Новий уряд отримав кредит довіри на рік і має показати, що здатний почати реальні реформи і домогтися позитивної динаміки в економіці. Всі можливості для цього є: світові фінансові організації готові надати фінансову підтримку нашій країні. Завдання уряду — сконцентрувати їхні фінресурси й спрямувати на економічний розвиток.
Глава уряду Арсеній Яценюк зазначає, що Кабмін налаштований на радикальні зміни в державі. І йому дещо вдалось уже зробити. Економічна ж криза в Україні у першу чергу пов’язана з військовою агресією, адже 20% нашої економіки сконцентровано в Луганську і Донецьку. Через російську інтервенцію втрачено 20% бюджетних доходів, економічного потенціалу держави, суттєво впало виробництво.
Зруйновано економічну інфраструктуру, знищено підприємства. Золотовалютних резервів у НБУ менше 10 млрд, і жодних підстав, що вони збільшуватимуться, окрім підписання угоди з МВФ, немає. Понад 800 тис. українців зареєстровані нині як тимчасові переселенці, вони залишили місця свого постійного проживання, втратили роботу. Держава витрачає мільярди гривень на соціальні виплати, аби підтримати їх.
З іншого боку, з Росією, яка вже не перший рік не виконує умов двосторонніх економічних угод, зафіксовано значне падіння обсягів торгівлі. Тому найближчим часом РФ вийде з числа основних торговельних партнерів України, наголошує глава уряду. Значна девальвація гривні спричинена насамперед війною.
Люди не довіряють банкам, бо кожного дня бачать по телевізору результати військових дій, тож біжать до фінустанов, знімають депозити, щоб урятувати заощадження. Торік уряд і Нацбанк вжили певних заходів, аби убезпечити нацвалюту від знецінення. Продовжуватимуть підтримувати фінансову систему і цьогоріч, запевняє А. Яценюк.
Фінансова справедливість
Наші співгромадяни вимагають фінансової і податкової справедливості: податковий тиск має бути розподілений рівномірно. Ті, хто отримує великі доходи, представляє великий бізнес, повинні платити більше до бюджету і цим допомагати державі у складні часи. 2014-го, незважаючи на суттєвий супротив парламенту, було ухвалено низку змін до податкового законодавства, які підвищили рентні ставки на видобуток нафти, газу, газового конденсату, руди.
Ці сфери вважаються найбільш прибутковими і корумпованими. Часто підприємці, наближені до влади, не переймалися бурінням свердловин, а отримували їх готовими від держави. Завдяки податковим новаціям із великого бізнесу вдалося зібрати майже 12 млрд грн, заявляє глава уряду. Хотілось би більше, але є ще проблеми в оподаткуванні великих компаній, їх виходом із тіні й чесною сплатою податків.
Уряд збільшив ставки акцизів, ввів оподаткування пасивних доходів, а також концептуально змінив Закон «Про трансфертне ціноутворення». Відтепер великий бізнес не зможе ховати свої надприбутки в офшорних зонах та використовувати податкові ями для ухилення від податків. Всі пов’язані між собою компанії стануть прозорими, будуть обліковуватися фіскальною службою і платитимуть податок на прибуток.
До того ж вводиться система, що передбачає облік операцій купівлі-продажу товарів не за домовленими цінами між двома компаніями, а за ринковими, які склалися на світових біржах. Уряд суттєво скоротив кількість податків — із 22 до дев’яти. На два роки ввів заборону на перевірки малого й середнього бізнесу, вдвічі зменшив оподаткування для малих підприємств. Радикально скорочується єдиний соціальний внесок.
Якщо компанія відповідатиме певним критеріям, то платитиме не 41%, а 16,4% соцвнеску. Але задля цього має збільшити в 2,5 разу розмір середньої зарплати порівняно з минулим роком. Оплата праці повинна бути не меншою, ніж три мінімальні зарплати, встановлені державою. Щороку власник мусить піднімати заробітки найманих працівників на 30%.
Коли підприємство віддаватиме менше внесків до держбюджету, у нього з’явиться мотивація розраховуватись із трудівниками по-білому, а не конвертами, сподівається А. Яценюк. Важливою є й дерегуляція підприємницької діяльності — кількість контролюючих органів зменшилась удвічі — до 28, було понад 1060 перевіряючих функцій, залишилося 600. Ще на півроку продовжено мораторій на перевірки контролюючих органів, крім фіскальної служби і фінінспекції. Будуть внесені зміни до Закону «Про ліцензування».
Новації
Через брак інформації люди негативно сприймають урядові новації, зокрема й щодо оподаткування нерухомості. У всіх розвинутих країнах громадяни платять податок на нерухомість. Аби захистити бідних, уряд запровадив оподаткування квартир більше 60 квадратів і будинків понад 120 за ставкою 24 грн за квадрат.
Прийнято рішення щодо оподаткування пасивних доходів — процентів від банківських вкладів, роялті, доходів від купівлі-продажу акцій — за ставкою 20%. Такі доходи отримують небідні люди, тож повинні ділитись у складні часи з державою. Оподатковуватимуть й дорогі авто.
Уряд пішов шляхом оптимізації соціальних витрат: соцдопомогу від держави отримуватимуть тільки ті, хто її потребує, — інваліди, діти-сироти, пенсіонери з мізерною пенсією. А тих, хто її незаконно використовує, витягуючи гроші з державної кишені, позбавлять пільг. Не підвищуватиметься й пенсійний вік.
