Глобальна ситуація, в якій опинилося людство, відображає загальну кризу споживацького ставлення людини до природних та соціальних ресурсів. Нині середовище життєдіяльності людини набуває нової сутності на користь сталого розвитку — концепції діяльності людини у гармонії з природою, забезпечення якості життя людей і захисту інтересів майбутніх поколінь. Рівень екологічної культури значною мірою обумовлює екологічну безпеку країни, яка є стрижнем збалансованого розвитку суспільства.
«Реалізація збалансованого розвитку потребує стратегічного підходу, який би базувався на зміні всієї філософії дизайну. Тобто створення дизайнерського продукту з використанням ресурсо- та енергозберігаючих технологій; використання в будівництві альтернативних джерел енергії (сонця, вітру, води); урахуванням подальшої утилізації продуктів; можливості розподілу та вторинного використання сировинних матеріалів із мінімальною шкодою для екології; врахуванням біокліматичності (відповідності функції та форми споруди кліматичним умовам регіону)», — розповіла Зоряна Гнецько.
За прогнозами фахівців у галузі інноваційних технологій, відновлювальні джерела енергії (гідроелектростанції, вітряки, сонячні батареї і біопаливо) незабаром стануть другими в трійці основних джерел енергії на планеті. Міжнародні виставки показують, що за сучасного рівня промисловості лише за рахунок підвищення якості проектів і вдосконалення технології виробництва можна утилізувати практично всі відходи, крім радіоактивних.
Таким чином, уже сьогодні відповідальність за кризову ситуацію несе не тільки виробник, але й дизайнер, зокрема через результати своєї проектної діяльності. Концепція збалансованого розвитку набула провідного статусу після Конференції ООН «Щит землі» у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) у 1992 р., в якій брали участь вищі керівники 150 країн світу.
Екологічна криза на сучасному етапі вимагає ефективного підходу до процесу проектування. Звернення дизайнерів до принципів біоніки є однією із суттєвих рис екологічного напряму проектної культури. Природа може підказати шляхи розв’язання як формотворчих, так і методичних та методологічних проблем дизайну.

Еко­ло­гіч­ний сві­то­гляд
«Розвиток сучасного екодизайну відбувається в умовах кардинального перегляду стратегій та зміни ціннісних орієнтирів і визначається факторами створення принципово нового дизайнерського підходу», — розповіла Зоряна Гнецько. На зміну технократичному мисленню, що протиставляє людський світ природі, приходить екологічний світогляд. Тому зрозумілою є вимога пошуку дизайнерами функціонально-виправданих предметних форм, раціонального використання енергоресурсів та нових шляхів єднання інтер’єрів із природою. Д. Беньюс, американський науковець, зазначає: «Тепер відкривається епоха, заснована не на тому, що ми можемо взяти у природи, а на тому, чого ми можемо в неї навчитися».
Зв’язки між природою і культурою, між екологічними та соціальними факторами є фундаментальними та постійними. Нині екодизайн стає не лише засобом формування певних продуктів, а й інструментом упорядкування світу. Проектування за принципами екодизайну є надзвичайно складним та багатогранним процесом, оскільки вимагає ґрунтовних екологічних знань, синтезу різних наукових сфер, раціонального співвідношення екологічних, функціональних та естетичних факторів.

Еко­ло­гіч­ні під­хо­ди ви­ма­га­ють еко­ло­гіч­них знань
«Одним із пріоритетних напрямків розвитку незалежної України в останні 10 років є підвищення уваги до виховання підростаючого покоління. Особливе місце в цьому питанні займає дошкільний вік, в якому формуються основні поняття світогляду», — розповіла Зоряна Гнецько.
Дитинство — один із найважливіших періодів життя людини. Провідну роль у пізнанні світу дитиною має візуальне сприйняття, оскільки 80% даних про навколишній світ вона отримує за допомогою зору. Більше того, 60% усієї інформації дитина отримує у віці до 3 років, 80% — до 6 років, а наступні 20% опановує протягом усього свого дорослого життя. Зважаючи на це, слід ефективно використовувати можливості екостилю як потужного фактора емоційного впливу на дитину.
Проблема екологічного проектування займає одну з важливих позицій у сфері дизайну в усьому світі. Сьогодні на практиці екологічні підходи вимагають екологічних знань, які набувають статусу світоглядних і потребують постійного оновлення в усіх сферах життєдіяльності людини. У багатьох зарубіжних країнах (Австрія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Франція, Іспанія) розроблено принципи екодизайну, що гарантують дотримання екологічних вимог від етапу розробки до безпосереднього виконання проекту. Цей досвід необхідно адаптувати до вітчизняної практики.

