Вітальня[col=130]
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Березень 03, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Вiвторок, 06 Сiчень 2015 18:50

Ідеї, що змінюють долю

Rate this item
(0 votes)

Наш спів­роз­мов­ник — Ва­лен­тин Бад­рак, пись­мен­ник (ав­тор по­над де­сят­ка за­хоп­ли­вих ро­ма­нів), тво­рець ме­то­ди­ки са­мо­роз­вит­ку «ге­ній-те­ра­пія», ди­рек­тор не­уря­до­во­го ана­лі­тич­но­го «Цен­тру до­слі­джень ар­мії, кон­вер­сії і роз­збро­єн­ня», ке­рів­ник аген­ції обо­рон­них но­вин Defense Express і шеф-ре­дак­тор ці­льо­во­го що­мі­сяч­но­го жур­на­лу «Екс­порт зброї і обо­рон­ний ком­плекс Ук­раї­ни».

Має кілька освіт: Рязанське повітрянодесантне училище, Київський державний лінгвістичний університет, Школа управління ім. Дж. Кеннеді Гарвардського університету. Кандидатська дисертація присвячена практиці використання засобів масової інформації у виборчих кампаніях.
Написав (у співавторстві) перші в Україні книги про особливості національного збройового бізнесу — «Культ: збройовий бізнес по-українськи» та про українські розробки військового і подвійного призначення «Техносила».
Протягом останніх двадцяти років вивчає особливості мотивації в різних сферах людської діяльності.
— Валентине Володимировичу, Ви є автором, зокрема, п’ятитомної серії книг «Стратегії геніїв»: «Стратегії геніальних чоловіків», «Стратегії геніальних жінок», «Стратегії злих геніїв», «Стратегії щасливих пар», «Стратегії видатних особистостей (підручник для кожного)». Ви створили практичне керівництво «Геній-терапія для кожного». Що вмотивувало зосередитися на цій темі?


— Навряд чи в кого є сумнів у тім, що сучасний світ має потребу в духовному відродженні. Я переконаний: якщо кожен почне з переосмислення існуючої в нашій власній свідомості ціннісної системи координат, руйнівні стереотипи, що домінують у наших уявленнях, поступово відступлять. Неуцтво й безвільність — два найбільших пороки сучасної людини, і якщо нам удасться перебороти їхнє притягання, відбудеться очищення свідомості.
Кожен із нас уже зараз може одержати ключ до гармонії, споконвічно закладеної божественною Природою. Гармонія заснована на союзі тіла, розуму й духу. Це точка відліку, з якої починається будь-яка самореалізація. Ми самі робимо свій вибір!
— Вибираємо удачу, успіх. Але не знаємо рецептури досягнення.
— Методом геній-терапії або практикою впливу образами видатних особистостей може без обмежень скористатися кожен охочий. Терапевтичний, оздоровчий ефект для свідомості проявляється практично відразу після старту, тобто після ухвалення твердого рішення використати у своєму житті досвід успішних першопрохідників. Ще одна важлива ремарка, пов’язана з геній-терапією, полягає в тому, що це не нова, тільки-но сформована система, — її джерела можна відшукати в глибині людської еволюції.
Уже на зорі розвитку особистості людина активно використовувала образи героїв у виховних цілях, і грандіозна кількість біографічної літератури слугує цьому прямим доказом. Перенесення ж цього досвіду в сучасний світ під назвою «геній-терапія» полягає в усвідомленому самовпливі концентрованою низкою образів з метою розвитку в собі якостей переможця, видатної особистості. У першу чергу — упевненості, сили волі, креативного мислення, здатності спокійно сприймати невдалі спроби, а ще створення подразників для щоденного напруження, наснаги, ентузіазму досягати мети.
— Перший крок?
— Створення концентрованого віртуального ряду видатних особистостей. Основна вимога — відповідність вашим завданням. Головний принцип — максимальне наближення до способу мислення обраних особистостей. Цей принцип досягається шляхом постійного використання матеріалів про них на будь-яких носіях: кінофільми, фотоматеріали, висловлення героїв, аналіз їхніх життєвих стратегій та окремих вчинків — усе це має прямий стосунок до розв’язання поставленого завдання.
