Йдеться про заходи, тимчасово запроваджені у 2014—2015 роках для запобігання відтоку капіталу та стабілізації ситуації на грошовокредитному та валютному ринку. У процесі зняття обмежень НБУ відштовхуватиметься від передумов, окреслених у дорожній карті, розробленій із МВФ. Перший крок уже зроблено — з 5 березня НБУ підвищив ліміт продажу готівки в іноземній валюті фізособам з 3 до 6 тис. грн на день. Окрім того, максимальна сума видачі гривневої готівки через банк на одного клієнта тепер становить 500 тис. грн на добу, а готівка у валюті в еквіваленті — 50 тис. грн.
Експерти кажуть, що обмеження НБУ були спрямовані на зменшення можливостей для тіньового обігу грошей, на приборкання неконтрольованого руху готівкової маси. Це було властиво періоду, коли грошей у людей було багато, а рівень невизначеності був високим. НБУ виконав зобов’язання, які мав перед МВФ. Нині фонд виступає за лібералізацію валютного ринку. Зараз грошей для спекуляцій у людей небагато, тож менше можливостей для збурення готівкового ринку.
Паралельно з контролем комерційних банків при купівлі валюти на міжбанківському ринку НБУ намагається поступово впорядкувати валютне регулювання і зменшити можливості пересічних українців до спекулятивного попитупропозиції на валютному ринку.
У перспективі у центробанку розраховують на більш масштабну лібералізацію валютного регулювання. У серпні 2015го в НБУ створено робочу групу, яка розробляє операційний план лібералізації всієї системи валютного регулювання. Аби долучити Україну до більш ліберальної моделі валютного регулювання, робоча група проаналізувала нормативну базу, зокрема застарілий Декрет із валютного регулювання від 1993 року.
Зараз триває робота над цільовою моделлю валютного регулювання на основі досвіду країн із перехідними економіками. Наступним кроком стане побудова дорожньої карти для втілення цільової моделі й розробка принципово нової нормативної бази. Усі результати діяльності робочої групи публічно обговорюватимуться. Починатиметься лібералізація валютного регулювання з операцій за поточним рахунком платіжного балансу та припливу прямих іноземних інвестицій.
При цьому лібералізація проходитиме поетапно, обіцяють у НБУ. Реалізації кожного етапу має передувати макроекономічна стабільність, фіскальна консолідація, оздоровлення й динамічний розвиток банківської системи, накопичення достатнього рівня міжнародних резервів і реформи, зокрема судова, і посилення захисту прав інвесторів.
У Нацбанку обіцяють і надалі докладати зусиль для відновлення сильної міжнародної резервної позиції України. Нині однією з ключових передумов залишається отримання фінансування від МВФ, яке необхідне для поповнення золотовалютних резервів і забезпечення фінансової стабільності. Через зсув графіка отримання фінансування від МВФ центробанк відхилився від середньострокової цілі — забезпечення 18 млрд дол. резервів на кінець 2015го. Нацбанк очікує на продовження співпраці з МВФ — це дасть можливість надолужити невиконані плани.
Регулятор і надалі поглинатиме надмірну пропозицію на валютному ринку й продаватиме валюту лише для урядових зовнішніх платежів і згладжуватиме тимчасові дисбаланси на валютному ринку.

Транс­фор­ма­ції
Нацбанк продовжуватиме свою трансформацію, для якої вже багато зроблено минулого року. Донедавна НБУ був величезною організацією з багатотисячним колективом, автопарком на 500 машин, його приміщення займали 150 тис. кв. м. Нацбанк обріс непритаманними для центробанку функціями, створив свій університет, академію, телеканал, бази відпочинку, лікарні, спортивні комплекси.
Трансформаційний план передбачає комплексні зміни у діяльності регулятора впродовж 30 місяців. Фокус — на основних функціях НБУ, не ключові функції та активи виводяться за межі регулятора. Зокрема, академію та університет банківської справи передано Міністерству освіти та науки, телеканал БТБ — Міністерству інформаційної політики.
Скорочується й персонал: позаторік у Нацбанку було 11800 працівників, наприкінці минулого року залишилося 5300 — штат скорочено на 55%. Це не механічні звільнення, а результат 41 проекту внутрішньої трансформації, запевняють у НБУ. Проект трансформації допоможе зекономити 7,3 млрд грн поточних та капітальних видатків, 5,7 млрд уже зекономлено. Починаючи від 2017го, щороку лише на операційних витратах буде заощаджуватися більш як 1 млрд грн.
