Підписання УА надає великі можливості для розвитку інвестиційного та торговельного співробітництва з ЄС за рахунок імплементації змін щодо підприємницької діяльності, транскордонного надання послуг, ліцензування, телекомунікаційних, транспортних, фінансових послуг та електронної торгівлі.
Нинішній рік повинен стати роком внесення змін до вітчизняного законодавства для його поступової гармонізації з європейським щодо створення та функціонування дочірніх компаній, філій та представництв юросіб. Першочерговим завданням, кажуть експерти, має стати розробка Стратегії розвитку підприємництва, яка б враховувала всі вимоги УА та забезпечувала розуміння майбутніх законодавчих та інституційних змін, які стосуватимуться підприємницького середовища.
Необхідним стало проведення регуляторної реформи, зокрема дозвільної системи, яка в більшості випадків притаманна командно-адміністративній, а не ринковій системі. Торік удвічі поменшало органів із контролюючими функціями, та це лише початок їх оптимізації. Особливу увагу експерти радять звернути на удосконалення ліцензійної діяльності для побудови системи взаємного визнання ліцензій в окремих сферах господарської діяльності між Україною та ЄС.
Довгоочікуваною є й реформа судово-правоохоронної системи, яка повною мірою забезпечуватиме захист права власності вітчизняних підприємців і їх закордонних партнерів.
Для запровадження принципу симетричного регулювання експерти рекомендують держорганам проводити активний інформаційний супровід, аби вітчизняні бізнесмени були в курсі правил реєстрації та функціонування підприємств у країнах Євросоюзу і могли детально прорахувати майбутні ризики та визначити заходи їх мінімізації.

ОЧІКУВАНІ ЗМІНИ
Важливо врегулювати питання тимчасового перебування за кордоном наших громадян, які займаються там економічною діяльністю. Лібералізація їх виїзду та в’їзду, роботи на території ЄС є передумовою подальшої лібералізації ринку праці. Аби максимально використати всі переваги, експерти радять профільним органам влади та неурядовим організаціям активно збирати дані про трудову міграцію, підвищувати якість освіти.
Варто привести у відповідність перелік професій та рівень кваліфікацій наших фахівців із міжнародним ринком праці. Основна мета реформ на ринку праці — розширення можливостей у наданні послуг трудовим мігрантам, зауважують експерти.
Дороговказом запровадження змін у наданні послуг у різних сферах має стати затверджений План імплементації УА, в якому йдеться про необхідність розробки дорожньої карти реформ задля наближення нашого законодавства до права ЄС у сфері поштових та кур’єрських послуг.
Важливим заходом, який було реалізовано на початку цього року, став продаж ліцензій на використання 3G-технології на українському ринку. Запровадження сучасних телекомунікаційних технологій сприяє підвищенню конкурентоспроможності та створенню додаткових стимулів для зростання ВВП: світова практика свідчить, що 1000 користувачів широкосмугового Інтернету створюють 88 нових робочих місць.
На часі й розробка дорожньої карти реформ транспортної галузі, зокрема щодо регулювання міжнародного морського транспорту — на наближення адміністративних, технічних та інших норм, авіаційного транспорту — на забезпечення скоординованого розвитку та прогресивної лібералізації перевезень.
Актуальним є ухвалення Закону «Про електронну комерцію», який покликаний забезпечити регулювання електронної торгівлі, електронний цифровий підпис та закладе основу для подальшого запровадження електронного урядування в Україні. За оцінками фахівців, обсяг ринку онлайн-торгівлі у 2013 році становив близько 2 млрд дол. Згідно з прогнозами ринок електронної торгівлі буде рости і його обсяги до 2020 року збільшаться до 10 млрд дол.
Утім, основною проблемою в Україні залишається відсутність необхідного законодавчого забезпечення у цій сфері. У Верховній Раді пройшов перше читання законопроект, основною метою якого є систематизація чинного законодавства України у сфері електронної комерції та забезпечення правового порядку дистанційного укладення й виконання правочинів із застосуванням електронних інформаційно-комунікаційних засобів і технологій.
Цей документ потребує доопрацювання, бо не враховує всіх тенденцій ринку. Але сам факт намагання врегулювати дану галузь відкриває нові можливості для споживачів і бізнесу. Для покращення стану електронної торгівлі експерти радять органам влади активізувати інформаційну діяльність — надавати роз’яснення щодо переваг, підвищення довіри споживачів для збільшення кількості учасників електронної комерції, а також вносити законодавчі зміни, аби зменшилося податкове навантаження та вирішилися проблеми з поверненням ПДВ.

