «Газпромом» його треба розділити на «Укргазвидобування» та інші компанії й приватизувати.
Державні відомства, міністерства є невдалими власниками держмайна, воно не приносить великих дивідендів країні. Матеріальна база держпідприємств стара, вони технічно не розвиваються, не інвестують у людський капітал. До того ж на держпідприємствах процвітає корупція, деякі депутати мають у них свій інтерес. Зараз 700 підприємств заборонено приватизувати. Такого немає у світі, тож держава має визначитись із моделлю їх приватизації.
На жаль, немає державної стратегії управління портами: влада не визначилася, що з ними робити. Є ідеї щодо продажу стівідорських компаній чи здання в концесію портових терміналів. Зараз термінали здаються в оренду, тож бізнесмени бояться вкладати в них гроші, створювати активи й робочі місця, адже не знають, що буде з орендою при зміні керівництва порту.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».