— Як саме це застосовувати?
— Розглянемо методику на ілюстраціях з різних видів людської діяльності. Припустимо, ви вирішили писати книжки, стати літератором. Тоді для концентрованого ряду підійде 5–10 письменників, бажано різного жанру, що сповідували трохи відмінні підходи й технології просування. Приміром, можна взяти наступний ряд: Оноре де Бальзак, Агата Крісті, Джек Лондон, Жорж Сименон, Еріх Марія Ремарк, Габріель Гарсіа Маркес (звісно, можна використати й зовсім інші образи). Якщо ми, уважно вдивляючись у портрети (а портрети близьких за «змістом» особистостей можуть перебувати на робочому столі), порівнюватимемо їхній спосіб пошуку ідей і реалізації завдань, то зрозуміємо, що ці принципи ми можемо активно щодня використовувати у своєму житті.
«Читав я все підряд. Переважно займався самоосвітою... Ніколи не бував без книжки», — ось формула становлення Джека Лондона, якому 644 рази протягом п’яти років повертали твори, не прийняті редакціями. Ця наполеглива людина робила ставки на волю: «...Завзята воля може зробити все. Такої речі, як натхнення, не існує зовсім, а талант — це дуже мало. Завзятість має бути батьком усякої впевненості в собі».
Приблизно такий же шлях становлення пройшли й інші письменники. Але нам пригодяться особливості, які, відбиваючи їхній спосіб мислення, формують наш власний. Бальзак удень і вночі сидів за письмовим столом, часто по три-чотири дні не залишав мансарду. Сименон вставав о четвертій ранку і після чашки кави сідав за машинку. Першу половину дня письменник віддавав роману, другу — оповіданню. 330 романів, 72 томи творів — кількісний результат діяльності (до речі, 600 мільйонів доларів — її грошовий еквівалент). Коли Маркес писав свої знамениті «Сто років самотності», він працював з 9-ї ранку до опів на дев’яту вечора — з невеликою перервою на обід і відпочинок.
Усе це не просто відомості, якщо ми роздумуємо над способами організації власної роботи відповідно до очікуваних цілей-результатів.
— А якщо нам бракує сили волі?
— Їм теж бракувало, але вони, в підсумку, збирали її в кулак. Коли в Маркеса не виходило, він чвалав до дружини і «понуро скаржився». Коли не писалося Джеку Лондону, він усе одно просиджував зранку до обіду за столом — заради підтримки дисципліни. Ремарк, хоч і грішив «тягою до спиртного», щодня працював зранку й до обіду, а виправляв текст десятки разів, до божевілля.
Головне наше завдання — навчитися, заглядаючи в очі портрету генія, проникати в його душу і насичуватися його енергією, його волею до перемоги.
— Ця методика підходить для інших видів діяльності?
— Звичайно. Наприклад, вашим завданням є здоров’я, довголіття, високий тонус, чудова працездатність. І ви вибираєте йогу. Тоді для концентрованого ряду підійдуть сучасний популяризатор йоги Айєнгар, його вчитель Крішнамачар’я, індійський філософ Радхакрішнан, Сатьянанда Свамі. Посилити філософську складову ряду можна образами мислителів — Рамакрішни й Вівікананди. Далі варто вникнути у філософію йоги і аюрведи, рухатися слідом за віртуальними вчителями (що не виключає відвідування інструктора, семінарів, залучення до суміжних форм розвитку свідомості). «Йога — це віслюча робота, але результат — чудовий», — стверджує Айєнгар, що відзначив 96-ліття. Це написала людина, чиє тіло не гнулося, було, «як коцюба», а життю загрожував туберкульоз.
Методика складається не просто з обмірковування дій видатних людей, а в навмисній концентрації власних зусиль на їхніх окремих прийомах і цілісній стратегії. Важливо, щоправда, зазначити: копіювати генія не можна в жодному разі. Потрібно зрозуміти його спосіб мислення й застосувати до свого соціального та історичного контексту.
