Новоспечений нардеп уже встиг двічі побувати у парламентських стінах: Руслан Богдан обирався за списками БЮТу в 2007-му та 2012-му роках, відтак його можна назвати парламентарем зі стажем. Яскравою законотворчістю за час свого попереднього депутатства не відзначався.
Натомість у лютому 2011-го був виключений із фракції БЮТ через голосування за внесення змін до Конституції в частині проведення чергових виборів парламенту та президента. Повернувся до Блоку Тимошенко за півтора року — в липні 2012-го після відповідного рішення фракції. Ще про пана Руслана можна сказати, що до Полтавської області, де він щойно виборов мандат, він не має жодного стосунку — народився і все життя проживає у Києві.
Інший новоспечений народний депутат від «Батьківщини» — Юрій Одарченко. Його мандат, здобутий на Херсонщині (за Одарченка проголосували 25% виборців), загалом є цілком заслуженим. Свого найближчого переслідувача — кандидата від БПП «Солідарність», голову Херсонської обласної ради Андрія Путілова — Одарченко випередив на вісім відсотків.
На момент виборів Одарченко працював директором ПАТ «Будівельна компанія «Будмеханізація» та очолював Херсонську обласну організацію партії «Батьківщина» і є депутатом Херсонської обласної ради. Робота в парламенті для нього — не нова, адже Одарченко обирався до Верховної Ради п’ятого, шостого та сьомого скликань. Двічі обирався депутатом Херсонської міської ради — у 1998-му та 2006 роках. З березня до липня 2014-го в найбуремніші постмайданні часи Одарченко був головою Херсонської облдержадміністрації.
Варто зауважити, що вибори на Херсонщині відбувалися не без ексцесів. Зокрема, упродовж 17 липня людей кілька разів лякали повідомленнями про замінування виборчих дільниць. Звісно ж, подібна інформація жодного разу не підтвердилася, однак на явку це вплинуло: 16% тих, хто прийшов на дільниці, — абсолютний антирекорд нинішніх довиборів.
Також двома народними обранцями поповнилася після 17 липня партія «УКРОП». Умовно такий успіх можна назвати компенсацією за торішню поразку лідера партії Геннадія Корбана у вільному на той час окрузі на Чернігівщині.
Отже, в окрузі № 23, що на Волині, впевнену перемогу здобула Ірина Констанкевич. За неї проголосувало 57,42% виборців. Найближчий переслідувач — висуванка «Батьківщини» Людмила Кирда отримала менше 13%.
Спостерігачі схильні вважати, що такий результат Ірині Констанкевич забезпечила особиста репутація та підтримка місцевого підприємця та політика Ігоря Палиці. Того самого, котрий є давнім бізнес-партнером дніпровського олігарха Ігоря Коломойського.
А ще Палиця знаний своїм депутатством у парламенті шостого та сьомого скликань і, звичайно ж, роботою керівником Одеської облдержадміністрації в часи найбільшої впливовості уже згадуваного Коломойського. Пан Палиця очолював Одеську ОДА, коли Коломойський керував Дніпропетровщиною. Власне, цей політик і зараз не сидить без роботи: Ігор Палиця — голова Волинської обласної ради.
Що ж до його протеже Констанкевич, то вона уже чотири роки є заступницею голови фонду Палиці. Вибір її кандидатури не був випадковим — відсутність прямих зв’язків із бізнесом та сильний академічний «бонус»: пані Ірина очолює кафедру української літератури в Луцькому Східноєвропейському національному університеті. Окрім цього, торік вона була обрана депутатом Волинської обласної ради від «УКРОПу».
Найзапекліша боротьба за мандат точилася на Івано-Франківщині. Фаворитом тут небезпідставно вважався брат міністра енергетики Ігоря Насалика Сергій. Причому це — саме той випадок, коли «лаври» відомого родича не мали вирішального значення, бо Сергій Насалик — мер міста Калуш.
Утім, 17 липня він обмежився лише другим місцем, отримавши підтримку 19,72% виборців. А перемогу тут святкував представник «УКРОПу», директор ТОВ «Бугіль», що в Івано-Франківську, Віктор Шевченко. За нього проголосувало 21,19%. В абсолютному вимірі різниця з Насаликом становить якихось 765 голосів (!!!), що демонструє неабияку напругу боротьби за депутатство.
Незважаючи на успіх Віктора Шевченка, не можна пройти повз факти значної кількості порушень з боку його штабу, котрі були зафіксовані представниками громадської організації «ОПОРА». Хоча на виборах, як і в спорті, переможців, як правило, «не судять»...
Ще на двох округах перемогу отримали формальні самовисуванці. Формальні — тому, що насправді неабияку допомогу їм надавала партія влади. Вітчизняні політологи вважають, що БПП «Солідарність» досить гостро відчуває падіння власних рейтингів. Відтак вважала за краще проводити до Верховної Ради тих, хто напряму з брендом пропрезидентської партії не пов’язаний.
Наскільки вдалим виявився цей хід, ми остаточно дізнаємося лише на початку вересня, коли розпочне роботу наступна парламентська сесія. Однак уже тепер очевидно, що саме переможці округів № 27 (Дніпропетровщина) і 206 (Чернігівщина) є першими претендентами на поповнення складу нинішньої дуже нестійкої парламентської коаліції.
Отже, в місті на Дніпрі депутатський мандат виборола Тетяна Ричкова — за неї проголосувало 44,57% виборців. Опозиціонер до чинної влади Загід Краснов набрав 36,73%.
Про пані Тетяну відомо те, що вона — волонтерка і радниця міністра оборони України. А ще — перемога Ричкової відображає деяку корекцію у вітчизняному політикумі. Як уже було сказано, негласно її підтримувала пропрезидентська «Солідарність». А після того як висуванка «УКРОПу» Оксана Томчук офіційно зняла свою кандидатуру саме на користь Ричкової, шанси останньої на перемогу неабияк зросли. Нагадаємо: ще донедавна БПП та «УКРОП» вважалися опонентами. Нині ж, як бачимо, ситуація потроху змінюється, доводячи, що в політиці не існує постійних друзів чи ворогів, а є лише інтереси.
В окрузі № 206, що на Чернігівщині, ситуація була, мабуть, найпрогнозованішою. Ще задовго до 17 липня майже ніхто не сумнівався в перемозі Максима Микитася — столичного забудовника, президента Української державної будівельної корпорації «Укрбуд». Саме він і отримав підтримку 31,45% виборців.
Конкуренцію Микитасю склав хіба що висуванець «Батьківщини» Юрій Власенко (26,78% голосів). Решта кандидатів, серед яких представник Радикальної партії Дмитро Блауш, самовисуванець Григорій Ткаченко та екс-нардеп від БПП Єгор Фірсов, здобули менше 10% підтримки кожен.
Нарешті, у прифронтовому окрузі № 114, що на Луганщині, переміг представник партії «Наш край», підприємець Сергій Шахов. Його результат — доволі переконливий: 37,21%. Свого часу Шахов був депутатом Луганської обласної ради, де запам’ятався виступами з критикою Партії регіонів в часи її всесильності. Сьогодні активно допомагає українським військовим та медичним закладам, де лікуються поранені бійці.
Отже, довибори в семи вільних округах відбулися. І тепер у переможців є цілих півтора місяця, щоб уважно вивчити (чи повторити) правила парламентських буднів. Адже відразу після складання присяги їм належить поринути в суцільний політичний вир. З котрого, буває, не так уже й легко вибратися. Навіть за поодиноких випадків наявності такого бажання...
Ярослав ГАЛАТА