Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Червень 15, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 23 Вересень 2016 12:40

Бюджет «дозріває»... Коли це буває?

Rate this item
(0 votes)

ПАР­ЛА­МЕНТ УЗЯВ ДО РОЗ­ГЛЯ­ДУ ПРО­ЕКТ ГО­ЛОВ­НО­ГО 
ФІ­НАН­СО­ВО­ГО ДО­КУ­МЕН­ТА НА НА­СТУП­НИЙ РІК

Клю­чо­вою те­мою ни­ніш­ньо­го пар­ла­мент­сько­го тиж­ня очі­ку­ва­но став старт бю­джет­но­го про­це­су в дер­жа­ві. Піс­ля то­го, як ми­ну­ло­го чет­вер­га з го­лов­ним фі­нан­со­вим до­ку­мен­том сяк-так «ро­зі­бра­ли­ся» в Ка­бі­не­ті Мі­ніс­трів, чер­га дійш­ла са­ме до на­род­них де­пу­та­тів.

Вони навдивовижу швидко взяли проект до розгляду, після чого дехто з оглядачів навіть почав висловлювати сподівання на те, що, мовляв, українська традиція ухвалювати закони про держбюджет в ліпшому разі — під Новий рік, а в гіршому — вже після Різдвяного святкового циклу, цього разу буде зламана. Чи так це насправді? Спробуємо з’ясувати.
Передусім, варто звернути увагу на те, що представлений проект передбачає зростання доходів держбюджету порівняно з поточним роком на 17 відсотків — до 706,3 мільярда гривень. Видатків — на 15%, до 775,3 млрд.

Отже, граничний обсяг дефіциту пропонується встановити на рівні 77,6 млрд гривень. Це — три відсотки ВВП, що відповідає умовам меморандуму з ключовим кредитором України — Міжнародним валютним фондом.
Стеля державного і гарантованого державою боргу встановлена на рівні 2,3 трильйона гривень, або 88,8% ВВП. Основою для розрахунку показників держбюджету на 2017 рік став макроекономічний прогноз, який передбачає зростання реального ВВП на 3 відсотки. При цьому споживчу інфляцію закладають на рівні 8,1%. Це — також дещо оптимістичніше порівняно з очікуваним у поточному році зростанням ВВП на 1% до інфляції 12%.
Показово, що за більшістю статей витрат уряд запропонував збільшити фінансування. Декому суттєво, а комусь — майже символічно. Збільшення чекає на оборонну та правоохоронну сферу, а також судову систему, яку хочуть реформувати. Детальніше це виглядає так...


Влад­ний «три­кут­ник»: ВР, КМ, АП
Наступного року на Верховну Раду чекає підвищення витрат на функціонування, проте не надто суттєве — близько 5 відсотків. Цього року на ВР виділили 943 мільйони гривень. Наступного планують 987 млн — на 44 млн більше.
Зокрема, підвищення йде за статтею висвітлення діяльності депутатів і функціонування телеканалу «Рада» та газети «Голос України». За цією статтею збільшення становить із 29 до 47,9 мільйона.
На функціонування системи президентської влади планують суттєвіший бюджет. Так, наступного року для Державного управління справами хочуть виділити 1,716 мільярда гривень (цього року було 1,368 млрд). Збільшення становить близько 25%, або 348 мільйонів.
Безпосередньо на забезпечення роботи Президента планують виділити 668,7 млн гривень, цьогоріч — 456,5 млн. На ремонт Маріїнського палацу задля проведення державних заходів витратять ще 100 мільйонів. Нагадаємо, цього року палац також отримував на ремонт 95мільйонне фінансування.
Секретаріат Кабінету Міністрів, як і президентська вертикаль, суттєво збільшить свій бюджет: на його роботу наступного року виділять 436 млн гривень порівняно з нинішніми 322,4 млн. Це — 35відсоткове зростання.

Фі­нан­си для Фе­мі­ди
Нагадаємо, що вже буквально за кілька днів — з 1 жовтня — набирає чинності судова реформа, яка передбачає зміну системи судоустрою та збільшення платні суддям. Надважливим у системі правосуддя стане Верховний Суд, що й видно з проекту бюджету.
На всю державну судову адміністрацію наступного року планують витратити 8,3 мільярда гривень (нині на судову систему дають 5,3 млрд), тож зростання, якщо депутати в процесі доопрацювання його не уріжуть, становитиме аж 3 мільярди гривень — майже 60 відсотків. При цьому саме витрати на Верховний Суд зростуть найстрімкіше — зі 106,5 мільйона цього року до 1,01 мільярда гривень наступного. Це — майже в десять разів.
Вища рада правосуддя, яка стане ключовим органом регулювання судової системи, отримає 133,2 млн гривень. Цього року її попередниця — Вища рада юстиції — має бюджет у 29 мільйонів.
Конституційний Суд також отримає збільшення з нинішніх 99,8 млн гривень до 162,7 мільйона.