Нацбанк перейшов від одноосібного ухвалення рішень до колегіального, налагоджено роботу дев’яти комітетів, які сприяють побудові зваженої системи ухвалення рішень. На засіданнях комітетів обговорюється більшість рішень, які ухвалює правління НБУ у сфері розробки політики регулятора та її впровадження. Запущено й нову систему внутрішнього контролю, яка сприятиме мінімізації ризиків Нацбанку.
Якщо у 2014–2015 роках трансформаційні завдання НБУ фокусувались на оптимізації та раціоналізації, то нинішній рік буде роком розвитку ключових функцій центробанку. Фахівці НБУ запевняють, що хочуть побудувати сучасний потужний центральний банк.
Додатковим викликом у 2016му може стати приєднання до Національного банку Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, функції нагляду та регулювання частини не банківського фінсектора. Після ухвалення парламентом відповідного закону Нацбанк планує розробити план з організації нагляду за ринком, потім розпочне його очищення та оздоровлення.
Регулятор має намір завершити централізацію функцій та реформування територіальних управлінь; вивести на аутсорсинг усі не ключові функції НБУ. Серед пріоритетів — завершення виведення банків із ринку, реорганізація не ключових функцій та активів, забезпечення безперервності процесів, запровадження процесного менеджменту та костменеджменту, виведення на аутсорсинг фасілітіменеджменту, удосконалення HRуправління, підвищення ефективності системи внутрішнього контролю та перехід на електронний документообіг.
Фахівці НБУ сподіваються на підтримку Верховною Радою законопроектів, які сприятимуть розвитку банківської системи, до парламенту подано 20 таких документів. Особлива надія на схвалення законопроекту про створення кредитного реєстру, який допоможе зміцнити функцію пруденційного банківського нагляду та захисту прав кредиторів. Розвитку фінсектора мають допомогти збільшені вимоги щодо розміру банківського капіталу до 500 млн грн, удосконалені процедури виведення банків з ринку.
За шахрайські дії регулятор має право виводити з ринку фінустанови впродовж одного дня. Важливим є й закон про посилення відповідальності пов’язаних із банком осіб, а також закон про строкові депозити, який забезпечує сталу та прогнозовану ресурсну базу для банків. Зараз близько 70% нових депозитів — вклади без права дострокового зняття.
НБУ планує перезавантажити банківську систему — повністю її очистити від неякісних фінустанов, довести рівень капіталізації банків мінімум до 120 млн грн. Буде впроваджено новий підхід до оцінки кредитних ризиків, який відповідає світовим стандартам. Також регулятор готується завершити процес розкриття кінцевих бенефіціарів банків, посилюватиме контроль за операціями кредитування пов’язаних осіб, проведе повну діагностику таких кредитів по всій банківській системі.
Регулятор обіцяє підвищувати якість і прозорість продажу застав, наданих банками під кредити його рефінансування, публікуватиметься перелік застав неплатоспроможних банків. І ще регулятор планує перейти до більш системного аналізу бізнесмоделей функціонування банків згідно з рекомендаціями Європейської банківської наглядової організації. Цьогоріч завершиться реформування блоку «Пруденційного нагляду». Це сприятиме підвищенню ефективності й надійності банківської системи.
Усі свої реформаторські дії та законодавчі ініціативи НБУ узгоджує з Комплексною програмою реформування фінансового сектора, яка розрахована до 2020 року, та Меморандумом про економічну співпрацю з МВФ. Торік Україна отримала понад 11 млрд дол. за програмою МВФ та пов’язаного офіційного фінансування від країнпартнерів і міжнародних організацій. Досягнута домовленість про відкриття валютних свопліній на 15 млрд юанів з Китаєм, до 500 млн дол. зі Швецією і до 4 млрд злотих із Польщею. Загальна сума відкритих валютних свопліній, якими НБУ може користуватися за необхідності, сягає 3,8 млрд дол.

