Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) має бути створена протягом десяти років з моменту набрання чинності УА. Аби ПВЗВТ почала діяти, Україна має імплементувати близько 200 нормативно-правових актів ЄС, міжнародних договорів та стандартів: 2015 рік експерти радять використати для підготовки та обговорення законопроектів, які гармонізують наше законодавство з базовими Директивами ЄС, які регулюють взаємовідносини в основних напрямах торгівлі.
Для імплементації європейського законодавства Україні треба провести низку реформ. Зокрема, базову реформу державної служби, яка дозволить модернізувати основний інструмент (держслужбу). Це необхідно для забезпечення на адмінрівні успішного втілення реформ: без цього більшість реформ буде приречена на чиновницький саботаж. Реформа антикорупційного законодавства передбачає усунення умов і стимулів для корупційних діянь, невідворотність покарання за корупцію, обмеження впливу приватного капіталу на політику.
Дерегуляційна реформа — це демонтаж старої регуляторної системи, успадкованої від радянських часів, яка розрахована на функціонування в умовах командно-адміністративної системи. Це й створення нової регуляторної системи, що відповідає сутності й потребам ринкової економіки. Така реформа дозволить поліпшити інвестиційний та бізнес-клімат. Головний акцент податкової реформи — суттєве спрощення адміністрування податків, відмова від системи авансових податкових платежів, зниження фіскального тиску на фонд заробітної плати.

Технічні бар'єри
Нині Україна втілила чимало важливих заходів у сфері технічного регулювання, передбачених УА. Вони підвищать конкурентоспроможність нашої продукції, поступово зменшать технічні бар’єри в торгівлі з країнами ЄС, а також сприятимуть збільшенню експорту вітчизняної промислової продукції.
На початку 2015 року було ухвалено важливий Закон «Про технічні регламенти і оцінку відповідності», що є одним із ключових євроінтеграційних проектів. Цей документ доповнює низку законодавчих актів, зокрема закони «Про стандартизацію», «Про метрологію та метрологічну діяльність». Це допоможе усунути технічні бар’єри та юридичні перешкоди в торгівлі промисловими товарами та сприятиме відкриттю для українських промислових товарів ринку ЄС та інших розвинутих країн світу.
Основні цілі технічних регламентів — захист життя й здоров’я людей, тварин і рослин, охорона довкілля та природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, нацбезпеки, захист майна та запобігання продажу неякісної продукції. На практиці технічні регламенти є найсуворішою формою нетарифного регулювання. Вся продукція, що виготовляється та постачається на ринок України (за невеликим винятком), має відповідати вимогам відповідних техрегламентів.
При цьому на території ЄС та в інших розвинутих країнах ці стандарти розробляються, приймаються та застосовуються на основі принципів, установлених Угодою Світової організації торгівлі про технічні бар’єри в торгівлі. Це додаток до Маракешської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року, що є обов’язковою для всіх членів СОТ, у тому числі й для України.
Чинне українське законодавство у сфері технічних стандартів не відповідає вимогам Директиви нового та глобального підходу Євросоюзу, що визначають вимоги до розроблення аналогічних актів ЄС. Якщо ж чинні в країні технічні стандарти не відповідають таким вимогам, то її продукція не може потрапити на ринки, де прийняті ці стандарти, зокрема ринок ЄС.
Закон «Про технічні регламенти і оцінку відповідності» створює правове поле та механізми для прийняття Директив ЄС. Це дозволить розпочати процес переходу на євростандарти та виконання всіх зобов’язань України в промисловій сфері. Приведення у відповідність обов’язкових технічних регламентів стимулюватиме безперешкодний обіг продукції між Україною та ЄС.
Ухвалення цього закону позитивно вплине на українських виробників і споживачів. Це допоможе відкрити ринки ЄС та розвинутих країн світу для українських промислових компаній і дозволить пом’якшити наслідки торгової війни з Росією та втрати російського ринку.
Впровадження нової системи технічного регулювання на основі євростандартів сприятиме не лише підвищення безпеки товарів та послуг, а й кращому інституційному захисту прав споживачів при придбанні неякісної продукції. Водночас вищий рівень безпеки промтоварів означатиме, що товари, які не відповідають вимогам безпеки, але є дешевшими, будуть витіснені з ринку.

Захист торгівлі
Застосування захисних заходів не повинно перешкоджати двосторонній торгівлі. Значне полегшення у торговельній діяльності отримають українські експортери, бо цінова політика є визначальною для наших товаровиробників через переважно сировинний експорт. Нинішній рік може бути використано для реалізації інституційних вимог — необхідно створити форум для діалогу експертів щодо співробітництва у сфері торговельних заходів.
Постійно діючий громадський орган зможе моніторити законодавчі зміни та брати активну участь у процедурі торговельного захисту вітчизняних товаровиробників. Такий орган має бути створений із профільних експертів із хорошою репутацією та без «корупційного шлейфу», що сприятиме довірі до нього та прозорості ухвалення рішень.
Мета його діяльності визначена в УА — це підвищення рівня знань і розуміння сторонами законів, методів і підходів, які використовуються щодо торговельних заходів, поліпшення співробітництва між відповідними органами, обговорення міжнародних тенденцій у сфері торговельного захисту.
Основною законодавчою базою захисту торгівлі в Україні є закони «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україні». Більшість законодавчих актів та змін було ухвалено під час приєднання нашої країни до СОТ, інструменти якої відповідають вимогам ЄС.
Однією з найбільш очікуваних змін, які принесе УА, є зниження мит на європейські автомобілі, проте чекати цього доведеться до 2025 року, коли буде застосовано нульову ставку мита. А основним завданням у цьому році є розробка плану застосування спецзаходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів із держав — членів ЄС.