РУХ КАПІТАЛУ
Україна повинна забезпечити вільний рух капіталу з ЄС. Ці зобов’язання, вважають експерти, можуть бути виконані в рамках масштабної реформи фінансового ринку — без неї не провести повноцінну пенсійну та медичну реформу. Головні акценти у реформі фінсектора — лібералізація руху капіталу, забезпечення ефективного пруденційного нагляду, повноцінного функціонування електронних грошей, розвиток інструментів фондового та валютного ринків, розбудова фінансової інфраструктури, покращення корпоративного управління.
Плюс до того — впровадження міжнародних стандартів регулювання та нагляду у сфері фінпослуг. Зокрема — основних принципів ефективного банківського нагляду Базельського комітету. І звичайно — рекомендацій Групи з розроблення фінзаходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
Лібералізація руху капіталу вимагає значних змін у політиці Національного банку України, наголошують експерти, насамперед — дерегуляції валютного контролю. Стратегія лібералізації руху капіталу у правому аспекті вимагає ухвалення нового закону про валютне регулювання. Чинне законодавство у цій сфері, зокрема Декрет Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» 1993 року, не здатне стримувати відтік капіталу з країни і є надто забюрократизованим. Тож скоріше гальмує економічні процеси, аніж сприяє їхньому розвитку.
Новий закон повинен мати у своїй основі принцип вільного руху капіталу та передбачати поступове зняття валютних обмежень протягом визначеного перехідного періоду. При цьому експерти радять враховувати засновані на зарубіжному досвіді рекомендації щодо послідовності лібералізації, аби створити сприятливі умови для приходу в Україну іноземних інвестицій.
При розробці закону експерти рекомендують особливо акцентувати увагу на скасуванні індивідуальних ліцензій на вкладення капіталу в іноземні компанії в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) задля підвищення експортного потенціалу малого і середнього бізнесу. Це дозволить легко реєструвати торговельні компанії з подальшим просуванням продуктів на західних ринках.
Необхідно забезпечити широкі можливості щодо ведення розрахунків із зовнішніми контрагентами через міжнародні платіжні системи, завдяки чому малий і середній бізнес отримає додаткові конкурентні переваги на зовнішніх ринках. Варто також спростити процес реєстрації кредитів нерезидентів.
Доцільно привести вітчизняне законодавство щодо процесів злиття і поглинання учасників фінринку до вимог європейського. Це прискорить процедури консолідації, спростить операційний та юридичний процес консолідації та вирішить проблеми захисту прав вкладників, позичальників, інвесторів, платників податків.
Першочерговими завданнями експерти вважають розширення спектра інструментів, доступних для використання учасниками вітчизняного фондового ринку. Йдеться про законодавче забезпечення повноцінного функціонування вторинних цінних паперів — ухвалення нового закону про деривативи, а також про вдосконалення законодавства щодо корпоративних облігацій та оподаткування доходу від операцій з фінінструментами.
У банківському секторі на часі докапіталізація комерційних банків і консолідація банківської системи. Це підвищить загальну стійкість та конкурентоздатність фінустанов, активізує їх боротьбу з поганими активами, удосконалить стандарти управління банківськими активами, сприятиме впровадженню сучасних систем ризик-менеджменту.

ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ
Важливою реформою у контексті гармонізації вітчизняного законодавства з європейським є реформа системи держзакупівель. Її ключове завдання — підвищення прозорості вітчизняних закупівель та відкриття доступу для постачальників і надавачів послуг з ЄС. Ця реформа розпочалась у 2014 році з ухвалення Закону «Про здійснення державних закупівель». Проте останні статистичні дані свідчать, що цей закон так і не спричинив довгоочікуваної інтенсифікації держзакупівель.
Яскравим прикладом недосконалості закону та невміння правильно використовувати його норми були закупівельні процедури на оборонну промисловість: замість спрощеної процедури застосовувалася повна, і це провокувало затримки у майже 60 днів. Даний закон, вважають експерти, потребує доопрацювання, а профільні органи влади із закупівельної діяльності зобов’язані організовувати навчальні курси для місцевого самоврядування з ефективного використання норм закону.
Інституційна реформа держзакупівель має супроводжуватися реформуванням центрального органу виконавчої влади, відповідального за політику у сфері державних закупівель, на який покладається обов’язок щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС.
Урядова програма імплементації УА визначає, що у нинішньому році будуть розроблені проекти нормативно-правових актів для реалізації базових положень Директиви Європарламенту та Ради про координацію порядків надання держконтрактів щодо виконання робіт, постачання товарів та надання послуг, а також має бути розроблена дорожня карта з імплементації положень Директив ЄС і проведена інституційна реформа у сфері держзакупівель.
Серед важливих змін — впровадження електронних засобів, проведення електронних торгів: це допоможе прискорити процес та зменшити витрати на проведення закупівельних процедур. В Україні вже пропонувалося здійснення держзакупівель електронними засобами, зокрема за допомогою електронного реверсивного аукціону. Передбачалося проводити закупівлі на спеціальних електронних майданчиках після реєстрації учасників торгів. Вважалося, що електронний реверсивний аукціон сприятиме підвищенню прозорості та конкуренції у сфері держзакупівель, та ця пропозиція не знайшла підтримки.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
Угода про асоціацію передбачає адаптацію вітчизняного законодавства щодо дотримання прав інтелектуальної власності, охорони промислових зразків, знаків для товарів і послуг, захисту географічних зазначень та позначення походження сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів, положень авторського права і суміжних прав, правового забезпечення охорони баз даних та комп’ютерних програм.
Ключові зміни, вважають експерти, слід пов’язати з реформою Державної служби інтелектуальної власності, зокрема щодо перегляду її функцій та прозорості роботи. Іншим напрямом має бути вдосконалення адміністративного співробітництва між відповідними органами країн ЄС.
Українська правова база з охорони прав інтелектуальної власності потребує значного законодавчого регулювання. Серед основних завдань — розробка дорожньої карти реформи, спрямованої на адаптацію законодавства України у сфері інтелектуальної власності до права ЄС та положень Угоди про асоціацію. І вже на її основі — розробка законопроектів та змін до чинних законів, які регулюють дану сферу: «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на зазначення походження товарів», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», «Про авторське право і суміжні права».
Особливої уваги під час гармонізації законодавства потребує робота щодо охорони географічних значень (майже 3000 найменувань), зокрема ведення Державного реєстру та створення відповідної системи автоматизації виробничих процесів.
В УА визначено, що впродовж 10 років українським виробникам треба змінити назви вин та алкогольних напоїв: шампанське, коньяк, мадера, порто, херес, кальвадос, граппа, аніс португальський, арманьяк, марсала, малага, токай, а впродовж семи років — назви сирів: пармезан, рокфор, фета.
Елла НОВАК