Тому рішення двох коаліційних фракцій — БПП та «Народного фронту» — про підтримку президентської ініціативи не стало сенсаційним.
Відтак перед вступом нового керівника НБУ на посаду доцільно буде зробити невеличкий історичний екскурс, пов’язаний із фінансовою системою держави. Зрештою, постать керівника Нацбанку завжди привертала до себе значну суспільну увагу...
Отже, першим очільником НБУ в далекому 1991-му був призначений Володимир Матвієнко. На цій посаді він здійснив масштабну організаційну роботу зі створення центрального банку країни, побудови дворівневої банківської системи, проведення реєстрації перших українських комерційних банків.
Також Матвієнко запам’ятався як ініціатор створення української національної валюти — гривні. Саме ним були затверджені зразки перших купюр, закладено основи для самостійного випуску українською державою власних грошових знаків.
Попри те що грошову реформу було проведено через чотири роки після відставки Матвієнка з посади керівника НБУ, на перших купюрах, випущених в обіг, стояв саме його підпис.
А ще — в перші місяці існування вітчизняного центрального банку було створено Національну скарбницю, Банкнотно-монетний двір, розпочато формування сучасної системи електронних платежів.
У березні 1992-го Національний банк України очолив Вадим Гетьман. За недовгий час його головування (до грудня того ж року) вдалося сформувати нову організаційну структуру, запровадити інноваційні технології.
Також повноцінно запрацювала державна скарбниця, було завершено формування статутного фонду НБУ, започатковано стабілізаційний фонд національної валюти та утворено офіційний валютний резерв Нацбанку. Завдяки зусиллям Вадима Гетьмана Україна вступила до МВФ та ЄБРР, було розпочато торги на валютній біржі Нацбанку.
Показовий факт: з усіх колишніх очільників Національного банку Вадим Гетьман — єдиний, хто не дожив до сьогоднішнього дня. Його було вбито майже 20 років тому, у квітні 1998-го. Вбивця — Сергій Кулєв — засуджений до пожиттєвого ув’язнення і дотепер перебуває у в’язниці.
Після відставки Вадима Гетьмана Нацбанк очолив Віктор Ющенко, котрий керував фінансовою системою України з 1993-го до 1999-го. Ці роки пов’язані з якісно новим етапом вітчизняної економіки: у 1996-му в обіг вводиться гривня як національна грошова одиниця.
Внаслідок грошової реформи стало можливим створення стабільної фінансової ситуації в державі і перетворення грошей на важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку.
Водночас саме за перебування в НБУ Віктора Ющенка Україна пережила фінансову кризу 1998-го, коли українські громадяни вперше відчули на власних гаманцях, що таке суттєва девальвація. Сам же Ющенко з крісла глави Нацбанку наприкінці 1999-го перебрався у кабінет Прем’єр-міністра України.
Віктора Ющенка замінив його тодішній заступник Володимир Стельмах. Упродовж 2001–2002 років НБУ знизив рівень облікової ставки, зменшив нормативи обов’язкового резервування та запровадив нові механізми рефінансування банків.
Дії Нацбанку під головуванням Володимира Стельмаха сприяли зростанню заощаджень населення та суб’єктів господарювання, а також розвитку кредитних відносин.
Утім, наприкінці 2002-го з політичних міркувань Верховна Рада проголосувала за зняття Стельмаха з посади і підтримала кандидатуру Сергія Тігіпка. Його головування передусім запам’яталося тим, що НБУ кардинально змінив зовнішній вигляд гривні. Сам же Тігіпко пробув на посаді два роки, перманентно відволікаючись на активну політичну діяльність.
Відтак уже за два роки парламент знову повертає на пост голови Нацбанку Володимира Стельмаха і саме під час його другої каденції НБУ переживав глобальну фінансову кризу. У сфері заходів з фінансової стабілізації були задіяні антикризові заходи, що спрямовувалися в першу чергу на врегулювання проблемних питань саме у банківському секторі.
Зокрема, з метою припинення лавиноподібного закриття депозитів фізичними особами НБУ своєю постановою заборонив дострокове закриття депозитів як фізичними, так і юридичними особами. Це дозволило припинити швидке вилучення коштів із вітчизняної банківської системи.
Після обрання президентом Віктора Януковича важелі правління в Нацбанку перейшли до Сергія Арбузова. Нічим особливим його діяльність не відзначалася, однак певне умовне «досягнення» нинішній мешканець Росії все ж таки має — на час свого головування від був наймолодшим очільником національного банку в Європі.
Після походу Арбузова в уряд — на пост першого віце-прем’єр-міністра — крісло голови НБУ на нетривалий час дістається Ігорю Соркіну. Цей банкір очолював головну фінансову установу країни до перемоги Революції Гідності. Як і багатьох представників попередньої влади, Соркіна було оголошено в розшук після підозр у масових фінансових зловживаннях часів перебування при владі Віктора Януковича.
Стовідсотково «перехідним» головою Нацбанку можна вважати нинішнього першого віце-прем’єра Степана Кубіва. Він керував НБУ найкоротший термін — менше чотирьох місяців, з лютого по червень 2014-го.
Саме тоді Радою НБУ було ухвалене рішення про відмову від фіксованого валютного курсу. Відтоді офіційний курс гривні до долара США визначається як середньозважений курс продавців і покупців, що склався протягом поточного дня на міжбанківському валютному ринку України.
Подальша трирічна діяльність наступниці Кубіва — Валерії Гонтарєвої ще надто свіжа в пам’яті, щоб про неї детально згадувати. Тим паче що чимало фінансових прорахунків чинної влади експерти пов’язують саме з діяльністю пані Гонтарєвої.
Звісно, її особа, вочевидь, занадто демонізується окремими політиками, однак і говорити про якісь явні успіхи з моменту її приходу в НБУ і до добровільної відставки особливих підстав немає.

Руслан ІВАНІВ