Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 26 Вересень 2014 03:00

Похмурий портрет, або останнє попередження людству

Rate this item
(0 votes)

Спек­такль, що по­пов­нює ре­пер­ту­ар те­ат­ру, вва­жає­ть­ся прем’­єрою про­тя­гом усь­ого те­ат­раль­но­го се­зо­ну. Про­те справж­нє ди­во на­ро­джу­єть­ся са­ме під час пер­шо­го по­ка­зу. Хви­лює­ть­ся ре­жи­сер, хви­люю­ть­ся ак­то­ри і по­стій­ні гля­да­чі. Са­ме та­кі при­єм­ні хви­лю­ван­ня не­що­дав­но до­ве­ло­ся від­чу­ти ко­лек­ти­ву Ки­їв­сько­го ака­де­міч­но­го те­ат­ру «Ко­ле­со», адже тут на­ро­ди­ла­ся но­ва ви­ста­ва — «Пор­трет пла­не­ти, або По­пе­ре­джен­ня не­ро­зум­но­му люд­ству».

Автор п’єси, за якою була створена вистава, відомий швейцарський прозаїк і драматург Фрідріх Дюрренматт. Його романи і новели, філософські притчі та п’єси сповнені гротеску й фантастики. Парадоксальні за самою своєю суттю, вони не дають однозначних відповідей на одвічні питання, проте змушують замислюватися над найголовнішим. Однією з центральних у творчості письменника є тема відповідальності людини за долю планети, що найповніше була втілена в одній із пізніх його п’єс — «Портрет планети».


Цей твір, по суті, є реквіємом по нерозумному людству і, водночас, сатиричною пародією на його історію від часів Адама до наших днів. А дійовим особам умисно були надані біблійні імена: Адам, Єва, Каїн, Авель, аби показати загальнолюдський масштаб трагедії, що відбувається. У п’єсі відсутній єдиний сюжет — портрет планети накиданий окремими штрихами. Автор надає своїй оповіді досить несподівану форму, близьку до кінематографічної техніки швидкого монтажу. Наче кадри на екрані, одна сцена змінюється іншою, стрімко розкручуючи дію п’єси.
За півтори години сценічного часу людство проходить шлях від печерного канібалізму до космічних польотів, але й на високому щаблі розвитку люди все ще нагадують своїх первісних предків, котрі бродили в непрохідних джунглях і знищували собі подібних. Характерно, що екологічну загрозу Дюрренматт вважає доступнішою для сприйняття, ніж ядерну. А сама природа, сонце немов бунтують проти нерозумного використання людиною Божого дару життя.
І хоча завершується твір жахливою реальністю загибелі світу, проте її не потрібно сприймати буквально, адже письменник лише застерігає і змушує замислитися над тим, до чого можуть призвести безумне знищення собі подібних, політична неохайність і байдужість до усього Всесвіту, а також залишає світові шанс на виживання. Можливо — останній.
На сцені можна побачити чотирьох чоловіків (Олександра Бірюкова, Вадима Лялька, Станіслава Кокольнікова, Дениса Драчевського) та чотирьох жінок (Наталію Надірадзе, Валентину Бойко, Марію Грунічеву, Ольгу Армасар). І неможливо когось виділити, адже кожна з ролей, по суті, є головною.
Гру акторів доповнює вдале художнє оформлення сцени (художник-постановник Олег Татаринов), що надає дії певною мірою містичності. А біблійні тексти, які за кадром декламує Владислав Пупков, — привід задуматися над тим, що людство пішло зовсім не тим шляхом, на який йому вказав Творець.
«П’єса була написана ще далекого 1971 року, але здається, що створена лише вчора. Я дуже вдячна глядачеві, що так тепло зустрів цю непросту постановку. Впевнена, що разом ми обов’язково переможемо», — наголосила художній керівник театру «Колесо», народна артистка України Ірина Кліщевська. А по-іншому і бути не може.
Єдуард ОВЧАРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».