При цьому повторне порушення збільшує загальну суму штрафу, а чистосердечне визнання участі у картельній змові чи порушенні закону — зменшує. В країнах ЄС штрафні санкції не сягають 10% від обороту компанії, а становлять певний відсоток від продажу продукції у часових рамках порушення правил конкуренції.
Нові законопроекти
Юридичні компанії ЄС допомогли експертам ініціативи «Сильніші разом» розробити кілька законопроектів про конкуренцію, адже АМК поки не зацікавлений у змінах. Якщо Верховна Рада ухвалить законопроект «Про внесення змін до законодавства України про конкуренцію щодо впровадження методики розрахунку штрафів, що накладаються за порушення законодавства про конкуренцію», то штрафні санкції стануть прозорими і передбачуваними.
Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо розгляду заяви про надання дозволу на концентрацію за спрощеною процедурою» спростить процедуру отримання дозволу на концентрацію, що не має впливу на конкуренцію в Україні. Наразі переважна більшість транзакцій у світі, які жодним чином не відображаються на конкуренції в Україні, потребують отримання попереднього дозволу АМК.
На підготовку та розгляд заяви бізнес має витратити чимало часу й грошей. Сторонам доводиться відкладати завершення транзакції до отримання дозволу від АМК, в той час як концентрація не має впливу на конкуренцію в Україні. Законопроект сприятиме вивільненню ресурсів бізнесу, натомість АМК зможе спрямувати зусилля на розгляд справ, які безпосередньо позначаються на конкуренції в країні.
Актуальними є й законопроекти «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» в частині оприлюднення рішень у справах про узгоджені дії, концентрацію», «Про внесення змін до законодавства в частині розслідування справ про захист економічної конкуренції органами Антимонопольного комітету України та оскарження їх рішень», «Про саморегулівні організації».
Експерти кажуть, що треба вносити зміни і до законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції». Реформа антимонопольного законодавства важлива для забезпечення прозорості діяльності органів АМК, для спрощення системи контролю за концентрацією, а також для дерегуляції економіки шляхом зміцнення механізмів саморегулювання ринків.
Ринок газу
Не менш важливим є й реформування ринку природного газу. Адаптація українського законодавства в частині реформи енергетичних ринків та посилення прозорості енергетики важлива для виконання Угоди про асоціацію з ЄС і Протоколу про приєднання України до Енергетичного співтовариства, для посилення прозорості енергетичного сектора й зниження корупції та ліквідації тіньових схем, збільшення інвестицій в енергосектор, посилення енергетичної безпеки.
Нині Росія активно підштовхує нас до запровадження прозорих, ефективних правил в енергетичній сфері. Це — надійний шлях до здобуття енергетичної незалежності від північної сусідки. До того ж Україна повинна виконувати зобов’язання перед Енергетичним співтовариством і прийняти Закон «Про ринок природного газу», який відповідає вимогам ЄС.
У травні 2014-го Секретаріат Енергетичного співтовариства запропонував Міненерго законопроект «Про ринок природного газу». До липня про цей документ у відомстві не згадували. Після того як у липні вітчизняні експерти-активісти разом із фахівцями Американської торгової палати провели круглий стіл щодо запровадження змін на ринку газу, у Міненерго створили робочу групу. Вона мала узгодити законопроект «Про ринок природного газу» від Секретаріату ЕнСп з українським законодавством. Прийняття закону необхідне для імплементації Третього енергетичного пакета. Проект закону описує процедури та відповідальність суб’єктів для посилення безпеки постачання газу в умовах кризової ситуації, розділення гравців ринку, захисту споживачів.
Документ покликаний суттєво змінити ситуацію на ринку газу, адже ціни на газ для населення держава вже не буде регулювати: їх формуватиме ринок, попит і пропозиція. Багатьом учасникам ринку треба буде кардинально перебудувати свою діяльність, а владі — потурбуватися про захист людей, які не зможуть платити за блакитне паливо.