Гро­шо­ве під­си­лен­ня си­ло­ви­ків
Витрати на правоохоронну систему також серйозно зростають. Так, бюджет Генеральної прокуратури збільшується на 1,3 мільярда гривень (із нинішніх 3,3 до 4,6 млрд), а це — майже 40 відсотків. У бюджеті ГПУ зростають і витрати на антикорупційну прокуратуру — з 75 млн до 105ти.
Бюджет Служби безпеки також зросте, проте скромніше — з 5,5 мільярда до 6 млрд гривень.
Окремий кошторис у нещодавно створеного Національного антикорупційного бюро: цього року він становив 488,5 мільйона гривень, тепер же на потреби НАБУ пропонується виділити 773 мільйони.
Національна агенція із запобігання корупції матиме 577 млн (зараз — 486 млн). На додачу до цього, Державне бюро розслідувань, яке невдовзі мають створити, матиме ще 640 мільйонів. Як мовиться, дорога до боротьби з корупцією — вільна. Був би результат...
Окремої уваги, як завжди, заслуговує Міністерство внутрішніх справ. Воно вже не сьогодні й не вчора стало надпотужною структурою, якій підпорядковується низка підрозділів, — від Нацгвардії до прикордонників із рятувальниками. Тому загальний проект бюджету МВС на 2017 рік виглядає надзвичайно переконливим — 46,1 мільярда гривень. Нинішнього року бюджет також немалий — 41,1 млрд грн. У результаті маємо зростання на 5 мільярдів, або на 12 відсотків.
У межах МВС Національна поліція може отримати 15,5 млрд грн порівняно з нинішніми 14,7 млрд. Серйозне зростання пропонують прикордонникам — із нинішніх 5,5 мільярда гривень до 7 млрд. На мільярд збільшується фінансування Нацгвардії — з нинішніх 9 мільярдів на 10 наступного року. Невелике зростання буде і у Державної служби з надзвичайних ситуацій — з 5,5 млрд гривень до 6,3 мільярда.
А тепер — про найголовніше, як для країни, яка воює. Витрати на Міністерство оборони та армію наступного року мають зрости на 8,5 млрд гривень, або 15 відсотків. Цьогорічний бюджет Міноборони становить 55,6 млрд гривень, у наступний закладають 64 мільярди.
Майже на третину більше в наступному бюджеті матиме Міністерство закордонних справ, якому вкрай важко функціонувати в умовах девальвації гривні. Якщо цього року бюджет МЗС становить 3,02 мільярда грн, то наступного дипломатам обіцяють 4,04 мільярда. Звісно, не розкіш, але, як нині модно говорити, більшменш прийнятно в умовах кризи.

Тра­ди­цій­ні «па­син­ки» бю­дже­ту
На жаль, саме таким терміном уже багато років фактично нагороджують сильні світу сього вітчизняні освіту, науку, медицину та культуру. Нині ситуація кардинально не змінюється, хоча певне збільшення фінансування помітне й тут.
Зокрема, фінансування Національної телекомпанії України наступного року може становити 897 мільйонів гривень (зараз на потреби НТКУ виділено 748 млн). Окремим рядком у бюджеті передбачене державне фінансування проведення в Києві Євробачення2017 на рівні 455,7 млн грн.
Та й загалом підтримка культури наступного року дещо зростає. Цього року бюджет профільного Міністерства становить 2,6 млрд гривень, а наступного може бути 3,35 млрд. Музеї та бібліотеки отримають 396 мільйонів замість нинішніх 337 млн.
Майже удвічі зростає фінансування Державного кіно — з 273 до майже 516 мільйонів. Інститут національної пам’яті, який опікується декомунізацією та розсекреченням архівів спецслужб, матиме 25,4 млн грн замість нинішніх одинадцяти.
На освіту наступного року також планують витратити більше, ніж у 2016му: бюджет відомства Лілії Гриневич, згідно з урядовими планами, може зрости з 26 мільярдів до 28,6 млрд грн. Але зростання стосуватиметься далеко не всіх, адже витрати на вищу освіту планують знизити з 18 до 17 мільярдів, а на професійнотехнічну — з 5 до 4 мільярдів. Дещо дивні плани, враховуючи катастрофічний брак в Україні окремих категорій робітничих професій.
Що ж до медицини, то вітчизняне Міністерство охорони здоров’я може отримати збільшення з нинішніх 12,1 мільярда до 14,5...
На виплати пенсіонерам через Пенсійний фонд наступного року планують витратити на 11 мільярдів гривень більше. Зараз бюджет фонду встановлений на рівні 145 мільярдів, а в проекті на наступний рік — 156 млрд.
На збільшення у понад два рази чекає Міністерство інформаційної політики. Нині його бюджет має 113 мільйонів, а наступного МІП може розраховувати на 251 мільйон.
На підвищення також чекає офіс омбудсмена — з 30 до 51 мільйона. А от бюджет Національного космічного агентства наступного року планують урізати — з нинішніх 3,3 мільярда до 2,8. І це — також дуже прикро, адже саме у 2017му виповниться 20 років з моменту польоту в космос Леоніда Каденюка.
Втім, виходячи з урядових планів на розвиток цієї галузі, можна передбачити, що Леонід Каденюк ще довго залишатиметься першим і єдиним космонавтом незалежної України.

