Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Липень 24, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 29 Липень 2016 11:29

Перспективи воєнного стану: за і проти

Rate this item
(0 votes)

Ук­ра­їн­ський по­лі­ти­кум не­що­дав­но зно­ву роз­по­чав чер­го­ві дис­ку­сії з при­во­ду ду­же не­прос­то­го пи­тан­ня: мож­ли­во­сті ого­ло­шен­ня в дер­жа­ві во­єн­но­го ста­ну. 
Влас­не, в цьо­му не­має ні­чо­го див­но­го, ос­кіль­ки ос­тан­ні­ми дня­ми си­ту­ація в зо­ні про­ве­ден­ня ан­ти­те­ро­рис­тич­ної опе­ра­ції вже вкот­ре за­гос­три­ла­ся.

За­гос­трен­ня си­ту­ації
Нещодавно Міністерство закордонних справ навіть оприлюднило офіційну заяву, в якій вимагає «посилити політикодипломатичний тиск на Кремль із метою зупинити небезпечну ескалацію напруженості на Донбасі». За свідченнями очевидців, ситуація на фронті справді непроста.

Так, дані, надані штабом АТО, свідчать, що бойовики, за підтримки російських військових, почали обстрілювати українські позиції цілодобово.
Диверсійнорозвідувальні групи стали частіше навідуватися на позиції Збройних Сил України, а їхня діяльність та тактика стали професійнішими, що свідчить про наявність у складі диверсантів кадрових військових. Експерти також вказують на те, що останнім часом так звана армія ДНР/ЛНР також зазнала значних змін. Скажімо, бойовикам нерідко відмовляють у звільненні з цієї самої «армії». Багатьом навіть, нібито, доводиться звертатися до «прокуратури», оскільки подібні заяви просто не розглядаються у «штабі».
Значною мірою це пов’язано з тим, що за час нинішнього конфлікту непотрібний «матеріал» уже відсіявся. А більшменш придатних для «служби» фахівців просто не відпускають, щоразу тугіше закручуючи гайки ієрархії та не перестаючи постачати до недореспублік з Російської Федерації техніку й особовий склад.
Ще одна організаційна інновація в лавах ворога, згідно з повідомленнями розвідки, зводиться до того, що корпусну систему псевдореспублік остаточно замінили єдиним оперативним командуванням. Це фактично означає цілковите перепрофілювання всього «республіканського» на російське. І подібні глибинні трансформації, передусім, свідчать про активізацію на фронті.
«Лише протягом 22—24 липня бойовики за підтримки Російської Федерації 189 разів обстрілювали позиції Збройних Сил України. При цьому продовжує демонстративно і зухвало використовуватися озброєння, яке давно мало бути відведене від лінії розмежування згідно з Мінськими угодами», — наголошується в заяві вітчизняного Міністерства закордонних справ.
Варто наголосити на неспокійній ситуації і поза зоною АТО. Значно зросла кількість повідомлень про можливі терористичні атаки, замінування. Суспільство приголомшене зухвалим убивством журналіста Павла Шеремета. Почастішали напади й на інших журналістів, а до Києва три тижні мандрувала Хресна хода прочан Української православної церкви Московського патріархату. Заклики таких «ходаків» нібито стосувалися миру, однак викликали абсолютно неоднозначну реакцію серед більшості мешканців нашої держави.
Усі ці події експерти пов’язують з активізацією спецслужб Кремля, які майстерно працюють над створенням негативного психологічного тла всередині українського суспільства.


