Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Травень 25, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 17 Липень 2015 18:52

Податковий наступ на АПК

Rate this item
(0 votes)

Не­що­дав­но Каб­мін роз­ро­бив два сце­на­рії еко­но­міч­но­го роз­вит­ку Ук­раї­ни на на­ступ­ний рік — опти­міс­тич­ний і пе­си­міс­тич­ний. За пер­шим, ВВП зрос­те в кін­ці 2016 ро­ку на 2%, ін­фля­ція сяг­не 14,2%, а ці­ни ви­роб­ни­ків по­ва­го­мі­ша­ють на 10,4%. Цьо­го­річ на на­шу еко­но­мі­ку очі­кує по­глиб­лен­ня ре­це­сії, ВВП, за уря­до­ви­ми роз­ра­хун­ка­ми, впа­де на 7,5%, а, за оцін­ка­ми Нац­бан­ку, на 9,5%.
На­ступ­но­го ро­ку укра­їн­ці от­ри­му­ва­ти­муть за свою пра­цю всьо­го на 2,3% біль­ше. Але не всі, адже без­ро­біт­тя зрос­те до 10,4%, ни­ні во­но пе­ре­ви­щує 9,3%.

За песимістичним сценарієм, вітчизняна економіка продовжить своє падіння — на 0,3%, інфляція становитиме 16,6%, а ціни на продукцію підприємств додадуть до нинішніх 12,2%. В результаті споживчий попит впаде, адже заробітна плата не зростатиме, а скоротиться до кінця наступного року на 0,5%. Підприємства не отримуватимуть належних доходів і скорочуватимуть своїх працівників, тож безробіття зросте до 10,8%.
При цьому уряд збирається «вбити» курку, що несе золоті яйця, — перевести з 1 січня наступного року аграрний сектор на загальну систему оподаткування і вже записав це в проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік. Правда, цей проект Верховна Рада не підтримала, адже у Податковому кодексі зазначено, що система оподаткування аграрного сектора не може змінюватись до 1 січня 2018 року.
У сучасних надскладних соціально-економічних реаліях реформування базових галузей економіки, особливо щодо їхньої підтримки, має проводитись зважено та обережно, наголошують експерти. Торік аграрна галузь була чи не єдиною, яка змогла зберегти позитивну динаміку зростання. При падінні вітчизняної економіки на 14,5% показники в агросекторі виросли на 6,3 відсотка. АПК дав позитивний ефект на внутрішньому і зовнішньому ринку.
Саме експорт аграрної продукції сформував майже 31% всієї експортної виручки країни — 17 млрд дол., це найбільша сума з-поміж інших галузей економіки. Водночас АПК забезпечив позитивне зовнішньоторговельне сальдо у понад 10,6 млрд дол. Агробізнес разом із суміжними галузями дає 27% ВВП України. Прямо чи опосередковано в агровиробництві задіяно 65% працездатного населення країни.


Дієвий інструмент
Сталому розвитку агросектора мають сприяти програми держпідтримки. На жаль, вони з року в рік скорочуються, тож непряма підтримка залишилась чи не єдиним механізмом стимулювання розвитку агрогалузі. Вона формується переважно за рахунок спеціального режиму оподаткування ПДВ.
Останніми роками він став найбільш дієвим інструментом держпідтримки агросектора і складає понад 80% загального обсягу підтримки галузі. Хоча в розрахунку на один гектар це в десять разів менше, ніж в ЄС та вп’ятеро менше, ніж в Росії. Спеціальний режим оподаткування може обрати сільськогосподарське підприємство (резидент), яке проводить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.
Цим режимом передбачено, що сума ПДВ, нарахована сільгосппідприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів і послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит. А за наявності залишку такої суми податку — виключно для інших виробничих цілей.
Зазначені суми ПДВ акумулюються сільгосппідприємствами на спецрахунках, відкритих у банках у порядку, затвердженому Кабміном.
До 2015 року податкових пільг для аграріїв було значно більше, серед них і фіксований сільгоспподаток (ФСП). Тож у 2011-му аграрії отримали пільг на 16,7 млрд грн, через рік — на 18,7 млрд, позаторік — на 16,9 млрд, торік — на 24,4 млрд, зокрема завдяки спецрежиму оподаткування ПДВ — на 19,8 млрд і фіксованому сільгоспподатку — 3,8 млрд грн.
Але з 1 січня цього року ФСП було трансформовано на Єдиний податок четвертої групи спрощеної системи оподаткування з одночасною індексацією бази оподаткування — нормативно-грошової оцінки землі та збільшенням ставки. Це призвело до зростання розміру сплачуваного податку в 22 рази.
Фактично з нинішнього року режим Єдиного податку (ФСП) перестав бути пільговим і спрямовується переважно на спрощення адміністрування. Податкові пільги дають приблизно половину прибутковості сільгосппідприємствам, а в окремих секторах агровиробництва (наприклад, у тваринництві) позитивні економічні результати повністю залежать від податкових пільг.
Крім підтримки прибутковості сільгосптоваровиробників, пільгові режими оподаткування відіграють важливу роль у вирівнюванні економічних стимулів у різних секторах агровиробництва. Наприклад, Єдиний податок (ФСП), при нарахуванні якого базою є нормативна грошова оцінка земель, які знаходяться в обробітку господарюючих суб’єктів, є найбільш вигідним для тваринництва.
Експерти нагадують, що розмір підтримки сільгоспвиробників в Україні суттєво менший, ніж в інших аграрних країнах. Більше того, основні торговельні партнери України, в тому числі в державах, які межують з нашою, не збираються істотно скорочувати видатки на потреби сільського господарства. Тож безальтернативне скасування існуючої податкової підтримки вітчизняних сільгоспвиробників може суттєво погіршити їхню конкурентоздатність порівняно з аграріями сусідніх країн.

