Виконані в різних художніх стилях (модерн, ренесанс, готика, бароко) приміщення багато оздоблені ліпниною і позолотою, мають надзвичайно декоративні розписи стін і стель, дерев’яні різьблені панелі, підлогу з різноманітним малюнком художнього паркету, кольорові вітражі тощо. Відтепер цей декор становить коштовне облямування для творів образотворчого мистецтва.
У трьох залах другого поверху репрезентовано збірку скульптури з фондів Київського національного музею російського мистецтва. Цією виставкою розпочато великий проект щодо створення у філії КНМРМ «Мистецький центр «Шоколадний будинок» постійно діючого музею скульптурних робіт і творів декоративноприкладного мистецтва.
«На сьогодні це перша спроба систематизовано представити роботи скульпторів ХХ століття — українських митців і митців, пов’язаних з Україною», — розповів директор Мистецького центру Володимир Радченко. За його словами, переважна більшість творів раніше не виставлялась і глядачі побачать їх уперше. Глядачі матимуть змогу ознайомитися зі скульптурою, створеною у період 1975–1985 років, коли мистецтво поступово позбавлялось ідеологічного пресингу, почали з’являтись оригінальні роботи філософського змісту, сповнені символів і алегорій.
У залах представлено роботи митців трьох поколінь: від найстаріших київських скульпторів — Юлії Укадер, яку називають творцем ідеальних жіночих «ню», і відомого майстра вітчизняної анімалістики Юрія Рубана (автора скульптур біля входу до Київського зоопарку) до послідовників шістдесятників — Михайла Грицюка, Юлія Синькевича, Олега Косткевича та представників покоління, що розпочало свою творчу діяльність на початку 1970х років: Євгена Прокопова, Володимира Шишова, Володимира Протаса. Експоновано також роботи російського митця Олега Комова, литовського художника Римантаса Даугінтіса, вірменського скульптора Акопа Ішханяна.
Бронзові, мармурові, дерев’яні скульптури оспівують людинутворця, що фізично і духовно перебуває у гармонії з навколишнім світом. Експозицію доповнено рисунками студентів Київського державного художнього інституту, наданими Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури.
Ніна МАКСИМОВА