І, до речі, спільна важлива деталь: усі згадані особистості мали своїх власних героїв. Виходить, застосовували геній-терапію.
Це лише одна з методик. У безустанній практиці можна розвинути і застосовувати низку інших. Наприклад, формування успішного оточення, використання іміджу вже відомих особистостей, штучне створення умов зустрічей, формування життєвої місії тощо.
— Часто кажуть, що ключ до успіху — позитивне мислення.
— Навряд чи хто візьметься заперечувати твердження, що саме думка є першоджерелом усякого досягнення й лежить в основі будь-якої самореалізації. Те, як ми мислимо, створює не тільки настрій і наснагу діяти, а й породжує самі ідеї. І коли людина навчається активному й позитивному мисленню, її часто називають креативною, тобто здатною генерувати нове, парадоксальне, виразне. Таке, що в підсумку веде до лідерства.
— Та чи можна зростити креативність — здатність породжувати ідеї, які звернуть на нас увагу?
— Людський досвід свідчить: можна й потрібно. Більше того, мудрі люди так чинили завжди. І користувалися вони зовсім не лекалами або методиками, що оперують шаблонами, а досвідом попередників. Одразу зауважу, що звернення до так званого архетипового досвіду, а також до образів видатних особистостей — тільки одна з форм навчання себе креативному мисленню. Але це одна з найдієвіших форм. У тому разі, якщо не копіювати дії особистостей, а спробувати проникнути в спосіб мислення, отже, того, як вони приходили до тих чи інших рішень. Це й становить ядро геній-терапії — способу досягнення великих цілей з опорою на відомі образи.
— Звідки великі черпають ідеї, здатні здивувати світ?
— Давно помічено, що нові проривні форми самовираження, феноменальні задуми, новаторські думки, зазвичай, «спливають» на незахищених догматичними канонами стиках наук, дисциплін, напрямів. Якщо дивитися на верхню частину піраміди, маючи на увазі реалізовану ідею на її вершині, то не можна не звернути уваги на визначальну ознаку будь-якого нововведення. А саме — це нове неодмінно випирає із загального контексту світових досягнень як перетинання, доповнення, уточнення, поглиблення раніше створеного й впровадженого в повсякденне життя цивілізації.
Візьмемо для ілюстрації відомий майже кожному психоаналіз Зиґмунда Фрейда. Сам він по суті лише оформив і склав до купи ті досягнення, що опинилися на перехресті медицини його часу, філософії, психології, — ідеї філософів Фрідріха Ніцше і Серена К’єркегора, медиків Жана Мартена Шарко і Йозефа Брейєра. І фактично створив «нове перехрестя».
Цікаво, що народження ідей прямо пов’язане зі способом мислення, професія тут вторинна. Скажімо, математик Річард Бендлер і лінгвіст Джон Гріндер створили революційний напрям у психології — НЛП, або нейролінгвістичне програмування.
Якщо придивитися уважніше, то це лише глибокі жолоби, що «розбігаються» від центральної ідеї вже самого Фрейда, тобто маємо справу зі стикуванням психоаналізу з іншою наукою або напрямом досліджень. Кожна нова революція в галузі вдосконалення психоаналітичної думки з’являється на перехресті наук.
Цей принцип характерний для будь-якої галузі людської діяльності. Якщо ви хочете знайти виняткову ідею, варто вивчати «стики», межі різних галузей діяльності, куди проник допитливий розум невтомного дослідника. От що з цього приводу зазначив дослідник Роберт Ділтс: «Мудрість виникає за жагучої відданості постійному процесу бачення кількох перспектив і прийняття різних точок зору».
— Які є джерела креативного мислення?
— Звісно, деякі імпульси можна одержати від найближчого оточення: батьків, учителів, родичів і знайомих. Так, Нільс Бор ідею фізики одержав від тітки, Софія Ковалевська і Микола Реріх — від оточення, яке відвідувало родину. Олександр Македонський, Ганнібал, Вінстон Черчілль, Руперт Мердок (сучасний медіамагнат) мали посил ідей від батьків і стали продовжувачами їхніх починань. А для когось нова ідея стає наслідком тривалого захоплення.