Учні молодших класів зможуть і далі харчуватись у школі. Залишилися діючими всі норми Закону «Про освіту», які передбачають надбавки вчителям. Пільговий проїзд для афганців і чорнобильців триватиме до червня. Потім пільгами користуватимуться інваліди, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, учасники АТО. Уряд скоротив видатки на утримання держапарату, держуправління: кількість чиновників зменшилася на 10%.
Глава уряду запевняє, що діятимуть норми соцстандартів, які допоможуть вижити у складних умовах малозабезпеченим українцям, але у подальшому треба переходити до монетизації пільг та адресних соцпільг. У Мінсоцполітики кажуть, що єдиної формули щодо цього не буде, уряд підходитиме до процесу творчо. Науковці підтримують переведення пільг для малозабезпечених на реальні гроші, але від творчого підходу чиновників не у захваті і вимагають правил, однакових і зрозумілих для всіх. Якщо у невеликому містечку курсує один автобус і пенсіонери ним не користуються, то компенсувати нічого. Проте чим вони гірші за пенсіонерів, які мешкають у великих містах?
Бюджет
Глава уряду вважає суттєвим досягненням ухвалення держбюджету, який є збалансованим з огляду на нинішні фінансові реалії. Чи не найвагомішим аргументом для ухвалення стала необхідність фінансування українського війська, тож 233 нардепи наважилися проголосувати за кошторис, далекий від досконалості за визнанням самих урядовців.
Після консультацій із МВФ та іншими кредиторами до 15 лютого до ухваленого кошторису будуть внесені зміни, обіцяє глава уряду. Правда, невідомо які: ті, котрі депутати пропонували, чи ті, на яких кредитори з МВФ наполягали? Або ті, яких фінансово-економічна ситуація на той час вимагатиме?
Деякі експерти кажуть, що бюджет сформований на дуже оптимістичних макроекономічних прогнозах, які не враховують реалій українського ВВП, інфляції, зовнішньоторговельного балансу, курсу гривні. Ці проблеми можуть призвести до того, що дохідна частина бюджету може бути не виконана саме з макроекономічних причин.
Навантаження на великий бізнес, який користується різними пільгами і монопольним становищем, активно використовує офшорні схеми, зростає обмежено. А на малий і середній бізнес, споживачів — суттєво. Деякі підприємства, які використовують у виробництві багато імпортних складових (сировину і комплектуючі), після підвищення імпортних ставок можуть не вижити.
Надії
Хоча добре, що бюджет є, кажуть експерти. Це дає можливість продовжувати діалог із міжнародними кредиторами, які вимагали прийняття кошторису і проведення реформ. Без їхньої підтримки Україні не вийти з кризи. Ті, хто має оцінити готовність нашого уряду до проведення реформ, тобто місія МВФ, уже в Україні. І, як офіційно пояснили в МВФ, його експерти мають намір оперативно попрацювати з нашою владою над програмою реформ, здійснюваних за підтримки МВФ.
У планах місії — завершити свою роботу до кінця січня. Українська сторона, очевидно, намагатиметься прискорити процес спілкування і наблизити момент отримання чергового кредиту МВФ. При цьому Україна розраховує, що МВФ розгляне можливість перегляду програми співпраці у бік збільшення фінансування або зміни графіку отримання траншів із тим, щоб перший транш у 2015-му сягав 5 млрд дол.
Раніше очікували 2 млрд 700 млн дол. Кредит МВФ має допомогти Україні деякі нагальні борги повернути, утримавшись таким чином від дефолту, і національну валюту хоч якось підтримати. Подорожчання долара не лише знаходить відображення у гривневих цінах на імпортні товари, а й обіцяє суттєво позначитися на гривневій ціні російського газу.
Радує й те, що Єврокомісія пообіцяла виділити Україні фінансову підтримку у 1 млрд 800 млн євро. Росія ж, навпаки, хоче вимагати у нас 3 млрд дол., аби підштовхнути до дефолту. Цю суму Москва інвестувала в українські цінні папери після переговорів з екс-президентом В. Януковичем у грудні 2013-го.
Зараз у Москві заявляють, що Київ порушив умови кредиту, а саме — рівень держборгу перевищив 60% ВВП. Російське керівництво не приховує, що вимогою сплатити борг тисне на Україну і на Захід. І навряд чи відмовить собі у задоволенні підштовхнути нашу державу до дефолту.
Вітчизняні експерти кажуть, що у першому кварталі Україні потрібно позичити 4–6 млрд дол., аби уникнути його. У потенційних кредиторів є велика недовіра до нашої влади, звідси і формула від них — гроші в обмін на реформи. А реформи — це не тільки держфінанси, видатки й податки. Це змістовна система змін.
А саме правила гри роблять державу привабливою для інвестицій, успішною чи неуспішною. Людям треба детально пояснювати суть реформ — втаємниченість може зіграти з добрими намірами злий жарт. Чимало грузинських реформ провалилися тому, що реформатори не пояснювали суспільству, що і задля яких результатів змінюється в країні. Експерти застерігають нашу владу від подібних помилок.
Українці сприймуть шокову терапію та економічну хірургію, якщо бачитимуть, що завтра заживуть краще. І навіть переживуть найболючіше — скорочення держвидатків на 10%. Без такої економії наша країна не отримає західної допомоги і не втримається на плаву, переконують в уряді. Але чи вдасться змінити державу за два роки, як збирається команда Арсенія Яценюка?
Олена КОСЕНКО
