Напередодні сумних роковин журналісти побували у Зоні відчуження, відвідали промисловий майданчик Чорнобильської АЕС та підготували добірку маловідомих фактів про Чорнобильську АЕС.
Близько 60% території Зони відчуження стануть придатними для проживання людини уже за 30–60 років, адже ці землі навіть сьогодні є відносно чистими. Однак немає жодної економічної доцільності у поверненні населення в «зону», адже Північ України є малопридатною для ведення сільськогосподарської діяльності, тому у 6 разів менш заселена, ніж решта регіонів. Власне, саме через невисоку продуктивність місцевих земель більш ніж півстоліття тому ця територія була обрана для будівництва Чорнобильської атомної електростанції. Ще одна обов’язкова умова для будівництва АЕС — наявність достатньо великої водойми поруч (річка Прип’ять цілком підходила для цих цілей).
Щоб повернути населення на ці землі, доведеться витратити чималі кошти на проведення досліджень. Тому від цієї ідеї було вирішено відмовитися на користь проекту зі створення особливого заповідника та проведення наукових робіт із вивчення впливу радіації на організми видів, що неймовірно розмножилися на території без людей.
Ще 40% території «зони» ніколи не можна буде використовувати для проживання населення. Ну як ніколи? У 102014 році це, теоретично, було б можливо. Як відомо, землі навколо ЧАЕС забруднені кількома типами радіонуклідів. Період їх напіврозпаду становить від 29 і аж до 24 тисяч років! Як пам’ятаємо з курсу фізики, внаслідок напіврозпаду радіонукліди не зникають повністю, але їх стає вдвічі менше, ніж було. Отже, за більш ніж 100 тисяч років чорнобильські землі повністю очистяться, і там буде сприятливе для людини радіоекологічне середовище.
Туристичний інтерес до «зони» щороку лише зростає. Ймовірніше, це пов’язано з поширенням «культури постапокаліпсису» серед молоді. Зокрема, у 2015 році Зону відчуження відвідало більш ніж 17 тисяч туристів — це більше, ніж було у 2014 році. У зв’язку з цим Державне агентство з управління Зоною відчуження планує залучати приватний капітал та розвивати туристичний напрямок. Це принесе додаткові кошти у бюджет та дозволить підтримувати безпечні маршрути у належному стані. Однак об’єкти, які від часу та відсутності догляду починають руйнуватися, будуть закриті для відвідувачів.
Для порівняння: Зона відчуження у Білорусі повністю обмежена для відвідування сторонніми особами, ніякого туризму там немає. Однак раз на рік туди може будь-хто потрапити на цілком законних засадах — у день Радуниці. Так називається весняне свято — цього дня поминають померлих у східних слов’ян, що офіційно відзначається в Білорусі. Дозвіл на відвідування «зони» надається лише тим, у кого там були поховані родичі, але цією нагодою користуються всі охочі.
Близько 70% території Зони відчуження — це ліс. Ще 30% займають поля, які також поступово заростають. Торік, під час масштабних весняних пожеж, спричинених підпалом, згоріло аж 7% території. Однак до питання забезпечення пожежної безпеки у «зоні» ставляться більш ніж серйозно. Роботи з очищення лісу та підготовки протипожежних траншей ведуть 500 працівників підприємства «Північна пуща».
Після аварії на Чорнобильській АЕС рівень забруднення радіонуклідами річки Дніпро підвищився у 10–15 разів порівняно з доаварійними показниками. Попри це, рівень забруднення все ще не перевищує допустимі санітарні норми. Однак радіонукліди продовжують потрапляти у воду. Радіоактивні ґрунтові води «зони» стікають у річку Прип’ять, а звідти потрапляють у Дніпро, Чорне море та Світовий океан.