Нині державна компанія «Укргазвидобуток» видобуває левову частку українського газу, але роботу компанії не можна назвати ефективною. У неї немає грошей на пошук нових родовищ, і вона не може наростити видобуток блакитного палива. За останні роки державна компанія скоротила видобуток газу, натомість приватні нарощують його за рахунок інвестицій, при цьому за допомогою корупційних схем висмоктують гроші з держкомпанії.
«Нафтогаз» і «Укргазвидобуток» повинні стати більш прозорими, чесно показувати, як формуються ціни і витрачаються отримані гроші. Уряд зобов’язаний фінансово підтримувати тих, хто потребує допомоги і має право на компенсацію ринкових цін. Інші учасники ринку не повинні стояти у черзі за держпідтримкою, отримувати гроші платників податків і не показувати, як їх витрачають.
Підприємства хочуть безпосередньо працювати з продавцями газу, купувати блакитне паливо у незалежних постачальників, а не у облгазів, як зараз. Нині газ іде через трубу, яка належить облгазу, який є конкурентом незалежних постачальників палива, тож часто облгази відключають останніх від своєї труби.
Законопроект передбачає відокремлення діяльності з транспортування газу від інших видів діяльності. Власник газопроводу організаційно та юридично мусить бути незалежним, функції оператора передаються іншій компанії. Якщо володієш трубою, не маєш права постачати газ, і тобі все одно, хто звернеться із заявкою на газ. Ринок повинен «роздробитись», кожному слід виконувати свою частинку роботи і вписуватись у правила конкуренції.
Як показує європейський досвід, за таких нових правил газові ціни спочатку стрибнуть угору, але потім впадуть і стабілізуються на рівні, що відповідатиме попиту і пропозиції. Якщо державні й приватні компанії нарощуватимуть видобуток блакитного палива, вартість його може зменшуватися. Важливо, щоб компанії показували, як витрачають гроші, отримані за газ, — на подальший розвиток чи власне збагачення.
Правила і захист
У законопроекті прописано вимоги до сертифікації та затвердження операторів систем транспортування. Регулятор розробляє правила сертифікації, сертифікує оператора протягом чотирьох місяців, консультується із Секретаріатом ЕнСп. Також регулятор моніторить незалежність оператора, може призначити штраф або анулювати ліцензію. Передбачено й недискримінаційні умови доступу до системи транспортування газу.
Йдеться у законопроекті і про захист споживачів. Вводиться поняття «вразливий споживач». Протягом шести місяців після прийняття закону уряд мусить розробити програму захисту вразливих споживачів. Причому зі спеціальними заходами захисту та обсягами адресної допомоги. Для непобутових споживачів започатковано поняття «постачальник останньої надії». Він визначається Кабміном на три роки за результатами тендеру. Постачає газ до 45 діб, ціна дорівнює ціні на балансування плюс 30%.
Правила затверджує регулятор після консультацій із Секретаріатом ЕнСп. Гарантується право вибору постачальника. За це не можна стягувати плату чи по-іншому обмежувати споживача. Зміна постачальника має проходити в термін не більше трьох тижнів. Суперечка не є приводом для затримки зміни постачальника. Дотримання цих вимог повинен моніторити регулятор.
Інформацію про всі операції оптового продавця і постачальника слід зберігати п’ять років і надавати на вимогу органів влади і Секретаріату ЕнСп. Регулятор за певних умов може розкривати деякі дані. Договори на постачання газу побутовим споживачам і розподіл є публічними.
За законопроектом Міненерго повинно розробляти і затверджувати правила з безпеки постачання газу, де встановлені мінімальні стандарти безпеки. Правила обов’язкові для всіх. До того ж відомство разом із регулятором і суб’єктами ринку мусить розробляти Національний план дій для усунення кризових ситуацій на ринку газу. У плані визначаються рівні кризової ситуації, реагування, відповідальні, перелік першочергових заходів. Національний план дій оновлюється щороку.
Міненерго проводить моніторинг безпеки постачання, до 31 липня кожного року публікує звіт за попередній календарний рік. Також відомство зобов’язане співпрацювати з відповідними органами інших країн Енергетичного співтовариства, аби попередити збої з надходженням газу. Про заходи треба повідомляти Секретаріат ЕнСп.