Відомий конструктор танків Олександр Морозов, що в 60-х створив у Харкові танк нового покоління (Т-64), виріс із діловода заводу паротягів. Спочатку він копіював креслення, сам став креслярем і конструктором, беручи участь у конструюванні перших гусеничних тракторів. А вже потім добрався до танків, причому спочатку був учасником розробок прототипів знаменитого Т-34. Ніщо не народжується негайно, великі ідеї визрівають роками.
Надто важливим для розвитку креативного мислення є активне використання візуальних уявлень. Альберт Ейнштейн стверджував: «Уява набагато важливіша, ніж знання». Великий теоретик знав, що казав. Варто зауважити, що досвід попередників завжди був Клондайком для будь-якого шукача ідей. Досвід попередників можна й потрібно використовувати. Комп’ютерний геній Білл Гейтс говорив: «Я прочитав про Наполеона більше, ніж будь-хто; я прочитав усе, що міг, про Леонардо да Вінчі і Франкліна Рузвельта». І річ тут зовсім не в тім, щоб, читаючи про Наполеона, стати видатним полководцем. Принципи переможця придатні для будь-якої площини дії.
Щоб проникнути у світ творців ідей, необхідно міркувати і чітко уявляти, до яких цілей вони прагнули, як і що саме вони робили. Осмислити, як діяли. Наприклад, якщо це влада, — уявіть ухвалення складного рішення, відповідальність. Побачте конкретні обличчя — портрети, прочитайте конкретні висловлювання — цитати, епіграфи. Проведіть асоціативну лінію між образом і продуктом творчості. Уявіть, як саме діяли б ці колоси, якби зіштовхнулися з нашими проблемами, з рішенням наших життєвих завдань.
— Але ж без живого оточення не обійтися?
— Справді, ще однією вправою є активне формування свого оточення. Можна не просто надати собі деяку допомогу, організувавши одну або кілька зустрічей з видатними сучасниками, а й змінити свою долю.
Пабло Пікассо, скандальний і надзвичайно плідний живописець, у справі використання сучасників був узагалі непереборний: відомих людей він хитромудрими трюками зазивав на зустрічі, вочевидь, з метою розширити уявлення про світ ідей. Так було з Марком Шагалом, Чарлі Чапліном і ще з кількома його відомими сучасниками.
Продуктивне використання оточення взаємно збагачує. Це вже прямий шлях до партнерства. Варто тільки згадати всесвітньо відомі «спайки» особистостей: Карл Маркс і Фрідріх Енгельс, Готліб Даймлер і Вільгельм Майбах, Білл Гейтс і Пол Аллен та інші. Різні між собою, вони вміли так доповнювати один одного, що кожний міг реалізовуватися «тільки у своїй» галузі, виконувати «тільки свою» місію. Так, Майбах проектував мотори, а Даймлер знаходив їм застосування, причому результати щораз були дивовижні. Кожний із двох був унікальний, і разом вони вартували одне одного: Даймлер створив найбільше підприємство, Майбах — майже ідеальне конструкторське бюро. У підсумку Майбахом була розроблена, а Даймлером запущена в серію концепція автомобіля, що служила людству наступні дев’яносто років.
Але, звичайно, чим ближче учень зуміє підійти до свого безпосереднього поля діяльності, тим більшу значимість матиме досвід попередників саме в цьому різновиді діяльності. Що зробив Отто фон Бісмарк, коли, нарешті, був призначений канцлером? Правильно, він пішов до Меттерніха — найбільшого професіонала, з яким реально міг порадитися.
Для чого ці вправи? Тільки для того, щоб навчитися пропонувати новий формат. Це те, чого не вистачає ідеям. Приміром, цікавий урок дали всі ті ж невтомні й оригінальні Даймлер і Майбах. Вони першими здогадалися поставити автомобільний двигун на човен, і домоглися надзвичайного рекламного результату.
Словом, треба думати й діяти!
Володимир КОСКІН, фото автора

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».