Протягом 30 років загальний вплив радіації у Зоні відчуження зменшився у 10 тис. разів, а завдяки будівництву першого саркофага радіаційні викиди в атмосферу з інженерних споруд 4 енергоблоку скоротилися в 125 разів. За цими холодними цифрами стоять життя і здоров’я майже 100 тисяч ліквідаторів.
У перші роки люди працювали довкола реактора з розрахунком радіаційної дози 25 рентген на особу. Отримати таке опромінення можна було за лічені хвилини, якщо не за секунди. Однак вибору не було, хтось мав встановлювати обладнання, зводити «Укриття-1», захоронювати радіаційно заражені землі, зносити будинки, вирубувати дерева і навіть відстрілювати домашніх тварин, що залишилися на опроміненій території...
Вага нового саркофага, об’єкту «Укриття-2», становить 30 тис. тонн. Це найбільша аркова споруда Європи і найбільший рухомий об’єкт такого розміру. У листопаді цього року монтаж арки буде повністю завершений, і її насунуть на старий саркофаг. Проектуванням та зведенням нового укриття завідує французька компанія Novarka. Саме її проект переміг на конкурсі. До цього ж 4-й енергоблок хотіли просто залити бетоном. Однак таке рішення не дозволяло б контролювати майже 200 тонн радіаційних відходів — усе, що залишилося від колишнього реактора.
Після введення конфайменту в експлуатацію у листопаді 2017 року Україна поки що залишатиметься сам на сам із Чорнобильською катастрофою, адже на разі немає жодних домовленостей із донорами щодо подальшого фінансування зняття ЧАЕС з експлуатації та проведення робіт з перетворення «зони» на екологічно безпечну систему.
Конструктивне рішення побудови саме аркоподібного саркофага дає можливість контролювати стан залишків реактора. Він стоятиме сто років, і за ці сто років людство має придумати, як розібрати та захоронити усі 200 тонн відходів. На жаль, поки що немає ні відповідного проекту, ні фінансування, ні напрацювань щодо концепції майбутнього сховища для таких відходів. Поки що передбачається розбирати залишки реактора за допомогою рoботів японського виробництва.
Найбільш забруднені території Зони відчуження непридатні для проживання населення, однак у теорії можуть принести Україні економічну користь, якщо розвивати там альтернативну енергетику. Встановлення вітряків та сонячних батарей вимагає величезних площ малопродуктивної землі, і в цьому плані найбільш забруднені землі «зони» мають досить привабливий вигляд.
Ще більш цікаво (і реально) виглядає проект із будівництва у Зоні відчуження твердопаливних котлів одночасно з насадженням спеціальних сортів верби, яка швидко росте. Однак все це — поки що лише у планах.
У «зоні» ще й до сьогодні проживають 158 самоселів. Попри те, що вони вживають воду та продукцію, взяті на заражених землях, середній вік жителів чорнобильських територій становить 80 років. Теоретично людина могла б повернутися на менш забруднені землі уже за півстоліття, але у цьому немає економічної доцільності.
Вартість досліджень, які довелося б для цього провести, непорівнювана з економічною вигодою, яку могло б принести заселення Зони відчуження. Тому ці землі будуть перетворені на заповідник і ще 100 тисяч років вільно дихатимуть без людей...
Руслана ЧЕЧУЛІНА, Дмитро СТРОКАЧ

