Шість днів фут­боль­на Єв­ро­па жи­ла від­бір­ни­ми мат­ча­ми кон­ти­нен­таль­ної пер­шо­сті. І на сьо­го­дні­шній день уже ві­до­мі чо­ти­ри збір­ні, які мо­жуть спо­кій­но го­ту­ва­ти­ся до по­єдин­ків, що за­ли­ши­ли­ся, та пе­ре­ві­ря­ти свій най­ближ­чий ре­зерв. Пер­ши­ми на Єв­ро-2016 ква­лі­фі­ку­ва­ли­ся анг­лій­ці. Зго­дом до них при­єд­на­ли­ся коман­ди Авст­рії, Че­хії та впер­ше у сво­їй іс­то­рії Іс­лан­дії.

Група A
Збірна Ісландії стала справжнім відкриттям цього відбірного циклу. Ще до початку турніру їм відводилася роль команди, яка за певних обставин може поборотися за третє місце. Однак упевнено були обіграні Туреччина та Нідерланди, а зі збірною Чехії обмінялися перемогами — і саме збірна Ісландії разом із чехами стали фіналістами європейської першості.
Командам Туреччини та Нідерландів у двох турах, що залишилися, доведеться визначати, хто з них гратиме у плей-оф. Турки в очному протистоянні не залишили своїм конкурентам жодного шансу і випереджають їх на два очки.

Фут­боль­на збір­на Ук­раї­ни за під­сум­ком ве­рес­не­вих мат­чів від­бір­но­го тур­ні­ру чем­піо­на­ту Єв­ро­пи 2016 ро­ку га­ран­ту­ва­ла со­бі що­най­мен­ше участь у мат­чах плей-оф. По­бо­ро­ти­ся за пер­ші два міс­ця в гру­пі С, які га­ран­ту­ють пря­ме по­трап­лян­ня до Фран­ції, вже нав­ряд чи вий­де.

Якщо брати вересневу сесію команди Михайла Фоменка окремо, то її цілком можна вважати успішною — чотири очки з шести можливих, упевнена перемога над білорусами і нічия на полі основного суперника в боротьбі за прямий вихід на Євро-2016. Але турнірна ситуація вимагала максимуму. І тут потрібно згадати, що, вочевидь, вирішальний поєдинок «синьо-жовті» програли рік тому, 8 вересня 2014-го, коли в Києві несподівано поступилися словакам.
Що ж до ігор у Львові і Жиліні, то якихось сюрпризів у цих матчах не сталося. 5 вересня у протистоянні з білорусами українці провели фантастичний перший тайм, можливо, найкращий у всьому відбірному циклі.

10 ВЕРЕСНЯ — 130 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
ОЛЕКСАНДРА ВОЛОДИМИРОВИЧА ПАЛЛАДІНА (1885–1972),
УКРАЇНСЬКОГО БІОХІМІКА

Ко­ли мо­ва за­хо­дить про яко­гось зна­но­го вче­но­го, то ми, прос­ті смерт­ні, від­ра­зу ці­ка­ви­мо­ся: а що ж від­крив цей гі­гант дум­ки? Ось, на­при­клад, по­друж­жя Жо­ліо і Ма­рія Кю­рі — ра­діо­ак­тив­ність, Аль­берт Ейнш­тейн — тео­рію від­нос­но­сті, Ко­ро­льов — кос­мос, Сі­кор­ський — гвин­ток­рил ство­рив і так да­лі.
У Ки­єві усі зна­ють, що є прос­пект Пал­ла­ді­на, а те, що Олек­сандр Во­ло­ди­ми­ро­вич Пал­ла­дін 16 ро­ків очо­лю­вав на­шу Ака­де­мію на­ук (1946–1962) та ба­га­то ро­ків був ди­рек­то­ром у ство­ре­но­му ним же Ін­сти­ту­ті біо­хі­мії АН Ук­раї­ни, зна­ють не всі.
Так що ж від­крив цей ве­ли­кий уче­ний? Зви­чай­но, як­що за­йти у Гугл, то нам по­ві­дом­лять: Олек­сандр Пал­ла­дін син­те­зу­вав во­до­роз­чин­ний ана­лог ві­та­мі­ну К — ві­ка­сол, який от­ри­мав ши­ро­ке за­сто­су­ван­ня у ме­дич­ній прак­ти­ці як ефек­тив­ний за­сіб при кро­во­те­чах.

...А во­лош­ки — улюб­ле­ни­ми кві­та­ми. Остан­ній путь йо­го був ус­те­ле­ний во­лош­ка­ми, що ляг­ли си­ні­ми сльо­за­ми на ран­ню мо­ги­лу майс­тра...