Ско­ри­го­ва­ні пла­ни
Наприкінці минулого року НБУ вважав реалістичним закладений Мінфіном у бюджет2016 курс 24,1 грн за долар, який розрахував МВФ. При цьому фахівці центробанку усвідомлювали ризики, які можуть завадити бюджетним планам, зокрема зовнішні та внутрішні фактори, які перебувають поза контролем монетарної політики НБУ. Це, насамперед, погіршення зовнішньої кон’юнктури. Протягом тривалого часу ціни на основні сировинні товари українського експорту — сталь і зернові — демонстрували нисхідну динаміку. За оцінками НБУ, процес збалансування попиту й пропозиції та відновлення цін на сировинних ринках відбуватиметься повільно.
До того ж Федеральний резерв США започаткував цикл підвищення відсоткової ставки. Це створюватиме напруження на міжнародних ринках капіталу. Для країн з ринками, що розвиваються, до яких належить і Україна, гроші на них будуть надто дорогими.
Не сприятиме зміцненню гривні й девальвація валют торговельних партнерів: уже кілька місяців гроші країн, що розвиваються і конкурують із нашими виробниками на третіх ринках, знецінюються, а отже — є ризик зменшення конкурентних переваг вітчизняних експортерів. Цей зовнішньоекономічний негатив впливатиме на показники платіжного балансу, на курс гривні й рівень інфляції.

Ком­пен­са­то­ри
Такі ризики можуть бути нівельовані, кажуть фахівці НБУ. Зокрема, падіння надходжень від експорту металів і зернових компенсуватиметься здешевленням імпортних енергоносіїв. Нинішня ціна нафти значно менша, ніж прогнозувалось, і не очікується її суттєвого підвищення в найближчій перспективі, а це означає, що знизяться ціни на нафтопродукти та газ.
Підвищення відсоткової ставки в США матиме обмежений вплив на Україну, оскільки найближчим часом наша держава спиратиметься на підтримку офіційних кредиторів, а не на приватний капітал. Пришвидшення структурних реформ в Україні може створити підґрунтя для притоку валютних надходжень в економіку, адже однієї макроекономічної стабілізації для відновлення інвестиційної привабливості України недостатньо.
Відновлення економічної, цінової, фінансової стабільності має супроводжувати боротьба з корупцією, судова реформа, посилення захисту прав інвесторів, дерегуляція ведення бізнесу, демонополізація ринків. Ці реформи покращать діловий клімат країни і зможуть привернути увагу приватних інвесторів до української економіки, що матиме позитивний ефект на платіжний баланс і курс гривні.

За­ува­жен­ня
Експерти нагадують, що на початку лютого набрала чинності постанова НБУ, яка змінила графік нарощування банками статутного і регулятивного капіталу. Згідно з документом, уже до середини червня фінустанови повинні мати статутний капітал не менш ніж 120 млн, а до січня 2017го — не менш як 300 млн грн. Капітал до 400 млн грн банки мають наростити до січня 2018го, до 500 млн грн — до липня 2024 року.
За даними регулятора, на 1 жовтня 2015го статутний капітал менш як 300 млн грн мали 79 банків зі 123 діючих. Із них 22 не дотягували навіть до 120 млн. Аби виконати вимоги регулятора щодо капіталу у 300 млн грн, їм довелося б сумарно наростити капітал майже на 12 млрд грн.
Новації зачеплять невеликі банки третьої і четвертої групи. За оцінками експертів, загальна сума докапіталізації до липня 2024го для них перевищить 30 млрд грн. Навряд чи менеджерам фінустанов вдасться випрохати в акціонерів таку суму, тож кількість невеликих банків скорочуватиметься.
На початку 2014го в країні було 145 малих і середніх банків, які об’єднували 12,6% активів ринку. На початок 2015го їх залишилося 90, а частка в активах системи не перевищувала 10%. З початку позаминулого року НБУ вивів із ринку 64 банки, тобто майже третину. За оцінками експертів, вимоги з нарощування капіталу до 300 млн грн не зможуть виконати 66 банків. Їм доведеться шукати інвесторів, отримувати «обмежені» ліцензії чи йти з ринку.
Таку перспективу в НБУ не вважають трагічною. Акціонерам, які не можуть наростити капітал своїх банків, пропонують злитись, об’єднатись з іншими банками, самоліквідуватись. Нині регулятор розробляє низку документів, які спрощують такі процедури. Радує те, що у депозитних портфелях невеликих банків лише 10% загального обсягу вкладів фізосіб (35 млрд грн), тож навантаження на Фонд гарантування вкладів фізосіб не дуже зросте.
Елла НОВАК