Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Квiтень 25, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 29 Липень 2016 12:30

Втрачене покоління, чи біблійна історія?

Rate this item
(0 votes)

Ни­ні у Ки­їв­сько­му ака­де­міч­но­му Мо­ло­до­му те­ат­рі ак­тив­но ді­ють три сце­ни — ос­нов­на, ка­мер­на та мік­ро­сце­на. Ко­жен із цих те­ат­раль­них май­дан­чи­ків до­слі­джує люд­ську осо­бис­тість, її міс­це у су­спіль­стві.

Цікавим творчим експериментом стала одна з нових вистав — «Іграшка для дорослих», яку за п’єсою молодого драматурга Ярослави Пулинович «Він зник безвісти» поставив режисер і актор Володимир Цивінський.
П’єса «Він зник безвісти» відразу після виходу у світ викликала бурхливі суперечки і спонукала до розмови про сучасне суспільство загалом. За фантасмагоричною оболонкою п’єси про двох покинутих дітей насправді приховуються гострі соціальні та духовні проблеми.

У головних персонажів Лесі та Гліба зник батько. Де він, що з ним — нікому не відомо. Та й схоже, що ці питання мало кого хвилюють. Гліб схиблений на ляльках із сексшопу, які він скуповує і зберігає в шафі. Леся, навпаки, поведена на своєму братові і ладна на все, аби він лише звернув на неї увагу. Ярослава Пулинович малює холодний світ майбутнього, місце людей в якому зайняли бездушні ляльки. Та й люди від них вже мало чим відрізняються.
Як зізналася автор, ця п’єса зовсім їй не властива. На відміну від інших творів драматурга, вона написана не в реалістичному ключі. Однак твір розповідає про сучасне молоде покоління, яке Ярослава бачить як втрачених людей. «Смисли зникають. Людина забуває, що для щастя потрібно жертвувати. Зникає саморефлексія, совість. Усе можна. Немає внутрішніх кордонів», — розповіла Я. Пулинович в одному з інтерв’ю. Саме про це п’єса. А ще вона про Бога.
Поставити цю виставу Володимиру Цивінському запропонував художній керівник Молодого театру Андрій Білоус. З першого погляду могло здатися, що це твір про складне життя російської глибинки. До речі, всі ці соціальні проблеми близькі й українському глядачеві, а завдяки українському перекладу Ярослава Геляса складається враження, що цей твір написаний про нашу країну. Режисер побачив у ньому біблійну історію про втрачений рай. Про людей, які шукають і не можуть знайти свого місця у жорстокому сучасному світі.
Новий спектакль — одна з багатьох постановок, в якій режисер та актори намагаються говорити про те, про що всі навколо домовилися мовчати. Вже саме за це її варто переглянути.
Допоки вистава не збирає аншлагів, але Володимир Цивінський вважає постановку найкращою на сьогодні своєю режисерською роботою. Втілити задум у життя йому допомогли народна артистка України Лідія Вовкун, молоді актори Дар’я Баріхашвілі, Олег Корушко, Олексій Нежурко, Олександр Ромашко, Олена Узлюк, Борис Георгієвський та інші.
Залишається сподіватися, що вистава ростиме, у неї з’являтимуться нові прихильники. Уже зараз можна сказати, що новий спектакль змушує багато над чим замислитися вдумливого глядача. А декому він, можливо, допоможе щось змінити у своєму житті.
Едуард ОВЧАРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».