Цього року у лицарських боях виявили бажання взяти участь 35 клубів історичної реконструкції, до складу яких входять 160 осіб. Географія учасників турнірів охоплювала майже всю Україну — Суми, Харків, Київ, Одеса, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кіровоград, Житомир, були навіть представники Донецька.
Під час фестивалю ремісники проводили майстер-класи з гончарства, плетіння лози, виготовлення ляльок-мотанок, ліплення з тіста, плетіння зі стрічок тощо. На ярмарку були представлені різноманітні вироби ручної роботи: вишиванки, лиття, глиняний посуд, творчі доробки з дерева, каменя, шкіри. Крім цього, була підготовлена розважальна програма для дітей, а музичний супровід фестивалю забезпечували гурти з Тростянця, Сум та Києва. Та найбільше глядачі, як і в минулі роки, чекали саме лицарських боїв.
Відразу після урочистого відкриття фестивалю та параду команд відбулися бої у номінації «Бій за прапор». Завдання кожної команди, яка складалася з 15 бійців, — відібрати прапор у супротивника і пронести його через усе поле. У цих та інших групових боях потрібна була не тільки сила, але й вміння, а також відчуття колективу, адже яким би сильним та вмілим не був боєць, він нічого не зможе досягти, якщо не відчуватиме поруч підтримки товариша. У досить серйозній боротьбі у цих боях перемогу виборола команда «Бугуртний союз».
Проте чи не найбільша увага глядачів у перший день фестивалю була прикута до боїв у номінації «Щит-Меч», показати свою вправність у якій виявило 56 учасників практично з усіх куточків України. Боротьба тривала до десяти очок, за вдалий удар учасники боїв отримували від одного до трьох очок залежно від того, в яку частину тіла був нанесений удар.
Однією з родзинок цьогорічного фестивалю стали показові виступи школи козацького гарту «Хорс» із Дніпропетровська. Ці виступи внесли риси національного колориту у фестиваль, дали глядачам заряд особливої енергетики. Коли дивишся на спортивні танці нащадків українських козаків, то виникає почуття гордості за свій народ, що його не зламали найбільші випробування і який, безумовно, переможе і тепер.
Другий день фестивалю розпочався з лучного турніру. Щоправда, особливої інтриги тут не було, бо відразу визначився лідер — клуб «Сіра ліга» з Києва. Команди цього клубу «Ліга-1» та «Ліга-2» з перших хвилин вийшли у лідери і досить легко здобули перше та друге місця. А член клубу Роман розповів, що лише з боку може здатися, наче влучно стріляти з лука так легко. Насправді за цим стоять роки наполегливих тренувань.
Досить емоційними виявилися бої в номінації «Повноконтактні бої». При цьому знадобилися не лише вміння блискуче наносити удари та відбивати такі ж удари супротивника, а й здатність вміло розподілити свої сили. Та, напевне, найжорсткішими і найбільш емоційними були бої «5 на 5», в яких діяли правила контактних боїв. Тут найбільше гравців отримували травми, найбільше було і жовтих карток. Деякі бої, якщо одна команда значно переважала за своїм рівнем, закінчувалися досить швидко.
Разом із тим схожі за рівнем команди проводили тривалі і напружені бої, під час яких суддям було досить складно визначити переможців. Доводилося навіть використовувати записи, здійснені на відеокамери. Чим ближче до фіналу, тим пристрасті все більше розпалювалися. Свого ж піку емоції досягли, коли за третє місце вийшли змагатися команди «ДЗХ–Гриби» та «Кешихтен». Запеклий бій тривав до останнього.
І якщо у звичайних боях переможець визначається за 2–3 раунди, то цього разу їх знадобилося цілих п’ять. Аж доки «Кешихтен» у прямому значенні цього слова просто вирвав перемогу. У той же час у фіналі команда «Хонер» досить швидко перемогла команду «Кулак Ісуса — Шарухань — Євросоюз».
Та багато глядачів із нетерпінням чекали саме фінальних боїв у номінації «21 на 21», які є найбільш видовищними. Оскільки на ристалище виходили відразу 42 бійці. Недарма цю номінацію називають королевою лицарських боїв. У королівській номінації цього разу не були рівних команді «Бугуртний союз», яку глядачі встигли добре запам’ятати ще у перший день проведення фестивалю.
Дати йому фахову оцінку ми попросили керівника Київського клубу історичного фехтування В’ячеслава Зарубіна.
«Дуже хороша організація фестивалю, все продумано до дрібниць. Хотів би подякувати особисто тростянецькому міському голові Юрію Бові, який узяв активну участь у його підготовці та проведенні. Пристойний призовий фонд. Досить представницький склад учасників. Нині в Україні проводиться ціла низка подібних фестиваль, але найвищий професійний рівень саме у фестивалів, що відбуваються у Парку «Київська Русь» і в «Старій фортеці». Всі інші значно поступаються», — підсумував пан В’ячеслав.
У декого може виникнути запитання, а чи не занадто велика розкіш у такий непростий час, який зараз переживає Україна, проводити такі заходи? Але по-перше — цей захід є самоокупним, а по-друге — частина зароблених на ньому коштів буде використана для допомоги воїнам АТО. Зокрема, будуть закуплені амуніція та бронежилети.
Едуард ОВЧАРЕНКО