7 ВЕРЕСНЯ — 140 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА МУРАШКА (1875–1919),
УКРАЇНСЬКОГО ХУДОЖНИКА

Олександр Олександрович Мурашко — один із найвидатніших українських художників кінця XIX — початку ХХ століття. Він народився 7 вересня 1875 року у Києві, в родині іконописця Олександра Мурашка. Дядько його, Микола Мурашко, був відомим діячем культури, засновником Київської рисувальної школи.
Дитинство художника пройшло у містечку Борзна на Чернігівщині. Згодом родина переїхала до Києва, де батько відкрив іконописну майстерню. Працюючи у батьковій майстерні і опановуючи живопис в іконописця Науменка, Олександр Мурашко закінчив Київське духовне училище.

Віт­чиз­ня­на фар­ма­ція має по­туж­не ко­рін­ня і слав­ні іс­то­рич­ні тра­ди­ції, а ук­ра­їн­ською фар­ма­цев­тич­ною сто­ли­цею по пра­ву вва­жа­єть­ся Хар­ків. Са­ме тут пе­ре­бу­ва­ють за­во­ди — ви­роб­ни­ки лі­кар­ських за­со­бів, на­уко­во-до­слід­ні ін­сти­ту­ти, ве­ли­кі ме­ре­жі ап­теч­них за­кла­дів та На­ціо­наль­ний фар­ма­цев­тич­ний уні­вер­си­тет, який яв­ляє со­бою по­туж­ний на­уко­во-осві­тній ком­плекс.

У 2015 р. ми відзначаємо 210-річний ювілей вищої фармацевтичної освіти України, започаткування якої пов’язано з відкриттям у Харкові у 1805 році класичного університету. У цьому ж році Вчена рада медичного факультету здобула право проводити іспити на отримання фармацевтичного звання та надання за їх результатами ступенів гезеля (аптекарського помічника) та аптекаря.
У 1812 р. на базі хімічної лабораторії було відкрито фармацевтичну лабораторію, засновником та завідувачем якої став М. П. Болгаревський. Завдяки відкриттю лабораторії студенти та особи, які готувалися до іспитів на одержання фармацевтичного звання, дістали можливість здобувати знання з фармації (фармакогнозії, судово-медичного аналізу та фізіологічної хімії).
У 1837 р. було відкрито кафедру лікарського речовинослів’я, фармації та лікарської словесності (у 1859 р. її поділено на кафедру фармації та фармакогнозії і кафедру фармакології).

Гінгівіт — запалення ясен — зустрічається досить часто. Він виникає в результаті діяльності бактерій, що формують зубний наліт і викликають запалення прилеглих тканин. При тяжкому ступені (періодонтиті) необхідне застосування антибіотиків. Учені виявили, що екстракт лохини здатний запобігати формуванню нальоту і зубного каменя. Це може стати новим способом терапії, що скоротить потребу в антибіотиках.

Група американських дослідників, очолювана фахівцем зі сну, з’ясувала, що в людей, які сплять 6 і менше годин на добу, в 4 рази вище ризик захворіти при контакті з вірусом, ніж у тих, хто проводить уві сні 7 і більше годин.
Як говорить провідний автор Арік Пратер, психіатр із Каліфорнійського університету в Сан-Франциско, це перше дослідження, в якому об’єктивні виміри сну використовували для перевірки зв’язку природного режиму зі схильністю до захворювань. Результати слугують ще одним підтвердженням ролі сну для стану здоров’я. «Неважливо, який вік, рівень стресу, раса, освіта або дохід. Не відіграє ролі й куріння», — говорить Пратер. Статистичний зв’язок з імовірністю застуди виявлено тільки для тривалості сну.
Попередні дослідження Пратера показали, що люди, які проводять недостатньо часу уві сні, виявляються менш захищеними від захворювань після вакцинації. В дослідженнях інших авторів також підтверджувалося, що сон — один із факторів регуляції рівня Т-клітин (Т-лімфоцитів).