Еко­ди­зайн у до­шкіль­них за­кла­дах
Принципи екодизайну в дитячих дошкільних закладах (ДДЗ) передбачають:
— використання сертифікованих екологічно чистих матеріалів, їх безпечну утилізацію та можливість повторного використання;
— застосування принципів психодизайну;
— проектування інтер’єрів та архітектури за допомогою природних форм, кольорів та фактур;
— формування у дітей екологічного світогляду.
«Більш детально я б хотіла зупинитися на локальному принципі, який включає низку заходів щодо покращення загальної екологічної ситуації та передбачає використання енергозберігаючих технологій та альтернативних джерел енергії. Таким чином, завдання дизайну в ДДЗ якісно змінюються: їх бачать не тільки в удосконаленні форми і функції, а й у скороченні надлишкової кількості продуктів, у перегляді матеріалів і технологій з точки зору екології, а також у зміні споживчих вимог», — зауважила Зоряна Гнецько.
Проектування ДДЗ у зарубіжних країнах застосовує концепцію екодизайну, яка приводить до зниження негативних впливів на навколишнє середовище, зменшення кількості ресурсів, що споживаються, і пов’язаних із цим економічних затрат, а також покращує дизайн-середовище. Застосування технології Solatube Daylighting Systems у громадських будинках, де багато внутрішніх приміщень без вікон, економить до 75% електроенергії.
Світловод (діаметр — 300 мм, потужність, еквівалентна 200 ват і світловому потоку 2000 люменів) розміщується на даху будівлі та поглинає сонячні промені. Далі вони проходять через спеціальний канал і потрапляють до лампи, розміщеної безпосередньо в інтер’єрі. Представлена технологія має яскраво виражену гуманітарну спрямованість, яка повинна застосовуватися в першу чергу в дошкільних закладах, школах і лікарнях.
У проекті ДДЗ Nakajima Kindergarten застосовано екологічні системи використання енергії сонця — сонячний колектор, установлений на даху будівлі, нагріває повітря, яке надсилається через канали в підлогу для опалення та вентиляції. Окрім того, у вакуумних сонячних колекторах знайшли застосування теплові трубки, що виконують роль провідника тепла.
При потраплянні до установки сонячного світла рідина, що знаходиться в нижній частині трубки, нагріваючись, перетворюється на пару. Вона піднімається у верхню частину трубки (конденсатор), де, конденсуючись, передає тепло колектору. Використання даної схеми дозволяє досягти більшого ККД при роботі в умовах низьких температур і слабкої освітленості. Сучасні побутові сонячні колектори здатні нагрівати воду до температури кипіння навіть при негативній навколишній температурі.
Яскравим прикладом впровадження екоконцепцій є ДДЗ Fuji в Японії. В архітектурі будівлі комбінуються останні досягнення з використання пасивної сонячної енергії та сучасної інтерпретації класичної традиції проектування. Велика площа скління (60% поверхні фасаду) створює ефективні умови для максимального використання денного світла. Використання ізоляційних матеріалів та сучасних вентиляційних систем створюють комфортні умови для відпочинку.
Слід зазначити, що творчий і концептуальний рівень проекту був схвалений міністром освіти, культури, спорту, науки і технології Японії (МЕХТ), а також під його контролем розробляються спеціальні принципи екодизайну, на основі яких у майбутньому здійснюватиметься процес проектування ДДЗ.
У ДДЗ Dandelion Clock у Німеччині в центральній частині фасаду на даху будинку розміщено чотири виступаючих монітори, в яких є спеціальні отвори, котрі забезпечують природну вентиляцію та охолодження приміщень у теплу пору року.

ВИСНОВКИ
«Підсумовуючи вищезазначене, встановили, що екологічний напрям у проектній практиці зарубіжного дизайну ДДЗ репрезентує максимальний потенціал творчої уяви, яка втілює інтелектуальні та фізіологічні потреби дитини в єднанні з природою. Аналізуючи експериментальні проекти ДДЗ, виявили, що нині дизайнери спрямовують свої зусилля на вирішення проблем соціального, екологічного й естетичного характерів. Досвід використання таких ідей виявився доволі вагомим і корисним, оскільки на його основі формуються нові прийоми і засоби дизайнерської практики в галузі екодизайну ДДЗ», — розповіла Зоряна Гнецько.
Важливим фактором у проектуванні є використання природних форм, фактур, текстур та матеріалів (дерево, ротанг, глина, камінь), а також виготовлення матеріалів із нетрадиційної природної сировини, зокрема суміші волокон паперу, целюлози, волокон сої, кропиви, кукурудзи, морських водоростей, бамбука, казеїну та сировинних ресурсів продуктів вторинної переробки: пластикових пляшок, паперу, поліетиленових пакетів, застарілих речей, визначальним принципом яких є локалізація.
Застосування в процесі будівництва енергозберігаючих технологій допомагає відновити вкладені матеріальні ресурси, а також більш економно використовувати електроенергію. Екологічний дизайн сприяє виникненню досконалішої культури виробництва і споживання та відображає тенденції розвитку суспільства, спрямовані на розв’язання екологічних проблем шляхом зміни підходів до процесу проектування.
Розглядаючи тенденції розвитку екодизайну в дошкільних закладах, встановили, що цей вид проектної діяльності зараз перебуває на етапі формування. В зарубіжних країнах розробляються перші принципи екодизайну ДДЗ, в яких здебільшого екологічні тенденції виявлено в окремих об’єктах: в обладнанні, інтер’єрах, архітектурі, системах енергозбереження, методичному спрямуванні навчання. Однак потрібно розглядати дану проблему комплексно: принципи екодизайну повинні втілюватися від предметного та архітектурного середовища до використання альтернативних джерел енергії.
«Показано, що традиційна структура дизайн-процесу при введенні до неї екологічної складової може стати основою для розробки сучасної моделі проектування, що забезпечуватиме естетичний і екологічний баланс в об’єктах. Проведений аналіз розкриває нові можливості для збагачення практичних засобів формотворення в контексті проектування вітчизняних ДДЗ», — підсумувала Зоряна Гнецько.
Інна БОРИСОВА, фото автора