Адек­ват­на від­по­відь?
Вочевидь, саме всі ці перелічені події спонукали секретаря Ради національної безпеки та оборони Олександра Турчинова оголосити про можливість розглянути питання про запровадження воєнного стану. «У разі продовження цих небезпечних тенденцій, Україна вживатиме всіх необхідних заходів для захисту цілісності нашої країни та безпеки громадян, аж до внесення до порядку денного РНБО питання щодо запровадження воєнного стану», — зазначив Турчинов.
Подібні заяви секретаря РНБО начебто виглядають логічними та своєчасними. Утім, не варто забувати, що лунають вони вже не вперше. Так, про подібні наміри він оголошував рік тому після чергової ескалації конфлікту на Донбасі. Тоді сепаратисти за підтримки Кремля чинили тиск на українську владу напередодні голосування парламентом за зміни до Конституції щодо особливого статусу самоврядування на деяких територіях Донецької та Луганської областей.
«Хочу сказати: якщо Росія піде на зрив Мінських угод (а для цього, на жаль, все сьогодні робиться), безумовно, ми будемо діяти відповідно до викликів, які стоятимуть перед країною. Якщо буде активне застосування російських військ, звісно, ми змушені будемо запровадити воєнний стан і проводити більш потужну мобілізацію всього потенціалу, який є в країні», — заявляв Олександр Турчинов у серпні минулого року.
Причому, незадовго до цих заяв — у липні того ж таки 2015го — Президент Петро Порошенко підписав секретний указ, за яким набирало чинності рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо нейтралізації загроз державній безпеці». До цього Глава Української держави також неодноразово наголошував на необхідності введення воєнного стану в разі організованого наступу агресора на Донбасі. Себто торік у питанні можливого запровадження воєнного стану в державі українське керівництво було абсолютно одностайним.
Цього ж разу, попри розуміння всіх викликів, перед якими постала Україна, та поки що єдність у діях, що стосуються національної безпеки, Петро Порошенко не надто радо вітав заяви Олександра Турчинова. Президент не підтримав ідею запровадження воєнного стану та підкреслив, що це лише ускладнить внутрішню ситуацію в країні.
«У воєнному стані заборонено постачання зброї, продукції подвійного призначення, а нам потрібно виграти війну», — вважає Петро Порошенко, зауваживши також, що Міжнародний валютний фонд не видає кредити країнам, в яких оголошений воєнний стан. Щоправда, виділення Україні чергового траншу від МВФ і так поки що відкладається. Причому, чимало експертів доволі скептично оцінюють навіть можливість отримання такого траншу у вересні, про що було попередньо повідомлено після нинішньої відмови.
Утім, повернімося до оборонних питань. Потрібно віддати належне нинішній владі в питаннях підготовки країни до війни. Попри всі зволікання, в законодавчій площині існують усі правові механізми для швидкого оголошення воєнного стану. Звичайно, не варто забувати, що таке рішення тягне за собою низку серйозних наслідків, адже передбачатиме й наступальні дії української армії, і законодавчо обґрунтоване тимчасове обмеження прав та свобод пересічних громадян...
Варто також нагадати, що український парламент ще торік вніс певні зміни до закону про правовий режим функціонування держави у разі запровадження воєнного стану. Зокрема, в документі йдеться про те, що необхідність введення воєнного стану має бути обґрунтована в указі Президента, якщо він вирішить його підписати. Також у законодавчій ініціативі, підтриманій депутатським корпусом, прописано заходи, яких може вживати військове командування спільно з військовими адміністраціями для встановлення правового режиму воєнного стану.
Вони, зокрема, можуть встановлювати посилену охорону важливих об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, вводити особливий режим їхньої роботи. Окрім цього зміни запроваджують трудову повинність для працездатних осіб, дозволяють використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно держпідприємств для потреб держави...
Потенційний воєнний стан супроводжуватиметься введенням трудової повинності для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення. Тобто, місцева влада має повне право «попросити» людину піти з попереднього місця роботи (якщо вона не пов’язана з оборонною сферою) і змусити працювати на забезпечення обороноздатності країни.

Військово-мирне протистояння
Зголосившись на формат мінських домовленостей, Президент Петро Порошенко фактично прирік себе на стратегію саме позиційної війни, під час якої умови миру залишаються частиною політичних компромісів. Не секрет, що впродовж свого існування ці самі мінські домовленості багато разів були піддані критиці з боку експертного середовища та політичних опонентів Глави держави.
Отож, і не дивно, що так звані політичні яструби намагаються протестувати настрої в суспільстві й виявити кількість потенційних прихильників вирішення ситуації на Донбасі за допомогою військових методів. Звичайно, така стратегія може бути аж надто ризикованою та змусити ворога діяти відкрито, зумовивши повномасштабний наступ.
З іншого боку, саме такими заявами політики можуть значно збільшити кількість прихильників. Враховуючи причетність Олександра Турчинова до політичного табору «Народного фронту» й слабкість позицій Президента, який поки що нічого іншого замість Мінських угод не запропонував, відбувається класичне політичне протистояння між партіями війни та миру.
Підтвердженням подібної гіпотези є подальші заяви секретаря РНБО про необхідність посилення оборони країни та збільшення бюджетних видатків на ці потреби.
«Ми маємо відпрацювати державне оборонне замовлення на 2017й рік, надаючи перевагу сучасним ракетним комплексам, потужним артилерійським системам, засобам ППО, радіоелектронної боротьби та радіотехнічної розвідки», — заявив Олександр Турчинов. Він також підкреслив необхідність чіткого виконання вимог Стратегії національної безпеки щодо фінансування сектора безпеки та оборони в розмірі п’яти відсотків від ВВП.
Своєю чергою, опоненти запровадження воєнного стану, вочевидь, цілком контролюють ситуацію у Збройних Силах. Так, у Генеральному штабі наголошують на неприпустимості будьяких наступальних дій з боку української армії. Представник Генштабу, полковник Анатолій Кравчук в одному зі своїх інтерв’ю заперечив інформацію ворога про те, що українські військові підрозділи щодня відвойовують у бойовиків 200—300 метрів позицій. «Якби Україна справді відбила ці землі, то ми втратили б політичну підтримку світової спільноти в Мінських угодах. І це, фактично, єдина причина, чому ми цього не можемо зробити», — сказав він.
Про крихкість Мінських угод, про пастки й небезпеки, які вони можуть нести, йшлося на всіх експертних та політичних рівнях. Саме в нинішній ситуації оголошення воєнного стану може стати в пригоді владі для досягнення певних тактичних цілей всередині українського суспільства, однак майже автоматично призведе до погіршення міжнародних відносин із західними партнерами.
Причому лідери багатьох держав — союзників України нині змушені перейматися майбутніми виборчими кампаніями. А дехто — Барак Обама — так і взагалі в ці дні завершує свою президентську каденцію. Відтак залишаються ризики зміни зовнішньополітичного вектора, скажімо, в разі перемоги кандидата в президенти США Дональда Трампа.
З іншого боку, оголошення воєнного стану саме зараз може відверто сплутати всі плани противника в методах ведення «гібридної» війни на території України, адже під час дії воєнного стану будуть запроваджені обмеження щодо проведення будьяких акцій протестів, масових зібрань тощо.
До того ж це — ще й можливість підстрахуватися на випадок можливих акцій громадської непокори через невдоволення економічною ситуацією. Утім, це вже тема для дещо інших роздумів.
Ярослав ГАЛАТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».