Позитиви й ризики
Розвиток агровиробництва впродовж останнього десятиліття підтвердив тезу, що механізм підтримки агросектора за рахунок податкових пільг з ПДВ є більш ефективним, ніж бюджетне фінансування, наголошують експерти. Він стимулює діяльність товаровиробників, які самостійно «формують» собі підтримку, а також виключає вплив бюрократичного керування.
Саме діючі механізми підтримки стали запорукою стабільності агровиробництва в останні роки, навіть незважаючи на критичне падіння економіки України під впливом зовнішньої агресії. Але цьогоріч сільгоспвиробники відчули на собі значний фіскальний тиск: змінилась база оподаткування фіксованим сільгоспподатком, не відшкодовується ПДВ при експорті зернових і технічних культур.
Скасовані й компенсації сільгоспвиробникам вартості реалізованого молока та м’яса за рахунок акумульованого ПДВ промисловими переробниками цієї продукції. Збільшились мінімальні ставки орендної плати за оренду земель сільгосппризначення державної власності з 1% до 3% від грошової оцінки одночасно із запровадженням індексації грошової оцінки з метою оподаткування.
У результаті фінансовий тиск на агросектор, за розрахунками експертів, зріс щонайменше на 20 млрд грн, а з урахуванням тимчасового запровадження додаткового імпортного збору — до 30 млрд грн.
За стрімкого погіршення ситуації в Україні (девальвація гривні, падіння купівельної спроможності, повільний розвиток та слабка диверсифікація експортних ринків збуту, зростання диспаритету між цінами на матеріально-технічні ресурси — переважно імпортного виробництва — та цінами реалізації сільгосппродукції) нові фіскальні заходи прискорили згортання цілої низки агровиробництв. Насамперед у тваринництві.
У першому кварталі цього року валовий обсяг агропродукції скоротився на 4,7% (за січень-травень — на понад 5%), в тому числі на сільгосппідприємствах — на 4,4%, у господарствах — на 5%. Виробництво яєць у першому кварталі зменшилось на 10,1%, молока — на 3,1%, м’яса — на 2%, харчових продуктів — на 12,4%.
Обвально скорочується основний виробничий ресурс тваринництва — поголів’я худоби і птиці. Лише у січні-березні вирізано 418 тис. голів великої рогатої худоби (9,9%), у тому числі 162 тис. корів (6,6%). Свиней поменшало на 329 тис. ( 4,2%), птиці — на 18,4 млн (8,6%).
З початку року зупинилось 400 підприємств, які утримували корів, та 200 сільгосппідприємств тваринницького напряму. Через недофінансування цьогорічної посівної кампанії щонайменше на 12 млрд грн. та системні негативні тенденції в тваринництві найближчим часом у агросекторі можуть прискоритись темпи падіння обсягів виробництва валової сільгосппродукції, кажуть експерти.