Ре­алії з по­пу­ліз­мом «об­ня­лись»
А тепер — саме час поглянути на першу реакцію стосовно отриманого проекту бюджету з боку тих, кому вже незабаром доведеться його ухвалювати. Депутати, вибухнувши шквалом критики вже в перший день оприлюднення бюджету, в такий спосіб дали зрозуміти, що цей процес у стінах Верховної Ради навряд чи буде безхмарним. Та й стабільної коаліції (навіть такої, як була торік під час бюджетного процесу) у ВР нині немає.
Судячи з виступу глави Комітету Верховної Ради з питань бюджету Андрія Павелка, проект викликав дискусії і в самому комітеті. Зокрема, щодо передачі на місцевий рівень додаткової відповідальності за фінансування бюджетних витрат установ сфери освіти і охорони здоров’я, а також окремих пільг.
«Дискусійними були питання щодо адекватності обсягу надання у 2017 році прямої бюджетної підтримки агропромислового комплексу у зв’язку із завершенням спеціального режиму оподаткування доданої вартості для аграріїв», — каже парламентар.
Представник «Батьківщини» в бюджетному комітеті Іван Крулько, коментуючи підсумки засідання профільного комітету, висловив думку, що представлений проект має право на життя, проте викликає питання щодо реалістичності отримання запланованих доходів і збалансованості витрат.
Зокрема, за його словами, є питання до спроможності місцевих бюджетів обслуговувати свої витрати, щодо скасування спецрежиму для аграріїв і реалістичності низки доходів. Передусім, ідеться про очікувані 10 мільярдів гривень надходжень від спецконфіскаціі активів режиму Януковича і 17 — від приватизації. У зв’язку з цим, на думку депутата, проект, напевно, зазнає змін після відпрацювання пропозицій парламентарів та його повторного балансування.
Народний депутат від БПП «Солідарність» Віктор Пинзеник, який також входить до бюджетного комітету парламенту, а в минулому ще й неодноразово обіймав посаду міністра фінансів, розкритикував проект: «Він побудований на завищених доходах. І мова навіть не про те, що в ньому враховані кошти, які мають надійти від ще не ухвалених податкових та інших змін, сума яких перевищує 25 мільярдів гривень.
Важко зрозуміти, що має забезпечити заплановане зростання доходів, якщо врахувати втрату 10 мільярдів від сплати рентної плати за видобутий газ. Надії на диво економічного зростання або на інфляцію?
З урахуванням підвищених доходів, нестача коштів наступного року може перевищити 100 мільярдів гривень, що становить 4 відсотки ВВП, а не три, як планує уряд. Крім цього, куди подіти векселі, якими замість грошей хочуть «оплатити» судові рішення? Або кошти, які можуть бути спрямовані на рекапіталізацію банків і Фонду гарантування вкладів? Їх у балансі витрат немає».
Запитання є і у представників інших парламентських комітетів. Зокрема, в того, котрий є куратором податкової та митної політики. Його представник Тетяна Острикова під час обговорення проекту державного кошторису вказала на нереальність урядових планів стосовно рівня потенційних надходжень від податку на додану вартість:
«Мінфін спрогнозував доходи від ПДВ у 2017 році на рівні 280 мільярдів гривень з урахуванням ліквідації пільг для сільськогосподарських підприємств. Якщо порахувати, то це — 11 відсотків ВВП. Проте у європейських країнах з урахуванням практики використання знижених ставок такі доходи становлять приблизно сім відсотків. Виникає запитання: за рахунок чого в Україні будуть збирати аж на чотири пункти більше?», — зовсім не риторично запитує депутат.
Тетяна Острикова також зазначила, що уряд у рамках бюджету виділяє на підтримку аграріїв 5,5 млрд гривень, але водночас, завдяки скасуванню спецрежиму з ПДВ, вилучає у них 28 млрд ресурсу, і проект кошторису не дає відповіді на запитання: куди спрямовані ці кошти?
Також, за словами Острикової, вона не розуміє, яким став ефект від верифікації соцвиплат, від використання системи держзакупівель ProZorro... А найголовніше — куди спрямовані кошти, зекономлені за відповідними статтями?
Хоч би там як, а тепер до 1 жовтня обранці матимуть змогу вносити до проекту бюджету свої зауваження та поправки. Голова уряду Володимир Гройсман проти цього аж ніяк не заперечує. Навпаки, підсумовуючи парламентське обговорення проекту кошторису, він сам заохотив депутатів до цього. Щоправда, попередньо закликавши не спекулювати на соціальних темах. Лишень от біда: пересічним громадянам уже зовсім невтямки: де ж саме знаходиться межа таких «спекуляцій»?..
Ярослав ГАЛАТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».