У законопроекті значиться чимало технічних питань, які відповідають європейським Директивам і щодо яких Україна має радитись з ЕнСп. Аналогічна процедура діє у країнах ЄС. Але наш Мін’юст виступає проти цього, аргумент — країна втратить суверенітет.
Прозорість
Росія не один рік веде проти нашої країни брудну інформаційну кампанію, що, як правило, базується на обмані чи підкупі журналістів, називає Україну ненадійним транзитером газу. І, мовляв, саме через це РФ мусить витрачати чималі кошти на будівництво газогонів в обхід України.
Тож доцільно співпрацювати за європейськими правилами з ЄС, бути максимально відкритими, оприлюднювати діяльність в енергетичній сфері, дані про транзит газу, його запаси у газосховищах. Тоді не треба буде витрачати гроші на інформаційні кампанії. І тут важливим є ухвалення Закону «Про прозорість видобувної галузі», який дозволить виконати вимоги ініціативи прозорості видобувних галузей.
А саме — оприлюднювати кошти, які сплачують компанії у сфері видобутку та транспортування нафти і газу до бюджетів різних рівнів, а також доходи, які отримує держава від діяльності цих компаній, інформацію про обсяги роботи компаній, їх активність, власників ліцензій. Цей закон важливий для боротьби з корупцією та підвищення привабливості видобувної галузі України.
Нові тарифи, старі проблеми
Нині уряд повністю задовольнив вимоги МВФ і підвищив тарифи на газ для населення. Сім холодних місяців мешканці приватних будинків, котеджів повинні платити 3600 грн за 1 тис. кубів газу, але за умови, якщо споживатимуть не більше 200 кубів на місяць. Якщо ліміт буде перевищено, доведеться викласти 7200 грн. Бабці з пенсією у тисячу гривень без оформлення субсидії за таких тарифів не вижити.
Для містян вартість централізованого теплопостачання зросте на 72% до 537 грн за гігакалорію. Тож за всі комунальні послуги для однокімнатної квартири доведеться викласти близько тисячі гривень, для двокімнатної — до двох тисяч.
Чиновники визнають: тепер, аби розрахуватись за комірне, оформляти субсидії доведеться майже 4 млн сімей. Влада сподівається, що нова програма субсидій, анонсована Мінсоцполітики, дасть можливість уникнути кризи неплатежів. У бюджеті на цей рік на субсидії передбачено рекордні 24,5 млрд грн.
Експерти нагадують, що після попереднього підвищення тарифів платежі населення впали до 92%, це найгірший показник з 2006 року. Немає механізмів, які б примусили населення платити за газ і тепло: відключити окрему квартиру від опалення неможливо. МВФ вимагає підвищити вартість газу до економічно обґрунтованого рівня, але в Україні в це поняття вкладається інший зміст, ніж у Європі.
Тарифи для природних монополістів у цивілізованому світі обмежуються, бо тарифи для населення — це не економічна категорія, а соціально-економічна. Це завжди компроміс між можливостями виробництва і можливостями купівлі продукції у виробника-монополіста. Тому цивілізовані держави завжди контролюють монополістів і накладають на них обмеження.
В Україні такого немає. Теплопостачальники, водопостачальники — це природні монополісти. Вони приходять у Нацкомісію з регулювання тарифів на електроенергію і комунальні послуги й отримують вигідні для себе тарифи. Вони діють за методикою, затвердженою з їх подачі Кабміном. Вона включає в тарифи всі валові витрати підприємств-монополістів, тож вони не зацікавлені у зменшенні собівартості своїх послуг. Навпаки, їх інтерес — у збільшенні витрат, а значить, і тарифів.
Можливо, ключ до перекриття неплатежів ховається у високих тарифах. Той, хто зможе потягнути такі тарифи, платитиме за себе і за того, хто не платить. Але і у них запас міцності може виявитися небезмежним, якщо гривня відносно долара буде знецінюватися. Такий варіант навіть за умов отримання кредиту від МВФ не виключається.
Тим більше з огляду на те, що для нещодавнього зміцнення національної валюти є тільки адміністративне пояснення і аж ніяк не економічне.
Олена КОСЕНКО