Перспективи
Якщо буде скасовано спецрежим оподаткування ПДВ і не відновиться відшкодування ПДВ при експорті зернових, а виробники не зможуть вибирати між комбінаціями спецрежиму й невідшкодування при експорті зернових та загального режиму й відшкодування ПДВ, агросектор ризикує зштовхнутися із системною кризою. Вона призведе до різкого згортання виробництва, особливо в тваринництві, темпи скорочення обсягів виробництва валової сільгосппродукції суттєво прискоряться. За оптимістичними розрахунками фахівців Інституту аграрної економіки, валова продукція сільгосппідприємств скоротиться на понад 7%, в цілому по галузі — на 3,5%.
З урахуванням кумулятивного ефекту дії всіх негативних факторів у наступному році аграрії вироблять продукції на 12,5% менше, зайнятість на селі зменшиться на 10%, або на 60 тис. осіб, загостриться соціально-економічна ситуація в сільській місцевості та збільшаться витрати бюджету на допомогу з безробіття (+700 млн грн.).
Фонд заробітної плати в галузі зменшиться на 1,3 млрд грн. При цьому не виключається формування тенденції зростання розриву між зарплатою в сільському господарстві та середньою в економіці. За останнє десятиріччя цей розрив було скорочено з 50% до 25%.
Як відомо, ринок праці в сільській місцевості тривалий час функціонує в умовах поступового скорочення робочих місць, хронічно низького рівня доходів. Це провокує міграційний відплив найбільш активних верств населення та поступового переходу працездатних людей у неформальний сектор економіки.
Насамперед це стосується так званої категорії самозайнятих. За оцінками науковців, самозайнятість у сільській місцевості фактично є прихованим безробіттям. За офіційної зайнятості в сільгоспвиробництві 3,5 млн людей фактична кількість найманих працівників становить не більше 0,6 млн.
Водночас грошові доходи домогосподарств в сільській місцевості продовжують напряму залежати від оплати праці — близько 45% у загальній структурі надходжень. Ще 30% грошових надходжень забезпечують пенсії. Доходи від самозайнятості та реалізації власної агропродукції дають всього 15% добробуту сільським домогосподарствам. Доходи від власності, в тому числі від орендної плати за землю приносять 3–4%. Тож фактичне життєзабезпечення більшості сільських родин продовжує залежати від праці на сільгосппідприємствах та у фермерських господарствах.
Не додає оптимізму і те, що сальдо зовнішньої торгівлі сільгосппродукцією після ліквідації спецрежиму ПДВ скоротиться щонайменше на 1 млрд дол., що ускладнить обслуговування зовнішніх боргів.
Особливо небезпечне скасування спецрежиму ПДВ для тваринництва, адже цей сегмент за нинішніх реалій майже повністю залежить від внутрішнього ринку: великий російський ринок втрачено, а на європейський та інші ринки тваринникам вийти непросто. Якщо спецрежим не замінять додаткові компенсатори, швидкими темпами скорочуватимуться поголів’я великої рогатої худоби і свиней, закриватимуться переробні підприємства, люди втрачатимуть роботу.
Експорт продукції молочного скотарства наразі майже зупинився, основні доходи галузь отримує від внутрішнього ринку, де ціни нижчі за світові через низьку платоспроможність споживачів. За розрахунками фахівців, за рахунок механізму податкової підтримки дохідність виробництва сільгосппродукції зростає на 7–12% (в окремих випадках — і більше) в залежності від базової рентабельності.
За відміни спецрежиму ПДВ виробництво багатьох видів агропродукції балансуватиме на межі рентабельності. А виробництво м’яса свиней, молока, круп’яних культур стане збитковим. Для виробників яловичини зниження дохідності через відміну спецрежиму може стати критичним, і вони припинять свою діяльність.
Сільгоспвиробники будуть позбавлені 19 млрд додаткових фінансових ресурсів, тобто близько 10% їхнього загального обсягу. Теоретично частково компенсувати ці втрати хоча б для рослинницької галузі мало б повернення до відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур, однак де-факто воно є недоступним для 75% сільгосппідприємств. Також воно залежатиме від позиції Державної фіскальної служби та Мінфіну і від наповнення держбюджету.
З нинішнього року аграрії перестали отримувати відшкодування ПДВ при експорті своєї продукції. Це стало для них додатковим фінансовим тягарем і, по суті, є експортним митом, що не узгоджується з Угодою про асоціацію з ЄС. Не існує жодних обґрунтованих аргументів, чому при експорті сільгосппродукції виробники не можуть відшкодувати фактично сплачений до бюджету ПДВ, а інші галузі спокійно користуються цим правом.
За нинішнього стану держфінансів своєчасне відшкодування ПДВ при експорті виглядає малоймовірним, стверджують експерти. Тож відміна спецрежиму ПДВ без законодавчого забезпечення повернення ПДВ призведе до різкого погіршенням фінансового стану всієї аграрної галузі. В результаті зменшаться обсяги виробничих витрат сільгосппідприємств, вони будуть економити на важливих технологічних операціях. Тож зменшиться урожайність вирощуваних культур, а також чисельність і продуктивність тварин.
За розрахунками фахівців, навіть за наявних податкових пільг зменшення використання міндобрив і засобів захисту рослин із урахуванням поточних девальваційних процесів може перевищити 5–7% від рівня останніх років, навіть за продовження спецрежиму ПДВ. Якщо його не буде, виробничі витрати додатково можуть скоротитись на 6–7%. Це може суттєво відкинути рівень технічної ефективності в агросекторі.
Як наслідок — падіння обсягів виробництва валової сільгосппродукції. Це поставить під загрозу продовольчу безпеку держави та збільшить соціальне напруження у суспільстві, вважають експерти.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».