Укрінформ

ДО 30-ї РІЧНИЦІ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

З метою врегулювання питання щодо поновлення права громадян, які працюють у зоні відчуження, на встановлення доплат постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. № 297 унесено зміни до постанови від 10.09.2008 р. № 831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження».
Це передбачено Законом України від 04.02.2016 р. № 987-VIII «Про внесення зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», йдеться в повідомленні Урядового порталу.
Розмір такої доплати названим особам становить 150% мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року.
* * *
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зустрівся з представниками громадських організацій, що опікуються соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обговорив нагальні проблеми соціального захисту чорнобильців і можливі шляхи їхнього вирішення, як повідомляє Урядовий портал.
В. Гройсман наголосив, що потрібно шукати варіанти вирішення нагальних проблем соціального захисту чорнобильців виходячи з наявних у держави можливостей: «З одного боку, треба підтримати чорнобильців і допомогти. З іншого боку, в такому економічному стані, який ми маємо сьогодні, можливості є надзвичайно обмежені, і нам потрібно знаходити правильні, ефективні рішення, які необхідні і будуть нам під силу».
Учасники обговорення окреслили головні проблеми соціального захисту чорнобильців, зокрема питання пенсійного забезпечення, виконання державних програм щодо фінансування лікування й забезпечення медичного страхування.
Співрозмовники погодилися із пропозицією міністра соціальної політики України Андрія Реви щодо розробки нового закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, спільно з представниками громадських організацій.
В. Гройсман підкреслив, що слід забезпечити систематичний, розрахований на довгострокову перспективу підхід до зміни системи соціального захисту.
Також доцільно об’єднати ресурси й можливості державного і місцевих бюджетів у виконанні державних програм.
«Нам потрібно знайти механізми взаємодії, щоб вирішити питання, які є, систематизувати пільги, які на сьогодні є, реалізувати їх, залучити місцевий бюджет і таким чином зробити декілька кроків, щоб вирішити проблеми», — наголосив Прем’єр-міністр.
* * *
Державна архівна служба України презентувала виставку документів, присвячену 30-й річниці аварії на Чорнобильській АЕС.
Виставка підготовлена на базі документів Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного, Галузевого державного архіву МВС України, Галузевого державного архіву СБУ, державних архівів Київської, Житомирської, Львівської та Рівненської областей.
Основна мета виставки — дати можливість кожній людині зробити власний висновок щодо причин, масштабів і наслідків Чорнобильської катастрофи, усвідомити, що у справі збереження навколишнього середовища та екологічної безпеки людства не існує сторонніх.
Відвідувачі виставки мали змогу ознайомитися з документами вищих державних і партійних органів влади УРСР й СРСР, що відображають перебіг катастрофи на Чорнобильській АЕС та її наслідки. Їхня унікальність у тому, що в одній експозиції вони віддзеркалюють повний цикл подій, які відбувалися, — від моменту ухвалення рішень та впровадження їх у життя до отримання інформації про їхню реалізацію.
Уперше увазі широкого загалу громадськості було запропоновано документи, що висвітлюють реакцію міжнародної спільноти на Чорнобильську катастрофу та позицію керівництва радянської держави щодо її інформування з проблем ліквідації наслідків аварії.
Усього на виставці репрезентовано близько ста маловідомих документів і фотоматеріалів, що допоможе об’єктивно оцінити квітневі події 1986 р., проаналізувати причини та усвідомити справжні масштаби Чорнобильської катастрофи.
Під час презентації виставки було продемонстровано кадри унікальних документальних фільмів з фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного про перші дні аварії на ЧАЕС та її руйнівні наслідки.
* * *
Упродовж 30 років після аварії на Чорнобильській атомній електростанції ситуацію з радіаційним забрудненням вдалося стабілізувати. Вплив радіації в зоні зменшився у 10 тис. разів.
Про це сказав голова Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Віталій Петрук.
За його словами, протягом останніх двох років роботи з будівництва нового безпечного укриття йдуть за планом.
«Маємо гарний прогрес, укриття будується за планом, арка буде насунута на об’єкт у листопаді поточного року, у 2017 р. вона буде здана в експлуатацію», — зазначив голова ДАЗВ й уточнив, що нині ведуться роботи із залучення нових інвестицій для проведення подальших робіт у зоні.
«З листопада 2017 р. після здачі об’єкта в експлуатацію Україна фактично залишається сам на сам з Чорнобильською катастрофою»,— сказав В. Петрук і повідомив, що ДАЗВ ініціює створення фонду радіоактивних відходів.
* * *
Національний банк України, вшановуючи подвиг ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, випустив пам’ятну медаль, виготовлену з нейзильберу, тиражем 20 тис. штук.
«На аверсі медалі на тлі стилізованої пошкодженої арматури зображено образ Пресвятої Богородиці, ліворуч
і праворуч від якого написи «Чорнобильська трагедія 1986/2016». Унизу праворуч розміщено логотип Монетного двору Національного банку України. На реверсі медалі розміщено стилізовану композицію — на тлі зруйнованої Чорнобильської АЕС група ліквідаторів; угорі напис півколом «Подвигу ліквідаторів присвячується», — йдеться в повідомленні прес-служби НБУ.
Національній банк України реалізує цю пам’ятну медаль за ціною 26 грн (її вартість у банків-дистриб’юторів потрібно уточняти безпосередньо у відділеннях). Придбати пам’ятну медаль можна в регіональних підрозділах Департаменту грошового обігу НБУ та у відділеннях АТ «Ощадбанк» й АБ «Укргазбанк».
Як повідомляв Укрінформ, 2016 р. оголошено роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи.

* * *

«Уряд уповноважив міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака підписати Третю угоду про внесення змін до Грантової угоди між Урядом України й Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» як Одержувачем і Європейським банком реконструкції та розвитку. Це передбачено розпорядженням від 20 квітня 2016 р. № 303-р.», — йдеться в повідомленні Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Зазначається, що це дасть можливість ЄБРР надати ДСП «Чорнобильська АЕС» додатковий грант у розмірі 40 млн євро для фінансування проекту РЯБ-СВЯП-2 (Рахунок ядерної безпеки для фінансування будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива).
Крім того, ухвалене рішення усуне загрозу зупинення будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2) через відсутність додаткових коштів.