Ба­га­то сто­літь то­му проб­ле­ма об­ли­сін­ня вже стоя­ла на­стіль­ки гос­тро, що лю­ди за­йня­ли­ся по­шу­ком за­со­бів про­ти ньо­го. Ало­пе­ція (цим тер­мі­ном і ви­зна­чає­ть­ся об­ли­сін­ня) — це па­то­ло­гіч­не ви­па­дан­ня во­лос­ся і сер­йоз­на пси­хо­ло­гіч­на проб­ле­ма для лю­ди­ни. Адже во­лос­ся зав­жди вва­жа­ли­ся сим­во­лом жит­тє­вої си­ли та енер­гії. У ба­га­тьох на­ро­дів іс­ну­вав на­віть зви­чай го­ли­ти во­лос­ся на го­ло­ві на знак скор­бо­ти, а ка­то­лиць­кі чен­ці на знак зре­чен­ня від мир­ських спо­кус ви­стри­га­ли на го­ло­ві кру­же­чок — тон­зу­ру.
У наш час ві­ра у ма­гіч­ну роль во­лос­ся не на­стіль­ки силь­на, од­нак во­лос­ся, як і ра­ні­ше, за­ли­шає­ть­ся важ­ли­вим ат­ри­бу­том, що до­дає нам упев­не­но­сті у со­бі і сво­їй при­ваб­ли­во­сті. Що ж усе-та­ки мож­на зро­би­ти, як­що ви зі­ткну­ли­ся з проб­ле­мою об­ли­сін­ня? Про це ми по­го­во­ри­ли з фа­хів­цем — лі­ка­рем ви­щої ка­те­го­рії Юрі­єм Сме­та­ні­ним.

— Алопеція — захворювання, що належить до тих, які викликаються різними причинами. У розвитку облисіння певну роль відіграють функціональні порушення нервової системи, ендокринні захворювання, вогнища хронічної інфекції, зміни імунного статусу, генетичні фактори, порушення периферійної судинної системи і церебральних судин, дисбаланс мікроелементів, зміни реологічних властивостей крові (її текучості). У нормі щодня людина втрачає до 100 волосин, втрата більшої кількості волосся є патологією і веде до розвитку облисіння.

На пись­мо­во­му сто­лі Ми­ко­ли Сла­вин­сько­го ві­ялом ле­жать ру­ко­пи­си, но­тат­ки, книж­ки, флеш­ка, куль­ко­ва руч­ка... Ві­до­мий лі­те­ра­тур­ний кри­тик, про­за­їк, по­ет і пуб­лі­цист не лю­бить без­ла­ду, та ось та­кий не­ве­ли­кий твор­чий ха­ос не­ми­ну­чий, адже на ча­сі — упо­ряд­ку­ван­ня вже на­пи­са­них роз­ді­лів май­бут­ньої книж­ки з про­мо­ви­стою на­звою «Не­за­бут­ні: шля­хи у віч­ність», ре­да­гу­ван­ня сво­їх і чу­жих тек­стів, вдив­лян­ня у фай­ли зі сто­рін­ка­ми но­во­го ро­ма­ну... А втім, про все це — піз­ні­ше.

— Миколо Борисовичу, ще не відшуміли розмови про Вашу збірку літературно-критичних есеїв «Колеги: шляхи та роздоріжжя», видану 2014 року, а до читача вже пішла поетична книжка «Янгол милосердний».
— Є багато простих істин, які ми забуваємо. Одна з них така: навіть після пекельної горобиної ночі світ осонцюється, наливається золотим промінням, навіть після найсумніших днів треба вчитися жити світло, натхненно, радісно, збирати — крихта до крихти — і те, що вважаємо щастям, і те, що величаємо любов’ю, і те, що справіку називаємо поезією. Це тверде переконання й стало поштовхом до написання ліричних мініатюр, які ввійшли до нової збірки. Вона, ошатна, велика за обсягом і форматом, побачила світ у поважному харківському видавництві «Майдан».

Переможцям ХІ Міжнародного Вінниціянського фестивалю пародійного та комедійного кіно вручили нагороди — золоті статуетки летючих слонів, повідомляє Укрінформ.
«Під час церемонії нагородження переможців ХІ Міжнародного Вінниціянського фестивалю статуетки у вигляді летючих слонів отримали переможці у чотирьох номінаціях — анімація, реклама, відеокліп та «Short, побери». Представлено на фестивалі були близько 120 робіт з України, Швейцарії, Нової Зеландії, Австралії, Німеччини, США, Канади, Франції, Молдови, Італії та інших країн», — зазначив координато проекту Євген Майданик.
Цьогоріч у вінницькому фесті пародійного та комедійного кіно взяли участь роботи з 12 країн, у тому числі вперше — з Південної Африки. Першість у номінації «Анімація» здобула робота з Аргентини «Кам’яний вік». У номінації «Реклама» летючих слонів отримав ролик про пилосос. Перше місце серед відеокліпів посів ролик на пісню «Хочеш» Земфіри у виконанні Михайла Перегудова. А в номінації «Short, побери» перемогла робота з Ірландії «Зуби».