Фітосанітарні заходи
Наближення вітчизняного законодавства до європейського з регулювання санітарних та фітосанітарних заходів потребує суттєвого доопрацювання, зазначають експерти. Органи державної влади мають запроваджувати інституційні та законодавчі зміни для дотримання євростандартів. Це допоможе нашим експортерам витримувати конкуренцію на європейських ринках.
Імплементація УА кардинально впливатиме на стан нашого сільського господарства та його інфраструктури. Результатом цього може стати підвищення якості продукції та держуправління в АПК. Базові засади системи санітарних та фітосанітарних заходів ЄС із забезпечення якості та безпеки продуктів харчування окреслені у Регламентах Ради ЄС 2002 та 2004 років.
Більш детальна інформація та вимоги до продуктів містяться у Регламентах та Директивах ЄС. При цьому підходи та дозвільні процедури в ЄС відрізняються залежно від виду імпортованого товару — це харчова продукція тваринного походження (в тому числі живі тварини, призначені для забою); харчова продукція рослинного походження; змішані продукти, які складаються з компонентів рослинного і тваринного походження.
У поточному році, кажуть експерти, важливо закласти фундамент для подальшого проведення реформ у сільському господарстві: інституційні та законодавчі зміни мають забезпечити створення системи стандартів та ефективного механізму контролю за продукцією задля уникнення торговельних бар’єрів та виконання державою зобов’язань у рамках імплементації УА.
Досягнення цих цілей допоможе змінити радянську командно-адміністративну регуляторну систему стандартизації на систему ринкового типу зі створенням умов для охорони здоров’я споживачів та забезпечення інтересів національного товаровиробника. Інституційні зміни у 2015 році мають бути направлені на створення компетентного органу з регулювання санітарних та фітосанітарних заходів.
Необхідно створити єдиний орган контролю за харчовими продуктами, тваринами та іншими продуктами, що є об’єктами наведених заходів. Реформування компетентного органу має бути направлено на зміну державної політики щодо захисту прав споживачів та наближення стандартів виробників до європейських вимог. Обов’язковим для виробників має стати отримання лише тих дозвільних документів, які визначені європейським законодавством та необхідні для імплементації в Україні.
Проведення цих заходів актуалізується у зв’язку з тим, що на першій зустрічі Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами український орган має інформувати про структуру, організацію, розподіл повноважень між компетентними органами влади, а в подальшому надавати інформацію щодо змін.
Найбільший опір реформуванню системи стандартизації чинитимуть представники держорганів, які забезпечують регулювання, передбачають експерти, адже реформа призведе до неминучого скорочення посад і повноважень у результаті створення ефективнішої системи. Це потрібно враховувати, тому зміни вимагають негайних дій у стислі строки.

Правові зміни
Відповідно до ст. 64 Угоди про асоціацію, Україна має не пізніше трьох місяців після набрання чинності угодою надати Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами комплексну стратегію щодо імплементації глави 4 «Санітарні та фітосанітарні заходи», розділ ІV угоди. Зважаючи на те, що чинне законодавство та практика України не відповідають повною мірою законодавству та практикам ЄС щодо регулювання санітарних та фітосанітарних заходів, 2015 рік має бути використаний також для розробки комплексної стратегії.
Вона визначатиме необхідні законодавчі зміни з питань захисту здоров’я та життя людей, тварин, рослин, безпечності харчових продуктів та кормів. Це дасть змогу прибрати торгові бар’єри в короткостроковій перспективі та отримати доступ на ринки ЄС — у середньостроковій. На основі створеної стратегії мають розроблятися законопроекти, які визначатимуть зміни щодо харчових продуктів, ідентифікації тварин, регулювання ринку кормів та державного контролю.
Важливим напрямом діяльності влади у 2015 році, наголошують експерти, має бути інформаційний супровід бізнесу та населення щодо майбутніх змін, які стосуються санітарних та фітосанітарних заходів. Для цього профільні органи влади мають проводити інформаційні кампанії, які нададуть повну інформацію про виклики та загрози, про потенційні переваги та можливості ЗВТ з ЄС.
Проведення активної інформаційної роботи можливе й за рахунок запровадження програм навчання вітчизняних виробників щодо європейських стандартів. Це дозволить повною мірою зрозуміти специфіку ведення підприємницької діяльності відповідно до європейського законодавства. Проведення таких заходів допоможе нівелювати негативне сприйняття змін, які матимуть не завжди позитивні наслідки у зв’язку з додатковими витратами виробника на підвищення якості продукції.

Митні нюанси
Угода про асоціацію з ЄС вимагає впровадження низки положень митного законодавства ЄС. Зокрема, до митного законодавства України мають бути імплементовані 70—80% положень Митного кодексу ЄС. Тож треба починати митну реформу, яка передбачатиме спрощення процедур та автоматизацію митної справи; скорочення часу митного оформлення товарів, а також запровадження механізму оцінки діяльності керівників митних органів бізнес-спільнотою та представниками громадськості.
Важливим у реформі є й запровадження ефективної системи обміну інформацією між митними органами та компаніями і створення у структурі митних органів підрозділів митного пост-аудиту та посилення його ролі. Актуальним є також створення системи оперативного реагування на порушення в зоні діяльності митниць; забезпечення ефективного громадського контролю; викоренення корупції серед митників.
Олена КОСЕНКО