Через проблеми, що мають фінансово-економічне та політичне забарвлення, темпи будівництва просуваються дещо повільніше, ніж передбачалося.
Та попри всі негаразди торік у Харківській, Луганській і Чернігівській областях було облаштовано близько 300 км протитранспортних ровів, понад 60 км контрольно-слідових смуг і близько 200 км рокадних доріг, майже 100 км загороджувального паркану, 2 опорних пункти на 120 осіб тощо.
На сьогоднішній день, за словами помічника голови Державної прикордонної служби України полковника Олега Слободяна, готовність усього комплексу становить близько 35%, а завершити його планується у 2021 році. Загалом на ці роботи вже витрачено 1,3 млрд грн, на 2019-й передбачено залучити ще 400 млн грн. Як вони будуть витрачені?
— Передбачається розгорнути значну кількість комплексів відеоконтролю та сигналізації, облаштувати 50 км протитранспортних ровів і майже 10 км сітчастої огорожі, — говорить пан Олег.
А також близько 48 км загороджень зі спіралі типу «Єгоза», прокласти 65,8 км рокадних доріг, обладнати 40 переходів рокадних доріг через складні ділянки. До планів ДПСУ входить також і реконструкція приміщень для підрозділів охорони кордону.
Реалізація проекту є найдешевшою з вартості у країнах, де вже подібні споруди зводились: в Естонії, Литві, Фінляндії. В Україні один кілометр обходиться для державного бюджету майже у два мільйони гривень.
Це з урахуванням і лінії інженерних споруд, і лінії фортифікаційних споруд, і всього комплексу візуально-технічного спостереження. Але безпека держави, наших громадян коштує набагато дорожче.
У Інтелектуального кордону є багато критиків, мовляв, він аж ніяк не убезпечить від проникнення на нашу територію російських танків чи бронетранспортерів з особовим складом.
Погодитись із такою думкою важко. Адже, як стверджують самі прикордонники, на тих ділянках, де вже побудовано інженерне обладнання, практично відсутні будь-які правопорушення: немає несанкціонованих перетинів державного кордону, контрабандного переправлення тих же сигарет тощо.
Військові експерти стверджують, що, маючи відповідну мережу військово-інженерних об’єктів, українські прикордонники будуть спроможні значно довше стримувати ворога, якщо він усе ж удасться до відкритого вторгнення. А потім підоспіють і армійські підрозділи.
Сергій ЗЯТЬЄВ
