Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Прийшла тепла пора. Почалися виходи й виїзди на природу, дехто вивів із комірчини велосипед, хтось ладить кросівки, аби бігти довкола рідного мікрорайону чи до сусіднього села на побачення...
Одне слово, ожили майже всі громадяни, але ж, ведучи активний спосіб життя, неможливо повністю виключити отримання травм. При зіткненні з будь-яким твердим, тупим предметом відбувається забій м’яких тканин і може з’явитися гематома, лікування якої вимагає розумного підходу.
У більшості випадків травми не настільки сильні, щоб звертатися з ними до лікарні.
Однак навіть удома важливо розуміти, як правильно проводити лікування гематом і синців. За порадами ми звернулися до фахівця — Ореста ЛОМНИЦЬКОГО, доцента, кандидата медичних наук.
В українців були свої рахунки до радянської влади. Адже вона принесла їм чимало горя і сліз. Чого варті лише голодомори, які забрали життя мільйонів українців! А виселення до Сибіру, на Колиму так званих куркулів, інших «ворогів народу», які там і загинули?
Та, незважаючи на подібні «експерименти», наші батьки й діди піднялися на боротьбу з фашистами: з перших днів війни понад 2 мільйони жителів України вступило в загони народного ополчення та винищувальні батальйони, які боролися з ворожими диверсантами.
9 ТРАВНЯ — ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ
У роки Другої світової війни українці воювали в арміях багатьох країн світу, протистоячи спільному ворогу — гітлерівській Німеччині та її союзникам.
За часів колишнього Радянського Союзу цей факт усіляко замовчувався: вважалося, що представники народів, які населяли імперію, могли перебувати лише в її війську. На тих же, хто опинявся в збройних силах третіх країн, влада дивилася з підозрою.
— Доля закинула мене до лав американської армії, — розповідав автору цих рядків Михайло Дорошук, який по закінченні Другої світової все ж повернувся до СРСР.
Теми нових книг — суперпрогнозування, поведінкова економіка, мистецтво і наука передбачення, нестандартний підхід до проблем...
Видавництво «Наш формат» дбає про підвищення інтелектуального рівня своїх читачів, тому до топової п’ятірки книжкових новинок квітня вони віднесли книги, які суттєво допоможуть кожному з нас у самовдосконаленні та саморозвитку.
Зокрема, видавці радять українським читачам книгу американського підприємця, засновника компанії Infinity Squared Media LLC Марка Менсона «Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем».
Який режисер не мріє мати свій театр? Їй пощастило. Можливо, допомогла «перебудова», скоріше — відданість улюбленій справі. У це важко повірити, але у 80-х у столиці театральним студіям, щойно створеним, пропонували маєтки на найживописнішій вулиці Києва. Так на Андріївському узвозі з’явилося «Колесо».
Наша співрозмовниця — чарівна й тендітна жінка, яка вже ось 30 років очолює театр. Актриса, режисер і художній керівник-директор Театру «Колесо», що на Андріївському узвозі, народна артистка України Ірина Кліщевська.
ТАКА ПРАКТИКА ВЖЕ СКОРО МОЖЕ СТАТИ РЕАЛЬНІСТЮ
З деяких пір в Україні охочі придбати нерухомість на первинному ринку почали ретельніше підходити до вибору забудовника та використовувати наявні механізми мінімізації ризиків, пов’язаних з інвестуванням у житлове будівництво.
Фахівці визнають: вітчизняний будівельний ринок стає цивілізованішим та починає працювати за загальноприйнятими у світовій практиці правилами. Недобросовісних забудовників із цього ринку просто витісняють.
Держава на законодавчому рівні подбала про таку систему безпеки. Зокрема, вона впровадила фонди фінансування будівництва (ФФБ), які стали важливими посередниками між забудовниками та покупцями квадратних метрів.
Про функції та призначення ФФБ розмовляємо з президентом Асоціації «Об’єднання фінансових установ» Дмитром КРАВЧЕНКОМ.
Укомплектованість
Станом на 1 січня 2018 року Міністерство оборони України створило оперативний резерв військовозобов’язаних чисельністю 140 тисяч осіб. Із них понад 111 тисяч призначено до оперативного резерву першої черги бригад і полків. Понад 30 тисяч резервістів узяли участь у навчальних зборах.
Торік контракт на проходження військової служби у складі Збройних Сил України підписали майже 34 тисячі осіб, з яких понад 2 тисячі офіцерів запасу.
Міни та інші вибухонебезпечні предмети, встановлені на Донбасі російськими найманцями, за 4 роки неоголошеної війни забрали 2558 людських життів. Із цієї ж причини загинули 273 військовослужбовці, а близько тисячі зазнали поранень...
Жертв було б значно більше, коли б наші сапери не знешкодили майже 350 тисяч смертоносних «іграшок».
Нещодавно на офіційному сайті Президента України зареєстрували петицію, автор якої пропонує дозволити громадянам України не проходити строкової служби. Але за умови, що вони вноситимуть певну суму грошей «на розвиток українського війська».
Нагадаю, що років 10–12 тому подібні пропозиції вже обговорювались у суспільстві. У них є як прихильники, так і противники.
Що ж, спробуємо і ми розібратися, чи вищезгаданий документ вартий уваги. На сьогодні абсолютна більшість особового складу Збройних Сил, інших військових формувань є військовослужбовцями-контрактниками.
Нещодавно парламент ухвалив Закон України під № 6052, який удосконалить питання, пов’язані з проходженням громадянами України військової служби.
Згідно з новим законом вік тих військовослужбовців, які побажають навчатись у військових вишах, підвищується до 30: раніше він становив 21 рік. Та головним нововведенням є те, що військовикам, які при захисті України отримали поранення чи контузії і визнані непридатними до армійської служби, все ж дозволяється її проходити.
— За 4 роки на Донбасі дістали поранення близько 10 тисяч осіб, — говорить начальник Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України полковник медичної служби Роман Шевчук. — Чимало стали інвалідами. Звісно, що людина, яка втратила руку чи ногу, не зможе виконувати завдання у складі диверсійно-розвідувальної групи чи командувати взводом на лінії розмежування.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».